Спосіб лікування гіперактивності сечового міхура

Передбачуваний винахід відноситься до області медицини, а саме урології і може бути застосований, як комплексний метод лікування гіперактивності сечового міхура. Гіперактивність сечового міхура - один з найбільш поширених розладів сечовипускання. Цей стан характеризується частим, невідкладним сечовипусканням, в деяких випадках поєднаний з нетриманням сечі. В основі гіперактивності сечового міхура полягає наявність непризвольних скорочень детрузора в фазі наповнення. Поширеність даної патології серед дорослого населення складає приблизно 10%. Вона зростає з віком, приближуючись до 40% у осіб, старших 50 років. Більшість пацієнтів - жінки. Гіперактивнисть сечового міхура різко погіршує якість життя хвори х, робить їх соціальне дезадаптованими (К. Л. Тевлин, Д. Ю. П ушкарь, О. Б. Щавелева // Российский медицинский журнал.- 2001.- т.8.- №3.-с.144-145). Не зважаючи на широку поширеність патології, оптимальні методи її лікування відсутні. Існують два основних напрямки лікування гіперактивності сечового міхура: немедикаментозний та медикаментозний. До першого відноситься так зване тренування сечового міхура (С.Х. Аль-Шукри, И.В. Кузьмин, Р.Э. Адмий // Урология.- 2001.- №5.- с.26-29). З медикаментозних препаратів віддається перевага блокаторам М-холінорецепторів: оксібутініна гідрохлорид, толтеродін. Оксібутініна гідрохлорид прийнято вважати "золотим стандартом" лікування гіперактивності сечового міхура. Призначається він в дозі 2,5-5мг на добу, (О.Б. Щавелева, В.В. Дьяков, В.В.Пушкарь // Урология.- 2002- №4.-с.51-54). Дія його зумовлена тормозним впливом на скорочувальну активність детрузора за рахунок блокування М - холінорецепторів, парасимпатичної нервової системи, які розташовані в його товщі. Даний спосіб лікування гіперактивності сечового міхура вибрано в якості прототипу як найбільш близький по технічній суті і результату, який може бути досягненутим до того, що заявляється. Основним недоліком відомих способів лікування гіперактивності сечового міхура, в тому числі способупрототипу є те, що вони діють лише на парасимпатичну інервацію сечового міхура. Однак відомо, що скорочувальна активність детрузора пов'язана не тільки з парасимпатичним , а й з симпатичним відділом вегетативної нервової системи. В останніх публікаціях деяких авторів (Р. К. Ягфарова, О. Н. Зубань // Урология.2001.-№3.-с.23-26; О.Б. Щавелева, В.В. Дьяков, В.В.Пушкарь // Урология.-2002.- №4. -с.51-54), звертається увага на збільшення кількості a-адренорецепторів детрузора при певних патологічних станах, що приводить до зміни нормальної норадреналініндуцірованної релаксації детрузора на його скороченя, що в свою чергу приводить до гіперактивності м'яза сечового міхура. У зв'язку з вищевикладеним, в основу винаходу покладена задача підвищення ефективності лікування гіперактивності сечового міхура шляхом збалансованої дії на обидві системи. Задача, яка покладена в основу винаходу вирішується тим, що у відомому способі лікування гіперактивності сечового міхура, що включає призначення оксібутініну гідрохлориду, згідно з винаходом, додатково призначають, a-адреноблокатор - доксазозин, внутрішньо, один раз на добу, на ніч, починаючи з 1мг, поступово підвищуючи дозу до 2-4мг на добу, курсом 2-4 тижня . Спосіб здійснюють таким чином. Хворим з встановленою гіперактивністю сечового міхура призначають комбінацію двох препаратів: оксібутініна гідрохлорід (5мг на добу, внутрішньо) та доксазозін, внутрішньо, один раз на добу, починаючи з 1мг, поступово підвищуючи доз у до 2-4мг на добу, курсом 2-4 тижня. Ефективність способу ілюструють наступні приклади його клінічного застосування. Хвора Д., 55 років, пред'являла скарги на часте сечовипускання, до 12 разів за добу (9 разів вдень, 3 рази ніччю), імперативні позиви. Був назначений оксібутініну гідрохлорид, 5мг за добу. Через 4 неділі лікування частота випорожнень складала 6 разів вдень і 3 рази ніччю. Хвора С., 59 років, перед початком лікування пред'являла скарги на часте сечовипускання, до 13 разів на добу (10 разів вдень, 3 рази ніччю). Був призначений, згідно способу, що заявляється, оксібутініна гідрохлорид (5мг на добу), в поєднанні з доксазозіном (один раз на добу, починаючи з 1мг, поступово підвищуючи дозу до 2мг на ніч). Через 4 неділі лікування частота сечовипускання складала: 5 разів на день, нічні сечовипускання відсутні.