Покриття для силососу

Реферат: Заявлене покриття для силосу містить принаймні два шари, з одним внутрішнім, оберненим до силосу першим шаром, а також з принаймні одним додатковим, розміщеним зверху і відокремленим від внутрішнього шару, або легко відокремлюваним, або таким, що самостійно відокремлюється на силосі, другим шаром, яке складається щонайменше на 70 мас. % із матеріалів, вибраних із групи, що включає поліетилен, поліпропілен, співполімери етилену та інших вінілових мономерів, а також співполімери пропілену та інших вінілових мономерів. Перший шар виконаний із одно- або багатошарової полімерної плівки з можливістю забезпечення киснепроникності, яка згідно зі стандартом DIN 53380-3 при 23 °С і відносній 3 2· вологості 50 % становить щонайбільше 500 СМ /( M · d · бap), та паропроникності, яка згідно зі 2 стандартом ISO 15106-3 при 23 °С і відносній вологості 85 % становить щонайменше 5 г/(м d). Принаймні один шар полімерної плівки в цілому містить щонайменше 50 мас. % одного чи кількох матеріалів, вибраних із групи, що включає поліамід, співполіамід, поліестер, співполіестер, поліетиленвініловий спирт, полівініловий спирт та їх суміші. Покриття для силосу виконане з можливістю укладення на силососховище за одну технологічну операцію. UA 106510 C2 (12) UA 106510 C2 UA 106510 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід стосується покриття для силосу. Для консервування зеленого корму у сільському господарстві здавна застосовують метод силосування. Для цього нарізану і в разі необхідності дрібно посічену зелену масу, в звичайному випадку траву або кукурудзу, спочатку спресовують, а потім накривають однією чи кількома плівками таким чином, що в процесі молочнокислого бродіння внаслідок перекриття доступу кисню відбувається консервувальне заквашування силосу. При цьому силос може бути повністю запакований у плівку в формі рукавів або тюків. Для такої форми пакування необхідні спеціальні збиральні машини. Проте, найбільш ефективний у кількісному відношенні та економічний спосіб спорудження силососховища полягає в насипанні зеленого корму навалом на ґрунт і накривання їх плівками. При цьому, в свою чергу, слід розрізняти силосні траншеї, дно та бічні стіни яких виконують із бетону, та наземні силососховища (бурти), які не мають конструктивних бічних обмежувальних стінок. В останніх двох варіантах, далі називаних також навальними силососховищами, для (гідро)ізоляції, вистилання бічних стінок і накривання поверхні використовують полімерні плівки. Полімерні плівки, які згідно з рівнем техніки використовують для гідроізоляції та накривання навальних силососховищ, виготовляють переважно з поліетилену (PE) і співполімеризатів етилену з іншими мономерами, такими як, наприклад, пропілен, бутен, пропен, гексен, октен, етиленвінілацетат тощо. Прикладами є лінійний поліетилен низької густини (PE-LLD), поліетилен низької густини (PE-LD), поліетилен високої густини (PE-HD), етиленвінілацетат (EVA), співполімери етилену і пропілену (E/P). Ці силосні плівки згідно з рівнем техніки часто виконують із кількох шарів для забезпечення певних оптичних та/або функціональних параметрів. Наприклад, використовують двоколірні плівки або плівки, середній шар яких виконаний із дешевших композиційних матеріалів. При цьому поняття "багатошарова плівка", застосовуване далі по тексту, означає, що її окремі шари з'єднані між собою безпосередньо і зокрема без проміжних повітряних прошарків. Багатошарові плівки згідно з рівнем техніки часто виготовляють шляхом коекструзії. Проте, застосовують також моно-, тобто одношарові плівки. Також традиційно насипні силососховища накривають не одним, а кількома шарами накривного матеріалу з різних поліолефінових одно- та/або багатошарових плівок. При цьому далі по тексту "шар накривного матеріалу" слід розуміти як структуру, виконану з можливістю легкого відокремлення від інших шарів накривного матеріалу шляхом знімання, а також укладену зазвичай за одну технологічну операцію. Таким чином, згідно з новим рівнем техніки, силос спочатку накривають тонкою поліолефіновою плівкою, далі називаною нижньою плівкою, поверх якої, виконуючи другу технологічну операцію, укладають товщу поліолефінову плівку, далі називану силосною плівкою. Товщина застосовуваної в звичайному випадку нижньої плівки становить близько 40 мкм, у той час як застосовувані силосні плівки мають товщину в діапазоні від 100 до 200 мкм. Згідно з сучасним рівнем техніки ці плівки виготовляють окремо та накривають силос спочатку однією, а потім іншою плівкою, виконуючи дві окремі технологічні операції, що потребує великих витрат. Дотепер нижні та силосні плівки не постачали змотаними разом в один рулон, оскільки ця задача, зокрема, може бути вирішена лише за рахунок високих додаткових технічних витрат і спричиненого цим збільшення витрат внаслідок необхідності перемотування, в результаті чого зростає власна маса рулонів плівки, що додатково ускладнює процес використання та укладання. Окрім однієї або кількох поліолефінових одно- та/або багатошарових плівок згідно з рівнем техніки часто для механічного захисту силосу поверх накривного плівкового матеріалу додатково укладають зовнішній накривний матеріал. Цей зовнішній накривний матеріал у звичайному випадку виконують у формі силосозахисної сітки, яку згідно з рівнем техніки виготовляють з поліолефінової тканини, переважно тканини на основі поліетилену високого тиску ПЕВТ (HDPE) або поліпропілену ПП (PP). Головною функцією зовнішнього накривного матеріалу є забезпечення захисту розташованої під ним силосної плівки від дії механічних та атмосферних чинників. Накривний матеріал може бути також виконаний із силосних плівок повторного використання або інших матеріалів аналогічного типу. Достатньо відомо, що поліолефінові силосні плівки внаслідок неполярного характеру поліолефінових полімерів відрізняються порівняно високою киснепроникністю. Зокрема, в німецькомовних країнах у відповідному стандарті DLG та в іншій літературі як верхнє граничне 2 значення киснепроникності вказують 250 мл/(м dбар) згідно зі стандартом DIN 53380-3 при 23 °C і відносній вологості 50 % при парціальному тиску кисню 0,2 бар. Проте, навіть якщо 1 UA 106510 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 киснепроникність відповідає вимогам цього стандарту, в силососховищі не припиняються процеси аеробної ферментації, які призводять до псування і втрати кормів. Тому крім поліолефінових полімерних плівок для накривання навальних силососховищ використовують також багатошарові плівки, виконані з інших полімерів, що дозволяє уникнути проблем, пов'язаних із високою киснепроникністю поліолефінових плівок. У публікації JP 2003276123 A описана тришарова плівка для силосування трави в тюках, зовнішні шари якої виконані з поліолефінових полімерів, а середній шар - із аліфатичного поліаміду. У публікації DE 102004008085 A1 описаний спосіб виготовлення корму для тварин із біомаси, причому використовують упаковку з кисне- та повітронепроникного матеріалу. Описані багатошарові комбіновані плівки, що містять ізоляційний шар, переважно з етиленвінілового спирту (EVOH), причому зовнішні шари комбінованої плівки виконані переважно з поліолефінових полімерів, а середній шар – із етиленвінілового спирту (EVOH). У публікації WO 99/29154 описаний накривний матеріал для силососховищ, виконаний із одно- або багатошарової плівки, що містить принаймні один кисненепроникний шар, переважно з поліаміду (PA). Іншими придатними до застосування полімерами є етиленвініловий спирт (EVOH), полівініловий спирт (PVOH) та їх суміші або суміші з іншими полімерами. Традиційні форми виконання плівок, виготовлених методом коекструзії, мають структуру PE/PA/PE (продукт компанії Bruno Rimini Ltd, Великобританія); їх застосовують у комбінації з іншим накривним матеріалом для механічного захисту. Із публікації WO 2009/060480 відомі одно- або багатошарові теплоізоляційні накривні плівки для застосування в сільському господарстві, принаймні один шар яких виконаний із поліаміду. На практиці при силосуванні постійно виникає проблема утворення плісняви на поверхні силосу під плівкою, оскільки внаслідок конденсації на оберненій до силосу поверхні плівки осідає волога, яка не може випаровуватися і виходити назовні внаслідок паронепроникності поліолефінових плівок. Окрім ізоляції від доступу кисню, іншою суттєвою вимогою до силосних плівок є достатня механічна міцність. Силосна плівка чи зовнішній накривний матеріал для силососховища має витримувати навантаження вагою користувача або споруджувача навального силососховища, які ходять по ньому під час здійснюваної ними перевірки. Окрім цього, накривний матеріал має бути достатньо стійким до пошкоджень дзьобами птахів, градобиття тощо. З часом було виявлено, що суттєвим параметром плівки, який характеризує механічну міцність, є міцність, визначена шляхом випробувань на скидання (англ. Dart Drop) згідно зі стандартом EN ISO 77651. При цьому на практиці було виявлено, що необхідна міцність забезпечується, якщо результат тесту на скидання становить щонайменше 300 г, для високоякісних накривних матеріалів для силососховищ щонайменше 450 г. Усе більшого значення набуває ресурсна ефективність силосних плівок. Насамперед суттєвим чинником для її збільшення є зменшення витрати матеріалів і сировини. Самозрозуміло, очевидні переваги мають плівки, для виготовлення яких використовують невелику валову масу сировини і матеріалів. Окрім цього, велике значення для забезпечення високої ресурсної ефективності силосних плівок має їх придатність до рециклінгу. При цьому придатними до матеріального рециклінгу після завершення експлуатації та очищення є лише чистосортові плівки, такі як, наприклад, поліолефінові плівки. Комбіновані плівки, виготовлені з різних матеріалів, не придатні до рециклінгу зі збереженням вартості; продукти їх регенерації, називаної також переробленням на продукт нижчої якості (англ. Downcycling), можуть бути використані в галузях, які припускають застосування сировини нижчої якості. Недоліком усіх відомих із рівня техніки плівок для силосування, які забезпечують кращу ізоляцію від доступу кисню, є те, що внаслідок конденсації та непроникності плівки для водяної пари під плівкою утворюються місця застою вологи. Крім цього, на відміну від плівок із чистого поліолефіну, вони не придатні до рециклінгу зі збереженням вартості матеріалів, унаслідок чого користувач стикається з проблемою утилізації плівки після завершення її експлуатації. Тому задачею винаходу було розроблення придатного до матеріального рециклінгу накривного матеріалу для силососховища при невеликій витраті матеріалів, який забезпечує би зменшення втрат кормів, що є неминучим у разі застосування силосних плівок згідно з рівнем техніки унаслідок їх надто високої киснепроникності та/або внаслідок утворення місць застою вологи на поверхні, і при цьому має достатньо високу механічну міцність і забезпечує надійний захист вмісту силососховища від висихання. Одночасно має бути забезпечена можливість одночасного укладення всього накривного матеріалу на силос за єдину технологічну операцію і спрощення його застосування завдяки можливому зменшенню витрати матеріалів порівняно з покриттями згідно з нинішнім рівнем техніки за рахунок поліпшення властивостей матеріалів. 2 UA 106510 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Згідно з винаходом задачу вирішено шляхом розроблення принаймні двошарового накривного матеріалу для силососховища, яке містить внутрішній, обернений до силосу перший шар, виконаний із кисненепроникної та паропроникної одно- або багатошарової полімерної плівки, а також принаймні один інший розміщений над внутрішнім шаром і відокремлений або легко відокремлюваний, або самовідокремолюваний від нього на силосі другий шар, який містить принаймні 70 мас. % матеріалів, вибраних із групи, що включає поліетилен, поліпропілен, співполімери етилену з іншими вініловими мономерами, а також співполімери пропілену з іншими вініловими мономерами, причому киснепроникність першого шару 2 2 накривного матеріалу становить щонайбільше 500 см /(м dбар), а паропроникність становить 2 щонайменше 5 г/(м d), і принаймні один із шарів накривного матеріалу в цілому містить принаймні 50 мас. % одного або кількох матеріалів, вибраних із групи, що включає поліамід, співполіамід, поліестер, співполіестер, поліетиленвініловий спирт, полівініловий спирт та їх суміші. Киснепроникність в рамках винаходу визначають згідно зі стандартом DIN 53380-3 при температурі 23 °C і відносній вологості 50 %, паропроникність - згідно зі стандартом ISO 15106-3 при 23 °C і відносній вологості 85 %. Переважно киснепроникність першого шару становить 3 2 2 щонайбільше 100 см /(м dбар), а паропроникність - щонайменше 25 г/(м d). Переважно перший шар накривного матеріалу виконаний з одно- або багатошарової плівки, кожен шар якої містить в цілому принаймні 30 %, переважно принаймні 50 % і ще більш переважно принаймні 70 % одного або кількох матеріалів, вибраних із групи, що включає поліамід, співполімер аміду, поліестер, співполімер естеру, EVOH та PVOH. Особливо придатним до застосування є перший шар накривного матеріалу, кожен шар якого, окрім матеріалів, вибраних із групи, що включає поліамід, співполіамід, поліестер, співполіестер, EVOH та PVOH, містить щонайбільше 20 % та особливо переважно не містить інші полімерні компоненти. Цілком переважними є суміші поліамідів і співполіамідів, переважно суміші з PA6, PA6/66, PA66, PA 6I6T та/або іншими аліфатичними, ароматичними або частково ароматичними поліамідами або співполіамідами. Тому кожен шар першого шару накривного матеріалу містить переважно в цілому принаймні 50 %, особливо переважно принаймні 70 % і ще більш переважно принаймні 90 % одного або кількох матеріалів, вибраних із групи, що включає поліамід та співполіамід, переважно PA6, PA 66, PA 6/66, PA 6I6T та/або інші аліфатичні, ароматичні або частково ароматичні поліаміди або співполіаміди. Зокрема, перший шар накривного матеріалу переважно виконують в формі одно- або багатошарової плівки, кожен шар якої містить суміші з PA6 та інших поліамідів та/або співполіамідів, особливо переважно суміші з PA6 та PA6/66. Ще більш переважним є варіант, в якому, крім поліаміду і співполіаміду, не застосовують інші полімерні матеріали. Один, кілька або всі шари першого шару накривного матеріалу можуть містити добавки, такі як, наприклад, для підвищення стійкості проти УФ-випромінювання та/або засоби для поліпшення ковзкості, та/або мінеральні засоби проти злипання для зменшення коефіцієнту тертя поверхні плівки, та/або добавки для забарвлення. Переважним виявилося укладення відповідного винаходові накривного матеріалу для силососховища, вміст вологи у першому шарі якого перевищує вологість плівки після екструзії. Переважним є вміст вологи 2 мас. % або вище відносно загальної маси матеріалів першого шару накривного матеріалу, вибраних із групи, що включає поліамід, співполіамід, поліестер, співполіестер, EVOH та PVOH. Вода може бути введена в процесі виготовлення, наприклад, за допомогою розпилювальних сопел або водяної бані. Товщина першого шару накривного матеріалу становить переважно щонайменше 10 мкм і щонайбільше 200 мкм, переважно щонайменше 15 мкм і щонайбільше 50 мкм. Ширина в звичайному випадку становить від 6 до 22 м, переважно від близько 8 до 16 м. Із точки зору технологічного процесу сприятливим є виконання відповідного винаходові накривного матеріалу для силососховища, перший шар якого виконаний у формі одношарової полімерної плівки. Другий шар містить переважно поліетилен низької густини (LDPE), поліетилен середньої густини (MDPE), поліетилен високої густини (HDPE), співполімери етилену та α-олефінів (LLDPE), співполімери етилену і вінілацетату (EVA), співполімери етилену і етиленненасичених кислот або естерів, зокрема акрилової кислоти, метакрилової кислоти та їх естерів (етиленметилакрилат EMA, етиленетилакрилат EEA, етиленбутилакрилат EBA), поліпропілен (PP), гетерофазні (Block-Co-PP) або гомогенні (Random-Co-PP) співполімери пропілену та етилену. Переважним є варіант, в якому не використосують інші полімерні матеріали, окрім матеріалів, вибраних із групи, що включає поліетилен, поліпропілен, співполімери етилену та 3 UA 106510 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 інших вінілових мономерів, а також співполімери пропілену та інших вінілових мономерів. Використовують такі вінілові мономери, що містять етиленову групу і здатні до співполімеризації з етиленом. До них належать, насамперед, але не виключно, α-олефіни, вміщуючі від 2 до 12 атомів вуглецю, наприклад етилен, пропілен, бутен, пентен, гексен, октен, акрилова кислота та її естери, метакрилова кислота та її естери, стирол, дієни, наприклад бутадієн, ізопрен, вінілацетат, циклоолефіни, наприклад норборнен, циклопентадієн, та монооксид вуглецю. Другий шар накривного матеріалу може містити мінеральні наповнювачі, такі як, наприклад, але не виключно, карбонат кальцію або тальк для підвищення жорсткості. Другий шар накривного матеріалу може містити добавки у звичайній кількості, наприклад УФ-стабілізатори та/або засоби для поліпшення ковзкості, та/або мінеральні засоби проти злипання для зменшення коефіцієнту тертя поверхні плівки, та/або добавки для забарвлення плівки. У переважній формі виконання винаходу другий шар накривного матеріалу виконують із переважно екструдованої, одно- або багатошарової полімерної плівки з нижчою паропроникністю порівняно з першим шаром накривного матеріалу. Паропроникність 2 щонайбільше 2,5 г/(м d) є особливо переважною. Це дозволяє, з однієї сторони, забезпечити захист закладеної для силосування зеленої маси від безпосереднього контакту з водою наслідок конденсації, а з іншої сторони - уникнути надмірного пересихання силосу. Переважною є товщина від 50 мкм до 200 мкм, особливо переважною - від 50 до 150 мкм і зокрема переважною - від 60 до 120 мкм. В альтернативній формі виконання винаходу другий шар накривного матеріалу виконаний з тканини з покриттям чи без покриття, або сітки з покриттям чи без покриття, або нетканого матеріалу з покриттям чи без покриття, або решітки з покриттям чи без покриття. Доцільним для цього є використання комерційно доступних, придатних до повторного використання 2 силосозахисних сіток із ПЕВГ або ПП. Типова маса одиниці поверхні становить від 100 г/м до 2 2 2 400 г/м , переважно від 200 г/м до 350 г/м . Крім цього, придатними до застосування є комерційно доступні, придатні до повторного використання тканини зі стрічок, нарізаних із полімерних матеріалів - ПП або ПЕВГ. Як правило, маса одиниці поверхні цих матеріалів 2 2 2 2 становить від 100 г/м до 600 г/м , переважно від 200 г/м до 400 г/м . У третій формі виконання винаходу другий шар накривного матеріалу виконаний у формі одно- або багатошарової плівки, як описано вище, в комбінації з третім шаром, який виконаний з тканини з покриттям чи без покриття, або сітки з покриттям чи без покриття, або нетканого матеріалу з покриттям чи без покриття, або решітки з покриттям чи без покриття, як описано вище. Окрім цього, можливим є варіант, в якому передбачені інші шари накривного матеріалу під першим та/або між першим і другим шарами накривного матеріалу, та/або поверх другого чи третього шару накривного матеріалу. Проте, зважаючи на витрати, переважними є накривні матеріали для силососховищ, перший шар яких укладають безпосередньо на призначену для силосування масу, а зверху на цей перший шар укладають або другий шар накривного матеріалу в формі полімерної плівки, із захисним накривним матеріалом або без нього, виконаним в формі решітки, тканини, сітки або нетканого матеріалу, або другий шар накривного матеріалу в формі решітки, тканини, сітки або нетканого матеріалу укладають безпосередньо на перший шар накривного матеріалу, причому інші шари накривного матеріалу не передбачені. Переважним є виконання першого і другого шару накривного матеріалу, а також, залежно від конкретних обставин, інших шарів накривного матеріалу роздільно, але у формі попередньо підготовленого комплекту, причому всі попередньо підготовлені таким чином шари накривного матеріалу змотані та/або складені один із одним так, щоб їх можна було укладати на навальне силососховище шляхом спільного розгортання та/або розкладання. Якщо другий шар накривного матеріалу виконаний у формі одно- або багатошарової полімерної плівки, особливо доцільним є виконання першого шару та другого шару накривного матеріалу шляхом коекструзії з невеликим зчепленням між шарами у відокремлюваному та/або самовідокремлюваному варіанті. Такі варіанти є достатньо відомими серед фахівців, оскільки, наприклад, при виготовленні бар'єрних плівок для упаковок шари міцно з'єднують один із одним за допомогою промотору адгезії для запобігання ефекту відокремлення чи самовідокремлювання. За відсутності промотору адгезії перший шар відокремлюється від другого шару перед нанесенням, при нанесенні, залежно від конкретних обставин також шляхом активного відокремлення шарів за допомогою механічних допоміжних засобів на стадії виробництва або складання, або за допомогою пристрою для знімання, або самовідокремлення через кілька діб після укладення на навальному силососховищі під дією сприятливих фізикохімічних ефектів (випаровування, процесів дифузії та конденсації, які спричинені різними молекулярними структурами використаних матеріалів). Цей спосіб є придатним, зокрема, для 4 UA 106510 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 виготовлення відповідного винаходові накривного матеріалу для силососховища, перший шар якого виконаний із одного чи кількох шарів, причому кожен шар накривного матеріалу містить суміші з PA6 та інших поліамідів та/або співполіамідів, ще більш переважно - суміші з PA6 та PA6/66, і в якому другий шар накривного матеріалу містить принаймні 70 % матеріалів, вибраних із групи, що включає поліетилен низької густини (LDPE), поліетилен середньої густини (MDPE), поліетилен високої густини (HDPE), співполімери етилену та α-олефінів (LLDPE), співполімери етилену та вінілацетату (EVA), співполімери етилену і кислот або акрилатів (EMA, EEA, EBA), поліпропілен (PP), гетерофазні (Block-Co-PP) або гомогенні (Random-Co-PP) співполімери пропілену та етилену. У переважній формі виконання винаходу принаймні один шар накривного матеріалу виконаний з екструдованої одно- або багатошарової полімерної плівки, принаймні один шар якої має піноподібну структуру. Це є особливо сприятливим для відокремлення першого і другого шарів накривного матеріалу для силососховища, виготовлених шляхом коекструзії з невеликим зчепленням. Можливим є забарвлення та/або задруковування, та/або нанесення смугоподібного маркірування на один або кілька шарів відповідного винаходові накривного матеріалу для силососховища. Далі винахід пояснюється за допомогою прикладів, проте, він не обмежений окремими описаними формами виконання. Якщо не зазначено інше, або якщо із контексту примусово не випливає інше, наведені у відсотках дані стосуються маси, в сумнівних випадках - загальної маси суміші. Винахід стосується також усіх комбінацій доцільних, сприятливих і переважних форм виконання, якщо вони не виключають одна одну. Дані, наведені із зауваженням "близько" або "приблизно", означають, що охоплені принаймні на 10 % вищі або нижчі значення, або на 5 % вищі або нижчі значення, і в кожному випадку на 1 % вищі або нижчі значення. Приклад 1 Роздільний комплект: нижню плівку завтовшки 8 мкм і завширшки 8 м, що містила 80 % PA ® 6/66 (продукт марки Ultramid C33 L 01 виробництва компанії BASF SE) і 20 % PA 6 (продукт марки Ultramid B40 виробництва компанії BASF SE), одержували шляхом екструзії на звичайній установці для одержання плівок методом екструзії рукава з роздуванням у формі одношарової плівки. Цей перший шар накривного матеріалу комбінували з другим шаром накривного матеріалу із комерційно доступної силосної плівки виробництва компанії RKW SE за торговельним найменуванням wepelen® Siloplus завтовшки 80 мкм і завширшки 8 м. Приклад 2 Комплект, виконаний з можливістю відокремлювання та/або самовідокремлювання: плівку, аналогічну плівці з прикладу 1, виготовляли шляхом коекструзії, причому перший шар плівки завтовшки близько 18 мкм, який утворював перший чи внутрішній обернений до силосу шар накривного матеріалу аналогічно прикладу 1, був виконаний з PA, а другий і третій шари плівки разом утворювали другий, відвернутий від силосу шар накривного матеріалу завтовшки 80 мкм аналогічно комерційно доступній поліолефіновій силосній плівці, що був виготовлений із поліетилену. Таким чином був виготовлений тришаровий накривний матеріал із коекструдованої плівки завдовжки 8 м, перший (внутрішній) шар якого був виконаний із можливістю відокремлення від другого шару (утвореного середнім і зовнішнім шарами плівки) шляхом знімання або самостійного відокремлення з часом після укладення на силос внаслідок відповідних фізико-хімічних процесів. Приклад 3 (порівняльний) Для порівняння використовували ізольовану нижню плівку з прикладу 1. Приклад 4 (порівняльний) Плівку завтовшки 35 мкм, аналогічну нижній плівці з прикладу 1, виготовляли методом екструзії рукава с роздуванням і застосовували аналогічно прикладу 3 як єдиний накривний матеріал для силососховища. Приклад 5 (порівняльний) Як іншу плівку для порівняння використовували комерційно доступну поліолефінову нижню ® плівку завтовшки 40 мкм і завширшки 8 м за торговельним найменуванням wepelen Silo 40 виробництва компанії RKW SE. Приклад 6 (порівняльний) Як іншу плівку для порівняння використовували комерційно доступну поліолефінову силосну плівку, яка в прикладі 1 утворює другий шар накривного матеріалу, проте завтовшки 150 мкм. Приклад 7 (порівняльний) 5 UA 106510 C2 5 10 15 20 Як іншу плівку для порівняння використовували комбінацію нижньої плівки згідно з прикладом 5 із силосною плівкою згідно з прикладом 6. Приклад 8 (порівняльний) Як іншу плівку для порівняння використовували комбінацію нижньої плівки згідно з пристроєм 5 із силосною плівкою згідно з прикладом 6, проте в цьому випадку товщина силосної плівки становила 60 мкм. Приклад 9 (порівняльний) ® Як іншу плівку для порівняння використовували комерційно доступну плівку марки "Silostop " структури PE/PA/PE завтовшки 45 мкм. Для всіх плівок і комбінацій плівок були встановлені наведені далі параметри: товщина згідно зі стандартом DIN 53370, маса одиниці поверхні: згідно зі стандартом EN ISO 2286-2, паропроникність згідно зі стандартом ISO 15106-3 при 23 °C і відносній вологості 85 %, киснепроникність згідно зі стандартом DIN 53380-3 при 23 °C і відносній вологості 50 % та міцність за результатами випробувань на скидання (Dart Drop) згідно зі стандартом ISO 7765-1, метод A, для комбінацій плівок параметри визначали шляхом підсумовування окремих значень. Накривні матеріали для силососховищ укладали на кукурудзяний силос у навальному силососховищі. Крім виміряних у лабораторії фізичних параметрів при цьому спостерігали, чи не утворювалися на поверхні силосу місця застою вологи, зумовленого конденсацією на внутрішній стороні накривного матеріалу для силососховища. Всі результати наведені в таблиці 1. Таблиця 1 Приклад Товщина [мкм] 2 Маса одиниці поверхні [г/м ] 2 Паропроникність [г/(м d)] 3 2 Киснепроникність [Нсм /(м d бар)] Міцність за результатами випробувань на скидання (Dart Drop) [г] Придатність до матеріального рециклінгу Місця застою вологи Висихання і втрата якості верхнього шару силосу в силососховищі 25 30 35 40 1 100 94 1,0 2 100 94 1,0 3 18 21 70 4 35 41 35 5 40 37 1,5 6 150 138 0,5 7 190 175 0,4 8 100 94 1,0 9 45 42 1,6 30 30 30 15 4710 1195 910 2450 65 850 850 603 690 131 304 435 280 760 так так так так так так так так ні ні ні ні ні ні так так так так ні ні так так ні ні ні ні ні Неочікувано було виявлено, що при застосуванні покриття згідно з порівняльним прикладом 4 герметизація верхнього шару силосу в силососховищі з часом помітно погіршалася. Результатом цього була зміна кольору верхнього шару силосу. Цей ефект можна пояснити поверхневим висиханням силосу, що призвело до зменшення когезії всередині верхнього шару силосу, який в результаті цього зазнав деформації. Безпосереднім наслідком цього погіршання герметизації було зниження якості верхнього шару силосу. Порівняно з комерційно доступними накривними матеріалами для силососховища, виконаними з чистого полеолефіну згідно з порівняльними прикладами 6 та 7, значна перевага відповідного винаходові накривного матеріалу для силососховища згідно з прикладом 1 або 2 полягала в зменшенні киснепроникності та збільшенні механічної міцності. Таким чином, при кращих умовах для одержання задовільного результату силосування забезпечується можливість неочікувано значного зменшення товщини плівки, тобто ефективність використання ресурсів є високою. Перевага відповідного винаходові накривного матеріалу для силососховища згідно з прикладом 1 або 2 порівняно з комбінованою плівкою з поліетилену та поліаміду згідно з порівняльним прикладом 9 полягає в його придатності до матеріального рециклінгу і пов'язаному з цим зменшенні витрати ресурсів. Окрім цього, застосування цього матеріалу в силососховищі дозволило неочікувано ефективно запобігати утворенню конденсату під накривним матеріалом для силососховища і спричиненому цим пліснявінню силосу. 6 UA 106510 C2 5 10 15 20 Порівняно з одношаровою плівкою з чистого поліаміду (РА) згідно з порівняльним прикладом 4 силос під відповідним винаходові накривним матеріалом для силососховища не висихає, завдяки чому якість силосу також підвищується. Відповідний винаходові накривний матеріал для силососховища має необхідні параметри. Всі шари накривного матеріалу можуть бути виготовлені роздільно, з можливістю відокремлення або самостійного відокремлення. Накривний матеріал для силососховища добре піддається рециклінгу, оскільки різні полімери перебувають у роздільних шарах, не з'єднаних міцно з іншими шарами. Цей накривний матеріал є непроникним для кисню, що є невід'ємною умовою для одержання високоякісного силосу. Воно запобігає пліснявінню, зумовленому утворенню місць застою вологи, завдяки тому, що гідроізоляційний шар лише накладають зверху, причому водночас запобігають висиханню силосної маси. Маса цього накривного матеріалу становить лише близько 30-70 % маси порівнянного стандартного накривного матеріалу, і тому цей накривний матеріал є більш зручним у користуванні. Процес його укладання набагато спрощений для користувача, оскільки плівки можуть бути розкладені лише за одну технологічну операцію, а маса накривного матеріалу внаслідок зменшення кількості використаного матеріалу (якщо порівняти приклади 1 або 2 з прикладом 7) є помітно меншою. Оскільки міцність цього накривного матеріалу, визначена методом випробувань на скидання (Dart Drop), становить щонайменше 300 г, в типовому випадку принаймні 450 г і вище, механічні параметри цього матеріалу відповідають вимогам для його застосування на практиці як покриття для силосу. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 25 30 35 40 45 50 55 60 1. Покриття для силосу, яке містить принаймні два шари, з одним внутрішнім, оберненим до силосу першим шаром, а також з принаймні одним додатковим, розміщеним зверху і відокремленим від внутрішнього шару, або легко відокремлюваним, або таким, що самостійно відокремлюється на силосі, другим шаром, яке складається щонайменше на 70 мас. % із матеріалів, вибраних із групи, що включає поліетилен, поліпропілен, співполімери етилену та інших вінілових мономерів, а також співполімери пропілену та інших вінілових мономерів, причому перший шар виконаний із одно- або багатошарової полімерної плівки з можливістю забезпечення киснепроникності, яка згідно зі стандартом DIN 53380-3 при 23 °С і відносній 3 2 вологості 50 % становить щонайбільше 500 СМ /( M ·d бap), та паропроникності, яка згідно зі 2 стандартом ISO 15106-3 при 23 °С і відносній вологості 85 % становить щонайменше 5 г/(м ·d), а принаймні один шар полімерної плівки в цілому містить щонайменше 50 мас. % одного чи кількох матеріалів, вибраних із групи, що включає поліамід, співполіамід, поліестер, співполіестер, поліетиленвініловий спирт, полівініловий спирт та їх суміші, і причому покриття для силосу виконане з можливістю укладення на силососховище за одну технологічну операцію. 2. Покриття для силосу за п. 1, яке відрізняється тим, що перший шар покриття виконаний з можливістю забезпечення киснепроникності, яка згідно зі стандартом DIN 53380-3 при 23 °С і 3 2 відносній вологості 50 % становить щонайбільше 100 см /(м ·d·бap), та паропроникності, яка згідно зі стандартом ISO 15106-3 при 23 °С і відносній вологості 85 % становить щонайменше 25 2 г/(M ·d). 3. Покриття для силосу за пунктом 1 або 2, яке відрізняється тим, що принаймні один шар першого шару покриття, окрім матеріалів, вибраних із групи, що включає поліамід, співполіамід, поліестер, співполіестер, поліетиленвініловий спирт, полівініловий спирт та їх суміші, містить щонайбільше 20 % інших полімерних компонентів. 4. Покриття для силосу за будь-яким із пунктів 1-3, яке відрізняється тим, що принаймні один шар першого шару покриття містить суміші з поліамідів та/або співполіамідів. 5. Покриття для силосу за п. 4, яке відрізняється тим, що принаймні один шар першого шару покриття містить додатково добавки для підвищення стійкості проти УФ-випромінювання та/або засоби для підвищення ковзкості, та/або мінеральні добавки проти злипання для зменшення коефіцієнтів тертя поверхні плівки, та/або добавки для забарвлення плівки. 6. Покриття для силосу за будь-яким із пп. 1 -5, яке відрізняється тим, що кожен шар першого шару покриття містить суміші поліамідів та/або співполіамідів. 7. Покриття для силосу за п. 6, яке відрізняється тим, що кожен шар першого шару покриття містить додатково добавки для підвищення стійкості проти УФ-випромінювання та/або засоби для підвищення ковзкості, та/або мінеральні добавки проти злипання для зменшення коефіцієнтів тертя поверхні плівки, та/або добавки для забарвлення плівки. 8. Покриття для силосу за будь-яким із пп. 1-7, яке відрізняється тим, що перший шар покриття виконаний з одношарової полімерної плівки. 7 UA 106510 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 9. Покриття для силосу за будь-яким із пп. 1-8, яке відрізняється тим, що товщина першого шару покриття становить щонайменше 15 мкм і щонайбільше 50 мкм. 10. Покриття для силосу за будь-яким із пп. 1-9, яке відрізняється тим, що другий шар покриття виконаний з єкструдованої одно- або багатошарової полімерної плівки. 11. Покриття для силосу за будь-яким із пп. 1-10, яке відрізняється тим, що другий шар покриття виконаний з можливістю забезпечення паропроникності, яка є нижчою, ніж паропроникність першого шару. 12. Покриття для силосу за п. 11, яке відрізняється тим, що другий шар покриття виконаний з можливістю забезпечення паропроникності, яка згідно зі стандартом ISO 15106-3 становить 2 щонайбільше 2,5 г/(м ·d) при 23 °С і відносній вологості 85 %. 13. Покриття для силосу за будь-яким із пп. 1-12, яке відрізняється тим, що другий шар покриття складається з щонайменше 70 мас. % поліетилену низької густини (LDPE), поліетилену середньої густини (MDPE), поліетилену високої густини (HDPE), співполімери етилену та -олефінів (LLDPE), співполімери етилену та вінілацетату (EVA), співполімери етилену і акрилової кислоти, метакрилової кислоти або їх естерів, поліпропілен (РР), гетерофазні (ВLоск-Со-РР) або гомогенні (Random-Co-PP) співполімери пропілену та етилену. 14. Покриття для силосу за будь-яким із пп. 1-13, яке відрізняється тим, що перший шар покриття виконаний із поліамідів, співполіамідів, а другий шар покриття складається з щонайменше 70 мас. % поліетилену низької густини (LDPE), поліетилену середньої густини (MDPE), поліетилену високої густини (HDPE), співполімерів етилену та -олефінів (LLDPE), співполімерів етилену та вінілацетату (EVA), співполімерів етилену і кислот або акрилатів, поліпропілену (РР), гетерофазних (ВLоск-Со-РР) або гомогенних (Random-Co-PP) співполімерів пропілену та етилену. 15. Покриття для силосу за п. 14, яке відрізняється тим, що перший шар покриття та/або другий шар покриття додатково містить добавки. 16. Покриття для силосу за будь-яким із пп. 10-15, яке відрізняється тим, що перший і другий шар покриття, завдяки виготовленню шляхом коекструзії з низьким зчепленням між першим шаром і другим шаром, виконані з можливістю відокремлення першого шару від другого шару перед укладенням, при укладенні або внаслідок активного розділення шарів при укладенні, або через кілька діб перебування на силосній масі. 17. Покриття для силосу за будь-яким із пп. 10-16, яке відрізняється тим, що принаймні один шар покриття, переважно другий шар покриття виконаний із єкструдованої одно- або багатошарової полімерної плівки, яка містить щонайменше один шар, що має піноподібну структуру. 18. Покриття для силосу за будь-яким із пп. 1-17, яке відрізняється тим, що товщина другого шару покриття становить від 50 мкм до 150 мкм. 19. Покриття для силосу за будь-яким із пп. 1-9, яке відрізняється тим, що другий шар покриття виконаний із тканини або сітки, або нетканого матеріалу, або решітки. 20. Покриття для силосу за п. 19, яке відрізняється тим, що тканина або сітка, або нетканий матеріал, або решітка додатково має покриття. 21. Покриття для силосу за будь-яким із пп. 1-20, яке відрізняється тим, що принаймні перший шар покриття і другий шар покриття змотані та/або складені разом із можливістю їх укладення за одну технологічну операцію шляхом спільного розмотування та/або розгортання. 22. Покриття для силосу за будь-яким із пп. 1-21, яке відрізняється тим, що щонайменше один шар покриття забарвлений та/або задрукований, та/або має смугоподібне маркування. 23. Покриття для силосу за будь-яким із пп. 1- 22, яке відрізняється тим, що другий шар покриття виконаний з одно- або багатошарової плівки, і поверх другого шару покриття розміщений додатковий шар покриття з тканини або сітки, або нетканого матеріалу, або решітки. 24. Покриття для силосу за п. 23, яке відрізняється тим, що тканина або сітка, або нетканий матеріал, або решітка додатково має покриття. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 8