Спосіб обмеження водоприпливу у свердловину

33/ ІЗЬ ОЛООІБ ОБМЕЖЕННЯ ЮДОПРИШШБУ У СЖРДЛОЕИНУ. Винахід відноситься до нафтогазовидобувної галузі а саме до , способів та складів для ІЗОЛЯЦІЇ (обмеження) припливу пластових вод у видобувні свердловини. Відомий спосіб обробки прИЕИбійної зони нафтового пласта, що включає послідовне нагнітання рідини розриву і гранульованого магнію в рідині-носії, після чого здійснюють відбір рідини-носія та рідини розриву, витримку свердловини протягом 48-80 годин для гідролізу магнія та наступне нагнітання у пласт розчину кислоти(а . с OPOF №574998 К£1Е 43/27,1981 p.). Використання даного способу дозволяє ізолювати або в значній мірі зменшити проникність щілин і за рахунок цього провести кислотну обробку низькопроникних продуктивних пропластків, шр ВІДПОВІДНО призводить до зростання дебіту нафти і зниження КІЛЬКОСТІ води, що видобувається. Однак, ВІДОМИЙ спосіб має і деякі недоліки. По-гхершег застосування тільки магнш для ізоляції щілин є малоефективним засобом. Тонкодиспероний гідрооксид магнію буде повільно виноситись із ЩІЛИНИ. Особливо цей процес посилюється із зростанням часу експлуатації свердловини. Завдяки наявності малої розчинності у воді гідрооксид магнію буде переходити у пластову воду і поступово виноситись на поверхню. А наявність вш незначної фільтрації різко прискорює даний процес. По-друге, відомий спосіб є довготривалим процесом, так як потребує для гідролізу магнію відбору рідини-носія та рідини розриву. По-третє, використання розчину кислоти для подальшої дії на пласт можливе тільки у випадку ЯКІСНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ ЩІЛИНИ. При наявності незначної проникності ізолюючий ефект від гідролізу магнію зводиться соляною кислотою майже до куля. Це відбувається в результаті переведення нерозчинного гідрооксиду магнію в розчинний хлорид магнію. В основу винаходу було покладено завдання створити спосіб обмеження водоприпливу у свердловину, в якому за рахунок використання нових реагентів та зміни технологічних режимів досягається можливість проведення більш ефективної ізоляції щілин на ДОЕШИЙ інтервал часу. Це досягається шляхом нагнітання рідини розриву гранульованого , магнію в рідині-носії, витримку свердловини та нагнітання розчину ре агента, при цьому як розчин реагента використовують 0,5%-3% розчин поліакріламіду в об'ємі, up перевищите об'єм магнш чи суміші магнію та піску, який нагнітають у свердловину зразу ж пхоля гранульованого магнію чи суміші піску та гранульованого магнію при тиску не меншому за тиск розкриття щілин, після чого свердловину витримують для гідролізу магнію. Використання запропонованого способу дозволяє покращити блокуючий ефект щілини,збільшити тривалість ізоляції при експлуатації свердловини, покращити виробку пластів за рахунок підключення нових пропластків та їх деблокування пластовою водою. Так, краща ізоляція щілини досягається заЕдяки нагнітанню в рідині-носіі суміші піску та магнію і наступною закачкою 0,5%-3% розчину поліакріламіду. Застосування суміші піска і магнію дозволяє покращити наповнкшаність щілини та зменшити витрати магнію ка проведення однієї свердловино-операції. Більш повне заповнення щілини вказаною сумішшю дозволяє після змикання щілин та гідролізу магнію отримати ізолюючий екран на більшу глибину щілини та в п повному об'ємі. Оптимальним співвідношенням піску і магнію у суміші, шр забезпечує максимальний блокуючий ефект, є 80: 20. Подальше покращання блокуючого ефекту забезпечує використання 0,5%3% водного розчину поліакріламіду. По-перше, розчин ПАА відтісняє у глиб щілини рідину-носій, що покращує процес гідролізу магнію. Особливо це важливо при використанні вуглеводневих речовин як рідин розриву та рідин-носіїв. По-друге, проведення гідролізу магнію у середовищі водного розчину поліакриламіду призводить до додаткового зв'язування різних ланцюгів полімеру іонами магнію. Після гідролізу магнію тачий розчин представляє собою нерухливу або слабо рухливу пастоподібну масу. В умовах зімкнутої щілини подібна маса з вмістом піску та дисперсного гідрооксиду магнію забезпечує його повну ізоляцію. Нагнітання суміші та магнію і 0,5%-3% розчину поліакриламіду при тиску не меншому за тиск розкриття щілин забезпечує проникнення вказаних розчинів виключно у щілини, що є основними шляхами притоку води у привибійній зоні пласта. По-третє,застосування розчину ША пришвидчує час проведення процесу обробки, так як відпадає необхідність у відборі рідини розриву та рідини-носія. За рахунок створення у щілині високов'язкого бар'єру із комплексу полімера та гідролізованого магнію досягається також збільшення три валості ізоляції при експлуатації свердловини. Оскільки в'язкість блокуючого складу значно перевищує в'язкість пластової води, то для його виносу із щілини необхідний значний інтервал часу,а це ЕІДПОВІДно догЕоляє зберігати блокуючий ефект тривалий час. Завдяки блокуванню щілин -- основних шляхів поступлення пластової води, досягається покращення виробки пластів. Пластова вода,щр раніше рухалась по щілинах, в и&аыу випадку буде проникати в паровий колектор навколо щілин і витісняти звідти нафту, А це відповідно призводить до збільшення дебіту нафти і зменшення дебіту води . Окрім того, використання розчину ПАА в об'ємі, шр перевищує об'єм гранульованого магнію чи суміші піску та магнію, дозволяє покращити процес витіснення нафти в поровому колекторі, проводити деблокування пласт ів,приглушених водою, та покращує процес видобутку пластових флюїдів. Так як в'язкість розчину поліакріламіду є більшою, ніж в'якість води, то відповідно І процес витіснення нафти чи привнесеної води із парового колектора навколо щілини буде кращим при використанні 0,5%-3% рогчину поліакріламіду, ніж у випадку пластової води. Окрім того, відомо, що добавка полімерів у потік рідини покращує процес їі течи за рахунок зниження гідравлічного опору. Для поліакріламіду такий максимум зниження спостерігається при 0,£Х-0,3% концентрації. Оскільки надлишок розчину ПАА, шр залишився після гідролізу магнію,поступово буде виноситись із пласта, то певний інтервал часу пластова рідина буде містити у своєму складі полімер.що дозволить покращити ПІДЙОМ пластових флюїдів із вибою на поверхню. Технологія проведення запропонованого способу полягає в наступному. Свердловина зупиняється на час проведення обробки . Проводяться підготовчі роботи, характерні для пдророзриву пластів. При необхідності опускається пакер. Проводять випробування колони НКТ та пакера. Обробку розпочинають із нагнітання рідини розриву (пластова вода або нафта). Після розкриття щілини нагнітають гранульований магній чи суміш піску та магнію в рідині-носії (вода або нафта). Не зупиняючи процесу при тих же тисках нагнітають розчин поліакриламіду. Залишають свердловину під тиском на 24-48 годин для гідролізу магнію. Проводять завершальні роботи і ОСЕОЮЮТЬ свердловину. Суттєвими відмінностями запропонованогс способу від відомого є: 1) як розчин реагенту використовують 0,5%-3% розчин поліакріламіду в об'ємі, що перевищує об'єм магнію чи суміші магнію та піску; 2\ рсзчлн ПАА нагнітають у зв^рдлсзину зрагу и після гранульованого ЇЗГНІЮ чи сум:а: піску та магнін: при тиску не меншому гг тиск розкритій цілик; Ь) витримку свердловин;: для пдролігу магнію після нагнітання Приклад здійснення способу. Для прзведення запропонованої технологи вибираємо свердловину, типову для нафтових родовищ. Вихідні дані: глибина свердловини - 2