Спосіб утилізації осадів, що утворюються у процесі очищення шахтних вод

Запропоноване технічне рішення належить до гірничої промисловості і може бути використане для утилізації осадів, що утворюються в процесі очищення шахтних вод. Відомий спосіб утилізації осадів стічних вод шляхом їх попереднього згущення й оброблення хімічними реагентами, зокрема, рідким склом і мінеральною кислотою, й формування із суміші блоків. Після закінчення певного часу блоки набирають твердої структури [див. заявка №930008456/26, Україна, С02F11/04, опубл. 1995, Бюл. №9]. Блоки, що утворилися, можуть бути використані надалі для технічних цілей, піддані похованню або депонуванню. Недоліком способу, визначеного за найближчий аналог, є те, що запропонований процес структуроутворення в нормальних умовах досить довгий, залежить від способу та ступеню зневоднювання й потребує використання дорогих хімічних речовин. У основу корисної моделі поставлено завдання зі створення способу утилізації осадів, що утворюються в процесі очищення шахтних вод, у якому зменшення часу стр уктур ування осадів забезпечує спрощення технологічного процесу виробництва високозольного палива або іншого корисного продукту, Поставлене завдання розв'язується за рахунок того, що в способі утилізації осадів, які утворюються в процесі очищення шахтних вод, що полягає в попередньому згущенні й обробленні реагентами, відповідно до корисної моделі, після згущення осад сушать, а потім вводять сульфіт-спиртову барду в кількості 8% вагових до маси осаду. Запропонований спосіб здійснюють так. Осади, що утворюються на дні відстійника шламових шахтних вод, не пізніше, ніж через 5-7 діб після осадження відкачують в окрему ванну-відстійник, площа якого дозволяє осушити осади на повітрі в короткий термін. Було встановлено, то при кількості осадів (шламової пульпи) до 100м 3 та розміщенні її шаром завтовшки до 400мм буде погрібна ванна-відстійник розміром 15´15м 2 і висотою до 0,7м. При температурі навколишнього середовища 20-22°C за 5-7 діб пульпа втрачає до 70-90% вологи. Вміст останньої визначають одним з відомих способів, наприклад, ваговим. Після чого в пульпу вводять продукт відходу целюлозно-паперової промисловості – сульфіт-спиртову барду у вигляді порошку, який розподіляють по всьому об'єму осаду в кількості 8% вагових до всієї маси осаду або 45% до вологи, яка міститься в ньому. Так як суміш через добу твердіє, блоки формують відразу після перемішування. Для цього переносять осади у формувальні комірки, з яких через добу витягають блоки й використовують потім як високозольне паливо або іншій корисний продукт, наприклад, будівельні блоки. При використанні в процесі очищення реагентної обробки шахтних вод, в осади можуть входити продукти гідролізу солей алюмінію у вигляді колоїдних гідроксидів, що містять хімічно зв'язану воду й тому збільшують терміни структур ування осадів. У цьому випадку необхідно формувальні блоки сушити при температурі розкладання гідроксидів, тобто, при 145-150°С. Якщо вміст вуглецю (вугілля) в осаду досягає (чи штучно створюється) 60-70%. то після структурування масу в тістоподібному стані пропускають через фільтри для наступного утворення гранул завбільшки 2-3мм і карбонізують в обертовій печі при 700-80°С. Потім протягом 30 хвилин її активують паро-газовою сумішшю. У результаті одержують гранульований активний сорбент, який можна використовувати для очищення води, бензину, олій та ін. Використання запропонованого способу дозволяє скоротити час утилізації відходів очищення шахтних вод і спростити виробництво з них корисних продуктів, а також вирішити екологічні проблеми регіону.