Спосіб діагностики кісти підшлункової залози

Винахід має відношення до медицини, а саме до діагностики, і може бути використаний для уточнення етіології різних кіст підшлункової залози. Відомі способи діагностики кіст підшлункової залози, які включають комп'ютерну томографію та ендоскопічне ультразвукове дослідження паренхіми підшлункової залози [1,2,3,4 ]. Недоліками цих способів є їх низька доступність, часто неможливості відрізнити несправжню гостру постнекротичну кісту від істинної (вродженої) через структурну схожість. Найближчим аналогом є спосіб діагностики кіст підшлункової залози, який включає ультразвукове дослідження паренхіми органа [5]. Недоліком цього способу є також низька точність діагностики через схожість ультразвукової картини і неможливість відрізнити справжню кісту підшлункової залози від несправжньої. Задачею винаходу є розробка такого способу діагностики кіст підшлункової залози який, за рахунок додаткової пункції порожнини кісти і наступного біохімічного дослідження її вмісту, забезпечував би підвищення точності постановки діагнозу. Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики кіст підшлункової залози, який включає ультразвукове дослідження паренхіми органа, згідно з винаходом, при виявленні кісти підшлункової залози, пунктують її порожнину, відсмоктують її вміст, проводять біохімічне дослідження, і, якщо виявляють ферменти підшлункової залози, діагностують несправжню, постнекротичну кісту, а при їх відсутності - кістозний утвір іншого походження. Пунктування порожнини кісти, відсмоктування її вмісту та проведення його біохімічного дослідження підвищують точність діагностики тому, що наявність активних ферментів підшлункової залози (ліпаза, трипсин, хімотрипсин) в порожнині кісти характерна тільки для несправжніх, так званих постнекротичних кіст підшлункової залози, які виникають в результаті гострого некротичного панкреатиту. У всіх інши х випадках вміст кісти підшлункової залози не має в своєму складі ферментів. Спосіб виконують таким чином. Після візуалізації на екрані монітору ультразвукового апарату кісти, підозрілої на постнекротичне походження, проводять місцеве знеболення в місці проколу шкіри. Під контролем ультразвуку виконують пункцію порожнини кісти, відсмоктують її вміст, після чого пункційну голку витягують. Проводять ex tempore біохімічне дослідження і якщо, виявляють ферменти підшлункової залози діагностують несправжню, постнекротичну кісту. Приклади конкретного виконання. Приклад 1. Хвора Н., 1956р. н., і.х. №4273, поступила в клініку Інституту хір ургії і трансплантології 23.09.01 року з діагнозом: кіста підшлункової залози неясної етіології. При ультразвуковому дослідженні виявлено, на границі тіло-хвіст, рідинний утвір 3,1х2,7см, з капсулою товщиною 1мм, однорідною внутрішньою структурою. 26.09. виконана черезшкірна пункція кісти голкою Шиба 22G. Видалено 18мл прозорої тягучої желеподібної рідини. Проведені біохімічні та цитологічні дослідження отриманого аспірату. Ферменти, які входять до складу соку підшлункової залози, не виявлені. Поставлено діагноз: Справжня (вроджена) кіста підшлункової залози. Приклад 2. Хворий С., 1972р.н., і.х. №5648, поступив в клініку Інституту хір ургії і трансплантології 24.12.01 року з діагнозом: кіста підшлункової залози неясної етіології. При ультразвуковому дослідженні виявлено рідинний утвір в області хвоста підшлункової залози, з нечітко вираженою капсулою до 1мм, діаметром 4,6х5,0см. 26.12.01 року виконано черезшкірну пункцію кісти голкою Шиба діаметром 19G. Було видалено 160мл прозорої світло-коричневої рідини. Проведені біохімічні та цитологічні дослідження отриманого аспірату. При біохімічному дослідженні в отриманій рідині виявлені ферменти підшлункової залози, при цитологічному - клітини, характерні для гострого запального процесу. Поставлено діагноз: несправжня, не сформована постнекротична кіста підшлункової залози. Запропонованим способом був уточнений діагноз у 10 хворих з кістами підшлункової залози неясного походження. При цьому було виявлено 2 випадки істинних, вроджених кіст, 8 - несправжніх постнекротичних кіст, як ускладнень гострого деструктивного панкреатиту. При оперативному лікуванні даної групи хворих з кістами підшлункової залози у всіх діагноз був підтверджений. У той самий час, із 10 хворих, обстежених за способом аналогу, у 3 випадках діагноз був помилковим, що виявилось при оперативних втр учаннях, а також суттєво вплинув на результати лікування. Отже, порівняння з найближчим аналогом показує, що запропонований спосіб дозволяє підвищити точність діагностики кіст підшлункової залози різного походження. Джерела інформації: 1.Соколов Л.К., Микушкин О.Н, Саврасов В.М. Клинико-инструментальная диагностика болезней органов гепатопанкреато-дуоденальной зоны. - Москва: Медицина,1987.-280с. 2. Тодуа Ф.И., Вишневский В.А., Вилявин М.Ю. Возможности и перспективы компьютерной томографии в диагностике и лечении хирургических заболеваний гепатопанкреатодуоденальной зоны //Актуальные вопросы хирургии: Сб. научн. тр удов: Москва, 1985. - С.110-116. 3. Тарасюк Б.А., Ничитайло М.Е., Чиркова И.В. и другие. Компъютерно-томографическая семиотика острого панкреатита // Клиническая хирургия. - 1992. - №11. - С.42-43. 4. Панцырев Ю.М., Орлов С.Ю., Федоров Е.Д., Душкина В.А. Эндоскопическая ультрасонография в диагностике болезней поджелудочной железы // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 1999. - №3. - С.6-14. 5. Богер М.М., Мордвов С.А. Ультразвуковая диагностика в гастроэнтерологии. - Новосибирск: Наука, 1988. 157с. - найближчий аналог.