Внутрішньоорбітальний імплантат

Винахід призначений для використання в офтальмології з метою покращення косметичних показників протезування після операції видалення хворого очного яблука шляхом запобігання асиметричного вистояння з орбіт здорового ока і очного протеза та для створення умов синхронного руху здорового ока та очного протеза. Ця мета досягається шляхом створення рухомої опорної культі, що утворюється з тенонової капсули ока, в якій поміщається внутрішньоорбітальний імплант, до якого укріплюються м'язи видаленого ока. Створення рухомої культі при видаленні ока показано у всі х випадках видалення ока, за винятком випадків видалення ока при онкологічних новоутвореннях. Відомі внутрішньоорбітальні імплантати виготовляються із консервованого трупного ребрового хряща. (Канд. дис."Создание опорной подвижной культи после энуклеации у детей путем пересадки консервиро-ваного трупного хряща" Е.И.Стародубцева, 1965, стр.199). Вказаний спосіб є найбільш близьким до заявляємого винаходу. Під місцевою або спільною анестезією виконується розсічення кон'юнктиви очного яблука від тенонової капсули і виділення тупокінцевими ножицями очного яблука від тенонової капсули. Після цього виділяються прямі м'язи і в місці їх прикріплення до склери вони прошиваються швами, які зав'язують для міцної фіксації м'яз швами-трималками. Після цього м'я зи в місті їх прикріплення до склери відсікаються від очного яблука і спеціальними ножицями пересікається зоровий нерв у місці його виходу з ока, очне яблуко усувається і проводиться гемостаз. Після цього визначається розмір імплантату, який потрібен хворому. Тільки після цього хірург починає виготовлення імплантату з консервованого трупного хряща. Весь час поки продовжується виготовлення імплантату, а це приблизно 30-40 хвилин, хворий знаходиться під дією наркозу. Після виготовлення імплантату скрізь отвори пропускають шви-трималки, закріплюючи при цьому м'язи до тіла імплантату, після чого імплантат поміщають у тенонову капсулу на місце усуненого очного яблука. На тенонову капсулу і кон'юнктиву накладаються шви, таким чином Внутрішньоорбітальний імплантат упаковано у оболонку усуненого очного яблука. Після цього у кон'юнктивальний мішок вставляється тимчасовий очний протез. Недоліки такого виробу: 1. Внутрішньоорбітальний імплантат, вигото влений з трупного консервованого хряща, має вагу більшу ніж видалене око, внаслідок чого внутрішньоорбітальний імплантат зміщується у нижню область орбіти і виникає западіння верхнього повіка та погіршення рухливості протеза. 2. Виготовлений лікарем під час операції імплантат не має правильної форми. 3. Збільшується час тривалості операції, знаходження хворого під дією наркоза за рахунок виготовлення імплантата тільки під час проведення операції. В основу заявляемого винаходу поставлена задача використання готового імплантата, що має форму диска з отворами із сферичним виступом на передній поверхні для формування випуклої кукси очного яблука і виготовляється до операції із водовмісного полімерного матеріалу, що дозволяє надати імплантату найбільш доцільну форму і необхідні розміри з малою вагою, внаслідок чого виключається можливість западіння верхнього повіка і покращується рухливість протеза. Поставлене завдання вирішується тим, що імплантат має форму диска (1) з чотирма отворами (2), через які пропускаються шви від очних м'язів, із сферичним виступом (3) на передній поверхні для формування випуклої кукси очного яблука з отвором (4) посередині для зменшення його ваги і виготовляється з біосполучного водовмісного полімерного матеріалу, водовміст якого від 40% до 70% від маси матеріалу після гідратації, гідратація його здійснюється водними розчинами лікувальних засобів та їх сполученнями, завдяки чому виникає можливість доставки лікувальних засобів безпосередньо в область раневої поверхні всередині орбіти у концентраціях, достатніх для купірування запальних процесів у тканинах орбіти, обумовлених хір ургічним втр учанням. Зовнішній вигляд імплантату зображено на фіг.1 та фіг.2. Причинно-наслідкові зв'язки: 1. Виготовлення внутрішньоорбітального імплантату з біосполучного водовмісного матеріалу дозволяє мати імплантати необхідних розмірів, малої ваги, які можуть знаходитись у лікарнях ще до необхідного хірургічного втр учання. 2. Отвір посередині імплантату дозволяє зменшити його вагу. 3. Гідратація імплантату розчинами лікувальних засобів. Доставка лікувальних засобів безпосередньо до місця хірургічного втручання, що к упірує запальні процеси. 4. Наявність набору готових імплантатів різних розмірів, що не потребує додаткової спеціальної підготовки. При цьому скорочується час проведення операції, час знаходження пацієнта під наркозом, можливо проводити хірургічні операції в лікарнях, які не мають лабораторій консервації тканин. Техніка імплантації. Під місцевою або спільною анестезією виконується розсічення кон'юнктиви очного яблука від тенонової капсули і виділення тупокінцевими ножицями очного яблука від тенонової капсули. Після цього виділяються прямі м'язи і в місці їх прикріплення до склери вони прошиваються швами, які зав'язують для міцної фіксації м'яз швами - трималками. Після цього м'язи в місті їх прикріплення до склери відсікаються від очного яблука і спеціальними ножицями пересікається зоровий нерв у місці його виходу з ока, очне яблуко усувається і виконується гемостаз. Після цього визначається розмір імплантату, який потрібен хворому. З набору імплантатів, які є, вибирається імплантат (1) розміру, необхідного для даного хворого, і далі скрізь отвори (2) імплантату пропускають швитрималки, закріплюючи при цьому м'язи до тіла імплантату, після чого імплантат поміщають у тенонову капсулу на місце видаленого очного яблука. На тенонову капсулу і кон'юнктиву накладаються шви, таким чином внутрішньоорбітальний імплантат упаковано у оболонку видаленого очного яблука. Після цього у кон'юнктивальний мішок вставляється тимчасовий очний протез.