Носій для довготермінового зберігання інформації

Винахід належить до обчислювальної техніки, а саме до технології виготовлення цифрових носіїв ін формації. Для довготермінового зберігання інформації використовуються носії, запис інформації на які здійснюється у цифровому вигляді, що дає можливість періодично здійснювати перезапис інформації без втрати якості записаної інформації. Відомий носій для зберігання інформації у цифровому ви гляді - компакт-диск, що складається з пластикової підкладки, на якій відштамповано рельєфну мікроструктур у, яка кодує записану інформацію, відбиваючого металевого шару і захисного непрозорого лакового шару [1]. Недоліком цього носія-аналога є те, що строк зберігання компакт-диска обмежений 2-50 роками внаслідок невисокої механічної міцності підкладки, деградації її оптичних характеристик та порушення оптичного контакту між підкладкою та відбиваючим шаром. Відомий також носій для довготермінового зберігання інформації, якого ми обрали за прототип, що складається з металевої підкладки і рельєфною мікроструктурою, яка кодує записану інформацію [2]. Недоліком цього носія-прототипа є мала надійність зберігання інформації внаслідок поступового забруднення носія пилом, продуктами окиснення металу, жировими плівками тощо. В основу винаходу поставлено задачу підвищення надійності зберігання інформації та зручності експлуатації шляхом того, що у носії для довготермінового зберігання інформації, який складається із металевого шару з рельєфною мікроструктурою, що кодує записану інформацію, металевий шар нерознімно з'єднано із прозорим захисним шаром, який має товщину 1,0-1,3 мм, що у 10-100 разів перевищує товщину металевого шару. Основою носія інформації є прозора дискова підкладка діаметром 120 мм з центральним отвором 15 мм. Вона може виконуватися з силікатного скла, кварцу, лейкосапфіру. Виконання підкладки з оптичних матеріалів з високою механічною твердістю та міцністю сприяє підвищенню надійності зберігання інформації. З прозорою підкладкою нерознімно з'єднується металевий шар з рельєфною мікроструктурою, що кодує записану інформацію. Товщини нікелевого шару та прозорої підкладинки підбираються такими, що товщина прозорого захисного шару (підкладки) у 10-100 разів перевищує товщину металевого шару Носій для довготермінового зберігання інформації має загальну товщину, яка дорівнює товщині стандартних компакт-дисків - (1,2±0,1) мм. Металевий (нікелевий) шар можна виготовити окремо методом лазерної фотолітографії, а потім з'єднати з прозорою підкладкою (захисним шаром). З’єднання може здійснюватися фотополімерним клеєм або двокомпонентним клеєм. Отвори у підкладці та металевому шарі зроблено заздалегідь і вони центруються відносно отворів під час склеювання. Головна проблема під час виготовлення такого носія полягає у запобіганні утворенню газових бульбашок між шарами. Тому доцільно виконувати з'єднання шарів у вакуумі для запобігання утворенню газових бульбашок. Можливий варіант виготовлення носія для довготермінового зберігання, за якого металевий шар вирощується на прозорій підкладці з фоточутливим шаром. Між підкладкою (захисним шаром) і металевим шаром залишається шар світлочутливого матеріалу, який їх з'єднує. Адгезія фоточутливого шару (шар у фоторезисту) до підкладки та адгезія металевого шару до фоточутливого шар у визначають у цьому методі виготовлення носія його механічну сталість. Центральний отвір можна зробити одночасно у металевому та захисному шарах. За такого варіанта виготовлення носія для довготермінового зберігання товщина металевого шару не повинна перевищува ти 50 мкм. Збільшення товщини металевого шару може призводити до відділення металевого шару від скляної підкладки. Під час вибору матеріалу прозорого захисного шару перевага повинна віддаватися матеріалам з коефіцієнтом лінійного розширення близьким до коефіцієнта лінійного розширення металевого шару. Джрела інформації: 1. Оптические дисковые системы: Пер. с англ.. / Г.Боухьюз, Дж.Браат, Л.Хейсер и др. - М.: Радио и связь 1991. - 280 с. 2. www.noRSAM.сom/hdrosetta.htm.