Спосіб хірургічного лікування захворювань щитовидної залози

Винахід належить до галузі медицини, а саме до хірургії і може бути використаний при резекціях щитовидної залози (ЩЗ). Відомі способи трансплантації тканини ЩЗ, які включають трансплантацію тканини ЩЗ від новонароджених поросят, плодів людини, інших людей [1, 2, 3, 4]. Недоліками цих способів є короткочасність ефекту, реакції імунологічної несумісності, законодавчі обмеження з етичних міркувань щодо тканини плодів людини. Найближчим аналогом є спосіб трансплантації тканини ЩЗ, який включає аутотрансплантацію кріоконсервованої тканини ЩЗ в м'язи. При цьому трансплантацію виконують відстрочено при наявності симптомів гіпотиреозу. [5] Недоліками аналога є складність виконання з приводу потреби наявності обладнання для кріоконсервації, окрім того можливі ускладнення у вигляді гіпопаратиреозу. Задачею винаходу є розробка такого способу трансплантації тканини ЩЗ, який за рахунок комплексної пересадки тканин щитовидної та паращитовидної залоз (ПЩЗ) відразу після резекції забезпечував би спрощення операції та зниження числа ускладнень у вигляді гіпотиреозу та гіпопаратиреозу. Поставлена задача вирішується тим, що в способі трансплантації тканини ЩЗ, який включає аутоімплантацію тканин ЩЗ в м'язи згідно з винаходом, імплантацію виконують зразу ж після резекції ЩЗ, при цьому додатково виконують аутоімплантацію паравдитовидних залоз, що забезпечує спрощення виконання операції, тому що не потребує спеціального обладнання для кріоконсервації. А додаткова імплантація паращитовидних залоз забезпечує зниження кількості ускладнень у вигляді гіпопаратиреозу, тому що імплантовані паращитовидні залози відновлюють свою функцію і забезпечують нормалізацію показників обміну кальцію в організмі. Ефективність запропонованого способу доведена експериментально під час вивчення морфологічної картини приживлення аутотрансплантату, рівня тиреоідних гормонів та кальцію крові в групі з 110 щурів. Спосіб виконують наступним чином. На догоспитальному етапі ретельно вивчають анамнез життя та анамнез захворювання, проводять повне загально-клінічне обстеження. Крім того, проводять тонкоголкову аспіраційну біопсію ЩЗ, щоб попередньо довести відсутність онкологічного процесу. В умовах загальної анестезії виконують типовий операційний доступ на передній поверхні шиї за Кохером. Виконують субтотальну або тотальну тиреоідектомію. Видалену ЩЗ відмивають у стерильному фізіологічному розчині, знаходять макроскопічно незмінені ділянки паренхіми ЩЗ та ПЩЗ, які гострим шляхом виділяють, роблять шматочки видаленої паренхіми ЩЗ товщиною 3мм і відразу ж роблять мазки-відбитки, які направляють на експрес цитологічне дослідження. В цей час виделену паренхіму ЩЗ та ПЩЗ розташовують у стерільному фізіологічному розчині та виконують контроль на гемостаз. Через 15 хвилин при відсутності атипових клітин у мазкахвідбитках виконують імплантацію паренхіми ЩЗ та ПЩЗ у претиреоїдні м'язи. Операційна рана пошарово зашивається, ложе ЩЗ дренується . гумовими дренажами. Залишок видаленої ЩЗ з вузловими утвореннями направляється на патогістологічне дослідження. Приклад. Хвора К., 49 років, поступила в хірургічне відділення 15.01.03 з діагнозом: Багатовузловий зоб IIIст., еутиреоз. Вважає себе хворою біля 6 років, коли побачила легке збільшення шиї. На протязі цього часу відбувалося постійне збільшення утворення на передній поверхні шиї, останнім часом з'явилось почуття здавлення та дискомфорту при ковтанні. При УЗ обстеженні виявлено багатовузловий зоб III ступеню. Провели повне загально-клінічне обстеження. За добу до операції виконали тонкоголкову аспіраційну біопсію, отримали результат на відсутність атипії. В умовах загальної анестезії через типовий операційний доступ на передній поверхні шиї за Кохером виконали тиреоїдектомію. Видалену ЩЗ промили у стерильному фізіологічному розчині, знайшли та гострим шляхом видалили паращитовидні залози в кількості трьох, а також шматочки незміненої паренхіми ЩЗ. Зробили мазки-відбитки, через 15 хвилин отримали інформацію про відсутність атипових клітин. Шматочки паренхіми ЩЗ - 3х5х2мм загальною масою 5-6г розташували в товщі кивального м'яза ліворуч, а ПЩЗ - праворуч. Операційну рану промили розчином антисептика, задренували гумовими дренажами та пошарово зашили. Асептична пов'язка. Хвора виписана на 10 добу. Ускладнення у вигляді гіпопаратиреозу не зареєстровано. На протязі року у хворої тричі вивчали рівень тиреоідних гормонів, яких коливався в межах нормальних показників. По запропонованому способу проліковано 9 хворих. У 8 з них ускладнень у вигляді гіпотиреозу та гіпопаратиреозу не відбувалось. Тільки у 1-го відмічалися прояви гіпотиреозу, що потребувало призначення додаткової замісної гормональної терапії. В той же час із 9 хворих, пролікованих по способу найближчому аналогу виявлено ускладнення у вигляді гіпопаратиреозу у 3 хворих. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволяє знизити число ускладнень у вигляді^ іпотиреозу та гіпопаратиреозу, а також спростити виконання операції. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ 1. Верхулецкий И.Е., Алексеенко А.А. и др. Использование эмбриональных тканей в комплексном лечении эндокринопатий.//Матеріали XIX з'їзду хірургів України, - Харків, - 2000, С. Матеріали XIX з'їзду хірургів України, - Харків, - 2000, С.275-276. 2. Тронько М.Д., Пастер І.П., Потіха О.П. «Ксенотрансплантація органної культури щитовидної залози як метод гормональної компенсації після операцінного гіпотиреозу», //Журн. АМН України, 1998, т.4, №2. С.309-313. 3. Ронrсеl С, Charreau В., Lemauff В. et al. Xenotransplantation. The state of the art.// MS- Med.Sci. - 1997. 13,№3 - P.301-311 4. Лях І.О., Караченцев Ю.І. «Трансплантація кріоконсервованої щитовидної залози в лікуванні післяопераційного гіпотиреозу.»// Матеріали XIX з'їзду хірургів України, - Харків, - 2000, С.284-285. 5. Пушкарь Н.С., Македонская В.А., Утевский A.M. и др. «Аутоимплантация криоконсервированной (-196°) тиреоидной паренхимы как метод лечения послеоперационного гипотиреоза»// Пробл. эндокринол. - 1984. 30, №5. - С.42-46. - найближчий аналог.