Спосіб імпрегнації судинного алопротеза антибіотиком

Винахід відноситься до медицини, а саме до хірургії і може бути використаний при виготовленні судинних алопротезів. Відомі способи імпрегнації судинного алопротезу антибіотиком включають просочування алопротезів в розчині антибіотиків[1, 2]. Недоліком цих способів є швидке виведення антибіотиків зі стінок судинних алопротезів в зв'язку з чим можливе інфікування алопротезів. Найближчим аналогом є спосіб імпрегнації судинного алопротезу антибіотиком, який включає нанесення антибіотика на стінки алопротезу шляхом електрофорезу в розчині антибіотика [2]. Недоліком цього аналогу є недостатній час пролонгації антибіотика, що може визвати ускладнення протезування судин. Задачею винаходу є розробка такого способу імпрегнації судинного алопротезу антибіотиком, який за рахунок попереднього просочування алопротезу в розчині колагену забезпечував би збільшення часу пролонгації антибіотика в стінці алопротезу і попереджував би ускладнення протезування судин. Поставлена задача вирішується тим, що в способі імпрегнації судинного алопротезу антибіотиком, який включає нанесення антибіотика на стінки алопротезу шляхом електрофорезу в розчині антибіотика, згідно винаходу перед електрофорезом алопротез просочують в розчині колагену на протязі не менш 24 годин. Просочування алопротезу у розчині колагену дозволяє зробити стінки алопротезу більш пористими, що приводить до кращої фіксації частин антибіотика, що і збільшує час пролонгації і попереджує ускладнення протезування судин. Вказані в формулі винаходу числові значення вибрані нами експериментально. При цьому було встановлено, що час просочування менше 24 годин приводить до зменшення часу пролонгації антибіотика. Спосіб виконують наступним чином. Використовують стерильні фторлон-лавсанові алопротези. Алопротез просочують в стерильних умовах на протязі не менше 24 годин у розчині колаген-глютаральдегід при кімнатній температурі. Далі алопротез поміщають у спеціальну камеру - імпрегнатор, який заповнений розчином антибіотика з концентрацією не нижче 0,01г/мл. У подальшому проводять імпрегнацію в алопротез, який попередньо насаджують на графітовий електрод, антибіотика за допомогою електрофорезу на протязі 15-20 хвилин. Приклад В якості прикладу опишемо імпрегнацію антибіотиком лінійного судинного алопротезу, який у подальшому імплантувався на місце інфраренального відділу черевної аорти кролям в експерименті. На початку дослідження 1г колагену розчиняли у 100мл 3% розчину глютаральдегіду (рН4,5-5,5). Для дослідження використовували стерильний фторлон-лавсановий алопротез d=6мм та l=4см, який просочували в стерильних умовах на протязі 24 годин у розчині колаген-глютаральдегід при кімнатній температурі. Для імпрегнації антибіотика використовували спеціальну камеру - імпрегнатор, який заповнювали розчином антибіотика (гентаміціна сульфат), концентрація якого була 0,016мг/мл. У подальшому проводили імпрегнацію в алопротез, який попередньо насаджували на графітовий електрод, антибіотика за допомогою електрофорезу на протязі 15 хвилин. Потім під загальним знечуленням каліпсолом із розрахунку 5мг/1кг маси тіла кролю з використанням серединної лапаратомії виділяли черевну аорту. Проводили резекцію ділянки черевної аорти нижче ниркових артерій і до біфуркації аорти з заміною її лінійним алопротезом d=6мм та l=4см, імпрегнованим антибіотиком з використанням атравматичних ниток Prolen 6/0. Вказана операція виконана 6 кролям. Для проведення контролю за часом пролонгації антибіотика в алопротезі кролів забивали групами: 2 кролі на 7 добу, 2 - на 14 добу, 2 - на 21 добу після операції. В подальшому проводили вивчення антибактеріальної активності резецированих алопротезів in vitro з використанням штаму Staphylococcus aureus ATCC 29213 при температурі 37°С, час інкубації - 24 години. Наявність антибіотика на стінці алопротезу відмічена в усіх 3 гр упах тварин. По запропонованому способу проведена заміна інфікованих алопротезів у 3 хворих, яким замість 1 біфуркаційного та 2 лінійних інфікованих алопротезів були імплантовані in situ алопротези, імпрегновані антибіотиками. Післяоперційний період в усі х ни х протікав без ускладнень. Всі хворі були виписані додому. При подальшому спостереженні хворих відповідно через 1, 1,5 та 2 роки признаків інфікування судинних алопротезів не виявлено. В той час, як у 1 з 3 хворих прооперованих по способу найближчого аналогу спостерігалося інфікування алопротезу. Таким чином, використання запропонованого способу дозволяє збільшити час пролонгації антибіотика в стінці судинного алопротезу та попередити ускладнення протезування судин. Джерела інформації: 1. F.J. Lehnhardt, G. Forsello, L.G.Y. Clacys et al. Systemic and local antibiotic prophylaxis in the prevention of prosthetic vascular graft infection: an experimental study // Eur. J. Vasс. Endovasc. Surg. -2002. -Vol.23, №2. -p.127133. 2. M.D. Colburn, W.S. Moore, M. Chvapil et al. Use of an antibiotic-bonded graft for in situ reconstruction after prosthetic graft infection // J. Vasс. Surg. -1992. -Vol.16. -p.651-660. - найближчий аналог.