Спосіб прогнозування утворення кіст єдиного яєчника у жінок репродуктивного віку

Спосіб прогнозування утворення кіст єдиного яєчника у жінок репродуктивного віку, що включає проведення ультразвукового дослідження та ви значення рівня вмісту пролактину та фолікулостимулюючого гормону у сироватці крові, який відрізняється тим, що ультразвукове дослідження виконують одноразово у І-шу фазу менструального циклу та додатково визначають рівень вмісту лютеїнізуючого гормону, естрадюлу, прогестерону у сироватці крові, і при значеннях рівня пролактину вище 25 нг/мл, фолікулостимулюючого гормону нижче 2 мЕД/мл та вище 10 мЕД/мл, лютеїнізуючого гормону вище 25 мЕД/мл, естрадюлу нижче 27 пг/мл, прогестерону нижче 10 нг/мл прогнозують утворення кісти єдиного яєчника Винахід відноситься до медицини, а саме до гінекологи і може знайти застосування в прогнозуванні перебігу післяопераційного періоду у жінок репродуктивного віку, які перенесли односторонню оваріектомію чи аднексектомію Яєчники відносяться до складно побудованих органів людини У формуванні яєчників беруть участь усі три тканинні закладки - эндодерма, эктодерма і мезодерма, чим порозумівається така величезна розмаїтість пухлин яєчників Пухлини яєчників займають друге місце серед усіх новотворів жіночих статевих органів Доброякісні форми зустрічаються до 75-87%, причому з них 34% - пухлиноподібні процеси, у тому числі пухлиноподібні ретенційні утворення - 70,9% випадків, і в 13-25% випадків ЗЛОЯКІСНІ пухлини Кісти яєчників складають у середньому 17% від всіх оваріальних утворень, з них фолікулярні - 85-90%, кісти жовтого тіла - 2,5%, текалютеїнові кісти 1,2%, ендометрюїдні - 5,10% [1] Положення про те, що жінка, у якої виявлена пухлина яєчника, повинна обов'язково підлягати оперативному лікуванню, у даний час загальноприйнята і правильність його підтверджена численними КЛІНІЧНИМИ спостереженнями [1] Дана тактика визначається тим, що не тільки ЗЛОЯКІСНІ новоутворення яєчників без операції самостійно не виліковуються, але і зволікання видаленням навіть свідомо доброякісних пухлин, пухлиноподібних утворень яєчників може викликати ряд серйозних ускладнень Будь-яка хірургічна травма яєчника веде до загибелі частини генеративних елементів, глибо ким неиро-судинним розладам у яєчнику, порушенню функціонування ппоталамо-ппофізарнояєчникового комплексу [2] Стабілізація функції яєчника починається з 45-го менструального циклу після операції Період адаптації в більшості оперованих обмежується З місяцями після хірургічного стресу і видалення пухлини У цей період починає виявлятися одна з реакцій адаптації - збільшення органу для компенсації відсутній функції У частини хворих компенсаторна реакція виявляється у незначному збільшенні резектованого чи інтактного яєчника В інших жінок відзначається збільшення розмірів яєчника аж до виникнення нових кістозних утворень великих розмірів [3] Підходи ДО діагностичних досліджень кіст яєчників в останні роки значно змінились Раніше стандартом дослідження вважалось ультразвукове дослідження (УЗД) Найбільша точність нозологічної діагностики при УЗД відмічається у хворих з ендометрюїдними кістами (95%), з тератомами (94%) і з цистаденомами (91%), на четвертому МІСЦІ стоять кісти жовтого тіла, на п'ятому МІСЦІ - діагностика параоваріальних кіст (88%), на шостому МІСЦІ - діагностика фолікулярних кіст (83%), на сьомому - діагностика фібром та теком (76%) і на останньому МІСЦІ - діагностика простих кіст (75%) Дані свідчать, що відсоток помилкових висновків при ультразвуковому дослідженні коливається від 5,13% до 25,49% Аналіз відомих діючих засобів діагностики кіст яєчників не дає повної інформації [1] о (О 42609 Найближчим способом прогнозування утворення кіст яєчників є УЗД яєчників та визначення рівня пролактину та фолітропинстимулюючого гормону (ФСГ) у дівчат в препубертатному та пубертатному періоді За допомогою УЗД вимірюється домінантний фолікул на 6 та 10 день менструального циклу і при розмірі фолікула 10 мм та більш проводять повторне дослідження на 15-16 день циклу При збільшені розмірів фолікула до 25 мм та більш проводять визначення рівня вмісту у крові пролактина та фолітропина, при значенні рівня цих показників 15 мкг/л і більш та 9 МЕ/л і більш відносно прогнозують утворення кісти [4] Суттєвим недоліком прототипу є неможливість вивчення функціонального стану єдиного яєчника у жінок репродуктивного віку, після операцій односторонньої оваріектомм та аднексектомм, з приводу пухлиноподібних утворень придатків ретенційного та гнійно-запального генезу Прототип дозволяє прогнозувати утворення кіст яєчників тільки у дівчат в пребубертатному та пубертатному періоді, які не оперувались і мають обидва яєчника Ознаками, якими відрізняється запропонований спосіб є те, що після УЗД на 6-10 день циклу, навіть при виявленні фолікула розмірами менш 10 мм, проводиться визначення рівня вмісту гормонів у сироватці крові, що дозволяє вивчити функціонування ппоталамо-ппофізарно-яєчникового комплексу Про стан гормонального дзеркала жінки робили висновок на підставі визначення рівня вмісту у сироватці крові наступних гормонів пролактина, фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), лютешезуючого гормону (ЛГ), естрадюлу, прогестерону Перевагою запропонованого способу є висока ефективність прогнозування утворення кісти єдиного яєчника, що дозволяє своєчасно виявити хворих, які потребують гормональне лікування і підвищеної уваги у майбутньому Задачею винаходу є прогнозування утворення кісти єдиного яєчника у жінок репродуктивного віку на підставі використання вимірювання рівня вмісту гормонів у сироватці крові Технічний результат, який отримують в результаті вирішення задачі полягає у підвищенні ефективності лікування жінок репродуктивного віку з кістами єдиного яєчника Зазначена задача досягається тим, що у відомому способі, який включає дворазове проведення ультразвукового дослідження та визначення рівня вмісту пролактину та фолікулостимулюючого гормону у сироватці крові, ВІДПОВІДНО ДО винаходу виконують одноразове ультразвукове дослідження у І-шу фазу менструального циклу та додатково визначають рівень вмісту лютешезуючого гормону, естрадюлу, прогестерону у сироватці крові, і при значеннях рівня пролактину вище 25 нг/мл, фолікулостимулюючого гормону нижче 2 мЕД/мл та вище 10 мЕД/мл, лютешезуючого гормону вище 25 мЕД/мл, естрадюлу нижче 27 пг/мл, прогестерону нижче 10 нг/мл (у ІІ-гу фазу менструального циклу) прогнозують утворення кісти єдиного яєчника Спосіб здійснюють наступним чином Ультразвукове дослідження (УЗД) проводять хворим, які перебувають у горизонтальному положенні на спині, на приладі Siemens SL-I (Германія), з засто суванням широкопорожнинного ЛІНІЙНОГО датчика 5,5 МГц та методики наповненого сечового міхура (Donald) УЗД проводять одноразово у І-шу фазу циклу Гормональне дослідження виконують методом твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA) для КІЛЬКІСНОГО виявлення гормонів у сироватці крові Кров відбирають венопункцією 15 мл, сироватку ВІДДІЛЯЮТЬ центрифугуванням при 3000 об/мш на протязі 15 хвилин при кімнатній температурі та зберігають до часу використання у замороженому вигляді при -20°С Для визначення рівня вмісту фолікулостимулюючого, лютешезуючого гормонів, естрадюлу у сироватці крові, забір крові виконують на 5-7 день менструального циклу, а для пролактину і прогестерону - на 21 день менструального циклу За запропонованим способом нами було обстежено у гінекологічному відділені клінічної міської лікарні № 18 м Києва 34 жінки репродуктивного віку, після односторонньої оваріектомм чи аднексектомм, з приводу пухлиноподібних утворень придатків ретенційного чи гнійно-запального характеру, терміном до 5 років після операції, у яких періодично виникають кісти єдиного яєчника Контрольну групу складали 10 практично здорових жінок Середній вік обстежуваних пацієнток в основній і контрольній групі складав 27,4+0,9 та 26,7+1,4 років у співвідношенні (р>0,05) Обстежувані жінки в обох групах не мали достовірних різниць по соматичному і гінекологічному аналізу Анатомічно-структурні особливості єдиного яєчника у всіх пацієнток основної і контрольної групи вивчають за допомогою ультразвукового дослідження Довжина яєчника у обстежуваних пацієнток в основній і контрольній групі складає 49,9+2,36 та 39,18+1,96 мм відносно (р