Спосіб лікування черезвертлюжних переломів стегна у хворих старечого та похилого віку

Спосіб лікування черезвертлюжних переломів стегна у хворих старечого та похилого віку, який включає раннє функціональне навантаження на травмований опорно-руховий апарат, який відрізняється тим, що на 2-3 добу після перелому призначають комплекс вправ, спрямованих на досягнення самостійного пересування хворих з опорою на травмовану кінцівку з використанням додаткових опорних пристроїв Винахід стосується медицини, зокрема травматологи та ортопеди, і може бути застосований у геріатричній травматології Відомий спосіб лікування черезвертлюллих переломів стегна у хворих старечого та похилого віку, який включає раннє функціональне навантаження на травмований опорно-руховий апарат [1] При цьому функціональне навантаження у вигляді раннього ходіння, вставання на хвору ногу здійснюється після накладання деротаційного "чобітка", кокситної пов'язки, тощо Недоліком відомого способу є недостатня клінічна ефективність, яка внаслідок обмеження рухової активності засобами зовнішньої фіксації, таких, наприклад, як деротаційний "чобіток", кокситна пов'язка та ш , у хворих старечого та похилого віку, особливо, з супутньою патологією, призводить підвищення ризику ускладнень та збільшення тривалості реабілітаційного періоду В основу винаходу поставлене завдання вдосконалити спосіб лікування черезвертлюгових переломів стегна у хворих старечого та похилого віку, в якому шляхом заміни фіксуючих пристроїв на додаткові засоби опори досягають підвищення клінічної ефективності лікування зазначених хворих Поставлене завдання вирішують тим, що у відомому способі лікування черезвертлюлг/лих переломів стегна у хворих старечого та похилого віку, який включає раннє функціональне навантаження на травмований опорно-руховий апарат, у ВІДПОВІДНОСТІ до винаходу на 2-3 добу після перелому призначають комплекс вправ, спрямованих на досягнення самостійного пересування хворих з опорою на травмовану кінцівку з використанням додаткових опорних пристроїв Спосіб здійснюють таким чином Хворим старечого та похилого віку з черезвертлюжяим переломом стегна, яким протипоказане оперативне лікування, призначають раннє функціональне навантаження, інтенсивність та строки проведення якого залежать від загального стану організму, супутньої патології та інших суб'єктивних та об'єктивних показників Весь процес ранньої активізації пацієнта виконують з поступовим збільшенням функціонального навантаження і дотриманням усталених принципів лікувальної фізкультури Кожному пацієнту призначають ВІДПОВІДНИЙ комплекс вправ залежно від особливостей перелому і загального стану пацієнта Комплекс включає такі вправи 1) сідання в ліжку - опущення ніг з опорою на підлогу - лягання в ліжко Вправу повторюють у середньому темпі 4-6 разів, 2) сідання в ліжку з опорою ніг на підлогу, спираючись руками на ліжко, піднімання тазу на 2-Зсм - пересування вздовж ліжка на 5-10см - сідання Повторний цикл здійснити у зворотному напрямку 4-6 разів, 3) вставання в ходунках - стояння до появи ознак легкої втоми - плавне сідання Важливо, щоб пацієнт стояв в ходунках з прямою спиною і випрямленими колінними і кульшовими суглобами обох ніг Вправу повторюють 2-4 рази, 4) ходьба за допомогою ходунків (до 20м у по О ю 45047 вільному темпі), 5) ходьба на милицях (до 20 - 30м у повільному темпі) Критеріями достатності і ефективності реабілітаційного процесу є показники функціонального стану серцево-судинної системи і дихання, самопочуття пацієнта Прикладі Хвора Г , 84р , знаходилась на стаціонарному лікуванні здіагнозом Черезвертлюговий осколковий перелом лівого стегна із зміщенням ІХС*, пароксизм миготливої аритмії Стенокардія напруги З першого дня перебування у стаціонарі після обстеження та встановлення діагнозу хвора під наглядом медперсоналу самостійно сідала в ліжку, опускала ноги з опорою на підлогу і знову лягала в ліжко Сідала в ліжку з ІХС - ішемічна хвороба серця, опорою ніг на підлогу - спираючись руками на ліжко При цьому відривала таз на 2-Зсм - переміщалась вздовж ліжка на 5-10см, потім сідала На третю добу лікування пацієнтка встала в ходунках і стояла до появи ознак втоми, після чого плавно сідала Ці вправи виконувала до 8 доби лікування в стаціонарі, 3 9-і доби лікування пацієнтка змогла вже пересуватись за допомогою ходунків, і на 15 добу проходила відстань до 20м 3 16 доби стаціонарного лікування хвора самостійно ходила за допомогою милиць Виписана у задовільному стані на 24 добу При контрольному рент генологічному обстеженні через три МІСЯЦІ діагностовано консолідацію перелому Приклад2 Запропонованим способом проведено лікування 224 хворих (192 жінки і 32 чоловіки віком старше 64 років Контрольну групу склали 203 хворих (180 жінок і 23 чоловіки) з черезвертлюговими переломами Позитивний ефект застосування даного методу лікування проявився у зменшенні КІЛЬКОСТІ ускладнень, зокрема пподинамічного характеру (пневмонії, пролежні) Так, у групі спостережень такі ускладнення мали місце у 3,9% випадків, у той час як у хворих контрольної групи пневмонії і пролежні відмічено у 41,3 % Крім того відмічено скорочення строків лікування, а саме, в основній групі середній ліжкодень становив 24,7 дні проти 29,4 дні у контролі Спостерігали значно нижчий рівень летальності серед хворих основної групи, порівняно з пацієнтами контрольної групи Він становив ВІДПОВІДНО 21,1 і 38,9% Отже, за допомогою запропонованого способу досягається значно вищий рівень ефективності лікування черезвертлюжних переломів стегна у хворих старечого та похилого віку Джерела інформації, які слід взяти до уваги 1 Волковмч Н М , Повреждение костей и повреждения суставов - Киев, 1928 -с 54-57, 61-62, 164, 179-185 ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна (044) 456 - 20 - 90