Спосіб визначення елімінації мікроелементів при лікуванні гемодіалізом

Винахід стосується медицини, а саме нефрології та урології, і може бути використаний для визначення елімінації мікроелементів при лікуванні гемодіалізом. Гемодіаліз широко застосовується в сучасній медицині для лікування хворих з нирковою недостатністю. Проходячи через діалізатор апарата "штучна нирка", кров хворого через напівпроникну мембрану звільняється не тільки від зайвих і токсичних, але й від деяких дефіцитних речовин, наприклад есенціальних мікроелементів, амінокислот тощо, які переходять у діалізувальний розчин, при цьому приготовлений діалізувальний розчин після проходження через діалізатор перетворюється в діалізат (уже з іншими та дуже мінливими параметрами). Діалізат у процесі сеансу гемодіалізу - це плинна рідина, яка лише одноразово контактує з кров'ю хворого через мембрану діалізатора, після чого зливається в каналізацію. Відомо, що при хронічній нирковій недостатності (ХНН) в крові хворих підвищується концентрація токсичних мікроелементів (свинцю, кадмію, нікелю), а також спостерігається дисбаланс есенціальних мікроелементів (кобальту, міді, цинку), що негативно впливає на перебіг захворювання і збільшує ризик виникнення таких ускладнень, як уремічна анемія, кардіоміопатія та ін., які можуть стати безпосередньою причиною смерті хворого [1]. Для оптимальної корекції мікроелементемії в хворих з ХНН, пролонгованою програмним гемодіалізом, доцільно визначати, скільки мікроелементів елімінується в діалізат з крові хворого за сеанс гемодіалізу. Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється, є спосіб визначення елімінації мікроелементів у хворих при лікуванні гемодіалізом, який полягає у визначенні методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії концентрації мікроелементів в крові до і після процедури гемодіалізу, до лікування та після курсу лікування гемодіалізом та розрахунку різниці концентрацій в крові кожної з цих речовин [2]. Такий спосіб є дуже неточним, оскільки як за сеанс гемодіалізу, так і після курсового лікування концентрація мікроелементів в крові змінюється не тільки внаслідок елімінації їх через діалізну мембрану в діалізат, але й за рахунок інших механізмів. зокрема, компенсаторної мобілізації мікроелементів з тканинних резервів, надходження їх з їжею, ліками тощо. Крім того, цей спосіб інвазивний, супроводжується додатковими крововтратами, що може спричинити прогресування уремічної анемії, характерної для ХНН. Задача винаходу - визначення елімінації мікроелементів при лікуванні гемодіалізом за вмістом цих речовин безпосередньо в діалізаті в кінці сеансу гемодіалізу в умовах безперервності та спонтанності відбору репрезентативної проби діалізату за допомогою пробовідбірника плинної рідини [3] з апарата "штучна нирка". Технічний результат - підвищення точності визначення елімінації мікроелементів у хворих при лікуванні гемодіалізом при уникненні інвазивності та додаткових ятрогенних крововтрат. Згідно з винаходом, спосіб здійснюють таким чином: визначають концентрацію мікроелементів, наприклад методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії [1, 2]. безпосередньо в усередненій репрезентативній пробі діалізату з апарата "штучна нирка'', відібраній за допомогою пробовідбірника плинної рідини [3], після чого вираховують загальну кількість елімінованих мікроелементів в усьому об'ємі діалізувальної рідини. використаної за сеанс діалізу. Конкретний приклад здійснення. Хворий Т., 34 роки, історія хвороби №5232/174. Клінічний діагноз: хронічний гломерулонефрит, хронічна ниркова недостатність III ст., пролонгована програмним гемодіалізом. Хворіє 8 років, лікується гемодіалізом впродовж 3 років. Програма гемодіалізу з використанням апарата "штучна нирка" ("Fresenius-2008"): по 4 год 3 рази на тиждень. Визначена елімінація мікроелементів за сеанс гемодіалізу заявленим способом. Методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії визначена концентрація мікроелементів (у мкм/л) в усередненій репрезантативній пробі діалізату, відібраній в об'ємі 518 мл/сеанс за допомогою пробовідбірника плинної рідини [3]: свинець - 0,07, кадмій - 0,007, нікель - 0,06, кобальт - 0,011, мідь - 0,18, цинк - 0,28. З урахуванням загального об'єму використаної за сеанс гемодіалізу діалізувальної рідини (122л), елімінація мікроелементів становила (в мкм): свинець - 8,54, кадмій 0,854, нікель - 7,32, кобальт - 1,34, мідь - 21,96, цинк - 34,16. За період з жовтня по грудень 2003р. в умовах нефрологічного стаціонару заявленим способом визначена елімінація мікроелементів при лікуванні гемодіалізом у 15 хворих з ХНН, що показало декілька його переваг перед прототипом [2], показаних у табл.1. Таблиця 1 Співставлення заявленого способу з прототипом Показник Точність Інвазивність Крововтрата внаслідок відбору проб крові на аналіз Заявлений спосіб Висока, оскільки елімінацію мікроелементів визначають безпосередньо за кількістю їх проникнення з крові в діалізат апарата "штучна нирка" з уникненням сторонніх впливів Ні (без взяття проб крові) Ні Прототип [2] Низька у зв'язку з опосередкованістю визначення елімінації за різницею вмісту мікроелементів у початковій і кінцевій пробах крові, впливом надходження в кров мікроелементів з інших тканин хворого, з їжею, ліками тощо Так (проби крові беруться в динаміці в анемічного хворого) Так Джерела інформації: 1. Красюк І.В. Вплив хронічного гемодіалізу на вміст мікроелементів у крові хворих на хронічний гломерулонефрит // Актуальні питання нефрології: Збірник наукових праць, випуск 3.- Київ: Задруга, 1999.- С.7479. 2. Krachler M., Wimsberger G.H. Long-term changes of plasma trace element concentrations in chronic hemodialysis patients // Blood Purif.- 2000.- Vol.18, N 2.- P.138-143. 3. Пробовідбірник плинної рідини: Деклараційний патент України на винахід № 33710 А, МКл4 61 В 10/00, 2001.