Фармацевтична композиція

Реферат: Фармацевтична композиція містить аргініну гідрохлорид та воду для ін'єкцій. Додатково містить левокарнітин. UA 106905 U (12) UA 106905 U UA 106905 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до галузі медицини, а саме до засобів для попередження, лікування ішемічної хвороби серця та її наслідків. Терміном ішемічна хвороба серця (ІХС) прийнято відзначати групу серцево-судинних хвороб, в основі яких лежить ураження міокарда, яке зумовлене розладами коронарного кровообігу і виникає внаслідок порушення рівноваги між доставкою і метаболічною потребою серцевого м'яза в кисні. Потреба міокарда в кисні визначається, перш за все, частотою серцевих скорочень, скорочувальною функцією міокарда, розмірами серця і величиною артеріального тиску. Збільшення будь-якого з цих показників підвищує потребу міокарда в кисні. В нормальних умовах існує достатній резерв дилатації коронарних артерій, що забезпечує у разі потреби п'ятиразове збільшення коронарного кровотоку. Обмеження кровопостачання міокарда виникають через зменшення просвіту коронарної артерії понад 50 %. Невідповідність коронарного кровотоку метаболічним потребам серцевого м'яза завжди супроводжується ішемією міокарда, що проявляється клінічно приступом стенокардії, тяжкими розладами серцевого ритму і провідності, в деяких випадках виникненням інфаркту міокарда, інколи настає раптова смерть. За Наказом № 54 МОЗ України (2001) передбачається виділення таких форм ІХС: 1. Раптова коронарна смерть: - раптова клінічна коронарна смерть з успішною реанімацією; - раптова коронарна смерть (летальний кінець). 2. Стенокардія: - стабільна стенокардія напруження з визначенням функціонального класу (ФК); - стабільна стенокардія напруження, ангіографічно інтактні судини (коронарний синдром X); - вазоспастична стенокардія (ангіоспастична, спонтанна, варіантна, Прінцметала). 3. Нестабільна стенокардія: - первинна стенокардія; - прогресивна стенокардія; - рання постінфарктна стенокардія (з 3-ї до 28-ї доби інфаркту міокарда). 4. Гострий інфаркт міокарда: - гострий інфаркт міокарда з наявністю патологічного зубця Q; - гострий інфаркт міокарда без патологічного зубця Q; - гострий інфаркт міокарда (невизначений); - рецидивний інфаркт міокарда (від 3-ї до 28-ї доби); - повторний інфаркт міокарда (після 28-ї доби); - гостра коронарна недостатність. 5. Ускладнення інфаркту міокарда (із зазначенням часу виникнення): - гостра серцева недостатність (класи за Т. Killip I-IV); - порушення серцевого ритму і провідності; - розрив серця зовнішній (з гемоперикардом, без гемоперикарда) і внутрішній (дефект міжшлуночкової перегородки, дефект міжпередсердної перегородки, розрив сухожилкової хорди, розрив сосочкового м'яза); - тромбоемболії різної локалізації; - гостра аневризма серця; - синдром Дресслера; - постінфарктна стенокардія (після 3-ї до 28-ї доби). 6. Кардіосклероз. - Вогнищевий кардіосклероз: - постінфарктний кардіосклероз (із зазначенням про перенесений інфаркт міокарда, його локалізацію і час розвитку); - хронічна аневризма серця; - вогнищевий кардіосклероз (без зазначення про перенесений інфаркт міокарда). - Дифузний кардіосклероз. 7. Безболісна форма ІХС. Основним етіологічним фактором ІХС є атеросклероз коронарних артерій. Важливими серед факторів, які сприяють його розвитку є такі: гіперліпідемія, артеріальна гіпертонія, висококалорійне харчування, ожиріння, цукровий діабет, паління, гіподинамія, генетична схильність, вік, чоловіча стать. Ішемія міокарда пов'язана з ураженням коронарних артерій іншого походження (ревматизм, септичний ендокардит тощо), а також з гемодинамічними порушеннями некоронарного генезу (аортальні вади серця), до ІХС не належить і розглядається як вторинний синдром у рамках нозологічних форм. 1 UA 106905 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Коронарний атеросклероз виявляється у 95 % хворих на ІХС. Атеросклеротична бляшка, яка збільшується, крововилив в основу бляшки з її розпадом, утворений тромб призводить до звуження просвіту або повного порушення прохідності, внаслідок чого виникає органічна обструкція коронарної артерії. Також ендотелій міокарда виробляє судинорозширювальні речовини: простагландин, простациклін та ендотеліальний розслаблюючий фактор (ЕРФ) оксид азоту (NО), які є також антиагрегантами. У хворих на ІХС порушується динамічна рівновага між ендотеліальними судинорозширювальними й антиагрегантними факторами, з одного боку, та судинозвужувальними і проагрегантними - з другого. Остання починає переважати, що призводить до розвитку коронароспазму та підвищення агрегації тромбоцитів. У прогресуванні ІХС істотне значення відводиться порушенням у системі гемостазу: зміни функції тромбоцитів, підвищення в'язкості крові, пригнічення фібринолізу, що може зумовити розвиток внутршньосудинного тромбозу. Має значення недостатньо розвинута сітка колатерального коронарного кровопостачання. Доведено, що гіперпродукція катехоламінів, яка буває у разі стресових ситуацій, може бути причиною ураження міокарда. Слід звертати увагу на наслідки функціонального фізичного перевантаження серця. Одне з основних місць у лікуванні хворих на ІХС посідає аргінін. Аргінін (δ-гуанідин-αаміновалеріанова кислота) - основна α-амінокислота, L-форма якої є напівнезамінною амінокислотою. В гладком'язових клітинах судин, у тому числі коронарних артерій, аргінін взаємодіє з SHгрупами (нітратними рецепторами), утворюючи оксид азоту (NО), який за структурою та дією подібний до ендотеліального розслаблюючого фактора (ЕРФ). Аргінін завдяки своїм властивостями розширює артеріоли та периферичні вени, знижує загальний периферичний судинний опір, зменшує венозне повернення (переднавантаження), а також розширює легеневі судини, що сприяє зниженню опору в малому колі кровообігу та приводить до регресії симптомів у разі набряку легенів, зменшує кінцевий діастолічний опір і об'єм шлуночків, завдяки чому зменшується потреба міокарда в кисні. Також аргінін розширює коронарні артерії та запобігає їхньому спазму, зменшує діастолічне напруження стінки шлуночків, внаслідок чого покращується коронарний кровоплин у зоні ішемії. З рівня техніки відомий засіб для комплексної терапії ішемічної хвороби серця Тівортін, який містить 42 мг/мл аргініну гідрохлориду та воду для ін'єкцій. З відкритих джерел відомо, що у кардіометаболічній терапії широко використовуються речовини з так званого класу коректорів метаболізму - інгібітори окиснення вільних жирних кислот, які впливають на активність ферментів, що беруть участь у біохімічних реакціях. Відомим представником зазначених інгібіторів є левокарнітин (L-карнітин). Левокарнітин полегшує надходження довголанцюгових жирних кислот у мітохондрії клітин, таким чином надає субстрат для окиснення і утворення енергії, що значно покращує процес відновлення клітин серцевого м'яза при інфаркті міокарда. Левокарнітин пригнічує процес утворення атеросклеротичних бляшок у кровоносних судинах і сприяє розсмоктуванню бляшок, що вже утворилися. Тим самим завдяки своїм властивостям левокарнітин зменшує сприяння на розвиток ІХС таких вищезазначених факторів як: гіперліпідемія, висококалорійне харчування, ожиріння, цукровий діабет, паління, гіподинамія, вік. Проте, з рівня техніки не відомі засоби, що містять одночасно аргінін та левокарнітин. Через що пацієнтам призначалися препарати з вмістом цих діючих речовин поетапно. Задачею корисної моделі, що заявляється, було підвищення ефективності комплексної терапії ішемічної хвороби серця, вдосконалення підходів у профілактиці та лікуванні наслідків ІХС, поліпшення якості життя хворих за рахунок зниження частоти нападів стенокардії та поліпшення показників виживаності. Тому поставлена задача технічного рішення вирішується використанням нової фармацевтичної композиції на основі 2 діючих речовин: аргініну та левокарнітину, що призводить до зниження активності КФК та МВ-КФК в крові. А саме задача вирішується за допомогою створення фармацевтичної композиції, яка містить аргініну гідрохлорид та воду для ін'єкцій та додатково містить левокарнітин у наступному співвідношенні компонентів, мг/мл: аргініну гідрохлорид 10-100 левокарнітин 5-50 вода для ін'єкцій до 1 мл. Переважно фармацевтична композиція за корисною моделлю, що заявляється, може мати наступний склад, у мг/мл: 2 UA 106905 U 5 10 15 аргініну гідрохлорид 42 левокарнітин 20 вода для ін'єкцій до 1 мл. Переважно, фармацевтична композиція за заявленою корисною моделлю може використовуватись для лікування ішемічної хвороби серця, а саме стенокардії (стенокардії напруги, спонтанної стенокардії), інфаркту міокарда (великоосередкового, дрібноосередкового), постінфарктного кардіосклерозу, порушення серцевого ритму, серцевої недостатності. Для визначення переваги зазначеного технічного рішення було проведено низку досліджень. 1. На першому етапі проводили вивчення специфічної активності запропонованої фармацевтичної композиції за корисною моделлю, що заявляється. Доклінічне дослідження проводили на щурах із моделлю пітуїтрин-ізадринового інфаркту міокарда (ІМ). Препаратом порівняння було вибрано 4,2 % розчин L-аргініну. Як відомо, підвищення активності креатинфосфокінази (КФК) та міокардіального ізоензиму креатинфосфокінази (МВ-КФК) свідчать про ішемічне пошкодження міокарда. Згідно з проведеними біохімічними дослідженнями було встановлено, що введення тваринам з ІМ L-аргініну та запропонованої фармацевтичної композиції за корисною моделлю призводило до зниження активності КФК та МВ-КФК в крові, причому в групі тварин, які отримували за корисною моделлю, відзначена найменш виражена гіперферментемія (табл. 1). Це свідчить про виражену кардіопроекторну дію запропонованої фармацевтичної вомпозиції за технічним рушенням, що перевищує ефект L-аргініну. Таблиця 1 Вміст біохімічних маркерів ішемічного ушкодження міокарда в сироватці крові Показники КФК, МО/л МВ-КФК, МО/л Інтактні тварини 181,1±14,3 14,3±1,25 ІМ (контроль) ІМ+L-аргінін 604,3±22,2 66,5±5,15 468,2±21,7* 50,1±4,34* ІМ+корисна модель 432,1±23,1* 41,1±3,61* * - зміни достовірні відносно тварин контрольної групи (р