Спосіб лікування пізніх гестозів у вагітних

Спосіб відноситься до медицини, зокрема до акушерства і може бути використаний для лікування пізніх гестозів вагітних. Охорона здоров'я матері і дитини є пріоритетним напрямком у сучасній охороні здоров'я. Особлива увага надається підвищенню ефективності прогностичним і лікувально-профілактичним заходам, спрямованих на зниження материнської і перинатальної захворюваності. Гестози вагітних на сьогоднішній день залишаються однією із найскладніших проблем акушерства і незважаючи на значні досягнення в практичному акушерстві, залишаються досить вагомою проблемою, оскільки цей показник впливає на перинатальну захворюваність і смертність. Зниження перинатальної захворюваності і смертності є головною проблемою сучасного акушерства. Найбільш частою причиною порушення внутрішньоутробного стану плода та ускладненого перебігу періоду адаптації новонароджених є плацентарна недостатність, яка діагностується у кожної четвертої вагітної з пізнім гестозом [1-4]. Своєчасна діагностика, прогнозування, профілактика і лікування ускладнень вагітності є найважливішим завданням у системі заходів, спрямованих на охорону здоров’я матері й дитини. До найзагрозливіших ускладнень вагітності належать гестози вагітних, частота яких не має тенденції до зниження (від 1,5 до 23,3% усіх вагітностей) і які визначають показники материнської та дитячої патології і смертності. До відомих способів лікування відносять медикаментозний (інфузійна терапія, спазмолітики, седативні середники, стабілізатори клітинних мембран, десенсибілізуючі середники, гомеопатичні препарати, ароматерапія) та інших медикаментів. Як найближчий аналог по технічній суті, нами вибраний метод застосування препарату глутаргін. З метою лікування пізніх гестозів ми пропонуємо в комплексній терапії препарат глутаргін 40,0% розчин - 5мл розводити в ізотонічному розчині натрію хлору, вводити в/в крапельно із швидкістю 40-60крап/хв. Курс лікування 5-10 діб в залежності від тяжкості перебігу пізнього гестозу. Цей препарат має детоксикаційну, гепатопротекторну дію. Він нормалізує структуру мітохондрій, стабілізує мембрани ендоплазматичного ретикулуму і підсилює синтез білка, а також стабілізує ядерну мембрану і активує реплікації ДНК та стабілізує клітинну мембрану. Описана методика крім позитивного лікувального ефекту має ряд недоліків. Основний з них це відсутність ефекту від проведеної медикаментозної терапії. Для усунення вказаних недоліків нами поставлено завдання, яке полягає в оптимізації лікування хворих жінок із пізнім гестозом вагітних. Метою є застосування препарату глутаргін 40,0% розчин - 5мл розводити в ізотонічному розчині натрію хлора, вводити в/в крапельно із швидкістю 40-60крап/хв. Створений спосіб лікування пізніх гестозів вагітних, який полягає в тому, що поряд з традиційним медикаментозним лікуванням жінкам вводять препарат глутаргін 40,0% розчин - 5мл розводити в ізотонічному розчині натрію хлору, вводити в/в крапельно із швидкістю 40-60крап/хв. Курс лікування 5-10 діб в залежності від тяжкості перебігу пізнього гестозу. Технічний результат досягається шляхом доповнення загальноприйнятого комплексу лікування пізніх гестозів вагітних препарат глутаргін 40,0% розчин - 5мл розводити в ізотонічному розчині натрію хлору, вводити в/в крапельно із швидкістю 40-60крап/хв. З метою лікування пізніх гестозів вагітних ми пропонуємо в комплексній терапії препарат глутаргін 40,0% розчин - 5мл розводити в ізотонічному розчині натрію хлору, вводити в/в крапельно із швидкістю 40-60крап/хв. Курс лікування 5-10 діб в залежності від тяжкості перебігу пізнього гестозу. Відмічено, що в порівнянні з контрольною групою медикаментозний спосіб лікування (інфузійна терапія, спазмолітики, седативні середники, стабілізатори клітинних мембран, десенсибілізуючі середники, гомеопатичні препарати, ароматерапія) та інших медикаментів у жінок основної групи швидше нормалізується оксидантноантиоксидантна система, зменшується або зникає клінічна симптоматика, покращується загальний стан. Це дозволяє в більшості випадків пролонгувати вагітність до вчасних пологів. Приклад 1 Вагітна К., 1982р. народження. Приклад застосування в комплексній терапії препарату глутаргін. Вагітність перша 35 тижнів. Прееклампсія легкого ступеня. В комплексній терапії в поєднанні із препаратом глутаргін відмічено з 5-6 дня покращенням самопочуття, зниження AT до нормальних величин, ліквідацією астеновегетативного синдрому та нормалізацію клініко-лабораторних показників. Приклад 2 Вагітна В., 1982p., народження. Діагноз: Вагітність друга, 36 тижнів. Прееклампсія середнього ступеня. Після проведеної комплексної терапії в поєднанні із препаратом глутаргін загальний стан покращився, наступила нормалізація клініко-лабораторних показників. Створений спосіб лікування жінок із пізнім гестозом вагітних, який дає можливість без додаткового інвазивного і медикаментозного навантаження посилити ефективність загальноприйнятої терапії. Провідними діючими чинниками препарату глутаргін є активація клітинного дихання, який покращує центральну і регіональну гемодинаміку, нормалізує оксидантно-антиоксидантну рівновагу, покращує кисневий статус організму, що призводить до нормалізації перебігу вагітності. В результаті застосування препарату глутаргін в організмі вагітної жінки відбуваються наступні процеси. Цей препарат має детоксикаційну, гепатопротекторну дію. Він нормалізує структуру мітохондрій, стабілізує мембрани ендоплазматичного ретикулуму і підсилює синтез білка, а також стабілізує ядерну мембрану і активує реплікації ДНК та стабілізує клітинну мембрану. Препарат ефективний при гіпоксії тканин. Він також може застосовуватися при порушеннях центрального і периферичного кровообігу і мікроциркуляції. Методика проведення медикаментозної терапії проста, не вимагає складних пристосувань чи обладнання, спеціальної підготовки персоналу, не має жодних протипоказів до застосування, не створює медикаментозного навантаження на організм жінки, позбавлена побічної негативної дії, а також відсутні алергічні прояви. Література: 1. Богатирьова Р.В., Венцківський Б.М., Дашкевич В.Є. Ведення вагітності та пологів при пізніх гестозах, їх прогнозування, діагностика, лікування і профілактика (Метод.рекомендації). -Київ, 1999. - 42с. 2. Венцківський Б.М., Запорожан В.М., Сенчук А.Я. Гестози вагітних, Київ, Аконіт, 2002. -112с. 3. Савельева Г.М., Федоров М.В., Клименко П.А., Сичинава Л.Г. Плацентарная недостаточность. -М.: Медицина, 1991. -276с. 4. Шифіман Є.М. «Прееклампсія, еклампсія HELLP -синдром», М, 2002.