Спосіб лікування епілепсії судинного генезу у хворих похилого віку

Спосіб стосується галузі медицини і може бути використаний для лікування хворих похилого віку з епілепсією судинного генезу. Відомі способи лікування епілепсії при порушеннях мозкового кровообігу з використанням патогенетичних підходів [Бархатова В.П., С услина З.А. Основные направления нейропротекции при ишемии мозга// Неврологич. журн. -2002.- №4.- С.42-50] та симптоматичного лікування [Гехт А.Б., Меликян Э.Г., Дзугаева Ф.К. и др. Фармакотерапия эпилепсии у больных пожилого возраста //Журн. неврол и психиатрии.- 2001.-№6.-С.45-55]. Найбільш близьким до заявляемого є спосіб патогенетичної фармакотерапії епілепсії у хворих похилого віку при інсультах, що включає призначення метаболічних засобів лікування інсульту (пірацетам, церебролізин) [Бархатова В.П., С услина З.А. Основные направления нейропротекции при ишемии мозга//Неврологич. журн. 2002.- №4.- С.42-50]. Однак відомий спосіб має недостатній ступінь ефективності обумовлений тим, що у хворих з геморагічними інсультами і невеликими осередками ішемії півкуль мозку, переважно латеральної локалізації, застосування традиційних нейропротекторних ноотропних препаратів типу пірацетаму і церебролізину може викликати психомоторне збудження і провокування епілептичних нападів, підвищення пароксизмальної активності на ЕЕГ. В основу винаходу покладено завдання створити спосіб лікування епілепсії судинного генезу у хворих похилого віку шляхом підбору лікарських засобів, досягти корекції патогенетичних механізмів розвитку епілепсії при інсультах, які зумовлені активацією біохімічних процесів у мозку із виділенням збуджуючих медіаторів типу глутамату та аспартату, запобігання формування постінсультного епілептичного осередку, та забезпечити підвищення ступеню ефективності лікування. Поставлену задачу вирішують створенням способу лікування епілепсії судинного генезу у хворих похилого віку, який згідно винаходу, відрізняється тим, що в якості антиепілептичних засобів використовують препарати гальмівних амінокислот: гліцисед у дозі 100мг сублінгвально тричі на день в перші 10 днів гострого періоду інсульту, після цього аміналон по 250мг перорально тричі на день на протязі 3-х днів, потім по 500мг тричі на день на протязі 40 днів. Запропонований нами спосіб сприяє відновленню постінсультних когнітивних, мовних і рухових функцій без ризику розвитку психомоторного збудження і провокування епілептичних нападів, що підтверджувалось усуненням осередкових пароксизмальних змін на ЕЕГ і забезпечувало прискорення побутової і соціальної адаптації хворих. Спосіб здійснюють слідуючим чином: послідовно призначають такі препарати - в перші 10 днів гострого періоду інсульту гліцисед у дозі 100мг сублінгвально тричі на день, після цього - аміналон по 250мг перорально тричі на день на протязі 3-х днів, потім по 500мг тричі на день на протязі 40 днів. Приклад: Хворий К. 63 років поступив в неврологічне відділення 1-ї МКЛ м.Полтави з діагнозом гостре порушення мозкового кровообігу в басейні правої середньої мозкової артерії із правобічним геміпарезом та епілептичним синдромом. Захворів гостро, коли на фоні підвищення артеріального тиску до 180/100мм рт. ст. розвинувся епілептичний напад, який почався із посмикування правої руки і ноги, далі хворий втратив свідомість на 2 хвилини, розвинулись генералізовані тоніко-клонічні судоми із прикусом язика. Клінічне у хворого спостерігалось, психомоторне збудження, правобічний центральний геміпарез, моторна афазія. При обстеженні на РКТ головного мозку виявлено осередок геморагії розміром 3,3х2,7см у лівій висково-лобній ділянці. На ЕЕГ осередкова пароксизмальна активність гострих та повільних хвиль з фокусом у лівій висково-центральній області. Поряд із гіпотензивним лікуванням хворому було призначено: гліцисед по 100мг сублінгвально тричі на день в перші 10 днів гострого періоду інсульту, після цього аміналон по 250мг перорально тричі на день на протязі 3-х днів, потім по 500мг тричі на день на протязі 40 днів. При спостереженні хворого на протязі року відновились рухи у правих кінцівках, мовлення, епілептичних нападів не було.