Пристрій для рефрактури та репозиції кісток середньої зони обличчя

Винахід, що заявляється, відноситься до медицини, а точніше до щелепно-лицевої хірургії і призначений для рефрактури, репозиції та фіксації кісткових уламків під час втручання при реконструктивних операціях на кістках середньої зони обличчя, зокрема на верхній щелепі. Рефрактура, репозиція та фіксація кісткових уламків під час втручання, при реконструктивних операціях на кістках середньої зони обличчя за допомогою відомих засобів не може забезпечити повною мірою безпеку у зв’язку з великою ймовірністю можливих ускладнень. Одним з таких ускладнень є недостатня фіксація фрагментів інструментами під час оперативного втручання, травмування кісткової тканини верхньої щелепи та оточуючи х м'яких тканин. Відомий пристрій (прототип) для рефрактури та репозиції [1], за допомогою якого можливе проведення фіксації і переміщення кісток середньої зони обличчя. Пристрій складається з бранш, замка, щічок, гвинта. Застосування даного пристрою не виключає ризику травмування оточуючих тканин тому, що відсутня можливість достатньої фіксації пристрою та прикладання достатньої величини сили. Задача, яка вирішується винаходом, що заявляється, полягає в оптимізації етапів оперативного втручання: рефрактури, репозиції та фіксації кісткових уламків задля їх переміщення під час оперативного втручання. Технічний результат, який досягається винаходом, полягає в підвищенні якості операції та зниженні ризику травмування оточуючи х тканин. Поставлена задача досягається тим, що у відомому пристрої, що включає бранші, замок, щічки, гвинт, згідно винаходу, замок, для полегшення поетапного введення деталей пристрою в рану на етапі фіксації пристрою, зроблено розбірним, на кінцях браншів розташовано гвинт, що регулює ступінь зведення щічок пристрою, та фіксатор для утримання пристрою. Відмінною особливістю пристрою, що заявляється, є те, що замок зроблено розбірним, на браншах розташовано гвинт, яким регулюється ступінь зведення щічок пристрою та фіксатор, що утримує апарат для репозиції вилицевої кістки. За відомими літературними даними такий пристрій не відомий. Сутність винаходу пояснюється схематичним малюнком на якому представлено: на Фіг. зображена загальна схема розташування робочих елементів, де щічки 1, розбірний замок 2, гвинт 3, фіксатор 4, бранші 5. Робота пристрою, що заявляється полягає в наступному: для проведення рефрактури, репозиції та фіксації кісткових уламків в рану вводять щічку 1 одної половини пристрою, а потім щічку 1 другої половини пристрою, половини пристрою фіксують розбірним замком 2, гвинтом 3 зводять бранші 5, тим самим затискають щічки на тілі верхньої щелепи, фіксують пристрій для репозиції вилицевої кістки на фіксаторі 4, проводять рефрактур у, репозицію та фіксацію кісток середньої зони обличчя. Література: 1. LEIBINGER. - С. 138. 2. OSW LEIBINGER. - С. 21.