Спосіб лапароскопічної холецистектомії

Спосіб лапароскопічної холецистектомії, який включає накладання карбоперитонеуму, введення до черевної порожнини оптичної системи для візуального контролю і інструментів, знайдення жовчного міхура, виділення його з ложа та відсікання за допомогою високочастотного біполярного електрода, який відрізняється тим, що після відсікання здійснюють кріообробку ложа черевного міхура до одержання ефекту утворення льоду. (19) (21) 97105196 (22) 24.10.1997 (24) 16.10.2000 (33) UA (46) 16.10.2000, Бюл. № 5, 2000 р. (72) Хворостов Евген Дмитрович, Шеремет Анатолій Іванович, Бичков Сергій Олександрович, Захарченко Юрій Броніславович, Гриньов Роман Миколайович (73) Хворостов Евген Дмитрович, Шеремет Анатолій Іванович, Бичков Сергій Олександрович, Заха 28882 ності гемостазу, установлюють дренаж до ложа жовчного міхура. Приклад. Хвора Б., 45 років. І. Х. № 1234, поступила до клініки 6.07.1997, через 2-є діб з моменту захворювання з діагнозом гострий холецистит в аналізах крові: лейкоцити 12,7×199/л, то еритроцити 4,2×1012/л, швидкість осідання еритроцитів 22 мм/час, білірубін: загальний 20,4; непрямий 12,4, прямий 8,0. УЗД: гострий калькульозний холецистит, дифузні зміни печінки. Операція 8.09.1997. Після накладання карбоперитонеуму до черевної порожнини введена оптична система, знайдений жовчний міхур мав елементи флегмонозного запалення. Крізь окремі троакари введені інструменти, виділені міхурова протока і артерії, кліпіровані і відсічені. Відсікання жовчного міхура здійснювалось за допомогою ВЧБЕ. Після відсікання і виведення жовчного міхура відмічалась кровотеча із ложа. Здійснена його кріообробка за допомогою кріоаплікатора при -80°С до одержання ефекту утворення льоду. Відтаювання відбувалось спонтанно. Після відтаювання ознак кровотечі та витікання жовчі не спостерігалось. Операція закінчилась введенням дренажу в зону ложа жовчно го міхура. У післяопераційному періоді виділень із дренажу не було, больовий синдром відсутній, температура нормалізувалась на слідуючу добу. Хвора виписалась 11.04.1997, тобто на 5-ту добу після операції на амбулаторне лікування у задовільному стані. Клінічний аналіз крові на день виписки: лейкоцити 6,5×109/л, Нв - 142 г/л, еритроцити 4,2×1012/л, швидкість осідання еритроцитів 12 мм/час, білірубін; загальний 20,5, непрямий 16,5, прямий 4,0. Даний спосіб був застосований у клініці при лапароскопічних операціях з приводу калькульозного холециститу у 15 хворих. У післяопераційному періоді у всі х хворих були відсутні больові і температурні реакції, надходження виділень по дренажу припинились до кінця 1-ої доби у 12 хворих і на другу добу у 3-х хворих, що свідчить при відсутність виражених некротичних змін і швидку регенерацію тканин у зоні операції. Джерела інформації 1. Баторфи И., Фазекаш Т., Балинт., Ихас М. Опыт 735 лапароскопических холецистэктомий Хирургия. 1995. - № 5. - С. 18-19. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 34 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 2