Спосіб підбору слухового апарата

Винахід відноситься до медицини, зокрема, отоларингології та сурдології, до методів підбору слухови х апаратів (СА). Відомі способи підбору слухо вого апарата [1], що базуються на комп'ютерних спеціалізованих програмних продуктах, де використовуються дані аудіометричного дослідження слуху. Найбільш близьким є аналітичний спосіб підбору СА Berger [2], з визначенням за допомогою аудіометричного обстеження тонального слуху на частота х 500Гц, 1000, 2000, 3000, 4000Гц, де підбір СА оснований на суб'єктивних даних обстеження слуху. Недоліками даного методу є використання суб'єктивних даних а удіометричного дослідження слуху, отриманих на основі відповідей пацієнта на пред'явлені акустичні сигнали, що не дозволяє об'єктивно оцінити стан внутрішнього вуха досліджуваного та провести точний підбір слухового апарата В основу винаходу поставлена задача підвищити точність підбору СА. Винахід направлено на створення такого об'єктивного способу підбору слухового апарата, який би дав можливість визначати необхідний СА з лінійним або нелінійним типом підсилення акустичного сигналу. Задача досягається за рахунок проведення досліджень, які дозволяють виявити порушення функції ЗВК завитки за допомогою реєстрації отакустичної емісії. Технічний результат, що досягається полягає в удосконаленні якості підбору СА. Поставлена задача вирішується тим, що в способі підбору СА шляхом аудіометричного дослідження, згідно винаходу, додатково визначають стан зовнішніх волоскових клітин завитки за допомогою реєстрації отоакустичної емісії і при виявленні їх порушення призначають СА нелінійного типу підсилення акустичного сигналу, а при збереженні функції ЗВК призначають СА лінійного типу підсилення акустичного сигналу. Відмінною особливістю даного способу є те, що за рахунок використання методу реєстрації отоакустичної емісії, що дозволяє оцінити стан зовнішніх волоскових клітин завитки, досягається можливість об'єктивного підбору, за допомогою якого можна визначити необхідний тип підсилення СА. Використання методики реєстрації отоакустичної емісії дозволяє оцінити функцію зовнішніх волоскових клітин завитки людини [3]. Оскільки метод дозволяє визначити стан зовнішніх волоскових клітин, реєстрація отоакустичної емісії свідчить про збереження функції цих клітин. Відсутність отоакустичної емісії говорить про можливе ураження зовнішніх та вн утрішніх волоскових клітин (ВВК). Так, типовим ураженням зовнішніх волоскових клітин є сенсоневральна втрата слуху біля 50дБ. При більш глибоких втратах слуху отоакустична емісія не реєструється. Тому при втраті слуху до 50дБ призначення слухового апарата з лінійним типом підсилення сигналу є виправданим та доцільним. При більш глибоких втратах слуху відбувається ураження як зовнішніх так і внутрішні х волоскових клітин завитки, що потребує нелінійного підсилення акустичного сигналу. Спосіб здійснюється таким чином: у вусі обстежуваного розмішується зонд для реєстрації отоакустичної емісії. Далі проводиться обстеження та за його результатами визначається функція зовнішніх волоскових клітин завитки. При збереженій функції зовнішніх волоскових клітин можливо призначити СА лінійного тилу. При порушенні функції зовнішніх та вн утрішніх волоскових клітин призначається СА нелінійного типу. Джерела інформації: 1. Werth M. L. Knowing About NOAH // ENTNews №1. Vol 1. - 2002. -P.66-69. 2. Berger K.W., Soltisz L.L. Variability of thresholds and MCLs with speech babble. // Aust J Audiol. №3. -1981. -P.13. 3. Otoacoustic Emissions: clinical applications // Ed. Robinette M.S., Gattke T.J. Thieme New York, Stuttgart, 1997, P.-130-149.