Речовина, яка має нейромодуляторну активність

Застосування N-карбамоїл-метил-4-феніл-2піролідону як речовини, що має нейромодуляторну активність. (19) (21) a200812581 (22) 27.02.2007 (24) 25.10.2010 (86) PCT/RU2007/000094, 27.02.2007 (31) 2006109678 (32) 28.03.2006 (33) RU (46) 25.10.2010, Бюл.№ 20, 2010 р. (72) АХАПКІН РОМАН ВІТАЛЬЄВІЧ, RU, ВОРОНІНА ТАТЬЯНА АЛЄКСАНДРОВНА, RU (73) АХАПКІНА ВАЛЄНТІНА ІВАНОВНА, RU (56) RU 2050851 C1, 27.12.1995 Селянина Н.В., Шутов А.А. Опыт применения Фенотропила у больных с начальными проявлениями недостаточности кровоснабжения мозга. Журнал 3 Пропонується використовувати N-карбамоїлметил-4-феніл-2-піролідон (фенотропіл) як нейротропний-нейромодуляторний, цереброваскулярний і протиінсультний засіб, який має ряд переваг перед застосуванням комплексу речовин різних фармакологічних груп, а саме: виражену багатокомпонентну ефективність; простоту дозування і застосування в будь-якій лікарській формі; відносно низьку токсичність (ЛД50=800мг/кг); відсутність виражених побічних дій; при курсовому прийомі не розвивається звикання, залежність і толерантність, речовина не метаболізується в організмі і виводиться з нього в незмінному вигляді. Моделлю для оцінки запропонованих ефектів фенотропілу вибрана найбільш важка і найбільш поширена форма цереброваскулярної патології інсульт, в терапії якого дотепер не досягнуто значимих результатів. У розвинених країнах судинні захворювання головного мозку є третьою за значимістю причиною смертності і частіше за інші призводять до інвалідності. Втрати великої кількості працездатного населення і тривалі терміни госпіталізації вимагають в порівнянні з більшістю інших захворювань найбільших економічних витрат (Гусев Е.И., Скворцова В.И. и соавт., 2003; Верещагин Н.В., Варакин Н.В., 2001; Харрисон Т:Р. и соавт., 1997). Існує два основних напрямки у перебігу інсульту: тромболізіс, нейромодуляція і нейропротекція. Ефективність тромболізісу доведена множиною клінічних досліджень, що стосується лікарських препаратів, які мають нейромодуляторну і нейропротективну активність, то на сьогоднішній день проводиться їх активний пошук. Дослідження проведені відповідно до «Керівництва з експериментального (докліничного) вивчення нових фармакологічних речовин» Мінздраву Російської Федерації (2000). Одержані результати досліджень оброблені статистично. Підраховані середні значення та їх стандартні відхилення для кожної групи. Статистична достовірність відмінностей між дослідними і контрольними групами визначалася за допомогою t-тесту Стьюдента, тесту -квадрат і тесту МаннаУітні. Відмінності вважалися достовірними при р