Перфораційні окуляри

1. Перфораційні окуляри, які містять завушники і офтальмологічну оправу, до якої прикріплені непрозорі диски з дірчастими растрами, які відрізняються тим, що отвори у вказаних растрах виконані строго круглої конічної форми з направленням більшої основи конуса у бік джерела світла та мають діаметр, який забезпечує отримання інтерференційної картини у вигляді темних та світлих кілець світлорозсіяння, що чергуються, по усьому перерізу світлового променя, який проходить крізь отвір, а також отвори у растрі, розташовані гексагонально з відстанями між їх центрами із усіх напрямків, що забезпечують перекриття інтерференційних полів кільцями одного вигляду темними або світлими, крім того, отвори у растрі мають різний діаметр, який змінюється за вертикальними рядами, причому отвори максимального діаметра можуть знаходитися зверху або знизу растра у залежності від аномалії рефракції, а у непрозорих дисках, що закріплені на А (54) ПЕРФОРАЦІЙНІ ОКУЛЯРИ 40991 ми, а також розмірів та місцезнаходження перфораційної сітки відносно поверхні ока пацієнта. Цей недолік обумовлений тим, що у процесі лікування, гострота зору у пацієнта неминуче змінюється з часом, отже, виникає необхідність у постійному або періодичному змінювання лікувально-технічних характеристик перфораційних окулярів, однак, відома конструкція окулярів здійснення таких їх змін виключає. Тому відомі окуляри володіють достатнім лікувальним ефектом тільки на початковій стадії їх використання, а з часом їх використання лікувальний ефект буде знижуватися. Основним медичним недоліком відомих перфораційних окулярів є низька ефективність лікування різних аномалій рефракції та їх профілактики, яка обумовлена тим, що чарунки (комірки) у перфораційній сітці мають квадратну форму, що не відповідає формі рецепторних полів на оковому дні. Оскільки рецепторні поля на оковому дні людини мають взагалі круглу форму, то для ефективного впливу на нейрони кожного рецепторного поля необхідно спрямовувати світловий промінь круглого перерізу. У протилежному випадку стимулювання рецептивних полів менш ефективне. Тому що промені світла, які проходять крізь квадратні чарунки перфораційної сітки у відомих окулярах, також мають квадратний переріз, то лікувальний процес не може підлягати контролю, а також неможливо їм керувати, оскільки у цьому випадку частка нейронів яка не підлягає контролю або зовсім не збуджується світловим променем, або збуджується непередбачено, що виключає можливість прогнозу результатів лікування та вироблювати обгрунтовану тактику лікування та рекомендації щодо подальшого лікування аномалій рефракції та їх профілактики. Крім того, за допомогою відомих перфораційних окулярів неможливо проводити лікування та корекцію зору у осіб, що страждають високим ступенем аметропії, тому що конструкція перфораційної сітки виключає можливість її використовування спільно з світлофільтрами або оптичними лінзами. Оскільки перфораційну сітку відомих окулярів розташовано у фронтальній площині, неминуче знижується її лікувальний ефект на периферійних ділянках окулярів через відмінності просторової орієнтації сферичної поверхні окового яблука відносно плоскої поверхні перфораційної сітки. Основним економічним недоліком відомих перфораційних окулярів є їх висока вартість. Цей недолік пояснюється таким. Для виготовлення перфораційної сітки, яка складається із двох наборів паралельних та пересічних стержнів трикутної форми, спочатку необхідно виготувати складну та багатокоштовну технологічну оснастку у вигляді ливарних форм, штампів або прес-форм (залежно від матеріалу, який використовується для виготовлення перфораційної сітки). Вартість цього чи іншого технологічного обладнання входить у собівартість готових окулярів. Тому відомі окуляри, незважаючи на низьку ефективність, мають відносно високу вартість. Найбільш близькими за своєю суттю та досягаємому ефекту, що приймаються за прототип, являються перфораційні окуляри, які містять завушники та офтальмологічну оправу, в яку вставлені світловбираючі нейтральні фільтри або непрозорі плоскопаралельні диски з центральними отворами для розміщення в них дірчастих растрів, що виконані у вигляді непрозорих платівок з отворами. При цьому діаметр цих отворів на багато разів менший за діаметр дірчастого растру (див. Авторське свідоцтво СРСР № 164986 з класу G 02 С 7/16 яке опубліковано 04.09.64 р. у Бюл. № 17). Основним недоліком відомих перфораційних окулярів є те, що вони не можуть враховувати характеру та ступеню аномалії рефракції та умов роботи очей (далечина або близькість об'єкту, що спостерігається), бо це обумовлено виконанням усіх отворів у дірчастому растрі з однаковими діаметрами та на однаковій відстані між ними без врахування оптичної будови конкретного ока. Отже, за допомогою відомих перфораційних окулярів неможливо ефективно проводити корекцію та лікування зору практично в усіх випадках, тому що довільні однакові розміри отворів у дірчастих растрах та довільні обрані відстані між ними чисто випадково та у рідких випадках можуть підходити до розмірів рецепторних полів на оковому дні конкретного пацієнта. Другим недоліком відомих перфораційних окулярів є те, що дірчасті растри виконані у вигляді плоскопаралельних платівок. Оскільки окове яблуко має сферичну поверхню, а дірчасті растри плоску, то, в міру віддалення від центру ока, відстань між дірчастим растром та оковим яблуком зростає. У цьому випадку, при повороті ока у бік, пацієнт не зможе побачити чітке зображення об'єкту, що їм спостерігається, оскільки отвори у дірчастому растрі будуть неперпендикулярні до поверхні ока, тобто світлові промені, які проходять крізь периферійні отвори, будуть мати нахил відносно зіниці ока, що приводить до викривлення та розпливчастості зображення. Це змушує пацієнта завжди повертати голову у напрямку знаходження об'єкту, який його цікавить, що, з урахуванням взагалі низької ефективності відомих перфораційних окулярів, створює певні незручності користування ними. Третім недоліком відомих перфораційних окулярів є обмеженість їх використання, що обумовлено наявністю у дірчастих растрах отворів однакового діаметру та суцільністю поверхні непрозорих дисків, які встановлені у офтальмологічну оправу. Особи, які страждають, наприклад, короткозорістю, при розгляді віддалених об'єктів примушені користуватися окулярами, а при розгляді об'єктів, що розташовані поблизу - не користуватися ними. У тих випадках, коли людина примушена поперемінно спостерігати то за віддаленими, то за наближеними об'єктами, їй постійно доводиться кожного разу то знімати, то надягати перфораційні окуляри, що утворює визначені незручності для користувача окулярами. Така ситуація спостерігання за об'єктами виникає, наприклад, коли учні або студенти переписують з класної дошки інформацію до своїх зошитів. Крім того, однакові діаметри отворів по усій площі дірчастого растру забезпечують отримання чіткого зображення тільки у тому випадку, коли пацієнт знаходиться тільки на строго обумовленій відстані від об'єкту, що спостерігається. Коли об'єкт буде знаходитися на усякій іншій відстані від спостерігача, то його зображення буде вже нечітким, оскільки діаметри отворів у дірчас 2 40991 тих растрах залишаються незмінними та забезпечують коректування зору тільки у обмеженому діапазоні. Це обмежує лікувальні можливості відомих перфораційних окулярів. Четвертим недоліком відомих перфораційних окулярів є те, що їх конструкція не забезпечує надійність лікування та профілактики зору. Цей недолік обумовлений наступним. Відомо, що максимальний лікувальний ефект досягається у тому випадку, коли відстань від зовнішній поверхні окового яблука до перфораційної сітки залишається незмінним протягом усього часу користування окулярами. Однак, внаслідок того, що перенісся орієнтоване у просторі практично перпендикулярно, окуляри, звичайно, «сповзають» з перенісся, тобто не можуть знаходитися увесь час на одному і тому ж самому місці на обличчі відносно очей пацієнта, що змушує його постійно поправляти окуляри, повертаючи їх на колишнє місце. Ефект «сповзання» окулярів з перенісся підсилюється за рахунок жирових шкірних виділень та потіння у жарку погоду. Крім постійного змінювання відстані між очами та перфораційною сіткою, що неминуче призводить до зниження лікувального ефекту, «сповзання» окулярів надає певні незручності їх власнику. П'ятим недоліком відомих перфораційних окулярів є обмеженість їх функціональних можливостей. Цей недолік пояснюється тим, що окуляри, постійно перебуваючи на голові пацієнта, можуть впливати на його очі тільки завдяки наявності дірчастих растрів шляхом обмеження та трансформації світлового потоку, а офтальмологічна оправа виступає тільки лише у якості доповнюючого елементу, який утримує дірчасті растри перед очима пацієнта, тобто використовується не ефективно. Таким чином, офтальмологічна оправа не робить будь-якого впливу на нервовий центр зору пацієнта,від стану якого, як відомо, залежить гострість зору та, у цілому, робота акомодаційного апарату. Загально відомо, що масаж голови у визначених зонах, а саме у потиличній та висковій частинах, надає активізації головного мозку, а це сприяє поліпшенню гостроти зору. Однак відомі перфораційні окуляри, незважаючи на те, що огинають практично усю голову пацієнта, не мають можливості впливати на зоровий нервовий центр шляхом масажу голови. Шостим недоліком відомих перфораційних окулярів є те, що вони не універсальні. Акомодаційний апарат та інші органи зору являються строго індивідуальними для кожної людини і аномалії рефракції також абсолютно індивідуальні, отже індивідуальний підхід потрібен до призначення методів консервативного лікування та інтенсивності терапії. Тому для кожного пацієнта необхідно використовувати перфораційні окуляри, які володіють певними лікувальними властивостями. Однак виготовлення індивідуальних окулярів для кожного пацієнта технічно та економічно не виправдано. Той факт, що конструкцію вже готових відомих перфораційних окулярів неможливо змінювати, чи неможливо змінити місцезнаходження їх окремих елементів у випадках, коли це необхідно з лікувальною або профілактичною метою, являється їх суттєвим недоліком. В основу винаходу поставлено задачу підвищення надійності та ефективності лікування, ко рекції та профілактики зору, розширення діапазону та області застосування окулярів у залежності від характеру та ступеню аномалії рефракції з одночасним розширенням функціональних можливостей та підвищення зручності користування окулярами за рахунок максимально можливого врахування індивідуальних особливостей будови та розмірів органів зору, а також індивідуальних астенопій та аномалій рефракції шляхом забезпечення можливості зміни просторової орієнтації перфораційних растрів, виконанням у них отворів строго визначеної форми, розмірів та відстані між ними, а також введенням до конструкції офтальмологічної оправи елементів, що забезпечують механічний і/або магнітний вплив на нервовий центр зору пацієнта. Рішення поставленої задачі досягається тим, що у відомих перфораційних окулярах, які містять завушники і офтальмологічну оправу, до якої прикріплені непрозорі диски з дірчастими растрами, отвори у вказаних растрах виконані строга круглої конічної форми з направленням більшої основи конусу у бік джерела світла та мають діаметр, який забезпечує отримання інтерференційної картини у вигляді темних та світлих кілець світлорозсіяння, що чергуються, по усьому перерізу світлового променя, який проходить крізь отвір, а також отвори у растрі розташовані гексагонально з відстанями між їх центрами із усіх напрямків, що забезпечують перекриття інтерференційних полів кільцями одного вигляду - темними або світлими, крім того, отвори у растрі мають різний діаметр, який змінюється за вертикальними рядами, причому отвори максимального діаметру можуть знаходитися зверху або знизу растру у залежності від аномалії рефракції, а у непрозорих дисках, що закріплені на офтальмологічній оправі за допомогою рухливих сферичних шарнірів, що забезпечують можливість змінювання місцезнаходження та просторової орієнтації дисків, вилучені сегменти з боку отворів більшого діаметру у растрі. Завушники перфораційних окулярів виконані у вигляді, спочатку прямолінійних, а потім зігнутих всередину стержнів довжиною, яка забезпечує перекриття їх кінців, одного з яких наділено масажером з двобічними шипами по обидві боки від завушника, а другого - отворами, відповідними до розмірів та місцезнаходження шипів на першому завушнику, при цьому прямолінійні стержні завушників мають поздовжні пази у які встановлені рухливі постійні магніти та, зв'язані з ними масажні елементи з шипами, а також прямолінійні та зігнути стержнів завушників з'єднані між собою шарнірами, які забезпечують можливість їх повороту у вертикальній площині один проти другого. Непрозорі диски перфораційних окулярів можуть бути виконані у вигляді оптичних лінз, закритих з внутрішнього або зовнішнього боку непрозорою самоклейкою плівкою, на поверхні якої існують отвори та вилучені сегменти, розміри та місцезнаходження яких аналогічні описаним вище. Сутність винаходу пояснюється ілюстративним матеріалом, на якому зображене таке: фіг. 1 вигляд спереду на запропоновані перфораційні окуляри для осіб, що страждають короткозорістю; фіг. 2 - теж саме, для осіб, що страждають далекозорістю; фіг. З - вигляд зверху на перфораційні 3 40991 окуляри. Кінці завушників скріплені між собою на випадок масажу потиличної частини голови; фіг. 4 - теж саме. Кінці завушників скріплені між собою на випадок без масажу потиличної частини голови; фіг. 5 - вигляд збоку на перфораційні окуляри; фіг. 6 - загальний вигляд рухомого масажного елементу; фіг. 7 - конструкція сферичного шарніру; фіг .8 відмінне незалежне розташування непрозорих дисків в офтальмологічній оправі перфораційних окулярів. Запропоновані перфораційні окуляри містять офтальмологічну оправу 1, до якої прикріплені непрозорі диски 2 за допомогою рухливих сферичних шарнірів 3. У центрі непрозорих дисків 2 розташовані дірчасті растри 4 з отворами 5. Дірчасті растри 4 мають сферичну форму з радіусом сфери, що дорівнює 24 - 25 мм (цій розмір пов'язаний з точкою обертання ока), що забезпечує фокусування усіх світлових промінів, які проходять крізь отвори 5 у дірчастих растрах 4, тільки на оковому дні і, саме так, забезпечують повне чітке зображення об'єкту, що спостерігається. Будь яка інша форма дірчастих растрів 4, наприклад, плоска, вигнута не по сфері або ввігнута, не дозволяє фокусувати усі світлові промені в суворо визначеному місці (на оковому дні), особливо тих, що проходять крізь отвори 5, які розташовані на периферійних ділянках дірчастого растру 4, отже, інша форма дірчастого растру 4 не може забезпечити ефективність лікування та профілактики зору. Отвори 5 в дірчастих растрах 4 мають суворо круглу конічну форму з напрямком більшої основи конусу у бік ока. Конусність отворів 5 у растрі 4 забезпечує утворення гострої кромки контуру отвору 5, завдяки якої забезпечується розкладання світлового променя на спектри з утворенням інтерференційного поля у вигляді темних та світлих кілець, що чергуються - полів світлорозсіяння. Конусність отворів 5 повинна знаходитися у межах 1:1,3 - 1:1,4. Якщо отвори 5 будуть мати меншу конусність, ніж у зазначеному діапазоні, спостерігається погіршення чіткості інтерференційної картини за рахунок розмивчастості граничних шарів суміжних темних і світлих кілець, що обумовлено хвильовою природою світла. Якщо ж конусність отворів 5 перевищать межі зазначеного діапазону, то буде мати місце часткове відбивання світла від бокових конічних стінок отворів 5, що також призводить до формування нечіткого інтерференційного поля. Тому доведений діапазон конусності отворів 5 у дірчастому растрі 4 є оптимальним та обгрунтованим. Необхідність виконання отворів 5 у растрі 4 суворо круглої форми обумовлено тим, що рецепторні поля на оковому дні також мають круглу форму. Тому, якщо отвори 5 у растрах 4 виконати довільної форми, наприклад, квадратними або овальними, то це вже не дозволить отримати на оковому дні інтерференційні поля за формою, відповідною до форми рецепторних полів, отже, частина нейронів або не буде збуджуватися зовсім, або буде збуджуватися не контролюємо, що, у підсумку, не дозволяє ефективно проводити корекцію та профілактику зору. Отвори 5 у дірчастому растрі 4 розташовані гексагонально з відстанями між їх центами у всіх напрямках, які забезпечують перекриття суміжних інтерференційних полів кільцями однакового типу - темними або світлими, не більш чим на половину. Реально ці відстані між центрами отворів 5 складають від 3 до 5 мм. Крок зміни відстаней між центрами отворів 5 визначається шириною кілець інтерференційного поля. Добір саме таких відстаней між отворами 5 і їх гексагональне розташування у растрі 4 обумовлено таким. Світлові промені, які проходять крізь отвори 5 у растрі 4 і фокусуються кришталиком на оковому дні, утворюють кола світлорозсіяння - інтерференційне поле. При цьому максимальна ефективність збудження усіх нейронів досягається у тому випадку, коли суміжні інтерференційні поля будуть частково перекривати одне за друге. При цьому можуть мати місце два варіанти перекриття суміжних інтерференційних полів. Перший варіант: темні кільця одного інтерференційного поля перекриваються світлими кільцями другого (сусіднього) інтерференційного поля і, відповідно, світлі кільця першого поля - темними кільцями другого. В цьому випадку усі нейрони у рецепторних полях будуть збуджуватися однаково, оскільки умови їх освітленості будуть однаковими. Другий варіант: на темні кільця першого інтерференційного поля накладаються темні кільця другого (сусіднього) інтерференційного поля і, відповідно, на світлі кільця першого поля - накладаються світлі кільця другого. У цьому випадку частка нейронів буде збуджуватися максимально, а частка - мінімально, оскільки умови освітленості нейронів відрізняються. Це забезпечує можливість різного впливу на нейрони рецепторних полів. Коли інтерференційні поля будуть перекривати один за друге більш чим наполовину, то у центрі перекриття буде спостерігатися накладання сьомих інтерференційних полів (гексагональна структура), що призведе, з-за принципу суперпозиції, до різкого підсилення світлового потоку та до перезбудження нейронів. Коли інтерференційні поля будуть дуже віддалені одне від других, то у проміжку між ними, з-за відсутності будьякої освітленості, нейрони рецепторних полів збуджуватися недостатньо. У обох випадках лікувальні властивості перфораційних окулярів знижуються та створюються умови, при яких пацієнт, який користується такими окулярами, буде бачити перед очима перфораційну сітку. Коли інтерференційні поля перекривають одне за друге більш чим наполовину, пацієнт буде бачити перед очима сітку білого кольору, а коли інтерференційні поля не досягають одне другого, пацієнт буде бачити перед очима сітку темного кольору. Тому обрана відстань між центрами суміжних отворів 5 за усіма напрямками у растрі 4 та їх гексагональне розташування у растрі 4 відповідає оптичній будові ока людини, зв'язано з розмірами рецепторних полів, найбільш оптимально та обгрунтовано. Діаметр отворів 5 у растрі 4 обирається із рахунку отримання чіткої інтерференційної картини у вигляді темних та світлих кілець, що чергуються, по усьому перерізу світлового променю, який проходить крізь отвір 5. Реально діаметр отворів 5 повинен знаходитися у межах 0,9 - 1,4 мм. Якщо діаметр отворів 5 буде більшим за 1,4 мм, у центрі світлового променю ефект інтерференції світла буде відсутнім з-за значного віддалення центральної частини світлового променю від гост 4 40991 рої кромки (границі) отвору 5, отже, ця частина світлового променю не буде мати визначеного оптичного ефекту і, потрапляючи до окового дна, буде помітна пацієнту у вигляді світлих крапок (або плям) перед очима. Коли діаметр отворів 5 буде меншим за 0,9 мм, то темні та світлі кільця інтерференційного поля за шириною становляться порівнюваними із розмірами нейронів рецепторних полів і починають зливатися, що також знижує їх оптичний ефект та не дозволяє отримувати чіткого зображення об'єкту, що спостерігається. Таким чином, виготовлення отворів 5 у растрі 4 діаметрами зі вказаного діапазону дозволяє повністю розкласти суцільний світловий промінь на круги світлорозсіяння і, отже, отримати максимальний оптичний ефект перфораційних окулярів, а тому є найбільш оптимальним та обгрунтованим. Виконання отворів 5 у растрі 4 за вказаним діапазоном діаметрів, дозволяє досягти максимальної гостроти зору у діапазоні аномалій рефракції від (+) 3,0-3,5 діоптрій до (-) 3,5 - 4,0 діоптрій. У залежності від аномалій рефракції і оптичних особливостей будови ока людини, діаметр отворів 5 треба змінювати з кроком, приблизно 0,1 мм. Більш дрібний крок змінювання отворів 5 складно забезпечити технічно, та в цьому і немає необхідності як із фізіологічної, так і з терапевтичної точок зору. У перфораційних окулярах, що пропонуються, отвори 5 у растрах 4 мають різний діаметр, який змінюється за вертикальними рядами отворів 5, причому отвори 5 більшого (або меншого) діаметру можуть розташовуватися як у верхній частині растру 4, так і у нижній. Наприклад, для осіб, що страждають короткозорістю, у верхній частині растру 4 розташовують отвори 5 меншого діаметру за вказаним діапазоном розмірів, а у нижній половині растру 4 - отвори 5 більшого діаметру, а також, саме у цьому випадку, нижній сегмент непрозорого диску 2 вилучають. Необхідність такого конструктивного виконання оптичної частини перфораційних окулярів пояснюється таким. При розгляданні об'єктів, які знаходяться на значному віддаленні, зіниця ока, частіше за усе, розташована у горизонтальній площині або декілька вище. При спостереженні за такими дуже віддаленими об'єктами, максимальна корекція короткозорості досягається при проходженні світлових промінів крізь отвори 5 мінімального діаметру. При розгляді більш наближених об'єктів (середнього віддалення), зіниця ока розташовується нижче лінії горизонту і максимальна гострота зору забезпечується при проходженні світлових променів крізь отвори 5 максимального діаметру. При розгляді об'єктів, розташованих у безпосередній близькості від наглядача, короткозорим пацієнтам немає необхідності у користуванні окулярами зовсім, тому що акомодація при цьому не включається і, щоб окуляри не знімати з обличчя, у нижній частині непрозорих дисків 2 вилучають їх сегменти. Завдяки такій конструкції оптичної частини перфораційних окулярів (збільшення діаметрів отворів 5 у напрямку зверху донизу растру 4 та відсутність сегменту знизу непрозорого диску 2), пацієнт, що страждає короткозорістю, може спостерігати з максимальною гостротою зору за різними об'єктами, які знаходяться на різному від нього віддаленні, не знімаючи окулярів. Для осіб, які страждають далекозорістю, розташування отворів 5 у растрі 4 за діаметрами і місцезнаходженням вилученого сегменту у непрозорому диску 2, виконуються у протилежному, відносно до описаного, напрямку для спостереження за об'єктами, що розташовані у безпосередній близькості від очей пацієнта, у нижній половині растру 4 знаходяться отвори 5 мінімального діаметру; для розгляду об'єктів, які знаходяться на середньому віддалені від спостерігача - у верхній частині растру 4 знаходяться отвори 5 максимального діаметру; для розгляду об'єктів, які знаходяться на великій відстані від спостерігача - у верхній частині непрозорого диску 2 вилучений сегмент, що, взагалі, забезпечує максимальну гостроту зору при розгляді об'єктів, які знаходяться на будь-якій відстані від пацієнта при такій у нього аномалії рефракції. Розмір мінімальних та максимальних отворів 5 у растрах 4 у зазначеному діапазоні, визначається лікарем у кожному конкретному випадку з врахуванням ступеню аномалії рефракції та індивідуальних особливостей оптичної будови та розмірів очей пацієнта. Отвори 5 у кожному з двох растрів 4 можуть бути всілякими як за діаметрами, так за відстанями між їх центрами, для оптимізації лікування кожного ока. У кожному растрі 4 отвори 5 мають не менш два діаметри за вертикальними рядами, але, у залежності від аномалії рефракції, специфіки роботи ока, діаметри отворів 5 можуть змінюватися при переході від одного ряду до іншого. Площа дірчастого растру 4 та, відповідно, кількість у ньому отворів 5, визначається лікарем у кожному конкретному випадку, у залежності від необхідності отримання оптимального поля зору з врахуванням конкретної аномалії рефракції та особливостей будови ока. Завушники запропонованих перфораційних окулярів виконані складаними: з прямолінійних стержнів 6, які прикріплені до офтальмологічної оправи 1 з можливістю повороту у горизонтальній площині, та криволінійних стержнів 7, прикріплених до прямолінійних стержнів 6 за допомогою шарнірів 8, які забезпечують можливість повороту криволінійних стержнів 7 у вертикальній площині. Довжина криволінійних стержнів 7 завушників обирається з розрахунку перекриття один другого у потиличній частині голови. Завдяки цьому перфораційні окуляри повністю охоплюють голову пацієнта і, таким чином, забезпечують надійність утримання окулярів на обличчі незалежно від будьяких оборювань, які можуть викликати довільне зміщення непрозорих дисків 2 відносно очей пацієнта, а це, насамперед, гарантує виконання рекомендацій лікаря, які торкаються незмінності встановленої відстані між дірчастими растрами 2 та очима пацієнта. Відомо, що у потиличній частині голови розташовано зоровий нервовий центр людини, а також відомо, що його масування сприяє поліпшенню зору та загального стану людини. Тому на вільних кінцях криволінійних стержнів 7, що перекриваються, завушників розташовано масуючий елемент. Для цього кожний з двох криволінійних стержнів 7 закінчується розширеними ділянками 9 та 10 відповідно. Одна розширена ділянка 9 5 40991 криволінійного стержня 7 має шипи 11, які повернути у бік голови пацієнта. Розмір шипів 11, їх кількість та відстань між ними можуть бути такими ж, як у аплікатора Кузнецова або іншими, що рекомендуються лікарем. Поширену ділянку 10 другого криволінійного стержня 7 виконано перфорованою з отворами 12, відповідними розмірам, кількості та місцезнаходженню шипів 11 на розширеній ділянці 9 першого криволінійного стержня 7. Коли виникло бажання або необхідність масування потиличної частини голови, то той завушник, кінцеву поширену ділянку 9 якого наділено шипами 11, опирають безпосередньо на голову, а другий завушник, у цьому випадку, буде охоплювати перший зовні. Коли масування не потрібне, то тоді завушник, кінцеву поширену ділянку 10 якого наділено отворами 12, опирають безпосередньо на голову, а другий завушник у цьому випадку буде охоплювати його зовні. При цьому шипи 11 будуть проникати у отвори 12 і не впливати на зоровий нервовий центр. Крім того, у цьому випадку, перфораційні окуляри додатково надійно фіксуються на голові пацієнта і залишаються нерухомими навіть при раптових та швидких змінах стану голови у будь-якому напрямку. Зрозуміло, що на шипи 11 може бути надягнута пластина з постійного магніту (не зображено) з відповідними отворами для проходження крізь неї шипів 11. В цьому випадку масування буде здійснюватися одночасно з магнітотерапією потиличної частині голови, що також сприяє поліпшенню загального стану людини. Завдяки тому прямолінійні стержні 6 та криволінійні стержні 7 з'єднані між собою шарнірами 8, криволінійні стержні 7 мають можливість обертатися у вертикальній площині відносно прямолінійних стержнів 6. Це дає змогу зміни просторової орієнтації шипів 11 і, відповідно, розташування їх у точно визначеному місці потиличної частини голови і, саме так, забезпечити максимальну ефективність масування зорового нервового центру пацієнта. На прямолінійних стержнях 6 завушників виконані поздовжні пази 13, в які встановлені рухомі постійні магніти 14 і масувальні елементи 15 з шипами 16, подібними згаданим вище. Завдяки тому, що магніти 14 можуть пересуватися вздовж пазів 13, з'являється можливість їх розташування у будь-якому місці збоку голови, і забезпечувати магнітотерапію скроневої області голови, що також сприяє поліпшенню загального стану людини з-за поліпшення мозкового кровообігу. Для масування скроневої частини голови, достатньо повернути масувальні елементи 15 з шипами 16 у бік голови. Звичайно, на кожному завушнику може бути розташовано декілька постійних магнітів 14. Таким чином, запропоновані перфораційні окуляри забезпечують лікування аномалій рефракції двома шляхами: рефлекторним впливом на корковий відділ зорового аналізатора та особливим впливом променями світлорозсіяння на нейрони рецепторних полів. Непрозорі диски 2 прикріплені до офтальмологічної оправи 1 за допомогою рухливих сферичних шарнірів 3, які забезпечують можливість зміни просторової орієнтації непрозорих дисків 2 незалежно один від другого відносно очей пацієнта. Для цього шарик 17 шарніру 3 жорстко прикріпле но до непрозорого диску 2 та розташовано у циліндричному корпусі 18, що встановлений з можливістю поздовжнього пересування відносно офтальмологічної оправи 1. Обраний стан шарику 17 у корпусі 18 (отже і просторовий стан непрозорого диску 2) може бути зафіксовано будь-яким відомим способом, наприклад, за допомогою гвинта 19. Завдяки тому, що кожний непрозорий диск 2 може займати незалежний стан та просторову орієнтацію, з'являється можливість підібрати окуляри для конкретного пацієнта з врахуванням відстані від зіницями, розмірів очей, для кожного ока окремо, що підвищує ефективність лікування та профілактики зору, а також виготовлювати запропоновані перфораційні окуляри повністю універсальними. Непрозорі диски 2 запропонованих перфораційних окулярів може бути виконані у вигляді оптичних прозорих лінз, на які наклеєні з їх внутрішнього боку непрозорі плівки. На цих плівках, що виконують роль непрозорих дисків 2, є дірчасті растри 4 з отворами 5, розміри та розташування яких, а також відстані між їх центрами відповідають згаданим вище. Необхідність сполучання перфораційних плівок з оптичними лінзами пояснюється таким. Відомо, що у залежності від діаметрів отворів 5 у дірчастому растрі 4, максимальна корекція зору не може перевищувати аметропію рефракції до 3,0 - 4,0 діоптрії, до дозволяє лікувати аметропію тільки слабкого ступеню. Однак, для осіб, які страждають великим ступенем аметропії, цього недостатньо. Тому здібність перфораційної сітки, якої невистачає, компенсується оптичними лінзами, діоптрійність яких знижено на ± 3,0 - 4,0 діоптрії, тобто на величину корекції зору за допомогою перфораційної сітки. Перфораційна плівка має клейкий шар, тому легко закріплюється на оптичній лінзі. Тому що плівка має невелику товщину (меншу за 0,1 мм), в її отворах не накопичується забруднень, а пил видаляється звичайним протиранням окулярів салфеткою. Звичайно, плівка може мати будь-який колір та прозорість, які забезпечують заспокоюючий ефект, що також сприяє підвищенню ефективності лікуванню та профілактики зору. Подальша сутність винаходу пояснюється сумісно з принципом дії запропонованих перфораційних окулярів. У залежності від аномалії рефракції, індивідуальних розмірів та особливостей оптичної будови кожного ока пацієнта, лікар добирає суворо індивідуальні окуляри з відповідними розмірами отворів 5 у дірчастих растрах 4 та розташування отворів 5 мінімального і максимального діаметрів (знизу або зверху растру 4), а також місцезнаходження вилучених сегментів у непрозорих дисках 2. Потім за допомогою шарових шарнірів 3 здійснюється просторова орієнтація непрозорих дисків 2 відносно кожного ока пацієнта. Далі добирається стан постійних магнітів 14 на прямолінійних стержнях 6 завушників та, поворотом криволінійних стержнів 7 завушників відносно шарнірів 8, розширені ділянки 9 і 10 завушників розташовують супротив зорового нервового центру. Після цього окуляри надягають на голову пацієнта. Світлові промені, проходжуючи крізь отвори 5 у дірчастих растрах 4 розкладаються на круги світлорозсіяння та 6 40991 збуджують нейрони у рецепторних полях відповідно до призначеного лікування. Одночасно з вибірковим впливом на нейрони, відбувається магнітотерапія або масування зорового нервового центру, що, у цілому, підвищує ефективність лікування та профілактики зору, поліпшує загальний стан пацієнта. Істотна відмінність замовленого об'єкту винаходу від раніш відомих полягає у тому, що непрозорі диски 2 виконані сферичними, а отвори 5 у дірчастих растрах 4 розташовані гексагонально та мають суворо круглу конічну форму, а також їх змінні за рядами діаметри та відстані між їх центрами знаходяться у визначеній залежності від розмірів рецепторних полів на оковому дні та від хвильових властивостей світла, що проходить крізь отвори 5 у дірчастих растрах 4. Також до істотних відмінностей треба віднести можливість змінювання просторової орієнтації кожного непрозорого диску 2 за допомогою сферичних рухомих шарнірів 8, наявність масувальних елементів на завушниках, місцезнаходження яких можна змінювати по бажанню пацієнта, або відповідно до рекомендацій лікаря, та можливості сполучення оптичних лінз з перфораційною сіткою за рахунок виконання останньої у вигляді самоклейкої плівки. Вказані відмінності разом дозволяють фокусувати світлові промені суворо на оковому дні та впливати на нейрони рецепторних полів суворо відповідно до припису лікаря, а також додатково впливати на органи зору шляхом рефлекторного масування зорового нервового центру пацієнта, дуже легко збільшити здібність перфораційних окулярів за рахунок оснащення оптичних лінз перфораційними самоклейкими плівками. Жодні з відомих перфораційних окулярів не можуть мати згаданих властивостей, оскільки отвори у їх растрах або взагалі мають не круглу форму, що суперечить природній будові ока людини, а тому неможливо здійснити ефективне лікування за їх допомогою, або отвори у растрах мають довільні діаметри та довільні відстані між їх центрами, а також однаковий діаметр, що не забезпечує ефективність корекції зору. При цьому офтальмологічні оправи відомих окулярів не містять елементи додаткового впливу на акомодаційний апарат та зоровий нервовий центр людини, а головне, жодні перфораційні окуляри не мають змоги індивідуально враховувати оптичні особливості будови і розміри кожного ока пацієнта, оскільки конструкція їх офтальмологічних оправ не забезпечує можливості змінювати просторову орієнтацію непрозорих дисків відносно очей пацієнта. До технічних переваг запропонованих перфораційних окулярів, у порівнянні з прототипом, можна віднести таке: - можливість трансформації світлових променів для отримання чітких інтерференційних полів, що відповідають розмірам та природній будові рецепторних полів на оковому дні за рахунок виконання отворів у дірчастому растрі суворо круглої конічної форми; - можливість отримання вірного чіткого зображення об'єкту, що розглядається, за рахунок фокусування усіх світлових променів на поверхні окового дна незалежно від напрямку зору дірчастими растрами сферичної форми; - можливість ефективного впливу світловими променями на усі одночасно або на зокрема обрані нейрони рецепторних полів за рахунок гексагонального розташування отворів у дірчастих растрах на визначеній відстані між їх центрами; - можливість розгляду з максимальною гостротою зору об'єктів, які розташовані на будь-якої відстані від спостерігача за рахунок того, що отвори у дірчастих растрах мають відмінний діаметр за вертикальними рядами та наявність зон у непрозорих дисках з вилученими секторами; - можливість максимального врахування особливостей оптичної будови, розмірів, вигляду та ступеню аномалії рефракції окремо для кожного ока пацієнта за рахунок того, що просторова орієнтація кожного непрозорого диску може бути змінена незалежно від другого за допомогою шарових рухливих шарнірів; - можливість чіткого фіксування офтальмологічної оправи у суворо зазначеному місці за рахунок повного охоплення голови пацієнта; - можливість рефлекторного стимулювання зорового нервового центру за рахунок наявності на завушниках масувальних елементів; - можливість індивідуального добору місця масування голови за рахунок можливості переміщення масувальних елементів поздовж завушників і за рахунок зчленованої конструкції завушників, які містять прямолінійні та криволінійні стержні; - можливість поліпшення загального стану пацієнта за рахунок здійснення магнітотерапії вискової та потиличної частин голови пацієнта; - можливість розширення діапазону застосування перфораційних окулярів за рахунок використання оптичних лінз у сполученні з перфораційною клейкою плівкою. Соціальний ефект від використання винаходу у порівнянні з використанням прототипу отримують за рахунок підвищення ефективності лікування та профілактики зору внаслідок комплексного впливу на органи зору людини з максимальним врахуванням їх індивідуальних особливостей. 7 40991 Фіг. 1 Фіг. 2 Фіг. 3 8 40991 Фіг. 4 Фіг. 5 Фіг. 6 Фіг. 7 9 40991 Фіг. 8 Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122) 3 – 72 – 89 (03122) 2 – 57 – 03 10