Спосіб виділення та оклюзії часткового бронха

Винахід відноситься до медицини, а саме до торакальної хірургії. Хірургічне лікування хворих на розповсюджений фіброзно-кавернозний туберкульоз легень з переважним ушкодженням однієї частки, ускладненим легеневою кровотечею, є складним завданням. Застосування резекції легені у таких хворих стримується значною поширеністю процесу і низькими функціональними показниками [1]. В досягненні швидкого гемостатичного ефекту хірургічних втручань у хворих на розповсюджений туберкульоз легень, є операція перев'язки бронха. Відомий спосіб виділення і оклюзії часткового бронха, що включає операційний доступ, виділення часткового бронха з наступним його прошиванням і розтином, при якому доступ до часткового бронха виконують через задньобічну торакотомію з розтином плеври по піхві 6-го ребра і відслоєнням задньої поверхні легені від шийок ребер, бічного відділу хребта, зліва - від стовбура аорти, справа - від непарної вени, до оголення кореня легені; далі виконують розтин плеври, що вкриває корінь легені, виділяють за допомогою дисектора частковий бронх, перерізують його з ушиттям центрального та периферичного відрізків [2]. Недоліками відомого способу є травматичність і тривалість знайдення, виділення і перерізування часткового бронха. Це зумовлено тим, що при виконанні операційного доступу шляхом задньобічної торакотомії присутній у плевральній порожнині рубцево-спаєчний процес та локалізація мішків емпієми у задньо-бічних її відділах утруднюють підхід до кореня легені. Окрім того, знайдення і виділення передньої стінки бронха, при застосуванні цього доступу, виконується наосліп, що загрожує пораненням судин та інтраопераційною кровотечею. Необхідність розтину міжреберних м'язів та нервів при виконанні задньо-бічної торакотомії сприяє розвитку гострої післяопераційної дихальної недостатності. Клінічне встановлено, що тривалість цього періоду складає 1,5 години. В основу удосконалення відомого способу виділення і оклюзії часткового бронха поставлене задача зниження травматичності і тривалості шляхом трансстернального екстраплеврального підходу до часткового бронха відповідного боку при використанні. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що у способі виділення і оклюзії часткового бронха, що містить операційний доступ, виділення часткового бронха з наступним його прошиванням і розтином, згідно з пропозицією, здійснюють повну поздовжню стернотомію, зміщують до кореня легені медіастинальну плевру відповідного боку, виділяють часткову артерію та екстраплеврально прошивають і розтинають артерію. Причинно-наслідковий зв'язок відмінностей, що пропонуються, з поставленою задачею полягає у слідуючому. Повна поздовженя стернотомія дозволяє, не порушуючи біомеханіки дихання, виділити частковий бронх з мінімальними функціональними розладами у системі дихання. Зміщення медіастинальної плеври до кореня легені з екстраплевральним, в обхід плевральних зрощень, забезпечує в той же час безперешкодний підхід до часткового бронха, його знайдення і виділення. Відсутність необхідності у розділюванні плевральних зрощень при цьому сприяє зменшенню тривалості виконання оперативно-технічних заходів. Не дивлячись на додаткове виділення, перев'язування і перерізування часткової артерії, ідентифікація часткового бронха проходить під контролем зору і в більш безпечних для виникнення інтраопераційної кровотечі умовах. Отже, кожна з пропонованих ознак має причинно-наслідковий зв'язок з позитивним результатом, котрий досягається, і є необхідною, відсутність будь-якої з них - не дозволяє знизити травматичність та тривалість операційного втручання, зокрема, до 1,0 години. Запропонований спосіб клінічно здійснюється наступним чином. Під інтубаційним наркозом виконують листовою пилкою повну поздовжню стернотомію. Руйнують зрощення груднини з плевральними мішками, перикардом. Розведення відрізків груднини виконують поступово на віддаль 12 - 14см між ними. Медіастинальна плевра відповідного боку зміщується в бік кореня легені, екстраплеврально біля кореня легені виділяються і перев'язуються артерії верхньої частки. Після їх розтину виділяються відповідні часткові бронхи, котрі прошиваються і перерізуються. Периферичний кінець бронха, після відсмоктування з нього вмісту, зашивається по Суіту. У переднє середостіння роблять дренаж. Рану пошарово зашивають. В клінічних умовах на базі ОКЛПО "Фтизіатрія" м. Дніпропетровська у такий спосіб прооперовано 5 хворих на верхньо-частковий фіброзно-кавернозний туберкульоз. Приклад. Хворий Г., 42 років, поступив до легенево-хірургічного відділення ОКЛПО "Фтизіатрія" м. Дніпропетровська 31.08.95р. з діагнозом: фіброзно-кавернозний туберкульоз верхньої частки правої легені, ВК+, кровохаркання. Хворіє туберкульозом легень 17 років. Хворий зниженої маси тіла. В легенях дихання справа у верхніх відділах жорстке, розсіяні сухі хрипи. Тони серця чисті. АД 130/70мм рт.ст., пульс 90 ударів на хвилину. На обзорній рентгенограмі органів грудної порожнини і правобічній томограмі у зменшеній верхній частці правої легені визначається каверна, значне потовщення костальної плеври. Мікобактерії туберкульозу визначаються усіма методами. 20.11.95р. у хворого виникла легенева кровотеча з втратою до 400мл крові; у наступні два дні кровотеча продовжувалась, не дивлячись на гемостатичну терапію, що проводилась. З урахуванням високого операційного ризику резекції верхньої частки хворому виконано 24.11.95р. оклюзію верхньо-часткового бронха через трансстернальний доступ. Повна поздовжня стернотомія. Екстраплевральна відкрита область кореня правої легені, в якому перев'язані і перерізані артерії першого та третього сегментів. Правий верхньочастковий бронх прошитий апаратом УБ-25, периферичний кінець його зашитий за Суїтом. Дренування загруднинного простору. Пошарове зашивання рани. Післяопераційної летальності не спостерігалось. В усіх хворих досягнуто стійкий гемостатичний ефект. Таким чином, вищенаведені дані свідчать про виконання наступної сукупності умов: заявлений спосіб при його здійсненні може бути використаний у торакальній хірургії; для заявленого об'єкту у тому вигляді, як він охарактеризований у незалежному пункті викладеної формули, підтверджена можливість його здійснення.