Спосіб лікування перитоніту

Винахід відноситься до медицини, а саме до післяопераційної терапії і може бути використаний при лікуванні перитоніту в тому числі і гнійного. Відомі способи лікування перитоніту, які включають санацію черевної порожнини, застосування антибіотиків [1]. Недоліком цих способів є довготривалість терміну лікування. Найближчим аналогом є спосіб лікування перитоніту, який включає санацію черевної порожнини, введення лаферону з антибіотиками [2]. Недоліком і цього способу є також довгий термін лікування. Задачею винаходу є розробка такого способу лікування перитоніту, який за рахунок застосування лаферону та антибіотиків з інтерфероногенними властивостями, які підвищують антибактеріальну дію останніх, забезпечував би зменшення терміну лікування. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування перитоніту, який включає санацію черевної порожнини, введення внутрішньом'язово лаферону та антибіотиків в терапевтичних дозах, згідно винаходу використовують антибіотики групи бета-лактамів чи глікопептидів. Використання антибіотиків групи бета-лактамів, глікопептидів сприяє зменшенню терміну лікування так, як ці антибіотики мають інтерферогенну здатність. Спосіб виконують наступним чином. Хворому з перитонітом після операції, яка була направлена на санування черевної порожнини, виявляють спектр антибіотиків, до яких чутливі мікроорганізми ексудату та гною черевної порожнини. З цього спектру цілеспрямовано призначають антибіотик з високою інтерфероногенною активністю групи бета-лактамів чи глікопептидів в терапевтичних дозах. Паралельно призначають лаферон в дозі 3 млн. міжнародних одиниць внутрішньом'язево протягом 5-7 діб. Таке лікування проводять разом з загальноприйнятою терапією при перитоніті: інфузійною, дезінтоксикаційною. Приклад №1. Хвора Л, 76 років, поступила в клініку 13.01.2003р. з симптомами перитоніту. Хворіла протягом трьох днів. 13.01.03 була виконана операція: лапаротомія, холецистектомія, санація, дренування черевної порожнини з приводу гострого гангренозно-перфоративного калькульозного холециститу і підпечінкового абсцесу, серозного перитоніту. В післяопераційному періоді при бактеріологічному обстеженні гною з черевної порожнини був виділений Staphylococus epidermidis, чутливий до цефтріаксону. Тому, поряд з інфузійною, дезинтоксикаційною терапією, хворій був призначений антибіотик групи бета-лактамів цефтріаксон внутрішньом'язево по 1,0г. 2 рази на добу. Окрім цього хворій щоденно вводили лаферон (рекомбінантний a -2В інтерферон) внутрішньом'язево у дозі 3млн. міжнародних одиниць щоденно. Цефтріаксон та лаферон вводили протягом 5 діб. В результаті проведеного лікування настало одуження. Хвора виписана. Приклад №2. Хворий К., 55 років, поступив у клініку 03.03.2000р. зі скаргами на біль у лівому підребер’ї, підвищення температури тіла до 38°С. У 1994 році хворому була виконана дистальна резекція підшлункової залози, спленектомія з приводу карціноїду. Після проведеного обстеження встановлено діагноз: обмежений гнійний перитоніт, лівобічний піддіафрагмальний абсцес. Спроби дренування гнійника малоінвазивними методами успіху не принесли. 14.03.2000р. виконали операцію: вскриття, санація, дренування абсцесу. Із гною був виділений Proteus mirabilis, чутливий до ванкоміцину Разом з інфузійною, дезінтоксикаційною терапією, яку проводили хворому був призначений антибіотик групи глікопептидів ванкоміцин внутрішньовенне в дозі 1,0г 2 рази на добу. Окрім цього хворому вводили внутрішньом'язево щоденно по 3 млн. міжнародних одиниць лаферону. Лікування ванкоміцином проводили протягом 6 діб, лаферон вводили 5 діб. В результаті проведеного лікування настало одуження. При контрольному ультразвуковому обстеженні черевної порожнини даних на абсцес не виявили. Пацієнт виписаний. Запропонованим способом було проліковано 7 хворих з різними формами перитоніту. Середній термін лікування складав 12 діб. В той час, як у 7 хворих з ідентичними формами перитоніту, які були проліковані за способом - найближчого аналога, середній термін лікування склав 16 діб. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє скоротити терміни лікування хворих з перитонітом. Джерела інформації 1. Гельфанд Е.Б., Бурневич С.З., Бражник Т.Б. Антибактериальная терапия абдоминальных хирургических инфекций. Российский медицинский журнал, 2002, Т. 10, №8-9. 2. Зуева B.C., Кузнецов В.П., Спивак., Н.Я., Трещинский А.Ш. и др. Способ лечения гнойно-септических заболеваний. Вестник АМН, 1983. №8, С29-44.-найближчий аналог.