Спосіб прогнозу ризику виникнення цереброваскулярної патології в учасників ліквідації наслідків аварії на чорнобильській аес із визначенням внеску радіаційного й нерадіаційних чинників

Спосіб прогнозу ризику виникнення цереброваскулярної патології в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із визначенням внеску радіаційного й нерадіаційних чинників, що включає оцінку впливу традиційних факторів ризику (ФР) розвитку цереброваскулярної хвороби (артеріальну гіпертензію, стенокардію, підвищений рівень глюкози й загального холестерину в крові, паління, вживання алкоголю, рівень фізичної активності), який відрізняється тим, що додатково враховуються такі ФР, як несприятливі умови праці, підвищене вживання солі, психоемоційний стрес, доза зовнішнього опромінення всього тіла й період участі в роботах по ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, і з урахуванням додаткових факторів визначають груповий сумарний ризик (ГСР), індивідуальний сумарний ризик (ІСР) та індивідуальний ризик (IP) у %, причому 2 (19) 1 Корисна модель відноситься до медицини, а саме радіобіології, неврології, психіатрії й кардіології і призначена для визначення індивідуального ризику виникнення цереброваскулярної патології в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) чоловічої статі, опромінених у дозах до 1,5Гр на основі врахування факторів ризику, а також для визначення внеску радіаційного й нерадіаційних чинників. Спосіб ґрунтується на об'єктивних даних епідеміологічного моніторингу когорти УЛНА (6800 осіб, у т.ч. 3500 осіб із відомостями про дози зовнішнього опромінення всього тіла) протягом 1992-2008pp. Поширеність цереброваскулярних хвороб (ЦВХ) у світі постійно зростає. В Україні за останні 15 років цей показник виріс майже в 4 рази. За даними ВОЗ, смертність від судинного ураження головного мозку посідає третє місце після інфаркту міокарда, онкологічних захворювань і перше місце серед причин первинної інвалідності. Це обумовлено в першу чергу високою частотою розвитку несприятливих наслідків гострих порушень мозкового кровообігу (інсульту). Серед факторів ризику (ФР) цереброваскулярної патології, включаючи інсульти, виділяють артеріальну гіпертензію (АГ), ішемічну хворобу серця (ІХС), атеросклероз екстра- і інтракраніальних судин, цукровий діабет (ЦД), ожиріння, паління, гіперліпідемію, неправильний спосіб життя, зловживання алкоголем, гормонозамісну терапію в жінок у постменопаузі. використання оральних контрацептивів, обтяжену спадковість тощо [1-10]. Визначення ролі ФР виникнення захворювань є важливою проблемою в теоретичному аспекті і для планування профілактичних заходів шляхом зміни способу життя. За даними епідеміологічних досліджень у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, перед усім в УЛНА на ЧАЕС, на сучасному етапі реєструється зростання цереброваскулярних розладів і смертності від них. а розвиток ЦВХ в УЛНА відбувається в більш ранньому віці, порівняно з населенням України [11-16]. Зниженню захворюваності на ЦВХ і запобіганню тяжких наслідків цієї патології може сприяти первинна й вторинна профілактика на основі оцінки й коригування факторів ризику. При цьому оцінка внеску радіаційного й нерадіаційних факторів дасть можливість сформувати більш адекватне сприйняття ризику розвитку ЦВХ у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також об'єктивізувати експертні рішення щодо зв'язку захворювань із наслідками аварії на ЧАЕС. Проблемі оцінки ФР серцево-судинних захворювань (ССЗ) присвячена величезна кількість досліджень [17-21]. Для кількісної характеристики найчастіше застосовуються методи регресійного аналізу, бальні експертні оцінки, оцінки Байеса. При цьому оцінюється ризик виникнення або АГ, або ІХС, або ССЗ у цілому. Результати досліджень факторів ризику ЦВХ представляються, як правило, у якісному вигляді. Тому існує проблема кількісної оцінки ФР виникнення саме ЦВХ, особливо для постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. При цьому значимість навіть традиційних ФР у постраждалих і непостраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи може певною мірою відрізнятися [22], а оцінка значимості радіаційного фактору по требує особливої уваги й визначення не для ССЗ у цілому, а для кожного із захворювань із цього класу окремо. Основним методом оцінки впливу радіаційного фактору на розвиток захворювань є ризик-аналіз, у т.ч. визначення відносного ризику (ВР). Логічним є оцінити вплив радіаційного й нерадіаційного факторів однаковим способом за допомогою ризик-аналізу і це є однією з відмінностей від інших способів оцінки. Однією з відомих систем для оцінки ризику (ймовірності) розвитку ССЗ (першого атеросклеротичного ефекту, у тому числі інфаркту міокарда, інсульту, аневризми аорти) у найближчий 10-річній період є система SCORE (Systematic Coronary Risk Evaluation) [23-25]. Шкала SCORE розроблена для оцінки кардіоризику тільки в практично здорових людей, без клінічних проявів ССЗ. Сумарний кардіоризик оцінюється за допомогою сукупності таблиць у яких представлені ознаки статі, віку, паління, систолічний артеріальний тиск (AT) і загальний холестерин. Поріг підвищеного ризику визначений як перевищуючий 5%. Система SCORE є основою декількох систем оцінки кардіоризику, які адаптовані для різних контингентів. Адаптованою до умов Росії є спосіб та технологія оцінки індивідуального й сумарного ризику ССЗ «Кардиориск-эксперт» [26-29]. Ця система ґрунтується на наукових даних 20-річного дослідження більш ніж 10 000 пацієнтів і захищена Патентом РФ «Спосіб оцінки сумарного ризику розвитку серцево-судинних захворювань, специфічний для російського населення», пріоритет від 28.04.2007p., рішення про видачу патенту від 24.10.2008. Для розрахунків індивідуального сумарного серцево-судинного ризику враховуються дані про стать (чоловіки, жінки), вік, рівень освіти, паління, вживання алкоголю, рівень фізичної активності, рівні холестерину ліпопротеїдів високої щільності, рівні загального холестерину (не більше 5 ммоль/л), рівень глюкози в крові (не більше 6,1ммоль/л). стенокардія напруги, величини артеріального тиску 140/90мм.рт.ст. зміни на ЕКГспокою, частота серцевих скорочень (ЧСС), величина індексу маси тіла, інфаркт міокарда в анамнезі. Порівняно із системою SCORE, у технології „Кардіоризик-експерт" до переліку ФР добавлено також рівень освіти й наявність стенокардії. Ці системи є прототипами даної корисної моделі в плані орієнтованості на ССЗ, сукупності традиційних ФР, які враховуються. Однак ці системи неможливо використовувати на контингенті постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, неможливо прогнозувати виникнення саме ЦВХ; неможливо застосування в осіб, які вже мають інші захворювання ССЗ; спектр ФР, які враховуються в цих системах недостатньо повний, у т.ч. не враховується радіаційний чинник ризику. Крім того, ці способи не дозволяють індивідуалізовано оцінити внесок радіаційного й нерадіаційних чинників у розвиток цереброваскулярної патології. Аналогом (в плані використання математичного апарату) для даної корисної моделі є спосіб визначення ступеню виробничої обумовленості порушень здоров'я (у т.ч. ССЗ) як міри професійного ризику обстежених робітників (загальні, виробниче обумовлені, професійні захворювання) з використанням ВР і етіологічної частки для основних вивчених показників порушень здоров'я [30]. 5 56010 Відповідно до значень ВР і етіологічної частки наявні захворювання кваліфікують як загальні, виробниче обумовлені або професійні захворювання. У цій моделі і моделі, що пропонується, спільним є використання ВР, однак за метою, сукупністю й способом оцінки показників та ФР, цей аналог відрізняється від запропонованого. Указані прототипи не призначені для оцінки впливу факторів ризику в постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, тому що не враховується радіаційний фактор, також ці прототипи не орієнтовані на визначення ризику саме ЦВХ, а в переліку факторів ризику відсутні характеристики умов праці, наявних хвороб, тощо. У наших попередніх епідеміологічних дослідженнях визначена структура факторів ризику виникнення ЦВХ на вибірці УЛНА чоловічої статі [31]. І цій підхід може бути використаним для визначення оцінки впливу факторів ризику на індивідуальному рівні (прототип). Але в даному прототипі не визначаються індивідуальний і груповий сумарний ризик, прогноз розвитку ЦВХ і внески ФР на індивідуальному рівні. В основу корисної моделі поставлена задача визначення індивідуального ризику виникнення ЦВХ в УЛНА на ЧАЕС на основі ФР, прогнозу індивідуального ризику залежно від віку й за умови модифікації числа й виразності деяких ФР, оцінки внеску радіаційного й нерадіаційних чинників. Рішення цієї задачі ґрунтується на результатах епідеміологічних проспективних дослідженнях у період 1992-2008pp. когорти УЛНА 1986-1987pp. чоловічої статі (6800 осіб, у т.ч. 3500 осіб із відомостями щодо індивідуальних доз зовнішнього опромінення всього тіла). Дослідження здійснюва 6 лися на даних поглиблених комплексних стандартизованих медичних обстеженнях у спеціалізованої поліклініці радіаційного реєстру ДУ «НЦРМ АМН України» із періодичністю раз у два роки. Дані щодо аварійного анамнезу ураховувалися при стандартизованому опитуванні лікаремрадіологом. Згідно формалізованого протоколу соціально-гігієнічних обстежень при інтерв'юванні збиралася інформація про умови праці й проживання, спосіб життя, особливості харчування, поведінкові ФР, спадковість. Індивідуальні дози опромінення враховувалися згідно з документованою інформацією. Величина дози зовнішнього опромінення всього тіла обстежених УЛНА знаходилися в діапазоні 0,01-1,5Гр. При розрахунку радіаційних ВР використана внутрішня контрольна група (УЛНА з дозами менше 0,05Гр). Розрахунок нерадіаційних ВР здійснювався на всієї вибірці незалежно від наявності відомостей про дози. За результатами епідеміологічних досліджень ризиків розвитку ЦВХ з урахуванням радіаційного та нерадіаційних факторів (біологічних, соціальногігієнічних, поведінкових) було встановлено, що кількісні показники впливу ФР певною мірою розрізняються для різних контингентів постраждалих (УЛНА жіночої статі, УЛНА 1987-1990pp., евакуйованих, жителів радіоактивно забруднених територій). Тому даний спосіб пропонується саме для УЛНА 1986-1987pp. чоловічої статі. На основі обробки накопичених медикодозиметричних, соціально-гігієнічних даних з використанням ризик-аналізу з усього комплексу досліджених ФР визначено сукупність ФР зі статистично достовірними ВР розвитку ЦВХ (табл. 1) і перевищуючими ВР (ПВРНВР-1). Таблиця 1 Статично достовірні (р 0,05) відносні ризики і перевищуючи відносні ризики розвитку цереброваскулярної патології в учасників ЛНА 1986-1987pp. чоловічої статі (за даними клініко-епідеміологічного моніторингу (1992-2008pp.) № 1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. Фактор ризику (ФР) 2 доза зовнішнього опромінення всього тіла - - період участі в ЛНА (дата початку) вік виникнення захворювання - - Наявність: гіпертонічної хвороби (ГХ) ішемічної хвороби серця (ІХС) цукрового діабету (ЦД) хвороб щитовидної залози (ЩЗ) підвищений рівень загального холестерину Контроль Градації ФР 3 4 0,25-0,49Гр 0,5-0,99Гр