Спосіб хіміко-фотографічної обробки довгомірних галогеносрібних фото- та кіноплівок

Винахід відносяться до області технології обробки фотокіноматеріалів і може бути використаний в процесах хіміко-фотографічної обробки довгомірних відрізків галогеносрібних фото- та кіноплівок на кінокопіювальних фабриках, в центрах мікрофільмування документації та інших фото-, кінокопіювальних організаціях. Відомий спосіб хіміко-фотографічної обробки довгомірних галогеносрібних фото- та кіноплівок шляхом протягування плівки послідовно через кювети із проявником, водою, фіксажним розчином та водою. При перетягуванні плівки із кювети в кювету відбувається перенесення (далі - винос) досить значних об'ємів розчинів (до 10 літрів на 1000 метрів плівки) які не встигають стікати з плівки (Мамонтова Н.И. и др. Разработка технологического регламента использования серебросодержащих растворов и процесса регенерации серебра для фотоцехов киностудий. Техника кино и телевидения, 1985, №12, с.10-14.). При цьому виносяться послідовно проявник у промивну воду, а потім, хоча і в меншій кількості, у фіксажний розчин; фіксажний розчин разом із вимитим сріблом у промивну воду, а потім у каналізацію. Середня концентрати срібла що виноситься плівкою із системи досягає 0,7г/л. Концентрація проявника досягає 85г/л, а фіксуючого розчину більше 250г/л. Окрім великих втрат матеріалів (срібла, проявника, фіксажу) з виносом, слід відзначити ще кілька негативних наслідків такого переносу. Попадання великих кількостей проявнику у фіксажний розчин може погірш ній якість зображення та зменшити термін зберігання зображення; наявність проявника ускладнює виділення срібла із відпрацьованих фіксажних розчинів та регенерацію реагентів. Найбільш близьким за сукупністю ознак є спосіб хіміко фотографічної обробки довгомірннх відрізків галогеносрібних фото- та кіноплівок шляхом протягування плівки послідовно через кювети із проявником, водою, фіксажним розчином та водою з використанням на виході із кювет гумових чи волосяних знімачів або каплездувачів для зменшення переносу розчинів (Блюмберг И.Б. Технология обработки фотокиноматериалов. М. 1967, стр.38, 78, 212). Недоліками відомого способу є небезпечність пошкодження фотографічного шару твердими частинками, які можуть попасти між знімачем та фотоплівкою чи механічних пошкоджень на плівці, які можуть з'явитися при зачіпанні нею компактно встановлених деталей плівкопротяжного механізму внаслідок сильного коливання, спричиненого переміщенням турбулентних потоків повітря. При використанні каплездувачів також відбувається розпилювання проявника та фіксажу в повітрі, що приводить до втрати хімікатів та додаткових енергетичних витрат на покращення вентилювання приміщення. В основу вина ходу поставлено задачу вдосконалити спосіб хіміко-фотографічної обробки довгомірних галогеносрібних фото- та кіноплівок шляхом створення "повітряного ножа" у спеціальному пристрої для "віджимання" частини розчину що виноситься плівкою. Поставлена задача досягається тим, що в способі хіміко-фогографічної обробки довгомірних галогеносрібних фото- та кіноплівок, що включає протягування довгомірного відрізку плівки через послідовно розміщені кювети з проявочним розчином, водою, фіксажним розчином та водою, згідно винаходу, плівку на виході із кювет із проявником, фіксажним розчином та промивною водою після фіксажного розчину протягують через пристрій у формі розтрубу, в який із обох сторін плівки під кутом 30-45° до неї, у напрямку протилежному напрямку руху плівки, подають повітря під тиском 0,01-0,3МПа. “Повітряний ніж” що створюється при цьому, “віджимає” частину розчину і, таким чином, дозволяє зменшити втрати срібла та хімікатів, що застосовуються для хіміко-фотографічної обробки плівки. Суть винаходу пояснюється з допомогою ілюстрацій. На фіг.1 зображено головний вид (вид спереду) пристрою, на фіг.2 - вид збоку, на фіг.3 - вид зверху. Плівку 1 протягують через пристрій в який подають повітря 2. Його подають із обох сторін через щільові сопла 3. Повітря подають із обох сторін для запобігання коливань плівки, що може привести до її ушкодження. Для зменшення механічної дії стисненого повітря на желатиновий шар плівки повітря подають під кутом 30-45° до неї. Тиск повітря контролюють манометром 4 та регулюють вентилем 5. Для більшої гарантованості від механічних пошкоджень верхні і нижні краї корпусу 6 пристрою та краї сопла повинні бути оторочені міхом. При подачі стиснутого повітря створюється “повітряний ніж” який дозволяє "віджати" частину розчину й у такий спосіб зменшити втрати срібла і хімікатів, що застосовуються для хіміко-фотографічної обробки. Оптимальний тиск повітря встановлюється експериментально. При тиску менше 0,01МПа виніс зменшується лише на 5-10%, що мало ефективно. Подача повітря з тиском більше 0,3МПа різко збільшує ризик деформації желатинового шару, що може привести до погіршення якості зображення. Упровадження способу дозволяє зменшити технологічні втрати срібла і хімікатів на 10-70%. Приклад 1. Експоновану фотоплівку протягують через пристрій, в який подають повітря під тиском 0,01МПа. Виніс розчину зменшується із 9,3 до 8,1мл на погонний метр плівки. Приклад 2. Експоновану фотоплівку протягують через пристрій, в який подають повітря під тиском 0,3 МПа. Виніс розчину зменшується із 9,3 до 2,8 мл на погонний метр плівки.