Спосіб визначення ареалів розповсюдження збудника вірусного раку картоплі по зараженості посівів рослин

Винахід відноситься до області фітопатології, зокрема до захисту картоплі від збудника вірусного раку (онкогенного вірусу), який викликає патологічні процеси при наявності сприятливих для його розвитку метеорологічних умов [2] і може бути використаним при вивченні ареалів розповсюдження цієї хвороби на території України та за її межами. Прототипом винаходу служить спосіб визначення зараженості картоплі онкогенним вірусом. Він характеризується тим, що дослідні рослини вирощують у стерильному ґрунті у горщиках в лабораторних умовах до 10-15 см висотою, а потім протягом 3-х діб штучно створюють сприятливі для розвитку вірусу метеорологічні умови, в результаті яких збудник активізується і викликає розвиток ракових пухлин на листках і стеблах, чим і розкриває свою присутність [1]. Недолік цього способу полягає в тому, що він непридатний для визначення зараженості посівів картоплі у польових умовах. Мета - розробити спосіб визначення ареалів розповсюдження збудника вірусного раку картоплі по зараженості рослин у польових умовах. Мета досягається тим, що для аналізу використовують не цілу вегетуючу рослину, а тільки її окремі ізольовані листки, які знімають з польових рослин і визначають їх зараженість у лабораторних умовах. На цій підставі листки збирають з різних сортів досліджуваного населеного пункту і доставляють в лабораторію у чашках Петрі. Життєздатність листків підтримують протягом 8 діб за допомогою поживного розчину. При цьому на листки діють метеофакторами, які активізують патогена. В результаті вірус викликає розвиток пухлинних вузликів на листках (фіг.), що і є доказом наявності його у дослідних рослинах. Розповсюдження вірусного раку картоплі в населеному пункті визначають шляхом обстеження посівів картоплі на присадибних ділянках. За 2-3 тижні до цвітіння картоплі проводять обстеження присадибних ділянок на предмет виявлення кількості репродукуючих в населеному пункті сортів картоплі. Для аналізів використовують 10-12 найбільш поширених сортів. У посадках кожного сорту відмічають 2-3 рослини і відрізають в них верхню частину з 3-4 недорозвиненими листками. Верхнім залишається такий листок, який за розміром у складі кінцевої та 1-2 бічних часток вміщується в чашку Петрі. Через 1-2 дні при відсутності дощу з цих рослин зрізають верхні листки і ставлять їх у чашки Петрі. В чашки добавляють по 3-4 мл поживного для листків розчину, закривають і доставляють в лабораторію. Поживний для листків картоплі розчин готують попередньо з мінеральних та органічних речовин. Розчин мінеральних речовин готують з 0,54г MgSO4, 1,69г Са(NО3)2, 0,42г КH2PO4, 0,15г K2SO4, 0,01г Н3ВО3, 0,0018г ZnSO4.7Н2O, 0,005г MnSO4.7H2O, 0,0016г СuSO4.5H2O, 0,0007г (NH4)2MoO4 віл проточної води. Розчин органічних речовин одержують при екстракті молодих бульб картоплі. Для цього бульби миють і розрізають на кубики об'ємом 1-1,5см3. Кубики поміщають у стакан, промивають проточною водою і заливають їх цією водою таким чином, щоб вода їх покрила. Екстракцію проводять протягом 2-х годин. Потім розчини мінеральних і органічних речовин змішують в рівних об'ємах і одержану суміш використовують у якості поживного розчину для тимчасового підтримання життєздатності ізольованих листків в чашках Петрі. Доставлені в лабораторію листки у чашках Петрі піддають дії сприятливих для розвитку віруса метеофакторів. Для цього температуру встановлюють в межах 20-35°С і освітленості 40-90 тис. лк з фотоперіодом 10-12 годин на добу. За цих умов відносна вологість повітря у чашках Петрі досягає 100%. У цьому стані листки дослідних сортозразків зберігають протягом 8 діб. Через 5-8 діб на листках формуються пухлинні вузлики (фіг.), які свідчать про наявність збудника вірусного раку у картопляних посівах населеного пункту. Відсутність вірусного раку у населеному пункті вважається встановленою при відсутності пухлин на листках дослідних сортозразків. Ареал розповсюдження вірусного раку визначається по зараженості посівів картоплі в населених пунктах. Запропонований нами спосіб розкриває широкі можливості для виявлення ареалів розповсюдження збудника вірусного раку картоплі на території України та за її межами. Література: 1. Голик И.В. Способ определения зараженности картофеля онкогенным вирусом. Описание к авторскому свидетельству СССР № 1125793, 1984. 2. Голик І.В., Мельник П.О., Хом'як В.В., Мілашевська Ж.І., Устінов І.Д. Вірусний рак картоплі. - Захист рослин, №4, 2003. - С.25.