Спосіб визначення залишкових кількостей тефлутрину у воді

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до виробничої токсикології і може бути використана для визначення залишкових кількостей тефлутрину у воді. Пестициди, як токсичні речовини, представляють небезпеку для здоров'я людини. А оскільки людина прямо чи опосередковано пов'язана з різними компонентами біосфери - рослинами, водою, повітрям, ґрунтом, то дуже важливо прослідкувати долю пестицидів від моменту їх застосування до зникнення їх залишкових кількостей, тобто міграцію препаратів в окремих середовищах та циркуляцію у біосфері в цілому. Здатність пестицидів до циркуляції в об'єктах навколишнього середовища (повітря, вода, ґрунт) та їх наявність в сільськогосподарській продукції обумовлює можливість хронічного несприятливого впливу пестицидів на живий організм [1, 2]. Однією з складових гігієнічного дослідження є визначення залишкових кількостей пестицидів в об'єктах навколишнього середовища, а саме у воді, ґрунті, атмосферному повітрі, у повітрі робочої зони, а також у харчових продуктах. Для цього необхідно розробити методики кількісного визначення пестицидів. Відомий спосіб визначення залишкових кількостей синтетичних піретроідів шляхом підготовки проби до хроматографування та ідентифікація піків речовин відповідно до часу їх утримання, який обраний нами за прототип [3]. Але за допомогою цього способу не можна ідентифікувати досліджувану речовину, оскільки відрізняється етап підготовки проби до хроматографування та умови хроматографування. Задачею корисної моделі є визначення залишкових кількостей тефлутрину у воді. Технічний результат, який отримали в результаті вирішення задачі полягає у кількісному визначенні, якісному відокремленні досліджуваної речовини від домішок» та ідентифікації тефлутрину у воді. Тефлутрин відноситься до групи синтетичних піретроідів. Існує відома модель визначення піретроідів у воді [3]. Вона полягає у підготовці проби до хроматографування, хроматографічної ідентифікації піків піретроідів та розрахунків за цими даними залишкових кількостей цих речовин, який взятий нами за прототип. Поставлена задача досягається за допомогою того, що у відомому способі визначають залишкові кількості пестицидів, а саме згідно корисної моделі проводять ідентифікацію піків тефлутрину в пробі відповідно до часу утримання тефлутрину, вимірюють і обчислюють середнє значення висоти піків та розраховують залишкові кількості тефлутрину. Спосіб здійснюється наступним чином: підготуються проби до хроматографування: (500±0,1)мл проби води вносять у хімічну склянку місткістю 1000мл. Додають 5-7г натрію хлориду, перемішують до повного його розчинення. Пробу переносять у ділильну лійку місткістю 1000мл, додають 50мл хлороформу, екстрагують тефлутрин протягом 5 хвилин, і після розділення фаз відділяють органічний шар у конічну колбу місткістю 250мл. Екстракцію повторюють двічі порціями по 50 мл хлороформу, відділяючи кожного разу органічний шар. Екстракти об'єднують і сушать безводним сульфатом натрію (20-25 г) шляхом настоювання у конічній колбі місткістю 250 мл протягом 30 хвилин. Об'єднаний екстракт переносять у грушоподібну колбу для відгону розчинників місткістю 250 мл і концентрують на ротаційному випарнику при температурі водяної бані не вище 45°С до об'єму 0,2-0,3мл. До сухого залишку упарюють розчинник на повітрі. Сухий залишок переносять у градуйовану пробірку місткістю 10 мл за допомогою ацетону (загальний об'єм проби 7мл). Аналогічно готують паралельну пробу. Пробопідготовка відрізняється від існуючих способів тим, що об'єм проби взятий на аналіз складав 500мл, а не 100мл. Додавали 57г натрію хлориду замість 10г. Сухий залишок переносився в градуйовану пробірку за допомогою ацетону, а у відомих методиках за допомогою гексану. Наступним етапом - визначення вмісту тефлутрину на газорідинному хроматографі. За допомогою шприца для ГРХ відбирають розчин проби (3мкл) та вводять в інжектор хроматографу. Проводять хроматографування кожної з двох паралельних проб по 3 рази за таких умов: температура термостата колонки (160±5)°С, температура випарника (240±10)°С, температура підігріву детектора (270±10)°С, об'ємна витрата газу-носія (азоту) (30±2)мл/хв, шкала електротермометра 128´10-12А, швидкість діаграмної стрічки самописа 240мм/год. Ідентифікацію піків тефлутрину в пробі проводять відповідно до часу утримання тефлутрину при хроматографуванні градуювального розчину. Час утримання тефлутрину за даних умов - 2 хвилини 45 секунд. Вимірюють висоту піка від нульової (базової) лінії у напрямку, перпендикулярному осі часу, за допомогою лінійки з похибкою 0,5мм. Спосіб відрізняється методом підготовки проби до хроматографування та умовами хроматографування тефлутрину. Обчислюють середнє значення висоти піка тефлутрину для кожної з паралельних проб. Наступний етап обчислення масової концентрації тефлутрину для кожної з паралельних проб за результатами обчислень середнього значення висоти хроматографічних піків тефлутрину. Розрахунки не відрізняються. Розробка і апробація способу визначення тефлутрину у воді проводилась в Науковому лабораторному гігієнічному центрі Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. Література: 1. Г.Г.Онищенко Гигиенические аспекты обеспечения экологической безопасности при обращении с пестицидами и агрохимикатами. // Гигиена и санитария, №3, 2003, с.3. 2. І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошинський. Сучасні проблеми гігієни навколишнього середовища. Львів, 1997 - с.85. 3. Методы определения микроколичеств пестицидов в продуктах питания, кормах и внешней среде: Справочник. - Т1 / Сост. Клисенко М.А., Калинина А.А., Новикова К.Ф. и др. - М.: Колос, 1992 - 567с.: ил.