Спосіб ліквідування водоприпливу у калійні рудники

Винахід належить до гірничої справи і стосується для водоізоляції породних масивів та ліквідування водоприпливів у експлуатуємі калійні рудники. Відомі способи водозниження і дренажу при будуванні і експлуатації рудників та ша хт. Спосіб водозниження рівню і тиску підземних вод спроваджують за допомогою водознижуючих свердловин, пробурених на ділянках спорудження виробок та першочергових експлуатаційних робот, і здійснюючих відкачку вод на денний поверх. [1]. Дренаж застосовують для охорони рудників і шахт від підземних вод шляхом їх перехоплювання за допомогою дренажних будов в період будівництва та експлуатації гірничих підприємств [2]. Недоліки цих способів полягають у тимчасовому характеру їх впливу і високої вартості довгострокового здійснення водозниження і дренажних робот. У випадку калійних рудників водоприплив легко розчиняє калійну сіль [2], що швидко створює в цих рудниках аварійні ситуації, котрі потрібно негайно ліквідувати для запобігання загибелі калійного руднику. Найбільш близьким до передбачуваного винаходу є спосіб захисту гірничих виробок від припливу підземних вод (прототип) [3], що полягає у вертанні з денного поверху водознижуючих свердловин крізь перекриваючі породи для зниження в них гідростатичного тиску, вертанні ін'єкційних свердловин крізь вміщающі рудне тіло обводнені породи і створення в них протифільтраційної завіси, і вертання осушуючи х свердловин після створення завіси всередині ізольованої зони. Недоліки цього способу полягають в необхідності вертання водознижуючих і осушуючи х свердловин, високої вартості цих додаткових робот та втрати часу для їх виробництва. В основу винаходу поставлене завдання поліпшення прототипу за рахунок прискорення ліквідування водоприпливу в калійний рудник без вертання та використання водознижуючих і осушуючи х свердловин шляхом ізоляції водоприпливу твердіючим бентонітоцементним складом [3], помпуємим в різних технологічних режимах в пустоти і прилягаючі тріщини для їх повного заповнення і закупорювання на розраховану відстань від ін'єкційних свердловин, пробурених з денної поверхні. Запропонований спосіб ліквідації водоприпливу у калійні рудники здійснюють таким чином. На першому етапі з денної поверхні над джерелом водоприпливу в рудник вертають три вертикальні свердловини, фіг.1. Причому спочатку вертають країні свердловини до пересічення ними водоносного каналу або каналів в районі крівлі підтоплююмої виробки рудника. В цих свердловинах випроваджують гідродинамічні дослідження для визначення розкриття водоносних каналів, тріщин та їх фільтраційних властивостей. Після завершення досліджень через ці свердловини послідовно помпують у водоносні канали і тріщини бентонітоцементний склад у режимі закладання у розрахованому обсягу, необхідному для тампонування великих тріщин з розкриттям більше ніж 0,001м. На другому етапі вертають центральну свердловину на глибину нижче днища підтоплююмої виробки рудника, фіг.1 и помпують через неї бентонітоцементний склад у тисковому режимі для тампонування тонких тріщин з розкриттям менше ніж 0,001м. При цьому створюється протифільтраційний бар'єр, перешкоджаючий проникність водоприпливу у виробки руднику. Спосіб ліквідування водоприпливу у калійні рудники, що пропонується, відрізняється від прототипу тім, що з метою швидкого перешкодження водоприпливу у калійні рудники і запобігання розчинення калійних солей ї послідуючим створенням аварійної ситуації, пропонується виконувати ізоляцію водоносних каналів і тріщин без вертання водознижуючих і осушуючи х свердловин шляхом послідовного помпування бентонітоцементного складу в різних технологічних режимах через крайні і центральну ін'єкційні свердловини, пробурені до крівлі і нижче днища ізолююмої виробки рудника. Порівняння новому способу, що заявляється, з прототипом дозволило встановити відповідність його критерію „новизна". При вивченні інших відомих способів у даній галузі ознаки, що відрізняють винахід, якій заявляється, від прототипу, не були виявлені і тому забезпечують новому способу, що заявляється відповідно критерію „істотні відмітки„. Джерела інформації 1. Горная энциклопедия / гл. ред. Е.А.Козловский; ред.кол.: М.И.Агошков и др. - М.: Сов. энциклопедия.T.I Аалава-Геосистема. 1984. 560с. 2.Горная энциклопедия /Гл.редактор Е.А.Козловский; Ред. кол.: М.И.Аго шков и др..-М.: Сов. энциклопедия.Т.2 Геосферы-Кенай - 1985. 575с. 3. Патент 54812 А від 17.03.2003 „Склад зміцнювальний". Спичак Ю.М.