Спосіб реабілітації наркозалежності

1. Спосіб реабілітації наркозалежності, що включає повне клінічне обстеження пацієнта, купірування абстинентного синдрому, проведення психофізичної реабілітації пацієнта в умовах соціальної ізоляції з використанням природних факторів, який відрізняється тим, що зняття наркозалежності у пацієнта проводять на трьох рівнях: фізіологічному (тілесному), емоційнопсихологічному (душевному) і ментальному (духовному) з використанням внутрішнього потенціалу самовідновлення й розвитком у пацієнта нової потреби - прагнення до творчості. 2. Спосіб реабілітації наркозалежності за п. 1, який відрізняється тим, що при знятті фізіологічної наркозалежності проводять детоксикацію організму пацієнта без використання медикаментозних U 1 3 знижує ризик передозування, при цьому тривалість загальної анестезії різна й звичайно становить 6-8 годин. Відомий спосіб не забезпечує повного видужання у наркоманів із тривалим строком прийому наркотичних речовин, тому що в найкращому разі впливає тільки на фізіологічному (тілесному) рівні пацієнта. Крім того, цей спосіб вимагає проведення його як мінімум в умовах поліклініки з використанням медикаментозних засобів, які знімаючи абстиненцію наркотичної залежності негативно впливають на інші органи людини. Найбільш близьким по технічній сутності й технічному результату, який досягається, і обраним як прототип є «Спосіб корекції залежності від психоактивних речовин» (Патент України № 30636, МПК (2006) А61В 5/16, опубл. 11.03.2008 p.), який включає повне клінічне обстеження з подальшим купированием абстинентного синдрому, при цьому проводять психофізичну реабілітацію, що складається з п'яти основних етапів довжиною 9,5-22 місяців в умовах тимчасової соціальної ізоляції при використанні природних лікувальних факторів. Недоліками прототипу є: - нечітке визначення засобів для купирования абстинентного синдрому («на І-ому етапі стан пацієнта поліпшується під впливом навколишньої природи»), із чого можна зробити висновок, що автори патенту реально не знають, як проводити безмедикаментозне купирование абстинентного синдрому; - занадто тривалий строк психофізичної реабілітації (9,5-22 місяця), що проводиться в умовах соціальної ізоляції, що не прийнятно для пацієнтів, які мають родини, учаться або працюють; - занадто тривалий строк психофізичної реабілітації (9,5-22 місяця) приводить до значних витрат на реабілітацію наркозалежних, що відтинає від лікування більшість пацієнтів, які просто не в змозі оплатити таке тривале лікування; - відсутність у найближчому аналозі значимого мотивування відходу від вживання наркотиків, що досягається в заявляємому способі заміною штучного «наркотичного задоволення» новим природним задоволенням від творчої роботи, задоволенням від рішення творчого завдання, нового для пацієнта; - відсутність використання у пацієнта внутрішнього потенціалу самовідновлення, а також відсутність цілеспрямованого використання внутрішніх резервів організму пацієнтів для реабілітації наркозалежності. Задачею корисної моделі є розробка нового способу реабілітації наркозалежності з досягненням технічного результату - зменшенням часу на реабілітацію наркозалежності при підвищенні ефективності лікування. Поставлена задача виконується тим, що в «Способі реабілітації наркозалежності», який включає повне клінічне обстеження пацієнта, купирование абстинентного синдрому, проведення психофізичної реабілітації пацієнта в умовах соціальної ізоляції з використанням природних факторів, зняття наркозалежності у пацієнта проводять на трьох рівнях: фізіологічному (тілесному), емо 41030 4 ційно-психологічному (душевному) і ментальному (духовному) з використанням внутрішнього потенціалу самовідновлення й розвитком у пацієнта нової потреби - прагнення до творчості, крім того, при знятті фізіологічної наркозалежності проводять детоксікацію організму пацієнта без використання медикаментозних засобів і виключають вживання пацієнтом наркотичних засобів на весь період реабілітації, при цьому проводять очисне харчування, а при знятті емоційно-психологічної (душевної) наркозалежності формують звичку одержання яскравих позитивних емоцій від дій, не пов'язаних із вживанням наркотиків, а також формують звичку творчого, активного й ефективного рішення психоемоційних проблем, причому виключають жорсткий гіпноз і кодування пацієнта, при цьому зняття ментальної (духовної) наркозалежності виконують шляхом ізоляції пацієнта від звичного соціального середовища й формування нового світогляду, що включає установки на зміну звичного соціального середовища й протидії її спокусам, а також виключають «промивання мозків» і нав'язування релігійно-ідеологічних стереотипів. Новим у заявляємому способі є проведення комплексу цілеспрямованих заходів, які забезпечують зняття наркозалежності у пацієнта на його трьох функціональних рівнях - фізіологічному (тілесному), емоційно-психологічному (душевному) і ментальному (духовному). Суттєвими, ознаками способу, який заявляється, співпадаючими із прототипом, є наступні ознаки: - повне клінічне обстеження пацієнта; - купирование абстинентного синдрому; - проведення психофізичної реабілітації пацієнта в умовах соціальної ізоляції з використанням природних факторів. Суттєвими відмітними від найближчого аналога ознаками способу, який заявляється, є наступні ознаки: - зняття наркозалежності у пацієнта проводять на трьох рівнях: фізіологічному (тілесному), емоційно-психологічному (душевному) і ментальному (духовному); - зняття наркозалежності у пацієнта проводять із використанням внутрішнього потенціалу самовідновлення; - зняття наркозалежності у пацієнта проводять із розвитком у нього нової потреби - прагнення до творчості. Приватними суттєвими відмітними від найближчого аналога ознаками способу, який заявляється, є наступні ознаки: - при знятті фізіологічної наркозалежності проводять детоксикацію організму пацієнта без використання медикаментозних засобів і виключають вживання пацієнтом наркотичних засобів на весь період реабілітації, крім того, проводять очисне харчування; - при знятті емоційно-психологічної (душевної) наркозалежності формують звичку одержання яскравих позитивних емоцій від дій, не пов'язаних із вживанням наркотиків, а також формують звичку творчого, активного й ефективного рішення психо 5 емоційних проблем, при цьому виключають жорсткий гіпноз і кодування пацієнта; - зняття ментальної (духовної) наркозалежності виконують шляхом ізоляції пацієнта від звичного соціального середовища й формування нового світогляду, що включає установки на зміну звичного соціального середовища й протидія її спокусам, при цьому виключають «промивання мізків» і нав'язування релігійно-ідеологічних стереотипів. Між суттєвими ознаками технічного рішення, яке заявляється, і досягаемого з їхньою допомогою технічним результатом існує наступний причинно-наслідковий зв'язок. Досягнення зазначеного вище технічного результату - зменшенням часу на реабілітацію наркозалежності при підвищенні ефективності лікування - можливо тільки при реалізації всіх суттєвих ознак корисної моделі, при відсутності кожної з них досягнення технічного результату неможливо. Дійсно, якщо зняття наркозалежності в пацієнта проводиться тільки на одному із трьох рівнів фізіологічному, емоційно-психологічні або ментальному - то можливі рецидиви, тому що вилікувано буде в цьому випадку тільки одне із цих трьох «функціональних тіл» пацієнта. Зняття наркозалежності у пацієнта одночасно на трьох вищевказаних рівнях дозволяє значно скоротити строк психофізичної реабілітації - до 2-3 місяців (по прототипі - 9,5-22 місяця), яка проводиться в умовах соціальної ізоляції. Зменшення строку реабілітації наркозалежності у пацієнта важливо для пацієнтів, які мають родини, учаться або працюють або які не мають досить коштів для лікування протягом тривалого часу. Зняття наркозалежності у пацієнта одночасно на трьох вищевказаних рівнях проводять шляхом цілеспрямованого використання у пацієнта внутрішнього потенціалу самовідновлення й внутрішніх резервів організму. Приймаючи наркотики наркоман одержує штучне «наркотичне задоволення», тому знімаючи наркозалежність у пацієнта, необхідно замість дати йому нове природне задоволення від творчо виконуваної роботи, задоволення від рішення творчого завдання, нового для пацієнта - це один з краєугольних каменів заявляємого способу, що дозволяє виконати поставлену задачу. Інші приватні суттєві ознаки технічного рішення, що заявляється, конкретизують шляхи здійснення способу. Проведений заявником аналіз рівня техніки, що включає пошук по патентних і науковотехнічних джерелах інформації, з виявленням джерел, яки містять інформацію про аналоги заявляємого технічного рішення дозволяє встановити, що заявником не виявлені аналоги, ідентичні заявляємому способу. Тому можна затверджувати, що заявляєма корисна модель відповідає умові охороноспроможності за критерієм «новизна». Крім того, корисна модель промислово застосовна, тому що заявляємий спосіб дозволяє проводити ефективне лікування наркозалежних різних 41030 6 віків, з різним «стажем наркозалежності» і з різним соціальним станом. Залежність від наркогених речовин, як комплекс звичок, як правило, проявляється на трьох рівнях: тілесному (фізіологічному), душевному (емоційно-психологічному) і духовному (ментальному). Для зняття залежності по заявляємому способу потрібно придушити старі звички й замінити їх новими. Тому в заявляємому способі реабілітаційна програма по зняттю залежності включає: 1. Зняття тілесної залежності шляхом виключення вживання наркозалежним наркотичних засобів на весь період реабілітації й проведення детоксікації організму. 2. Зняття душевної залежності шляхом формування звички одержання яскравих позитивних емоцій від дій, не пов'язаних із вживанням наркотиків, а також шляхом формування звички активного й ефективного рішення психоемоційних проблем. 3. Зняття духовної залежності шляхом ізолювання від звичного соціального середовища, формування нового світогляду, що включає установки на зміну звичного соціального середовища й протидії її спокусам. Спосіб, що заявляється, ефективний для пацієнтів будь-якого віку, соціального стану, стажу наркозалежності, з наркозалежністю будь-якого ступеня важкості (у тому числі із тривалими строками - 8-10 років і більше), обмеження тільки одне: небажання позбутися від залежності, тому що не можна вилікувати тільки двох: мертвого й того, хто не хоче вилікуватися. Заявляємий спосіб реабілітації наркозалежності включає повне клінічне обстеження пацієнта, купирование абстинентного синдрому, проведення психофізичної реабілітації пацієнта в умовах соціальної ізоляції з використанням природних факторів, причому зняття наркозалежності в пацієнта проводять на трьох рівнях: фізіологічному (тілесному), емоційно-психологічному (душевному) і ментальному (духовному) з використанням внутрішнього потенціалу самовідновлення й розвитком у пацієнта нової потреби - прагнення до творчості. У заявляємому способі при знятті фізіологічної наркозалежності проводять детоксікацію організму пацієнта без використання медикаментозних засобів і виключають вживання пацієнтом наркотичних засобів на весь період реабілітації, крім того, проводять очисне харчування, при цьому в заявляємому способі при знятті емоційнопсихологічної (душевної) наркозалежності формують звичку одержання яскравих позитивних емоцій від дій, не пов'язаних із вживанням наркотиків, а також формують звичку творчого, активного й ефективного рішення психоемоційних проблем, при цьому виключають жорсткий гіпноз і кодування пацієнта, а зняття ментальної (духовної) наркозалежності в заявляємому способі виконують шляхом ізоляції пацієнта від звичного соціального середовища й формування нового світогляду, що включає установки на зміну звичного соціального середовища й протидія її спокусам, при цьому ви 7 ключають «промивання мозків» і нав'язування релігійно-ідеологічних стереотипів. Особливістю способу, який заявляється, є орієнтація на внутрішній потенціал самовідновлення, що існує в кожної людини. На фізіологічному рівні приклад механізму, що реалізує цей потенціал, загальновідомий: це імунна система. У наркозалежних, як і у ВІЧ-інфікованих, імунна, а також інші фізіологічні й психологічні системи самовідновлення ослаблені або блоковані. Тому найближча мета по заявляємому способу - відновлення внутрішньої екосистеми пацієнта, включення природних механізмів самозцілення, у зв'язку із чим у спосіб не входять жорсткі методики зовнішнього втручання, яки звичайно приводять до побічних ефектів і вступающие в протиріччя із принципом «не нашкодь»: - при роботі з тілом виключені фармакологічні препарати; - при роботі із психікою виключені жорсткий гіпноз і кодування; - при роботі з ментальними установками виключене «промивання мозків» і нав'язування релігійно-ідеологічних стереотипів. Спосіб, що заявляється, заснований винятково на використанні природних засобів, при цьому його головними завданнями є: 1. Ізолювання наркозалежного в недоторканому цивілізацією місці. 2. Зняття фізіологічних і психологічних проблем. 3. Навчання творчості й, зокрема, умінню творчо вирішувати виникаючі в житті проблеми. 4. Формування позитивних життєвих принципів і установок. 5. Визначення методів, якими ці завдання вирішуються в програмі реабілітації. Зняття наркозалежності (і насамперед її духовного компонента) тісно зв'язано зі зняттям споживчої орієнтації сучасної людини. А це, у свою чергу, вимагає роботи з усім спектром людських потреб. Людині для рішення завдань виживання треба було інтенсивне використання розуму, що у свою чергу обумовило появу вищих, чисто людських потреб: допитливість, прагнення до естетичної досконалості, прагнення до волі, підтримка рангу в зграї, альтруїзм. Чим вище форма нервової діяльності, тим більше вона подавлена у алкоголіка й наркомана. Вищою крапкою в цьому процесі став розвиток у людини унікальної потреби -прагнення до творчості. Сутність творчості в тім, що, відхиляючись від стандартних шляхів, заданих звичками й досвідом, людина творить Нове, перетворюючи й зовнішнє середовище, і самого себе (створюючи ідеї, символи, дії, ситуації, відкриваючи свої нові можливості, відчуття, емоції). Для того, щоб створити нове, перебороти вантаж звичного, людині потрібно зробити певне зусилля. Але в нагороду за це людина одержує ярчайшее задоволення, а в довгостроковій перспективі - психологічне й фізичне здоров'я. Стан творчості - це стан максимальної включенности, максимального «пильнування», граничного 41030 8 включення емоцій, органів почуттів і, звичайно ж, розуму. Прагнення до творчості не може бути реалізоване самостійно, а тільки на шляху реалізації інших потреб, тому всі людські потреби можуть реалізовуватися активно (по-новому, творчо) або пасивно (звично, потребительски). І різним потребам можуть відповідати різні види шкідливих залежностей, пов'язані зі звичним пасивним поводженням (відсутністю активного утвору). Багато органів і внутрішні механізми сучасної людини, які раніше були потрібні для реалізації різних потреб, виявилися не затребувані, тому що були замінені «протезами» - зовнішніми продуктами й послугами: замість ніг - автомобіль, замість природної активної спостережливості - газети, книги, телевізор і проч. Але ж ті людські механізми, які не використовуються, згодом деградують і атрофуються. Тут діє своєрідний закон збереження енергії: одержавши зовнішню енергію продуктів і послуг, людина загубила природну енергетику своїх органів і почуттів. Це можна пояснити й виходячи з фізіології мозку: коли сенсорні зони мозку гнітяться, то гнітяться й зони, що накладаються на них, пов'язані з вищою нервовою діяльністю. Крім того, розглянутий нами типовий споживач (а він, швидше за все, житель міста) сам контролює себе в дуже малої ступені. Його увага не встигає за стрімким потоком подій і вражень, які породжуються оточуючими людьми й технікою. Подібне не може відбутися поза цивілізацією, на природі, де в основному ритм подій і відчуттів природний для людини. Спосіб, що заявляється, містить у собі також різні методики, спрямовані на рішення фізіологічних проблем. Очисне харчування. Прихожім на реабілітацію нарко- і алкозалежним насамперед необхідна детоксикація, тобто чищення організму. Для цього в програмі способу, що заявляється, використовують збори трав, спрямовані на очищення різних внутрішніх органів (легенів, бруньок, печінки, селезінки й ін.). Для чищення крові використовують також трави, настояні на молочній сироватці протягом 2-х фаз Місяця. Під час чищення дотримують дієти: виключають штучні продукти й продукти, що породжують шумування (хліб, борошняні, деякі види цитрусових, молочні, сіль, цукор). Основна їжа - каші, овочі, мед, горіхи, сухофрукти, тобто природні продукти без обробки й добавок. Для відновлення й зняття деяких фізіологічних проблем використовують продукти бджільництва (наприклад, при виразці й іншого захворювання шлунково-кишкового тракту - настойки прополісу). Загартовування й лазня. Реабілітаційна програма по заявляємому способу включає щоденне купання у водоспаді й купелі. При купанні в холодній воді річки Су-Учхан напруга геомагнітного поля спричиняє відповідну реакцію організму, спрямовану на перетворення сторонніх хімічних елементів води. Коли тіло повністю поринає у водне середовище, воно випробовує температурний шок, під час якого гине багато непотрібних кліток і зароджуються нові. Включається механізм вироб 9 лення й викиду «природних наркотиків» - ендорфинів, запускаються потужні відбудовні біохімічні процеси у всіх системах організму, у т.ч. імунної. Таке купання триває не більше 15-30 сек і ніколи не приведе до переохолодження й хвороб. Взагалі, у гірничо-лісовому таборі гостро-респіраторні захворювання дуже рідкі. Ще один ефективний метод терморегуляції організму - лазня. У нашій лазні скомбіновані 3 національних принципи. Відповідно до першого (фінського) принципу застосовують суху пару. Другий (російський) принцип визначає використання евкаліптової настойки й настойок із трав, а відповідно до третього (японському) принципу в самій парній виконане віконце, з якого відкривається прекрасний вид - поточна вода річки, колишучі листи дерев - це забезпечує естетичне задоволення й релаксацію. Якщо немає індивідуальних протипоказань (серцевих хвороб і проч.), баню прогрівають до 90110°С. Віниками нагнітають мокру пару, завдяки чому глибоко прогрівається весь організм, при цьому використовують для очищення організму морську сіль і мед, наносячи їх на шкірні покриви. При цьому мед служить для забезпечення повноцінного харчування клітин, а сіль витягає на себе шлаки. Лазневі процедури сполучать із масажем, в основному з використанням масел, настояних на цілющих травах. Крім цього, застосовують щоденний масаж стоп морською сіллю, регулярно збільшуючи його тривалість (3 хв., 5 хв., 7 хв., 9 хв. і т.д.) Апіпунктура й гирудотерапія. Дуже ефективно для зняття фізіологічних проблем використання принципів китайської медицини, пов'язаних з біоактивними крапками організму. Замість традиційного голковколювання відповідно до заявляємого способу застосовують апіпунктуру (постановку бджіл) і гирудотерапію (постановку п'явок). П'явка знімає заболочуваність і в природі, і в ділянках тіла, куди вона ставиться. Вона через свою слину вкидає гирудин, що включає понад 100 мікроелементів. Фактично це те ж маткове молочко, яким вона вигодовує своїх дітей. Фізіологічні властивості й гирудина, і бджолиної отрути унікальні. Загальфізична підготовка. Тому що майже кожний залежний перебуває у важкому фізичному стані, необхідно повільно й поступово вишиковувати індивідуальну систему вправ для відновлення тіла, набору форми, включення фізіології. Вправи взяті із традиційної далекосхідної гімнастики і єдиноборств. Дихальні техніки. Загальновідома величезна значимість правильного подиху для відновлення фізіологічних процесів. У заявляємому способі застосовують практики подиху з водяним затвором. У певній послідовності даються серії вправ, яки забезпечують гіпервентиляцію легенів (іде напругу на альвеоли, що приводить до детоксикації й очищення легенів). Просунуті дихальні техніки, пов'язані із затримкою подихи й можливістю управляти «вогнем», впливаючи на внутрішні органи, забезпечують їхній своєрідний масаж. 41030 10 Методи, спрямовані на рішення психологічних проблем. Зняття психологічних проблем ведеться в контексті загальної роботи з формування нового, творчого стану людини. На перших стадіях реабілітації йде так зване «24-х годинне консультування». Протягом всієї доби інструктори, що живуть поруч із залежним, допомагають йому знайти причини особистих проблем, постаратися перебороти їх. Це робиться через звичайне спілкування. І навіть, якщо деякі залежні споконвічно «закриті», але, зрештою вони, «розмерзшись», починають витягати внутрішні проблеми з підсвідомості. Часто їм вистачає того, щоб просто виплакатися, проговорити, пережити проблемну ситуацію ще раз, і тим самим нейтралізувати її. У цьому суттєва відмінність способу, що заявляється, від традиційних методик лікування медзакладів, де залежна людина відірвана від медперсоналу й не може довірити йому свої проблеми з достатнім ступенем відвертості. Формування творчих навичок. Розглядаючи уважно творчу дію, можна помітити, що звичайно вона складається із трьох елементів/фаз: У) усвідомлення поточного завдання/контексту/ситуації; 3) знаходження нового рішення для цього завдання/контексту/ситуації; 3) здійснення зусилля для реалізації цього рішення. Назвемо цей прийом скорочено УЗЗ. Самий очевидний прийом для формування звички до творчості - це регулярне свідоме повторення цієї послідовності елементарних дій (дві перших дії можна замінити завданням собі питань «Чого я зараз хочу?» і «Як зробити це по-новому?»). Природно, існують значно більше глибокі творчі прийоми. Так звана медитація (як західна, так і східна) по суті близька до творчої дії. Вона включає 2 з 3-х елементів - усвідомлення поточні й знаходження нового. Тому в реабілітаційній програмі способу, що заявляється, використовують медитативні практики (медитація/концентрація на слові, образі, завданні, емоції, відчутті, частині тіла, зовнішньому предметі, природному ландшафті й проч.). При цьому головне завдання - максимально сконцентрувати всю свою спостережливість на об'єкті медитації. На тренінгах і бесідах, проведених у рамках реабілітаційної програми, відповідно до заявляємому способу, розглядають і зовсім конкретні творчі прийоми, наприклад, один з найпоширеніших прийомів - сфокусуватися на головному, сконденсувати образ, привести його до єдиного символу, метафорі, або навпаки - сфокусуватися на другорядних деталях. Існують інші прийоми, що дозволяють людині активізувати свій творчий дух. Це й складні асоціації, і поетизування, і емпатія, і відкриття чарівництва й глибини в кожному предметі і явищі. Цілі розсипи таких прийомів дані в літературі по методології творчості. У літературі є також опису того, як, здавалося б, звичні, рутинні дії перетворити в активну творчість, наприклад, при читанні книг. У ході реабілітації дуже важливо показати пацієнтові 11 таке перетворення зі споживчої дії у творче на конкретних прикладах і навчити використовувати його цей прийом у повсякденному житті. Для формування творчих навичок у програмі реабілітації використовуються не тільки бесіди й тренінги, але будь-які роботи, які автор способу, що заявляється, уважає навчальними. У ході таких робіт колишній залежний здобуває певні якості й навички (наприклад, фізичні якості й навички самообслуговування). І завдання інструкторів - зробити подібне навчання максимально творчим і цікавим, щоб на кожному кроці людин або освоював щось нове, або бачив щось нове в самому собі (якийсь прогрес, успіхи). Яскравий приклад такого навчання - комплекси перетворення м'язів, зв'язувань і сухожиль, вибудувані послідовно по складності. Виконуючи ці комплекси, людина практично щодня бачить у собі результати. А творчість його - у здійсненні фізичних зусиль, які ще нові й незвичайні для його тіла. Розвиток усвідомленості і ясності мислення (логіка). Усвідомленість дій і ясність мислення необхідні інструменти Homo Creator. А для колишніх залежних ці якості особливо важливі, щоб під вантажем неусвідомленості й невирішених проблем не скотитися до колишнього способу життя. Для розвитку усвідомленості і ясності мислення жителі гірничо-лісового табору ведуть щоденник самоспостереження, куди записують свої досягнення, помилки, емоції, а також проблемні питання, на які потрібно знайти відповідь. Є й ще одна цікава практика для підвищення ясності мислення - практика мовчання, що дається на 1-3 добу. Після цієї практики в людини міняється відношення до думок і слів. Реабілітаційна програма припускає деякий ступінь усвідомленості навіть у сні. Жителі табору сплять на вузьких дошках шириною по ширині плечей, розташованих на висоті пупка. Дошки прикриті тонкою ковдрою. Коли людина звикає до цієї лежанки, він починає контролювати свої рухи в сні, щоб не впасти й уникнути травми. Надалі ширина лежанки зменшується, висота збільшується (іде постійний творчий відхід від звичного). До речі, така лежанка ідеальна для розслаблення тіла в сні. Кісткова структура впирається у тверду поверхню, м'язи обвисають і відпочивають, досягається ефект релаксації. Розвиток креативності й швидкості мислення (інтуїція). Для розвитку інтуїції й креативності у вузькому змісті (тобто здатності швидко породжувати нові ідеї) ми використовуємо спеціальні тренінги, присвячені проблемним питанням. Тренінги проводяться у формі «мозкового штурму» або Организационно-Деятельностной Гри (ОДГ). Сама атмосфера таких тренінгів дає учасникам яскравий досвід творчого мислення. Розвиток органів почуттів (сенсорика). Сенсорика жителів гірничо-лісового табору тренується спілкуванням із природою й трудотерапією (про яку - небагато пізніше) і чим більше пацієнт відновить свою природну чутливість, тим більше він буде спостережливим і здатним до творчості, тому що природа - це спрощена в порівнянні з містом середовище для всіх органів почуттів. Тут наші 41030 12 почуття не повинні гнатися за безліччю мінливих вражень і явищ. Так для релаксації в міських умовах часто включають прості звуки природи - шум лісу, річки, моря. А в нашім таборі все це поруч. А запахи? Прості (але які ароматні!) запахи цілющих трав, лазневих віників. А гірські пейзажі? А холодний душ водоспаду? А смак кримського чаю з гірським медом? По приїзду в табір всі органи почуттів пацієнта (міської людини) випробовують міні-шок і починають різко активізуватися. А далі завдання інструкторів допомогти пацієнтові розкрити свою сенсорику ще більше. Для цього використовуються медитативні техніки. Людина повинен стати максимально уважним до навколишніх відтінків звуків, запахів, квітів, смаків, відчуттів, у тому числі внутрішніх. Для синхронізації із природою, повернення людини до природного для нього (та й для всього живого) природному циклу в заявляємому способі використовують підйом зі Сходом Сонця й відхід до сну із Заходом Сонця. Розвиток тіла в цілому. Основу для розвитку тіла в рамках реабілітаційної програми становлять згадані раніше практики перетворення м'язів, зв'язувань і сухожиль. Починаються вони з нульового рівня фізичної підготовки. До цього додається робота із природними тренажерами, що виражають сутність різних природних стихій (яма, мішок, ядро, кувалда, колода, камінь). Ця робота є дуже важливою для розкриття нашої сенсорики. І в цьому - її велика відмінність від міських тренажерних залів. Крім того, у програмі застосовуються парні комплекси вправ тай-цзи, спрямовані на розвиток чутливості. На відміну від типових єдиноборческих двобоїв, де «панують» стихії металу й вогню, тайцзи дозволяє працювати в стихії води, перетворюючи спрямовану до людини енергію. М'якість і плавність рухів, лягаючи на м'язову пам'ять тіла, буде затребувана у всіляких ситуаціях Розвиток емоційної сфери. У реабілітаційній програмі є місце роботі й з тими аспектами життя пацієнта, які прямо пов'язані з миром емоцій. Мається на увазі дружба, любов, спілкування з мистецтвом. Цим темам часто присвячені тренінги ОДГ. А в практичному плані пацієнти табору одержують вищі дружні емоції від успішної спільної роботи, пісень і бесід у багаття. У ході програми реабілітації кожний пацієнт повинен привселюдно продемонструвати хоча б один зі своїх талантів: вивчити й виконати пісню, танець або показову спортивну техніку, скласти вірші або намалювати картину й т.п. Трудотерапія. Для розвитку творчих здатностей людям технократичного світу необхідна можливість набрати досвід самообслуговування й виживання поза цивілізацією. Роботи в таборі також розподілені за принципом взаємодії з п'ятьома природними стихіями: - земля - робота в табірному містечку, благоустрій території табору, збір цілющих трав, ягід, грибів, плодів і ін.; - вода - благоустрій водних джерел; 13 - вогонь - готування їжі, розпалення багаття, грубок і лазні; - вогонь - робота на пасіці із бджолами; - дерево - підготовка дров, заготівля віників, установка й благоустрій табірних приміщень і наметів. Як уже згадувалося, ті роботи, які вимагають придбання нових навичок, виконуються в спеціальному навчальному режимі, що максимально заохочує творча активність пацієнтів. Методи, спрямовані на формування позитивних життєвих принципів і установок. Формування життєвих принципів і установок надто важливо для пацієнтів, адже саме відсутність позитивних і твердих установок привело їх до лиха, саме тому пацієнт повинен сформувати нову непохитну систему духовних цінностей. На перший погляд, це суперечить творчій установці постійного відновлення своїх поглядів. Насправді погляди й принципи можна міняти, але не часто. І в кожний конкретний момент ці принципи повинні бути гранично стійкими. У ході програми пацієнт повинен сформулювати прийнятний для нього набір життєвих принципів. Якщо він людина віруючі, ці принципи можуть бути взяті з релігійної доктрини. У противному випадку пацієнт визначає їх самостійно. Цей список принципів щодня зачитується пацієнтом у якості настрою (афірмації) для формування відповідного поводження. Крім того, в афірмацію включаються установки на непорушність принципів протягом досить великого проміжку часу (кілька років). Бажано в такий список принципів не включати прямій заборона на залежне поводження, тому що «заборонний плід завжди солодкий». Відкидання залежності повинне природно випливати з інших переконань людини. Крім того, у програмі практикується читання молитов (для віруючих) і інших афірмаційніх текстів. Ці практики є дуже потужними засобами роботи з пацієнтами. Для успішної ресоціалізації пацієнтові потрібно знайти свою справу в житті. Цьому присвячені наші тренінги цілеполагания, у ході яких учасники повинні максимально виявити свою креативність, щоб з'ясувати, у якій соціальній ніші вони зможуть реалізувати себе. Іноді пацієнти доходять висновку, що поки не можуть визначитися зі своїм майбутнім життям. Тоді відповідно до принципів творчої активності їм можна порадити вивчити й поміняти якнайбільше занять і професій, щоб зрештою знайти свою. У кожному разі цей процес буде куди краще повернення в нелюбиму рутинну роботу. У деяких з пацієнтів (в основному юного віку) інші проблеми: постійно обертаючись у протестній антикультурі, вони не хочуть в основу свого поводження покласти позитивні принципи. Таких людей доводиться просто перевиховувати. Участь в екологічних акціях по вивозі сміття й у благоустрої табору є в цьому випадку діями виховного характеру. Крім того, підлітки бачать чесність інструкторів, що дотримують свої духовні принципи в повсякденному житті, знайомляться із принципами громади й принципами бджолиної родини (кожній 41030 14 бджолі не належить нічого, і в той же час вона має все - дах, харчування, роль у родині). Заготовлюючи віники для лазні, хлопці знають, що паритися ними будуть уже не вони (так само, як і бджола заготовлює мед не обов'язково для себе, а для наступних поколінь). У такий спосіб проблемна молодь прилучається до позитивної культури. Практична реалізація реабілітаційної програми по заявляємому способу здійснюється таким чином, З метою практичної реалізації реабілітаційної програми був створений гірничо-лісовий табір у Криму. Місце для табору вибиралося так, щоб у ньому сполучалися максимальна розмаїтість, краса й незайманість природних ландшафтів, щоб максимально розбудити всі заснулі почуття міської людини. Гірничо-лісовий табір перебуває в ізольованому місці в Кизил-Кобинскої ущелині Криму, що представляє собою унікальну екологічну зону. Ущелина розташована на перетинанні двох тектонічних розламів, де сформувалося сильне енергетичне геомагнітне поле. Багата вологою й добре обігріта Сонцем, ущелина захищена горами від холодних вітрів. У верхній частині ущелини - одна з найбільших у Європі печера Кизил-Коба (Червона Печера); під нею - каскад водоспадів, утворених річкою Су-Учхан, що випливає з печери КизилКоба і являється носієм енергетичної й біомінеральної інформації цієї печери. Табір розташований у подножья ущелини на березі річки. Таким чином, людина, що приїхала в табір, може насолодитися природою у всій її розмаїтості - гори, ліс, луги, водоспади, гірська річка, печери, а проїхавши біля години на нашім табірному транспорті, можна побувати й на море. Приїжджаючі в табір можуть по достоїнству оцінити спілкування із флорою й фауною ущелини. Тут ростуть дуб, клен, граб, верба, груша, верба, ліщина, свидина, шипшина, терн, барбарис і інші дерева. На квадратному метрі ущелини в середньому виростає близько 30 видів трав і чагарників - кизил, проліски, примули, проліски, крокуси, фіалки, конвалії, горицвет, півонії. Зелений трав'яний покрив зберігається до глибокої осені. Є багато можливостей поспілкуватися й з нашими «меншими братами». В ущелині живуть куниці, зайці, білки, їжаки, ящірки, зозулі, ластівки, ворони, сороки, мухоловки, дрозди, солов'ї, синиці. З комах - метелика, жуки, оси, джмелі, мурахи й т.д. На лугах ущелини пасеться безліч свійських тварин - корови, коня, вівці, кози. На території табору - кілька собак і кішок, а також бджолині вулики. Інфраструктура табору. На території табору обладнана лазня, річкова купіль, спортивна площадка. Всі приміщення табору (спальні, кухня, лазня, туалет) розташовуються в спеціально обладнаних армійських наметах. Це зроблено з метою забезпечення мінімального комфорту й мінімального втручання в природне середовище. Стаціонарні будови в таборі відсутні. Житлові приміщення опалюються потужними армійськими грубками, що дозволяє жити в таборі цілий рік. Общинні принципи. Колектив гірничо-лісового табору діє на принципах громади (комуни): все 15 майно табору загальне (за винятком особистих речей). І пацієнти, і інструктори цілодобово живуть разом і працюють нарівні. Пацієнт живе в колективі, заряджаючись і заряджаючи інших оптимізмом і вірою в себе. У такий спосіб діє принцип общинної допомоги. Кожний житель табору бере на себе відповідальність за певну ділянку господарства (наприклад, кухню або заготівлю дров), і в рамках цієї ділянки виконує поставлені перед ним мети. Дріб'язкового контролю ні, а є довіра (у розумних межах) до людини, що взяла на себе відповідальність за рішення певних завдань. Це приносить колишньої залежним свідомість своєї індивідуальної цінності, який найчастіше їм не вистачало раніше. І якщо така свідомість з'явилася, виходить, можна сподіватися на вдалу ресоціалізацію колишнього залежного після виходу з гірничо-лісового табору. Програма передбачає зняття ламання всуху, тобто без медикаментозних седативних і обезболюючих засобів. Наркозалежний повинен усвідомлено проходити цей критичний для нього період, щоб зрозуміти весь жах свого стану й зміцнитися в бажанні позбутися від цього. Єдині "екстрені заходи" у перші кілька днів, коли йде саме гостре ламання, - це лазня, купання у водоспаді й купелі (гірській ріці). Програма передбачає також 24-годинне спостереження за пацієнтом, що неможливо в рамках традиційних медучреждений. Там, за винятком 5хвилинних опитувань, наркозалежний залишається наодинці із самим собою, або (що ще гірше) з тими, хто ще не вирішив піти від залежності. У гірничо-лісовому таборі є інструктори, які у свій час пройшли етап залежності, і яким зрозумілі всі фази цього стану. Для залежних виявляється дуже важливим, особливо під час ламання, щоб була підтримка від людини, що знає по собі входи й виходи з конкретної ситуації. На початкових етапах реабілітації (після детоксикації) передбачене постійне інтенсивне робоче навантаження. Це добре й з погляду фізичної, і з погляду завантаження свідомості - немає часу на розслаблення й на те, щоб думати про звичні «спокусах». Внутрішній розпорядок табору. Головні цілі внутрішнього розпорядку табору - ізоляція залежних і недопущення прийняття ними наркотичних речовин. Заборонено паління, вживання спиртних напоїв, самовільний вихід з табору, самовільне спілкування по телефону. Розпорядок дня, що приводиться нижче, є типовим для гірничо-лісового табору. На різних етапах програми розпорядок видозмінюється; фізичні тренування проводяться по скороченій програмі, а упор робиться на оздоровчі процедури: - 6:00 - підйом, дихальні вправи; - крос по лісі й горам, купання в гірському водоспаді; - оздоровчі процедури, фізичні тренування; - дихально-енергетичний комплекс; - сніданок; - роботи із благоустрою території табору, посадка дерев, очищення гірських джерел; 41030 16 - комплекси перетворення рук, ніг, усього тіла зв'язок, суглобів, сухожиль, кісткового мозку; - обід; - відпочинок і вільний час; - оздоровчі процедури, фізичні тренування; - робота із природними тренажерами; - рухливі ігри, випробування по "школі виживання", практики самозахисту; - вечеря; - дихально-енергетичний комплекс; - вечірнє купання у водоспаді; - відпочинок, бесіди й пісні в багаття - 22:00 - відбій; - нічне чергування, позапланові нічні заходи й заняття. Персонал Клубу, залучений у реабілітаційну програму: голова Клубу; відповідальний за гірничолісовий табір; шеф-кухар; вихователі-інструктори. Персонал формується з колишніх залежних, які пройшли реабілітацію й спеціальні підготовчі курси інструкторів. Тривалість програми. Мінімальна тривалість програми реабілітації становить 40 днів. Залежно від стану здоров'я, індивідуальних особливостей реабілітації, а також побажань колишнього залежного або його рідних програма може бути продовжена до 60 або 90 днів. Стандартний 40-денний період реабілітації розбитий на 4 етапи по 10 днів. За 10 днів обновляється кров в організмі людини, тому, відповідно до індо-тибетської традиції, інформаційноенергетичні зміни, викликані фізичними й духовними практиками, закріплюються аж до клітинного рівня. На першому етапі основний упор іде на роботу з тілом - звільнення від фізичної залежності. На другому етапі додається робота з душею - звільнення від психічної залежності. На третьому етапі робота з духом - можна сказати, звільнення від духовної залежності. Четвертий етап - закріплення змін, отриманого усвідомлення й розуміння. Попередній етап програми. Наркозалежні прибувають у гірничо-лісовий табір, маючи на руках необхідні медичні документи, включаючи результати обстеження стану здоров'я, проведені в лікувальній організації, що направила на реабілітацію (результати аналізів, у тому числі на ВІЧ-інфекцію й проч.). На попередньому етапі проводять анкетування наркозалежних, розмовляють із ними і їх рідними. Фахівці Клубу вивчають діагноз, визначають ступінь мотивації на лікування. Залежно від важкості стану й наявності фізіологічних проблем складається індивідуальна програма реабілітації. Пишеться заява про згоду із внутрішнім розпорядком табору. Перший етап програми. Робота з тілом. На цьому етапі виробляється первинна детоксікація організму, а у важких випадках - зняття гострого абстинентного синдрому. При очищенні організму використовуються екологічно чисті кримські трави, натуральні масла, настої на сироватці, гірський мед і інші продукти бджільництва, морська сіль. 17 Починається адаптація до умов гірничолісового табору. Основні оздоровчі процедури терморегуляція (купання у водоспаді й гірській ріці, баня з віниками), масаж, лікувальний подих (у тому числі з водяним затвором), прийом трав'яних настоїв седативної дії. У результаті знімаються депресивні стани, нормалізується сон і апетит. Другий етап програми. Робота з душею. На цьому етапі основним завданням є вироблення позитивного емоційно-психологічного настрою. Єднання із природою, прогулянки по гірському лісі, купання у водоспаді, зустріч Сходу й Заходу Сонця в горах, спільна праця, братня турбота, пісні й бесіди в багаття викличуть щиросердечну радість і включають механізм вироблення організмом природних ендорфінів. Досвідчені інструктори виявляють і допомагають вирішити особисті проблеми, що заважали нормального життя людини в соціумі (страхи, проблеми із самооцінкою, жалість до себе, сімейні конфлікти й ін.) Триває робота над тілом - очищення печінки й крові, в основному з використанням рефлексотерапії - апіпунктура, гирудотерапія, масаж з використанням натуральних масел. Третій етап програми. Робота з духом. Основне завдання цього етапу - пробудження віри в самого себе, у свій Божественний початок і призначення. Групові тренінги целеполагання, енергетичні практики, усвідомлене відношення до медитації, аффірмаціям і молитвам (незалежно від причетності до тої або іншої релігійної конфесії) приводять до усвідомлення людиною своєї соціальної реалізації, життєвих цілей і планів на майбутнє. Тривають робота з тілесними й душевними компонентами. Відродження тіла триває на спортмайданчику - робота із природними тренажерами, комплекси перетворення зв'язувань, суглобів, сухожиль. Четвертий етап програми. Закріплення змін. Іде дошліфовка отриманого стану з обліком проблемних і недопрацьованих аспектів, а також з урахуванням планів на майбутнє, вибудуваних колишньої залежним. На даному етапі до роботи підключаються рідні колишнього залежного - іде спілкування з ними по телефоні або очні зустрічі (на попередніх етапах спілкування з рідними небажано). Рідні повинні звикнути до нового стану колишнього залежного й по-новому вибудувати внутрісімейні відносини. Адже дуже часто рідні й залежний грають один з одним у психологічні ігри зі строго певними ролями - такі ігри обов'язково потрібно припинити. Виконується анкетування, щоб оцінити й задокументувати новий стан колишнього залежного. Додаткова реабілітація. По закінченні 40-денного строку досвідчений практичний психолог разом з колишньої залежним і його близькими визначає необхідність продовження участі в програмі. Післяреабілітаційна підтримка. 41030 18 Протягом року після завершення реабілітації робиться моніторинг колишніх залежних - раз в 3 місяці робиться контрольний телефонний дзвінок їм і їх рідним. При бажанні й при необхідності колишні залежні вертаються в гірничо-лісовий табір, щоб пройти 10-денні курси природного відновлення й одержати нове «домашнє завдання» - практики фізичного й духовного розвитку. Колишні залежні мають можливість одержати допомогу в ресоціалізації. У тій або іншій формі вони можуть співробітничати із Клубом - брати участь як інструкторів в оздоровчих програмах і дитячих літніх таборах, організовувати групи учасників оздоровчих програм, у своїй місцевості брати участь у спортивних тренуваннях, психологічних тренінгах і проч. У Клубі ведеться моніторинг ефективності реабілітації - анкетування стану залежних до й після курсу реабілітації, тестування фізичної підготовки. Ведеться облік пропозицій, що надходять від залежних і їх рідних, фіксується ступінь задоволеності надаваними послугами. Усього через реабілітаційну програму пройшло близько 50 залежних у віці від 20 до 35 років. Стаж наркотичної залежності в середньому 3-7 років. Серед залежних переважали споживачі опіумної групи наркотиків, хоча проглядалася регіональна градація по виду наркотиків. Практично всі залежні перехворіли гепатитом В або С; у деяких виявлялися психофізичні й поведінкові відхилення. Більшість залежних попередньо лікувалося в психонаркодиспансерах. Стан більшості залежних (особливо в тих, хто не проходив попередньої детоксікації) у період надходження було досить важким; спостерігалося фізичне ламання, стан психіки було нестабільним (невроз, апатія). Часто спостерігалося також виснаження організму, худорба, фізична слабість. Більшість залежних перебувало в гірничолісовому таборі 40-60 днів з наступним додатковим оздоровчим курсом за бажанням. Залежно від психофізичного стану в програму додавалася психологічна корекція, просунуті медитативні, фізичні й дихально-енергетичні практики. На відміну від міських реабілітаційних центрів, де початкова детоксикація займає близько 10 днів з використанням медикаментозного втручання для зняття ламання, в умовах гірничо-лісового табору цей період зменшився до 2-3 днів без використання медичних препаратів. Найменш ефективна програма виявилася для тих залежних, які із самого початку не бажали усвідомити згубність і безвихідність шкідливої звички, і не хотіли щось міняти у своєму житті. За час реабілітації нормалізувалося травлення, апетит, стабілізувалася перистальтика кишечнику, покращився сон; загальний психологічний стан відповідало нормі. Інші побічні результати програми: у деяких виявилися здатності до малювання, твору віршів і інші творчі здатності. 19 41030 Результати роботи з наркозалежними по заявляємому способу дозволяють зробити нижченаведені загальні висновки. Реабілітаційна програма по заявляємому способу є ефективною в лікуванні й реабілітації наркогенозалежної особистості й забезпечує досягнення всіх поставлених основних цілей реабілітації - зняття тілесної, душевної й духовної залежностей. Зняття тілесної залежності полягало в тім, що при знаходженні в гірничо-лісовому таборі виключене вживання залежним наркотичних засобів на весь період реабілітації, а на першому етапі реабілітації проводиться детоксикація організму. Зняття душевної залежності полягало в тім, що в ході програми здобувається досвід і звичка по досягненню яскравих позитивних емоцій від дій, не пов'язаних із вживанням наркотиків (творчої активності, братньої взаємодопомоги, спільної праці); психотренингова частина програми формує досвід і звичку до самостійного ефективного рішення психоемоційних проблем. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 20 Зняття духовної залежності полягало в тім, що перебуваючи в гірничо-лісовому таборі, наркозалежний ізольований від звичного соціального середовища; у ході програми формуються позитивні життєві принципи, що включають установки на зміну звичного соціального середовища й протидія її спокусам. Розглянута реабілітаційна програма й створений для її реалізації прообраз гірничо-лісового табору можуть використовуватися не тільки для зняття шкідливих залежностей, але й для профілактики виникнення різних залежностей, для приведення людей до найбільш природного, гармонічного стану. На підставі всього вищевикладеного можна зробити висновок, що задача, поставлена в дійсній корисній моделі - розробка нового способу реабілітації наркозалежності - виконані з досягненням технічного результату - зменшенням часу па реабілітацію наркозалежності при підвищенні ефективності лікування. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601