Спосіб пластики пахових кил

Корисна модель стосується медицини, зокрема загальної хірургії, і може використовуватися для пластики пахових кил у дорослих. Найближчим аналогом є поширений спосіб пластики пахових кил за Shouldice, що включає реконструкцію задньої стінки пахового каналу. Згідно з цим способом, після доступу до пахового каналу розсікають поперечну фасцію від внутрішнього пахового кільця до лонного горбка та з’єднують безперервним швом між собою та з паховою зв’язкою при зворотньому напрямі накладання швів. Другим рядом швів з’єднують внутрішній косий м’яз і з’єднане сухожилля з задньою поверхнею апоневрозу зовнішнього косого м’язу та продовжують шви у зворотньому напрямі. Потім вкладають сім’яний канатик і над ним зшивають краї апоневрозу зовнішнього косого м’язу живота [1]. Проте при накладанні другого ряду швів, що з’єднує внутрішній косий м’яз з задньою поверхнею апоневрозу зовнішнього косого м’язу, порушується принцип з’єднання однорідних тканин, що є важливою умовою надійного виконання пластики пахового каналу. В основу корисної моделі поставлено завдання створення способу пластики пахових кил шляхом збереження принципу однорідності тканин, що з’єднуються, забезпечення надійного укріплення задньої стінки пахового каналу з мінімальною можливістю розвитку рецидиву. Поставлене завдання вирішується тим, що при способі пластики пахових кил, що включає реконструкцію задньої стінки пахового каналу, згідно з корисною моделлю, виконують дублікатуру поперечної фасції безперервним швом від лонного горбка до внутрішнього пахового кільця і у зворотньому напрямі, а потім у такий самий спосіб під сім’яним канатиком зшивають апоневроз зовнішнього косого м’язу живота до пахової зв’язки. Запропонований спосіб дозволяє створити нову укріплену задню стінку пахового каналу з врахуванням принципу з’єднання однорідних тканин. Заявлений спосіб реалізують таким чином. Розріз шкіри типовий. Після розсічення передньої стінки пахового каналу виділяють і відводять в бік на трималці сім’яний канатик. Пересікають латеральні пучки m.cremaster, що необхідно для отримання адекватного доступу до глибокого пахового кільця. Типово виділяють і усувають киловий мішок. Пластика пахового каналу при заявленому способі полягає у тому, що поперечну фасцію не розсікають, а безперервним швом у двох напрямах формують його дублікатуру. Другим рядом безперервних швів з’єднують апоневроз зовнішнього косого м’язу з паховою зв’язкою і краєм нижнього листка того ж апоневрозу при зворотньому напрямі накладання швів. Ці шви виконують під сім’яним канатиком, таким чином зміцнюючи задню стінку пахового каналу, а також не порушуючи принципу з’єднання однорідних тканин. Далі вкладають сім’яний канатик і накладають пошарові шви на рану. Запропонований спосіб пластики пахового каналу дає можливість надійно укріпити його задню стінку та, відповідно, значно знизити рецидиви килоутворення. Згідно з власними клінічними спостереженнями при виконанні килопластики заявленим способом у 1450 пацієнтів частота рецидивів знижена до 0,7%, а при додатковому використанні алопластичного матеріалу при цій пластиці - до 0,2%. У порівнянні, частота рецидивів при застосовуванні пластики пахового каналу згідно з способом Shouldice сягає 6,7% [2]. Джерела інформації: 1. Тоскин К.Д., Жебровский В.В. Грыжи живота. - М.: Медицина, 1983. - 240с. 2. Randomized clinical trial comparing 5-year recurrence rate after laparoscopic versus Shouldice repair of primary inguinal hernia / Arvidsson D., Berndsen F.H., Leijonmarck C.E. et al. // Br. J. Surg. - 2005. - №9. - P.1085-1091.