Спосіб прогнозування платинорезистентності та платинорефрактерності перед ад’ювантною хіміотерапією в хворих на епітеліальний рак яєчників за рибіним а.і.

Реферат: Спосіб прогнозування платинорезистентності та платинорефрактерності до ад'ювантної хіміотерапії в хворих на епітеліальний рак яєчників шляхом генетичних досліджень крові та тканини яєчників, у якому після виконання оперативного втручання, перед початком планування ад'ювантної хіміотерапії виконують прогноз розвитку та формування платинорезистентності R, і при значенні 1,0≤R≤2,0 прогнозують платинорезистентність у хворих на епітеліальний рак яєчників. UA 122278 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ ПЛАТИНОРЕЗИСТЕНТНОСТІ ТА ПЛАТИНОРЕФРАКТЕРНОСТІ ПЕРЕД АД'ЮВАНТНОЮ ХІМІОТЕРАПІЄЮ В ХВОРИХ НА ЕПІТЕЛІАЛЬНИЙ РАК ЯЄЧНИКІВ ЗА РИБІНИМ А.І. UA 122278 U UA 122278 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до області медицини, а саме гінекології та онкології, і може бути використана для прогнозування ефективності платинової хіміотерапії в хворих на рак яєчників. Відомо, що за показниками смертності рак яєчників (РЯ) випереджає рак тіла матки та рак шийки матки, посідаючи 5-е місце серед причин смерті від усіх пухлин у жінок та 7-е місце за частотою захворюваності [1, 2, 8, 11, 12]. В Європі, Великій Британії, а також у Північній Америці стандартизовані показники захворюваності РЯ найбільш високі (10 та більше на 100 тис). У Центральній та Південній Америці, Африці, Азії та в Японії ці показники значно нижчі (7 і менше на 100 тис). За останні роки рівні захворюваності РЯ у більшості країн з високим ризиком (Скандинавія, Великобританія, США, Канада) залишаються стабільними та навіть дещо знижуються [8, 12, 17]. Тим часом, відзначається зростання захворюваності в країнах з низьким ризиком, таких як Японія, Індія, Сінгапур, а також у деяких країнах Південної і Східної Європи. При цьому в 2015 році в Україні захворюваність склала 16,5 на 100 тис населення, а смертність - 9,1 на 100 тис населення. Причому на частку І-II стадій припадає тільки 35,4 % хворих, що були виявлені вперше, а поширені форми складають 64,6 % спостережень. Показник захворюваності досягає найбільшого значення у віці 60-74 років - 36,9 %. Середній вік для всіх захворювань - 58,7 років. Приріст захворюваності в Україні за останні 15 років склав 6,2 % (з 10,3 у 2000 році, 15,6 у 2007 році до 16,5 у 2015 році) [10, 11]. РЯ - досить часте захворювання і тому достовірно охарактеризований у відношенні різних молекулярно-генетичних аномалій. Пошкодження онкогенів та антионкогенів, які бувають при РЯ, носять достатньо неспецифічний характер і спостерігаються у багатьох інших пухлинах епітеліального походження. Основною проблемою діагностики та лікування РЯ залишається відсутність скринінгу та, виходячи з цього, пізня діагностика. У 70-80 % випадків РЯ діагностується на III-IV стадії, коли вже неможливо виконати оптимальну циторедуктивну операцію, тому всі надії лікарів покладаються на ад'ювантну хіміотерапію, де на першому етапі застосовуються препарати платини [5, 8, 11, 18]. Незважаючи на те, що РЯ належить до найбільш чутливих до хіміотерапії пухлин, приблизно у 30-40 % хворих вже сформована або може виникати на фоні лікування резистентність до препаратів платини [14, 15, 17]. Такі пухлини називають платинорезистентними (якщо прогресування захворювання має місце протягом 6 місяців після лікування) та платинорефрактерними (якщо прогресування хвороби має місце під час проведення лікування). Незважаючи на те, що сьогодні у порівнянні з 2000-ми роками значно збільшилась кількість факторів, які дозволяють припустити, якою буде відповідь на лікування при РЯ і якими можуть бути віддалені результати (наприклад мутації генів BRCA 1, BRCA 2, MLH, MSH, активність фактора росту ендотелію судин та його рецептору, сурвініну, р53 та ін.), інформаційна цінність цих факторів залишається дуже низькою та багато з них потребують подальшого вивчення [4, 7, 8, 9, 14]. Цей факт пов'язаний перш за все з дуже великою акцентуацією дослідників на генетичних факторах прогнозу на недостатнім розумінням ролі так званого "генетичного скринінгу" та "генетичного ризику" формування та розвитку того чи іншого явища, в тому числі і на фоні онкологічного захворювання в організмі людини [3, 5, 6, 17]. З іншого боку, багато невдач у дослідженні факторів прогнозу платинорезистентності у хворих на серозний РЯ пов'язано з досить поверхневим вивченням фундаментальних медико-біологічних основ цього процесу як на мікрорівні, так і на макрорівні та відсутністю досліджень кореляції цих явищ. Виходячи з цього, слід зазначити, що на сьогоднішній день як в Україні, так і в усьому світі не існує комплексного підходу до прогнозування й підвищення чутливості РЯ до хіміотерапії першої лінії (платинової хіміотерапії), що обумовлює актуальність розробки і застосування такого підходу у пацієнток з РЯ після виконання їм оптимальної циторедуктивної операції. Найбільш близьким до заявленого технічного рішення є розробка, в якій як маркер платинорезистентності при лікування хворих на злоякісні пухлини яєчників пропонується визначення BRCA1 і BRCA2 [19]. Недоліками прототипу є наступне: неможливість визначати місцеві саногенетичні механізми, що мають місце в тканині яєчників при виникненні й розвитку в ньому пухлинної патології; крім того, цей метод є дорогим і недоступним для більшості жінок, що утруднює масове впровадження його в клінічну практику. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу прогнозування платинорезистентності та платинорефрактерності до ад'ювантної хіміотерапії в хворих на епітеліальний рак яєчників, перед початком планування ад'ювантної хіміотерапії виконання прогнозу ризику розвитку платинорезистентності R за заявленою формулою, що дозволить з високим ступенем вірогідності передбачити ефективність платинової хіміотерапії та підвищення чутливості пухлини до хіміотерапії першої лінії. 1 UA 122278 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, після оперативного втручання перед початком ад'ювантної хіміотерапії прогноз розвитку та формування платинорезистентності розраховують за формулою: R=0,3×T+0,1×G+0,1×Cycl+0,1×ΚΑ+0,3×NO+0,1×UA+0,1×EFR+0,1×CAS20q13, де R - ризик розвитку платинорезистентності; при R>l, 0 платинорезистентність є ймовірною, при R>2,0 є ймовірною платинорефрактерність; Τ - відповідність критеріям, сформульованим Тюландіним С.А., в залежності від кількості відповідностей може дорівнювати від 0 до 5 (Т  (0-5); G - наявність мутантних алелей поліморфізмів BRCA1 5832insC та BRCA2 6174delAG у гетерота гомозиготному варіанті та/або мікросателітної нестабільності (G  (0-5); Cycl - висока активність циклінів D та Ε (Cycl  (0-2)); ΚΑ - активність катехоламінів (KА  (0-1); NO - вираженість експресії (NO  (0-5); UA - ступінь гіперурикемії (UA  (0-1); EFR - експресія рецепторів до епідермального фактора росту  (0-5); С AS 20q13 - активність CAS 20q13  (0-l), і при значенні 1,0≤R≤2,0 прогнозують платинорезистентність у хворих на епітеліальний рак яєчників. Спосіб виконується наступним чином. З 2007 до 2011 року на базі Одеського обласного онкологічного диспансеру було обстежено 189 пацієнток з аденокарциномою яєчників III-IV стадії, яким після субоптимальної або неоптимальної циторедуктивної операції у післяопераційному періоді були проведені курси (6 2 курсів) ад'ювантної хіміотерапії препаратами платини (Цисплатин – 75-100 мг/м , внутрішньовенно крапельно з гідратацією й форсованим діурезом кожних 3 тижні). Критерієм розподілу на групи була чутливість пухлини до препаратів платини. Для аналізу були відібрані хворі з поширеними пухлинами (III, IV стадій), оскільки хворі з І-II стадіями мають у цілому сприятливий прогноз, а головним прогностичним фактором є адекватність хірургічного стадіювання. Першу групу (n=59) становили пацієнтки з рецидивом захворювання протягом 6 місяців спостереження після закінчення лікування (платинорезистентні пухлини). До другої групи (n=44) були віднесені хворі з прогресуванням захворювання на фоні проведення платинової хіміотерапії (платинорефрактерні пухлини). Третю групу (n=86) становили пацієнтки без рецидиву захворювання протягом 6 місяців спостереження після закінчення лікування (платиночутливі пухлини). Критеріями реєстрації рецидиву, відповідно до рекомендацій FIGO, були рівні маркерів СА125, НЕ4 і дані КТ органів малого таза, черевної порожнини та заочеревинного простору, а також дані об'єктивного огляду пацієнтки (критерії рецидиву раку яєчників за FIGO та У. Т. Крісманом, 2011). У всіх трьох групах було проведено: - аналіз клініко-анамнестичних характеристик, факторів ризику розвитку раку яєчників (відповідно до факторів ризику за FIGO та У.Т. Крісманом, 2011) [9]; - аналіз потенційних факторів прогнозу платинорезистентності: 1) гістологічний тип пухлини, 2) ступінь диференціювання пухлини, 3) розмір первинної пухлини яєчника, 4) максимальний розмір внутрішньочеревних метастазів (по очеревині та у великому сальнику), 5) наявність асциту, 6) наявність метастазів у заочеревинних лімфовузлах або у вісцеральних органах, 7) обсяг операції (оптимальна з максимальним розміром резидуальних пухлинних мас до 1 см, неоптимальна з розміром резидуальних пухлинних мас більше 1 см або експлоративна), 8) ЕССЮ-статус на момент початку хіміотерапії, 9) рівень СА-125 до початку хіміотерапії; - особливості рецепторного профілю та стану тканинних регуляторів (ендотеліальний фактор росту, експресія рецепторів фактора росту ендотелію судин, циклін D, циклін Е, епідермальний фактор росту, експресія рецепторів епідермального фактора росту, р53, сурвінін); - порівняльний аналіз особливостей хромосомного апарату лімфоцитів периферичної крові хворих (хромосоми лімфоцитів периферичної крові, фрагільні сайти хромосом периферичної крові); - порівняльний аналіз генетичних мутацій і поліморфізму в генах, що можуть бути задіяні у виникненні і розвитку пухлинної патології в яєчниках і формуванні платинорезистентності (BRCA 1 поліморфізм 185delAG, BRCA 1 поліморфізм 5382insC, BRCA 2 поліморфізм 6174delT, мікросателлітна нестабільність, MLH 1, MSH 2); 2 UA 122278 U 5 10 15 20 - порівняльний аналіз маркерів дисрегуляційної патології (загальна й місцева активність оксиду азоту, рівні катехоламінів, рівні сечової кислоти); - порівняльний аналіз внутрішньоклітинної активності сірки (S) як антагоніста платини в клітині – у тканині пухлин яєчників. Порівняльний аналіз отриманих даних був проведений з використанням критерія хі-квадрат, точного критерію Фішера у випадку малих вибірок, критерія Крускала-Уолліса та/або логарифмічного рангового критерія (С. Гланц, 1998). Нульова гіпотеза приймається при значенні p1,0 платинорезистентність є ймовірною, при R>2,0 є ймовірною платинорефрактерність; Τ - відповідність критеріям, сформульованим Тюландіним С.А., в залежності від кількості відповідностей може дорівнювати від 0 до 5 (Т  (0-5); G - наявність мутантних алелей поліморфізмів BRCA1 5832insC та BRCA2 6174delAG у гетерота гомозиготному варіанті та/або мікросателітної нестабільності (G  (0-5); Cycl - висока активність циклінів D та Ε (Cycl  (0-2)); ΚΑ - активність катехоламінів (KА  (0-1); NO - вираженість експресії (NO  (0-5); UA - ступінь гіперурікемії (UA  (0-1); EFR - експресія рецепторів до епідермального фактору росту  (0-5); 7 UA 122278 U СAS20q13 - активність CAS20q13  (0-l), і при значенні 1,0≤R≤2,0 прогнозують платинорезистентність у хворих на епітеліальний рак яєчників. Комп’ютерна верстка М. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 8