Спосіб проведення анестезії

Винахід належить до медицини, а саме до хірургії та анестезіології, і може бути використаний під час анестезіологічного забезпечення при різних хірургічних втручаннях. Відомі способи проведення анестезії включають введення анестезіологічних препаратів з вимірюванням у реальному обсязі часу артеріального тиску, для контролю за станом життєвих функцій хворого під час операції [1]. Недоліком цих способів є високий ризик операційних ускладнень, оскільки вимірюють тільки реальний систолічний та діастолічний артеріальний тиск, а відхилення, що виникають під час операції та наркозу, корегують лікарськими препаратами до таких показників, які б мали незначну різницю з вихідними показниками. Найближчим аналогом є спосіб проведення анестезії, що передбачає введення анестезіологічних препаратів та врахування вимірюваного у реальному обсязі часу систолічного та діастолічного артеріального тиску. На основі отриманих результатів, для надійнішого контролю за станом пацієнта під час операційного втручання і в найближчій післяопераційний період визначають середній артеріальний тиск (CAT) за загально визнаною формулою [3]: CAT=ДАТ - пульсовий тиск/3 (1), де: пульсовий тиск - CAT-ДАТ, CAT - систолічний артеріальний тиск; ДАТ - діастолічний артеріальний тиск. Недоліком аналогу є велика кількість ускладнень, оскільки CAT обчислюють без урахування кількості кисню, який не обмежував би обмінні процеси в тканинах і перш за все в тканині мозку. Особливо це стосується хворих з ураженням судин мозку або з черепно-мозковою травмою. Задачею винаходу є розробка такого способу проведення анестезії, який за рахунок підтримання у крові пацієнта постійного метаболічно-протективного рівня кисню, забезпечив би зниження кількості ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що в способі проведення анестезії, який включає введення анестезіологічних препаратів з урахуванням вимірюваного в реальному обсязі часу систолічного та діастолічного артеріального тиску, згідно винаходу в крові пацієнта підтримують постійний метаболічно-протективний рівень кисню шляхом урахування цільового систолічного артеріального тиску, що визначають за формулою: ЦсистАТ=ДАТ+3(САТ-ДАТ) (2), де: ДАТ - діастолічний артеріальний тиск; CAT - середній артеріальний тиск. Врахування цільового систолічного артеріального тиску дозволяє значно знизити відсоток інтраопераційних ускладнень зв'язаних з розвитком недостатності кисню у тканинах пацієнтів, або з його надлишками, тобто сприяє забезпеченню оптимального рівня кисню в крові під час операції та наркозу. Постійний рівень кисню в крові пацієнтів підвищує якість проведеної анестезії і знижує кількість післяопераційних ускладнень. Наведене у формулі винаходу математичне співвідношення, за яким визначають ЦсистАТ, виведено з таких міркувань: рівень артеріального тиску визначається швидкістю деоксигенації еритроцитів у тканинах організму, що разом з серцевим викидом визначає інтенсивність утилізації кисню. Це насамперед важливо для центральної нервової системи. Досягнення кисневопротективного артеріального тиску можливе за умов, якщо середній артеріальний тиск (CAT) може забезпечити кисневопротективний рівень церебрального перфузійного тиску (ЦПТ), який у середньому становить 70 мм рт.ст. [2]. CAT=70 мм рт.ст + ВТ, де: ВТ - внутрішньочерепний тиск. У тому разі, якщо внутрішньочерепний тиск (ВТ) не виміряли, то його приймають за 15 мм рт.ст. Якщо зміни ЦНС рівні або менші 12 балів за шкалою Глазго, внутрішньочерепний тиск приймають за 20 мм рт.ст. Тобто, середній кисневопротективний артеріальний тиск дорівнює: CAT=70+15(20)=85(90), (3) Реформуючи формулу (1) з урахуванням співвідношенням (3) отримують формулу (2). Спосіб виконують наступним чином: вимірюють артеріальний тиск пацієнта. Для розрахунку використовують діастолічний артеріальний тиск (ДАТ) та середній артеріальний тиск (CAT) з урахуванням чи виміряного внутрішньочерепного тиску (ВТ), чи прийнятого за 15 мм рт.ст., якщо за системою Глазго сума показників більше 12 балів. Якщо за системою Глазго у пацієнта сума балів дорівнює, або менше 12 балів, ВТ приймають за 20 мм рт.ст. Необхідний цільовий систолічний артеріальний тиск визначають за формулою: ЦсистАТ=ДАТ+3(САТ-ДАТ) Усі відхилення від цього значення корегують медикаментозно. Коли при наступних вимірах артеріального тиску реальний діастолічний тиск змінився, вимірюють центральний венозний тиск для корекції напруженого об'єму кровообігу та визначають за наведеною вище формулою рівень цільового систолічного артеріального тиску. Приклад: Хворий Мірошниченко П.І., історія хвороби № 2488. За системою Глазго - 20 балів. Реальний артеріальний тиск на операційному столі 120/60 мм рт.ст., тобто ВТ приймаємо за 15 мм рт.ст.. Звідси CAT=70+15=85 мм рт.ст. Враховуючи отримане значення CAT обчислюємо ЦсистАТ=60+3(85-60)=135 мм рт.ст. Щоб у хворого під час операції та анестезії не розвинулась гіпоксія тканин, зв'язана з недостатнім постачанням кисню, або оксидантний стрес, зумовлений надлишком останнього, систолічний артеріальний тиск підтримують на рівні 135 мм рт.ст. Хворому зробили операцію на магістральних судинах. Перебіг анестезії та найближчого післяопераційного періоду проходили без ускладнень. В задовільному стані хворого виписано з лікарні. Запропонований спосіб було використано під час 18 різних за тривалістю та складністю операційних втручань. У жодного хворого під час операції та наркозу не спостерігалось ускладнень у вигляді порушень метаболічних процесів у тканинах. Показники киснево-лужного стану були в межах референтних значень. У той час, як проведення анестезії у 18 хворих за способом найближчого аналогу у 10-ти випадках виникали ускладнення у вигляді метаболічного ацидозу різного ступеню. Отже, запропонований спосіб проведення анестезії знижує кількість ускладнень, спричинених метаболічними порушеннями в тканинах під час операції, наркозу та в найближчий післяопераційний період. 54. Джерела інформації: 1. Справочник по анестезиологии и реаниматологии / Под ред. А.А. Бунятяна. - М.: Медицина, 1982. - С. 31 2. Принципы и методы диагностики и интенсивной терапии отека и набухания головного мозга: Методические рекомендации. / Сост. Черний В.И. и соавт. - Донецк, 2003. - С. 37. 3. Дж. Эдвард Морган-мл., Мэгид С. Михаил. Клиническая анестезиология: книга 2-я. - Пер.с англ. - М.-СПб.: Издательство БИНОМ - Невский Диалект, 2000. - С. 22-26 - найближчий аналог.