Спосіб трансплантаційного лікування крилопіднебінного гангліоніту

Запропонований спосіб відноситься до галузі медицини, а саме до хірургічної стоматології. За даними Гречко В.Є. (1990) найчастіше зустрічається ураження крилопіднебінного вегетативного вузла. Раніше запропоновані методи лікування - симптоматична терапія, деструкція вузла [Гречко В.Е. Неотложная помощь в нейростоматологии, М-: Медицина, 1990; Турбіна Л.Г. Алгоритмы диагностики и лечения кластерной цефалгии // Российский стоматологический журнал. - 2002. №2. - С.31-33] мають багато недоліків: не впливають на ланцюг патогенезу, не завжди позбавляють хворих від рецидивів захворювання, інколи погіршують стан хворого. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб лікування крилопіднебінного гангліоніту [Карый В.Н.. Карая М.В. Особенности клинического течения и лечения сочетанных невралгий тройничного нерва и вегетативных ганглиев шейно-краниального отдела / Вісник стоматології. - 1997. - №4. - С.573-574], що полягає у введенні розчину спазмолітину або розчину Семенченко в крилопіднебінну ямку. Вказаний спосіб вибраний нами в якості прототипу. Недоліками вказаного способу є симптоматична дія препаратів, що використовуються, необхідність застосування курсу ін'єкцій, незначна ефективність. Нами запропонована трансплантація ембріональної нервової тканини для лікування захворювання периферичної нервової системи, а саме крилопіднебінного гангліоніту. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб лікування хворих на крилопіднебінний гангліоніт шляхом підбору лікарських засобів, які можуть опосередковано впливати на метаболізм пошкоджених гангліїв та виконувати пряму заміщувальну функцію. Саме таким задачам відповідає ембріональна нервова тканина (ЕНТ) 6-12 тижнів гетсації, яка не має вираженої антигенної структури, сприятливо впливає на метаболізм нервових утворів завдяки замісному ефекту, а також стимулює синтез цитокінів, які передають та посилюють нейротрофічну дію трансплантату [Цимбалюк B.I. та співавт., 1998]. Експериментально доведене значне поліпшення процесів репаративного гістогенезу периферичних нервів після трансплантації ембріональної нервової тканини, що проявляється не тільки прискоренням, але й покращенням якості регенерації нервових волокон. Автори [Цимбалюк B.I., Сулій М.М. 1998] вважають, що такий позитивний вплив зумовлений наявністю в ЕНТ ростових факторів, поліпшенням регенерації відростків нервових клітин за рахунок підвищення проліферативної активності гліальних клітин, особливо у зоні ушкодження, поліпшенням мікроциркуляторного кровообігу в ділянці ганглію, можливою імуносупресивною дією нейротрансплантату. Запропонований нами спосіб полягає у трансплантації ембріональної нервової тканини людини 6-12 тижнів гестації за допомогою шприца та в розведенні з розчином новокаїну 2% -1мл та фізіологічного розчину 0,9% - 1мл в крилопіднебінну ямку модифікованим способом Вайсблата. До уваги береться будова черепа реципієнта та припустиме розташування крилопіднебінного вузла. Так. за даними Рибалко T.I. (1992) у людей з брахіоцефалічною будовою черепа вузол розташовується ближче до задньої стінки крилопіднебінної ямки, тому найменш травматичним є введення голки у верхніх відділах крилопіднебінної ямки, а у людей з доліхоцефалічною формою голови - ближче до передньої стінки і найменш травматичним є введення голки у нижніх відділах крилопіднебінної ямки. Під час проведення трансплантації орієнтиром слугує латеральна пластинка крилоподібного відростка основної кістки, а місцем вколу - середина трагоорбітальної лінії. Приклад клінічного застосування: у клініці нами проліковано 9 хворих з крилопіднебінним гангліонітом методом трансплантації ембріональної нервової тканини людини. За хворими спостерігали протягом року. Після трансплантації через 2 тижні усі хворі відмічали покращення стану: зменшувалась інтенсивність та частота больових пароксизмів, наявність вегетативних реакцій. Протягом року у 8 хворих тенденція до одужання наростала. Лише 1 хвора відмічала покращення стану після трансплантації, але повністю пароксизми болю не зникли. Їй проведена повторна трансплантація ЕНТ в сполученні з гомогенатом плаценти. яка дала позитивні результати.