Спосіб діагностики затяжного перебігу пневмонії з врахуванням оцінки поверхнево-активної фракції системи сурфактанта легень

Винахід відноситься до медицини, зокрема до пульмонології і може бути призначений для діагностики затяжного перебігу пневмоній. На сьогодні пневмонії залишаються важливою медико-соціальною проблемою, що пов'язують з високою захворюваністю та смертністю від даної патології і, звичайно, вагомими економічними затратами. За період останніх 10 років захворюваність пневмоніями коливалася від 3,9 до 4,7 випадків на тисячу населення. Таким чином у нашій державі щорічно пневмоніями хворіють 200-250 тисяч людей (Фещенко Ю.І., 2002). Смертність дорослого населення від пневмоній за останнє десятиліття коливалася від 6,9 до 12,7 випадків на 100 тисяч населення. Щорічно в Україні від пневмоній помирають 2-3% пацієнтів (Фещенко Ю.І., 2002). Ряд вчених (Чернушенко К.Ф., 2001р.; Яшина Л.О. 2000р.) відмічають значне збільшення росту (до 30-40%) випадків затяжного перебігу пневмоній та пов'язують його із порушенням загальних і локальних адаптаційнозахисних механізмів людини та виникненням антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів. У зв’язку з цим зрозумілою є цікавість до проблеми патогенетичних особливостей пневмоній із затяжним перебігом. Серед факторів, що зумовлюють пролонгацію пневмоній виділяють такі, як несвоєчасне або неповноцінне лікування, особливості етіології, локалізації, наявність супутніх бронхолегеневих захворювань, шкідливих звичок, виробничих шкідливостей, а також змінами в імунній та сурфактантній системі легень. Водночас, відомий спосіб лікування затяжних пневмоній шляхом використання препаратів ербісол та ліпін, який передбачає відновлення активності системи сурфактанту легень [Патент України №49572, А61К31/00, Бюл. №9, 2002p.]. Проте згаданий вище спосіб не враховує можливості використання показника вмісту поверхнево-активної фракції системи сурфактанту легень, як критерію діагностики розвитку затяжного перебігу пневмоній. В основу винаходу - Спосіб діагностики затяжного перебігу пневмоній з врахуванням оцінки системи сур фактанту легень - поставлена задача створення способу ранньої та випереджувальної діагностики розвитку умов пролонгації пневмоній, шляхом визначення вмісту поверхнево-активної фракції системи сурфактанту легень. Поставлена задача винаходу вирішується тим, що комплекс загальноклінічних методів обстеження хворих на пневмонії (фізикальне обстеження, рентгенографія, спірографія, загальний та біохімічний аналізи крові, антибіотикограма харкотиння, аналіз сечі), згідно винаходу, доповнюється визначенням вмісту поверхневоактивної фракції системи сурфактанту легень. До даної системи відносяться: власне сурфактант легень (поверхнева плівка із упорядкованих і просторово орієнтованих фосфоліпідних і ліпопротеїдних комплексів, адсорбованих на межі розподілу фаз рідина-повітря); гіпофаза (підстиляючий гідрофільний шар); клітинний компонент ССЛ (пневмоцити 2-типу, альвеолярні макрофаги (AM), проміжні пневмоцити, клітини Клара). У патогенезі розвитку пролонгованих пневмоній певну роль відіграють усі три компоненти ССЛ. Але при пролонгації запалення легень тригерну роль несуть зміни клітинного компоненту, який переобтяжений антигенними стимулами, і, уже як наслідок та кінцева ланка процесу, іде дисбаланс першого компоненту ССЛ, вивчаючи який ми можемо оцінити і всю сурфактантну систему. Встановлено, що показник вмісту поверхнево-активної фракції системи сурфактанту легень у межах 4,6-5,6мкмоль/л і менше (при даних у практично здорових осіб 9,011,0мкмоль/л) є чіткою ознакою пролонгації перебігу пневмоній. Отож, внаслідок такого комплексного підходу створено новий спосіб діагностики затяжного перебігу пневмоній, що дозволить використовувати випереджувальну лікувальну тактику і значно скоротить економічні витрати та термін госпіталізації при даній нозології, покращить ефективність лікування пацієнтів, а значить і якість їх життя. Спосіб здійснювали таким чином. Для визначення поверхнево-активної фракції сурфактанту легень використовували метод ВільгельміЛюгмера. Цей метод дає можливість отримувати інформацію про властивості поверхнево-активних речовин легень з динамічних ізотерм стиску їх моношару, який формується на поверхні розділу фаз рідина-повітря. Для дослідження використовували апарат типу торсійних терез Вільгельмі. Вимірювання проводили наступним чином. Матеріалом дослідження був бронхоальвеолярний змив, який отримували на рівні бронхів другої генерації правої та лівої легень при проведенні фібробронхоскопії за методикою Сlемеnts S. (1967) у модифікації Ramirez H. (1980). Отриманий змив у кількості 10 мілілітрів переносили у фторопластову кювету, де змішували із 220мл 0,9% розчину NaCl, і залишали для формування та стабілізації моношару. Через 30 хвилин у досліджуваний розчин опускали платинову пластинку і вимірювали поверхневий натяг при різній площі моношару. Реєстр ували максимальний поверхневий натяг (ПНмакс) - натяг при найбільшій площі моношару та мінімальний поверхневий натяг (ПНмін) - при стискуванні моношару до 20% від вихідного рівня. На основі цих величин вираховували індекс стабільності (ІC): ІС=2(ПНмакс-ПНмін):(ПНмакс-ПНмін). Математичне опрацювання показників велося згідно формули Лапласа. Стандартизація показників прикладу проводилася по 230 мл 0,9% розчину натрію хлориду та по 230 мл бідистильованої води. Приклад 1. Хворий Р. 56p., діагноз Пневмонія негоспітальна пневмококова крупозна нижньої долі лівої легені, гострий перебіг, важка токсична форма - стадія розпалу. ДН Іст. При поступленні крові – ШОЕ - 28мм/год, лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом вліво; поверхнево-активна фракція системи сурфактанту ле гень 7,7 мкмоль/л. Рентгенологічно відзначається лівостороннє збільшення коренів, інфільтративне ущільнення нижньої долі лівої легені; спірографічно - дихальна недостатність Іст. змішаного типу. Проводилася комплексна терапія із включенням антибактеріальних, протизапальних, бронхолітичних, муколітичних, загальноукріплюючих гр уп препаратів. На 28 добу від початку хвороби відмічається негативна динаміка: наростання симптомів інтоксикації, гектичність температурної кривої, біль при кашлі. У крові ШОЕ - 32мм/год, зберігається лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом вліво; поверхнево-активна фракція системи сурфактанту легень 5,1мкмоль/л. Рентгенологічно зберігається лівостороннє збільшення коренів, інфільтративне ущільнення нижньої долі лівої легені; спірографічно - дихальна недостатність І-ІІст. змішаного типу. В динаміці модифікація діагнозу з виставленням затяжного перебігу пневмонії: пневмонія негоспітальна пневмококова крупозна нижньої долі лівої легені, затяжний перебіг, важка токсична форма, стадія розрішення. ДН Іст.