Спосіб лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій

Винахід відноситься до медицини, а саме до інфекційних та внутрішніх хвороб і може бути використаний для діагностики та лікування гострих респіраторних вір усних інфекцій, незалежно від їх етіології. Гострі респіраторні інфекції займають провідне місце у структурі загальної захворюваності населення та обумовлюють біля 75% усієї інфекційної патології (Островский Н.Н., Белова Е.Г., 2001). Група гострих респіраторних захворювань складається із різних за етіологією та схожих за клінічними проявами захворювань, що відрізняються за тяжкістю стану та локалізацією ураження. Гострі респіраторні захворювання викликаються вірусами, бактеріями, хламідіями, мікоплазмами. Можливі асоціації збудників - вірусно-бактеріальні, вірусномікоплазменні тощо. Серед вірусних гострих респіраторних захворювань найбільше значення мають грип, аденовірусна, риновірусна інфекції, у меншій мірі - парагрип та інші. Гострі респіраторні вірусні інфекції за соціальною значимістю та наслідками знаходяться на першому місці серед усіх хвороб людини (Исаков В.А., 2002). Захворюваність на грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції перевищує сумарну захворюваність усіма іншими інфекціями. Стандартні способи лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій включають противірусні препарати, протибактеріальні препарати при необхідності (лікування вірусно-бактеріальних асоціацій), патогенетичне та симптоматичне лікування. В якості противірусних препаратів використовуються ремантадин, арбідол, протигрипозний імуноглобулін, лейкоцитарний інтерферон тощо. Усі препарати призначаються ентерально або парентерально. Нами пропонується винахід, який змінює стандартну схему лікування гострих респіраторних вір усних ін фекцій за рахунок зміни форми прийому противірусного препарату ла ферону, що обґрунтовується його дією. Прототипом винаходу є спосіб лікування гострої респіраторної вірусної інфекції шляхом призначення комплексу етіотропного та патогенетичного лікування [Островский Н.Н., Белова Е.Г. Острые респираторные заболевания. // Лечащий врач. - 2001. - № 8.- С. 26-28]. Спосіб-прототип здійснюється наступним чином: хворому на гострі респіраторні вірусні інфекції призначають етіотропні, патогенетичні та симптоматичні засоби у стандартному дозуванні. Спосіб-прототип має наступні недоліки: рекомендовані препарати призначаються внутрішньо, при цьому ефективність їх дії буде нижчою, порівняно з аерозольним введенням, особливо, противірусних засобів. Наш винахід дозволяє усун ути вказані недоліки. В основу винаходу поставлено завдання удосконалити спосіб лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій шляхом використання для лікування противірусного препарату лаферон в аерозолі для забезпечення більш ефективного надходження препарату у респіраторні шляхи. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій шляхом призначення комплексу етіотропного та патогенетичного лікування, згідно до винаходу, додатково призначається противірусний препарат лаферон аерозольно по 500 000 МО 1 раз на день протягом 3-х днів. Спільними ознаками прототипу та рішення, що заявляється, є те, що для лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій використовується комплекс етіологічного та патогенетичного лікування, у склад якого входять противірусні препарати. Винахід відрізняється від прототипу тип, що противірусний препарат лаферон призначається аерозольно у дозі 500 000 МО 1 раз на день протягом 3-х днів. Теоретичними передумовами для використання способу є змінений шлях введення противірусного препарату - аерозольний. Використання такого шляху введення - дозволяє досягти противірусного ефекту безпосередньо у місцях знаходження вірусів, оптимального дозування тощо. Спосіб, що заявляється, здійснюється наступним чином. Хворому із діагнозом: гостре респіраторне вірусне захворювання, призначається противірусний препарат лаферон із застосуванням звичайних інгаляторів аерозольно по 500 000 МО 1 раз на день протягом 3-х діб. Для отримання розчину препарату із вищевказаною дозою необхідно в ампулу, що містить 1000 000 МО сухої речовини лаферону, добавити 5 мл стерильної дистильованої або кип'яченої води, охолодженої до кімнатної температури. Потім ампулу обережно струшують до повного розчинення її вмісту. У 2,5 мл цього розчину буде міститись 500 000 МО лаферону. Технічний результат при використанні винаходу наступний: підвищується ефективність застосування противірусного препарату лаферон за рахунок зміни шляху його введення. При цьому буде відбуватись більш інтенсивніше всмоктування лаферону; депонування його в підслизовому шарі, багатому на кровоносні та лімфатичні судини; створення високих концентрацій безпосередньо у вогни щі запалення. Крім того, обминаючи печінку, лаферон у незміненому вигляді діє ефективніше, ніж при пероральному введенні. Використання способу пояснюється конкретними прикладами. У інфекційному відділенні військового госпіталю нами було проліковано 45 хворих на грип. В комплексному лікуванні застосовувалось аерозольно введення лаферону в дозі 500 000 МО 1 раз на день протягом 3-х діб. В цієї гр упи хворих при поступленні відносна кількість СD3-клітин становила 62% (при нормі 72 (67-76%), абсолютна кількість СD3-клітин -0,7´109/л (при нормі 1,4 (1,1-1,7´109/л). При виписці, після проведеного лікування відносна кількість СD3-клітин становила 71%, абсолютна кількість СD3-клітин - 1,5´109/л.