Спосіб діагностики затяжного перебігу пневмонії з врахуванням активності лізоциму сироватки крові та бронхіального секрету

Винахід відноситься до медицини, зокрема до пульмонології і може бути призначений для діагностики затяжного перебігу пневмоній. На сьогодні пневмонії залишаються важливою медико-соціальною проблемою, що пов'язують з високою захворюваністю та смертністю від даної патології і, звичайно, вагомими економічними затратами. За період останніх 10 років захворюваність пневмоніями коливалася від 3,9 до 4,7 випадків на тисячу населення. Таким чином у нашій державі щорічно пневмоніями хворіють 200-250 тисяч людей (Фещенко Ю.І., 2002). Смертність дорослого населення від пневмоній за останнє десятиліття коливалася від 6,9 до 12,7 випадків на 100 тисяч населення. Щорічно в Україні від пневмоній помирають 2-3% пацієнтів (Фещенко Ю.І., 2002). Ряд вчених (Чернушенко К.Ф., 2001р.; Яшина Л.О. 2000р.) відмічають значне збільшення росту (до 30-40%) випадків затяжного перебігу пневмоній та пов'язують його із порушенням загальних і локальних адаптаційнозахисних механізмів людини та виникненням антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів, У зв’язку з цим зрозумілою є цікавість до проблеми патогенетичних особливостей пневмоній із затяжним перебігом. Серед факторів, що зумовлюють пролонгацію пневмоній виділяють такі, як несвоєчасне або неповноцінне лікування, особливості етіології, локалізації, наявність супутніх бронхолегеневих захворювань, шкідливих звичок, виробничих шкідливостей, а також змінами в специфічному та локальному бронхолегеневому захисті, одним з ключових компонентів останнього є лізоцим. Водночас, відомий спосіб лікування затяжких пневмоній шляхом використання препаратів ербісол та ліній, який передбачає відновлення активності локального бронхопульмонального захисту, в тому числі й лізоциму [Патент України №49572, А61К31/00, Бюл.№9.2002p.]. Проте згаданий вище спосіб не враховує можливості використання показника активності лізоциму сироватки крові та бронхіального секрету, як критерію діагностики розвитку затяжного перебігу пневмоній. В основу винаходу - Спосіб діагностики затяжного перебігу пневмоній з врахуванням активності лізоциму сироватки крові та бронхіального секрету - поставлена задача створення способу ранньої та випереджувальної діагностики розвитку умов пролонгації пневмоній, шляхом оцінки активності лізоциму сироватки крові та бронхіального секрету. Поставлена задача винаходу вирішується тим, що комплекс загальноклінічних методів обстеження хворих на пневмонії (фізикальне обстеження, рентгенографія, спірографія, загальний та біохімічний аналізи крові, антибіотикограма харкотиння, аналіз сечі), згідно винаходу, доповнюється визначенням активності лізоциму сироватки крові та бронхіального секрету. Відомо, що лізоцим - це ферментне активна сполука, яка приймає участь у специфічному та неспецифічному імунному захисті. Важливі властивості лізоциму - спричиняти порушення проникності мембран та метаболізму мікроорганізмів, впливати на процеси клітинного росту та диференціації імунних та не імунних клітин. Таким чином, вивчення такого потужного антибактеріального бар'єру, яким є лізоцим може слугувати показником не тільки якості та ефективності проведеного лікування затяжних пневмоній, а й критерієм загрози чи розвитку пролонгації перебігу пневмоній. Встановлено, що показник активності у хворих на затяжну пневмонію рівень лізоциму сироватки склав (4,07 ± 0,69)мг/мл, а показник лізоциму бронхіального секрету склав (5,35 ± 0,86)мг/мл. Дані рівні активності лізоциму є чіткою ознакою пролонгації перебігу пневмоній. Отож, внаслідок такого комплексного підходу створено новий спосіб діагностики затяжного перебігу пневмоній, що дозволить використовувати випереджувальну лікувальну тактику і значно скоротить економічні витрати та термін госпіталізації при даній нозології, покращить ефективність лікування пацієнтів, а значить і якість їх життя. Спосіб здійснювали таким чином. Для встановлення активності лізоциму використовували сироватку крові та бронхіальний секрет, який отримували при проведенні фібробронхоскопії на рівні бронхів другої та третьої генерації, враховуючи локалізацію запального процесу. Визначення активності сироваткового лізоциму та лізоциму бронхіальне секрету проводили за методом О.В.Бухаріна, з використанням добової культури Micrococus lysodeicticus, яку вирощували при 37 градусах Цельсія на м'ясопептонному агарі та змивали 1/15Μ фосфатним буфером рН=6,2. Отриману бактеріальну суміш стандартизували на фотоелектрокалориметрі по лівому барабані до оптичної щільності 0,66. Удослідну пробірку наливали 0,4 мілілітри фосфатного буферу, 0,1 мілілітр досліджуваного субстрату та 2,0 мілілітри стандартизованої суміші мікрококу. Отриману суміш інкубували протягом 30 хвилин при 37,0 градусах Цельсія, після чого вимірювали оптичну щільність на фотоелектрокалориметрі по правому барабані в куветі N2 із зеленим світлофільтром. По отриманих даних у калібрувальних таблицях знаходили показник концентрації лізоциму. Приклад 1 Хворий А. 52р., діагноз Пневмонія негосиітальяа пневмококова крупозна нижньої дачі лівої легені, гострий перебіг, токсична форма, стадія розпалу. ДН Іcт. При поступленні крові – ШОЕ - 28мм/год, лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом вліво; активність системи cур фактанту легень 7,7мкмоль/л; рівень лізоциму сироватки склав 6,43мг/мл, а показник лізоциму бронхіального секрету склав 7,65мг/мд. Рентгенологічне відзначається лівостороннє збільшення коренів, інфільтративне ущільнення нижньої долі лівої легені; спірографічно-дихальна недостатність Іст. змішаного типу. Проводилася комплексна терапія із включенням антибактеріальних, протизапальних, бронхолітичних, муколітичних, загальноукріплюючих гр уп препаратів. На 28 добу від початку хвороби відмічається негативна динаміка: наростання симптомів інтоксикації, гектичність температурної кривої, біль при кашлі. У крові ШОЕ - 32мм/год, зберігається лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом вліво; активність системи сурфактанту легень 5,1мкмоль/л; рівень лізоциму сироватки становив 4,23мг/мл, а показник лізоциму бронхіального секрету - 5,08мг/мл. Рентгенологічно зберігається лівостороннє збільшення коренів, інфільтративне ущільнення нижньої долі лівої легені; спірографічно - дихальна недостатність І-ІІст. змішаного типу. В динаміці модифікація діагнозу з виставленням затяжного перебігу пневмонії: Пневмонія негоспітальна пневмококова крупозна нижньої долі лівої легені, затяжний перебіг, важка токсична форма, стадія розрішення. ДН Іст.