Спосіб анестезіологічного забезпечення під час лапароскопічної холецистектомії у хворих з супутньою миготливою аритмією

Спосіб анестезіологічного забезпечення під час лапароскопічної холецистектомії у хворих з супутньою миготливою аритмією. Винахід відноситься до області медицини, а саме анестезіології, і може бути використаний для анестезіологічного забезпечення під час лапароскопічної холецистектомії у хворих з супутньою миготливою аритмією. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є спосіб комбінованого анестезіологічного забезпечення, в якому використовувались епідуральна анестезія лідокаїном, внутрішньовенне фентаніл 1,52мкг/(кг год), дофамін 5-10мкг/кг і ендотрахеальне введення закису азоту у суміші з киснем, при цьому внутрішньочеревний тиск складав 12-14мм рт.ст. (1). Однак, у наведеному способі епідуральна анестезія, що застосовується при проведенні лапароскопічної холецистектомії, пригнічує центральну гемодинаміку, знижує кінцево-діастолічний об’єм шлуночків серця, серцевий індекс на 9,64%, серцевий викид на 11%, що призводить до розвитку синдрому малого серцевого викиду і, як результат, зниженню артеріального тиску на 32,74%. Всі ці ускладнення, часто роблять неможливим подальше продовження операції. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення анестезіологічного забезпечення за рахунок додаткового застосування методики лапароліфтингу з постійним підтриманням некардіодепресивного внутрішньочеревного тиску. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно винаходу, додатково використовують методику лапароліфтингу, при цьому внутрішньочеревний тиск при накладанні карбперитоніуму постійно підтримують не вищим за 4-5мм рт.ст. За запропонованим способом здійснено допомогу 5 хворим з супутньою миготливою аритмією під час лапароскопічної холецистектомії. Приклад 1. Хвора Г., була прийнята у відділення хірургії. Діагноз: Жовчнокам’яна хвороба. Ішемічна хвороба серця. Атеросклеротичний кардіосклероз. Миготлива аритмія, тахисистолічна форма. Операційний ризик 3 класс (по ASA). Моніторинг центральної гемодинаміки проводився за допомогою реографа "РГ 4-02" по M.I.Тіщенко. Вивчались слідуючі показники - хвилинний об'єм кровообігу, серцевий індекс, ударний індекс і загальний периферійний опір. За допомогою монітору "SIEMENS" вивчалась електрокардіограма, насичення артеріальної крові киснем, частота серцевих скорочень та артеріальний тиск. Контроль внутрішньочеревного тиску проводили за допомогою апарату "OLIMPUS". Передопераційна підготовка проводилась 2 дні (глюкозо-інсулін-калієва суміш 500мл внутрішньовенно крапельно, кордарон 300мг/добу внутрішньовенно краплинно). Премедикація проводилась на операційному внутрішньовенним введенням атропіну сульфату 0,6мг, сибазону 10мг та фентанілу 0,1мг. Для індукції використовували внутрішньовенно натрію оксибутират 40мг/кг. Міорелаксація внутрішньовенно дитилін 2мг/кг і ардуан 4мг. Штучна вентиляція легень проводилась за допомогою респіратора "Фаза-5". Підтримання анестезії проводилось шляхом внутрішньовенного введення каліпсолу 1-2мг/кг, сибазону 0,15мг/кг та фентанілу 0,0014мг/кг. Після накладання карбперитоніуму застосовували методику лапароліфтингу, після чого внутрішньочеревний тиск знижували до 4-5мм рт.ст. Під час операції зареєстровано перехід тахісистолічної форми до нормосистолічної. Серцевий індекс знизився на 4,52%. Коливання артеріального тиску під час операції було від 130/90мм рт.ст. до 145/85мм рт.ст., депресії сегменту ST не виявлено. Тривалість операції 65 хвилин. Через 15 хвилин після операції хвору транспортовано до палати інтенсивної терапії. Через 6 діб хвору виписано додому. В порівнянні з прототипом, запропонований спосіб дозволяє знизити ризик розвитку синдрому малого серцевого викиду. Література: 1. Выбор компонентов общей анестезии у больных с сопутствующей мерцательной аритмией при операциях на органах брюшной полости. //Анестезиология и реаниматология.-1999.- №6.- С.61-64.