Спосіб прогнозування пневмонії на фоні гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей

Винахід відноситься до медицини, зокрема до дитячої інфектології, і може бути використаний в прогнозуванні перебігу гострих респіраторних вірусних ін фекцій (ГРВІ). Відомий спосіб для прогнозування пневмонії при ГРВІ у дітей раннього віку шляхом дослідження крові, а саме - цитохімічного визначення дегідрогеназ і гідролаз в клітинах крові в ранкові і вечірні години з наступним обчисленням прогностичного коефіцієнту по формулі рівня ОСМ в сироватці крові для прогнозування пневмонії. Спосіб здійснюється наступним чином. У хворого не ГРВІ вранці беруть кров з вени в кількості 2,0мл, в якості біохімічного показника крові визначають рівень ОСМ за методом, описаним Н.І Габріелян і співавт. (Габриелян Н.И., Левицкий Е.Р., Дмитриев А.А. Скрининговый метод определения средних молекул в биологических жидкостях: Метод. рекомендации. - М., 1985. - 18с.) на 4 - ту добу від початку хвороби, після чого вираховують прогностичний коефіцієнт по формулі коефіцієнт, де і - порівнювальні стани; - симптом, який визначається; - імовірність симптому, (М.Б. Качергене, Р.П. Нарциссов, З.П. Пуоджюнене. Способ прогнозирования течения острых респираторных заболеваний у детей раннего возраста. А.с. №942697, опубл. 15.07.82, Бюл. №26). Однак цей спосіб недостатньо практичний у виконанні і має ряд недоліків, пов'язаних з додатковою травматизацією дитини під час забору крові у вечірню пору доби, технічними незручностями внаслідок двохкратного забору крові вранці і ввечері, значними затратами часу на визначення показників активності гідролаз і дегідрогеназ в клітинах крові і наступного складного математичного обчислення прогностичного коефіцієнту по запропонованій формулі (близько 4 годин), спосіб застосовується в обмеженій віковій групі - у дітей раннього віку. Проте даний спосіб не може забезпечити високої точності в прогнозуванні пневмонії на фоні ГРВІ в силу залежності показників вмісту ферментів (гідролаз і дегідрогеназ) в клітинах крові від ступеня вираженості інфекційного токсикозу, обумовленого вірусом ГРВІ і індукованої ним підвищеної проникності мембранних структур клітини. В основу винаходу поставлене завдання вдосконалення способу прогнозування пневмонії на фоні гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, шляхом біохімічного дослідження крові, в якому використаний показник рівня олігопептидів середньої молекулярної маси для визначення прогностичного коефіцієнту, чим забезпечується адекватність даного коефіцієнту ступеню порушення гоместазу при ГРВІ у дітей і за рахунок чого проводиться прогнозування пневмонії. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі прогнозування пневмоній на фоні ГРВІ у дітей, який включає біохімічне дослідження крові, згідно винаходу, кров беруть з вени, в якості біохімічного показника крові визначають рівень олігопептидів середньої молекулярної маси (ОСМ) на 4 - ту добу від початку хвороби, після чого вираховують прогностичний коефіцієнт по формулі: коефіцієнт, де прогностичний - рівень ОСМ у даного хворого, верхня границя норми у здорових дітей, довільний коефіцієнт і при значенні судять про можливість приєднання пневмонії. Винахідницький рівень забезпечується неочевидністю можливості використання показника де - прогностичний - рівень ОСМ у даного хворого, верхня границя норми у здорових дітей, довільний коефіцієнт і при значенні судять про можливість приєднання пневмонії. У 106 хворих на ГРВІ дітей у віці від 1 до 14 років з неускладненими формами (26 дітей), ускладненими бронхітом (20), гострим стенозуючим ларінготрахеїтом (ГСЛТ) (25), пневмонією (35 хворих) визначали в крові рівень ОСМ і вираховували прогностичні коефіцієнти по описаній вище формулі в динаміці хвороби. Результати дослідження представлені в табл.1. Як видно з табл.1, середні прогностичні коефіцієнти при неускладненій та ускладненій пневмонією ГРВІ до 3 - го дня від початку хвороби статистично достовірно не відрізнялись між собою. На 4 - ту добу ГРВІ, яка потім ускладнилась пневмонією, середній ПК достовірно відрізнявся від такого у хвори х як неускладненою, так і ускладненою формою ГРВІ (бронхітом і ГСЛТ). У 35 (100%) обстежених хворих, в яких ГРВІ ускладнилась пневмонією, діагноз був поставлений на основі клініко-лабораторних і рентгенологічних даних після 5 - го дня від початку ГРВІ. Динаміка появи клінічних, лабораторних і рентгенологічних ознак пневмонії представлена в табл.2. Як видно з табл.2, характерна для пневмонії локальна симптоматика визначалась не у всіх хворих. Так, крепітація і локальні дрібнолухирцеві хрипи спостерігались у 19 (54,3%) дітей, з них у 14 (73,7%) вони з'являлись після 5 - го дня хвороби. Ослаблене дихання і притуплення перкуторного звуку, які спостерігались у 16 (45,7%) і у 15 (42,9%) хворих виявлялись менш характерними для пневмонії, тому що вони супроводжували обструктивний синдром з перших днів ГРВІ. Найбільш інформативна для пневмонії рентгенологічна картина легень з вогнищевими тінями з'являлась у 28 (80.0%) хворих після 5 - го дня від початку хвороби. Запальна реакція з боку периферичної крові найменш показова - лейкоцитоз з нейтрофільозом виявлений лише у 10 (28,6%) хворих. Таким чином, клініко-лабораторні і рентгенологічні дані не дають достатньої інформації для раннього виявлення і прогнозування пневмоній, як ускладнення ГРВІ у дітей. Запропонований ПК дозволяє передбачити розвиток запалення легень при ГРВІ на 1 - 6 днів раніше його клінікорентгенологічних проявів. Запропонований спосіб прогнозування пневмонії апробований в групі провірки, яка складалася з 76 хворих на ГРВІ дітей у віці від 1 до 14 років. Порівняльні дані прототипу і розробленого способу подані в табл.3. Як видно з табл.3, запропонований спосіб прогнозування пневмонії на фоні ГРВІ перевершує прототип по точності на 60%, скорочуючи кількість помилкових заключень на 73,5%, потребує достовірно менше часу для виконання - на 2 години 53 хвилини (в 4,8 разів), у порівнянні з прототипом. Прикладі. Хворий О.О., вік 1 рік 3міс., №іст. хвороби 499. На 4 добу від початку ГРВІ, що співпало з днем поступлення в стаціонар, визначений рівень ОСМ в крові, який дорівнював 0,50од.опт.густ., а прогностичний коефіцієнт - 20. Прийнято рішення про можливість приєднання пневмонії. Клінічних, характерних для пневмонії симптомів, в цей час не виявлено. В дійсності ГРВІ у хворого ускладнилась пневмонією, яка проявилася крепітацією на 7 - му добу хвороби і підтверждена рентгенологічно лише на 8 - му добу від початку ГРВІ. Таким чином, запропонований спосіб дозволив спрогнозувати появу пневмонії на фоні ГРВІ у даного хворого раніше її клінічних проявів на 3 доби, а рентгенологічного підтвердження - на 4 доби і призначити своєчасне адекватне лікування вже на 4 - ту добу від початку хвороби, що спричинило сприятливий перебіг хвороби. Приклад 2. Хворий К.В., вік 1 рік 1міс., поступив на 2 - у добу від початку хвороби в ІКЛ з діагнозом: парагрип, гострий стенозуючий ларінготрахеїт, стеноз гортані в стадії декомпенсації. На 4 - ту добу хвороби на фоні стихання катаральних проявів рівень ОСМ в сироватці крові хворого складав 0,39од.опт.густ., а прогностичний коефіцієнт - 9,0. Прийнято рішення про можливе приєднання пневмонії. Насправді парагрип в даному випадку ускладнився двобічною вогнищевою пневмонією, яка проявилася локальною симптоматикою (ослабленим диханням і дрібнопухирцевими хрипами) і підтверджена рентгенологічно на 7 - у добу хвороби. Своєчасно призначена антибактеріальна терапія на 4 - у добу від початку ГРВІ при симптомах стенозу гортані, які утримувалися, і відсутності специфічних для пневмонії признаків, дозволила добитися швидкого зворотнього розвитку процесу (зникнення локальної легенової симптоматики через 5 днів від дня її появи). Приклад 3. Хворий Б.Ю., вік 7 років, №іст. хвороби 4816, діагноз при поступленні: ГРВІ, гострий стенозуючий ларінготрахеїт, стеноз гортані в стадії компенсації. На 4 - ту добу хвороби на фоні субфебрильної температури тіла і без покращення загального стану хворого рівень ОСМ в крові виявився рівним 0,36од. опт.густ., а ПК - 6,0. Прийнято рішення про гладкий перебіг ГРВІ без ускладнення. Насправді ГРВІ протікала гладко без ускладнень. Своєчасно розпочата комплексна етіопатогенетична терапія сприяла доброякісному перебігу процесу і ранній виписці (через 5 діб) із стаціонару. З допомогою ПК було спрогнозовано гладкий перебіг ГРВІ, що дало змогу уникнути поліпрагмазії (непотрібного призначення антибіотика). Розроблений спосіб прогнозування пневмонії на фоні ГРВІ у дітей достовірно перевершує прототип по точності на 60 - 68%, скорочує кількість помилкових заключень на 73,5%, дозволяє прискорити процедуру прогнозування на 2 години 53 хвилини, тобто в 4,8 разів у порівнянні з описаним способом, і передбачити можливість розвитку запалення легенів на 1 - 6 діб раніше його клініко-рентгенологічних проявів, не збільшує ін'єкційне навантаження на хворого, тому що забір крові переважно проводиться одночасно з іншими парентеральними маніпуляціями. Спосіб, на відміну від прототипу, може бути застосований в ширшій віковій групі хворих, а саме у дітей раннього, дошкільного і шкільного віку (1 - 14 років). Спосіб технічно простий, не потребує дорогих реактивів і обладнання.