Спосіб виробництва мідно-нікелевих сплавів

Корисна модель належить до області кольорової металургії, а саме до способу виробництва мідно-нікелевих сплавів, наприклад з підвищеним вмістом нікелю МНЖМц 30-1-1. З рівня техніки [Литейные сплавы. П.П. Жевтунов. «Ма шгиз». - Москва, 1957] відомий спосіб виробництва мідно-нікелевих сплавів в якому для запобігання окислення розплаву киснем повітря у печі на чисте дзеркало металу засипають покривний флюс за який використовують деревинне вугілля із розрахунку утворення його шару товщиною 70-80мм. Через рівні проміжки часу видаляють з печі виплавлений матеріал та засипають нову ши хту. У процесі плавки, за допомогою, наприклад, мірного щупа періодично контролюють товщину шару вугілля і здійснюють його досипку до визначеного рівня. Через добу протікання процесу шар відпрацьованого флюсу видаляють. Істотним недоліком вказаного способу є насичення розплаву вуглецем у процесі плавки, що відбувається за рахунок розчинення вуглецю у нікелі і призводить до погіршення характеристик готової продукції, наприклад, не дозволяючи у подальшому здійснювати обробку тиском заготовок одержаних з виплавленого матеріалу. Задачею запропонованої корисної моделі є створення ефективного способу виробництва мідно-нікелевих сплавів, що дозволяє одержувати продукцію високої якості. Вказана задача вирішується шляхом створення способу виробництва мідно-нікелевих сплавів в якому у печі на чисте дзеркало металу засипають покривний флюс за який використовують деревинне вугілля із розрахунку утворення його шару товщиною 70-80мм. Через рівні проміжки часу видаляють з печі виплавлений матеріал та засипають нову шихту. У процесі плавки, за допомогою, наприклад, мірного щупа періодично контролюють товщин у шару вугілля і здійснюють його досипку до визначеного рівня. Через добу протікання процесу шар відпрацьованого флюсу видаляють. При цьому згідно з корисною моделлю до складу покривного флюсу включають кварцитову крихту, яку додають на чисте дзеркало металу перед першою засипкою деревного вугілля у кількості 60-80кг на тонну ши хти один раз на добу. Перераховані ознаки складають суть корисної моделі і забезпечують досягнення технічного результату одержання у процесі виробництва мідно-нікелевих сплавів продукції високої якості. Причинно-наслідковий зв'язок суттєви х ознак корисної моделі та технічного результату полягає у тому, що: - кварцитова крихта, маючи більшу питому вагу ніж деревинне вугілля знаходиться між поверхнею розплаву та шаром деревного вугілля, що унеможливлює насичення розплаву вуглецем. При цьому, у процесі плавки, вуглець відновлює кремній з його окису у кварцитовій крихті, що у свою чергу забезпечує розкислення розплаву від окислів, що містяться у ши хтови х матеріалах; - запропонований діапазон кількості кварцитової крихти, що використовується у процесі плавки, дозволяє здійснювати її з найвищою ефективністю. Експериментальним шляхом встановлено, що її кількість нижче 60кг на тону ши хти призводить до підвищення вмісту вуглецю у розплаві до критичної величини, а при її кількості більше 80кг на тону шихти ця речовина стає на заваді при проходженні шихтови х матеріалів у процесі наступних завантажень. Запропонований спосіб здійснюють таким чином В печі на чисте дзеркало металу засипають кварцитову крихту фракційного складу 2-8мм у кількості 60-80кг на тонну шихти один раз на добу, після чого засипають деревинне вугілля із розрахунку утворення його шару товщиною 70-80мм. Через рівні проміжки часу видаляють з печі виплавлений матеріал та засипають нову ши хту. У процесі плавки, за допомогою, наприклад, мірного щупа періодично контролюють товщину шару вугілля і здійснюють досипку до визначеного рівня. Через добу протікання процесу шар відпрацьованого флюсу видаляють. Ефективність застосування запропонованого способу для виробництва мідно-нікелевих сплавів ілюструє таблиця експериментальних плавок. Таблиця Кількість крихти Si2 кг на т. шихти Вміст вуглецю у розплаві, % Вміст кремнію у розплаві, % 20 40 60 80 0,065 0,020 0,061 0,021 0,044 0,024 0,03 0,03 Таким чином, найменша кількість вуглецю і найбільша кількість кремнію утворюється при використанні кварцитової крихти у діапазоні 60-80кг на тону ши хти.