Спосіб лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дорослих хворих

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до способів лікування інфекційних хвороб. Актуальність предмету винаходу пов'язана зі значним рівнем захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) серед населення, та недостатньою ефективністю існуючих способів лікування, що потребує подальшої розробки та удосконалення цих способів. Існує спосіб лікування ГРВІ у дорослих хворих шля хом проведення симптоматичної терапії, а саме призначення жарознижуючих та анальгезуючих препаратів, зокрема аспірину або анальгіну, а також полівітамінів [Справочник практического врача / Под ред. А.И. Воробьева. - М.: Баян, 1992. - 4-е изд. - С. 286-288]. Однак цей спосіб недостатньо ефективний і не забезпечує швидкого одужання дорослих хворих на ГРВІ, а також профілактики ускладнень, зокрема розвитку бронхіту або пневмонії. Тому для підвищення ефективності лікування ГРВІ у дорослих хворих було запропоновано крім симптоматичної терапії також введення інтраназально лейкоцитарного інтерферону [Справочник инфекциониста/ Под ред. Ю.В. Лобзина. - Л.: Медицина, 1993. - 3-е изд. - С. 237-240]. Однак цей спосіб також недостатньо ефективний і не забезпечує прискорення одужання хворих та зниження в них кількості запальних ускладнень (бронхіти, пневмонії, гайморити та інше). Відомий також спосіб лікування ГРВІ у дорослих хворих шля хом введення препаратів, які стимулюють синтез ендогенного інтерферону, тобто індукторів інтерфероногенезу, зокрема дибазолу [Фролов В.М., Пустовой Ю.Г. Оценка эффективности индукторов интерфероногенеза в комплексной терапии ОРВИ. // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ - Луганськ, 1993. - Вип. 1. - С. 202-208]. До недоліків цього способу відноситься те, що у дібазолу та більшості інших індукторів інтерфероногенезу, що використовуються в умовах клініки, практично немає протизапальних, жарознижуючих та анальгезуючих властивостей, у зв'язку з чим вони виявляють недостатній патогенетичний ефект при лікуванні хворих на ГРВІ. Тому нами був удосконалений цей спосіб лікування ГРВІ у дорослих хворих шляхом використання в якості індуктора ендогенного інтерферону, та одночасно протизапального, жарознижуючого і анальгезуючого препарату мефенамової кислоти, яка вводиться хворим по 0,25-0,5г 3-4 рази на день після вживання їжі протягом 5-7 днів поспіль [Україна, № 52236А МПК7 А61Р11/00, Бюл. № 12, 2002]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу. Він забезпечує позитивний клінічний ефект у більшості обстежених хворих. До недоліків прототипу відноситься те, що у частини хворих введення мефенамової кислоти викликає диспепсичні прояви з боку шлунково-кишкового тракту, особливо якщо в них є фонові захворювання дигестивної системи (хронічний гастрит, гастродуоденіт, пептична виразка). Тому потрібне подальше удосконалення відомого способу-прототипу. Задачею винаходу було удосконалення відомого способу лікування ГРВІ у дорослих хворих шляхом введення в якості інтерфероніндукуючого, протизапального та жарознижуючого препарату амізону, що сприяє прискоренню одужання хворих та зменшенню частоти побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту. Наша пропозиція щодо використання амізону в якості інтерфероніндукуючого, протизапального і жарознижуючого препарату у хворих на ГРВІ базується на вперше встановленій нами в експериментальних умовах високої інтерфероніндукуючої активності даного препарату, вірогідно перевищуючого активність мефенамової кислоти. Крім того, амізон не виявляє подразнюючої дії на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту і тому не викликає побічних реакцій, в тому числі диспепсичного характеру. Амізон - новий вітчизняний препарат, що поєднує у собі засіб з інтерфероногенною, знеболюючою, протизапальною, жарознижуючою дією, та одночасно володіє також антиоксидантною і імунокорегуючою активністю. Тому його призначення для лікування ГРВІ у дорослих хворих має як етіотропне (у зв'язку з противірусною дією), так і патогенетичне (виходячи з протизапального, жарознижуючого, знеболюючого, антиоксидантного та імунокорегуючого ефектів) значення. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворому на ГРВІ дорослому як можна раніше (бажано з перших годин захворювання) вводять усередину амізон по 0,25г 3-4 рази на добу після вживання їжі протягом 5-7 діб поспіль, в залежності від досягнутого ефекту. Оскільки амізон володіє жарознижуючими та анальгезуючими властивостями, введення препаратів симптоматичної дії з цими ефектами не потрібно. При розробці заявленого способу нами було обстежено дві групи хворих на ГРВІ дорослих, які були рандомізовані за віком, статтю, тяжкістю перебігу захворювання та терміном початку лікування (на перший або другий день хвороби). Хворі на ГРВІ першої групи (65 осіб) отримували лікування згідно до заявленого способу, з тобто використанням амізону, хворі другої групи (90 осіб) - згідно до відомого способу-прототипу. До початку лікування клінічна картина хвороби в обох група х була типовою і характеризувалася наявністю загальнотоксичного синдрому (загальна слабкість, занедужання, пропасниця, зниження апетиту, головний біль, ломота у всьому тілі, дифузні міальгії, зниження працездатності, в низці випадків - помірно виражені артралгії великих суглобів) та катаральних явищ з боку верхніх дихальних шля хів (риніт, фарингіт, ларингіт, ларинготрахеїт). Хворі на ГРВІ скаржилися на пропасницю, сухий кашель, закладення носу, нежить, помірний біль у горлі, захриплість голосу. При огляді встановлено наявність гіперемії та набряклості слизової оболонки носоглотки, сухого кашлю, закладенні носу, підвищення температури тіла, в низці випадків також кон’юнктивіту. При співставленні клінічного ефекту заявленого та відомого способів лікування ГРВІ у дорослих хворих шляхом динамічного обстеження обох груп пацієнтів, що були під наглядом, встановлено, що в першій групі, яка лікувалася за допомогою заявленого способу, відмічено вірогідне зниження тривалості збереження як загально токсичного синдрому, так і катаральних явищ з боку верхні х ди хальних шля хів (таблиця 1). Таблиця 1 Вплив заявленого та відомого способів лікування на клінічні показники у дорослих хворих на ГРВІ (М±m) Клінічні показники Групи хворих на ГРВІ перша (п=65) друга (п=60) Р Тривалість збереження (діб) пропасниці 2,0±0,1 5,1±0,2