Спосіб прогнозування перебігу інфекційного мононуклеозу у дітей в гострому періоді захворювання

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб прогнозування перебігу інфекційного мононуклеозу у дітей в гострому періоді захворювання, що передбачає дослідження крові, який відрізняється тим, що методом імуноферментного аналізу визначають основні показники клітинного та гуморального імунітету в сироватці крові, порівнюють з контролем і при зміні показників прогнозують перебіг інфекційного мононуклеозу у дітей в гострому періоді захворювання.

Текст

Реферат: Спосіб прогнозування перебігу інфекційного мононуклеозу у дітей в гострому періоді захворювання, який передбачає дослідження крові. Методом імуноферментного аналізу визначають основні показники клітинного та гуморального імунітету в сироватці крові, порівнюють з контролем і при зміні показників прогнозують перебіг інфекційного мононуклеозу у дітей в гострому періоді захворювання. UA 95952 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБІГУ ІНФЕКЦІЙНОГО МОНОНУКЛЕОЗУ У ДІТЕЙ В ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ ЗАХВОРЮВАННЯ UA 95952 U UA 95952 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до педіатрії, і може бути використана для оцінки стану імунітету при інфекційному мононуклеозі у дітей. Інфекційний мононуклеоз (ІМ) - захворювання, що супроводжується різноманітними клінічними і лабораторними проявами, основними з яких є інтоксикаційний синдром, реакція лімфатичних вузлів, ураження носо- і ротоглотки, збільшення печінки і селезінки та гематологічні зміни [2, 3]. Збудником інфекційного мононуклеозу найчастіше є вірус Епштейн - Барр (ВЕБ). ВЕБ спричинює всі випадки серопозитивного інфекційного мононуклеозу і більшість серонегативного. Іншими збудниками серонегативного інфекційного мононуклеозу є цитомегаловірус, toxoplasma gondii, вірус краснухи, гепатиту А, герпес-вірус людини 6-го типу (HHV-6), герпес-вірус людини 1-го (HHV-1), 2-го типу (HHV-2), аденовірус, вірус імунодефіциту людини (HIV) [4, 5]. Актуальність проблеми, що розглядається, зумовлена високою розповсюдженістю інфекційного мононуклеозу серед населення, легкістю зараження, часто латентним перебігом та довічною персистенцією ВЕБ в організмі перехворівшої людини [1, 7]. Протягом останніх 10 років захворюваність на ІМ в Україні та країнах ближнього зарубіжжя зросла більш ніж вдвічі [8]. Останнім часом все більша увага приділяється ВЕБ, як етіологічному чиннику у розвитку гематологічних, неврологічних та онкологічних захворювань [6, 9, 10, 11, 12]. Основна мішень ВЕБ - це В-лімфоцити, але він також може вражати епітелій ротоглотки, протоків слинних залоз, шийки матки, шлунково-кишкового тракту (ШКТ), ендотелій судин, гладком'язових клітин [13, 14]. Доведена можливість інфікування вірусом імунокомпетентних клітин -СD3-Т-лімфоцитів, CD16-природних кілерів, макрофагів, моноцитів, нейтрофілів. Розвиток інфекційного процесу при Епштейн-Барр вірусній інфекції обумовлений, насамперед, генетичними факторами. За допомогою молекулярно-генетичних методів, а саме ПЛР, виявлені конкретні гени DRB1-локусу II класу ГКГ, відповідальні за характер клінічної маніфестації Епштейн-Барр вірусної інфекції. Орієнтуючись на наявність у пацієнта того або іншого алеля в DR-локусі II класу ГКГ можна спрогнозувати тип інфекційного процесу ще до контамінації вірусом Епштейн-Барр організму людини. Імунна відповідь при ВЕБ інфекції є генетично детермінована, а вірус виступає в ролі тригера лімфопроліферативних та аутоімунних процесів. Дослідниками було виявлено ген-протектор (алель DRB1804), що забезпечує субклінічну форму інфекції і пригнічення персистування ДНК ВЕБ в лейкоцитах периферичної крові та гени-предикати (алелі DRB1*13 та DRB1*16) виникнення інфекційного мононуклеозу та лімфопроліферативних захворювань. Формування імунітету при Епштейн-Барр вірусному мононуклеозі (ЕБВ ІМ) є складним та багатокомпонентним процесом та включає як компенсаторну відповідь на персистуючий антиген, так і неадекватну регуляцію вірусспецифічної імунної відповіді. ВЕБ не лише персистує, але й репродукується в клітинах імунної системи, обумовлюючи смерть або зниження функціональної активності цих клітин, що приводить до розвитку вторинних імунодефіцитних станів (ІДС), які підтримують тривалу персистенцію, таким чином, виникає замкнене коло. У хворих на ВЕБ інфекцію за даними різних авторів знижена продукція ендогенного інтерферону, активність натуральних кілерів, антитіло-залежна клітинна цитотоксичність, зменшене абсолютне число та знижена активність Т-лімфоцитів (CD3), нейтрофілів, збільшена кількість імунних комплексів. В умовах послабленого імунологічного контролю не тільки не стає можлива повна елімінація внутрішньоклітинно розміщеного вірусу, але й створюються благоприємні умови для поширення вірусу від клітини до клітини по міжклітинним мостикам чи екстрацелюлярним шляхом. Клінічний вихід Епштейн-Барр вірусного мононуклеозу в значній мірі визначається імунним статусом організму. Але в той же час, характер патогенетичних змін в організмі хворого на ВЕБ інфекцію в значній мірі обумовлений можливістю інтеграції геному вірусу в геном клітинигосподара, тропністю вірусу до формених елементів крові та імуноцитів. Це, в свою чергу, сприяє пожиттєвій персистенції структур вірусу в організмі хворої людини і обумовлює зміни клітинного та гуморального імунітету. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає у дослідженні клінічних проявів та стану імунітету при інфекційному мононуклеозі в гострому періоді захворювання. Технічним результатом є покращення прогнозування перебігу інфекційного мононуклеозу у дітей в гострому періоді захворювання. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає дослідження крові, згідно з корисною моделлю, методом імуноферментного аналізу визначають основні показники клітинного та гуморального імунітету в сироватці крові, порівнюють з контролем і при 1 UA 95952 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 зміні показників прогнозують перебіг інфекційного мононуклеозу у дітей в гострому періоді захворювання. Дослідження проводилися в Київській міській дитячій клінічній інфекційній лікарні, де в період 2007-2009 pp. обстежено 185 хворих із Епштейн-Барр вірусним мононуклеозом віком від 8 місяців до 18 років. Серед обстежених хлопчиків було 60 % (111 дітей), дівчаток - 40 % (74 хворих). Із загальної кількості хворих на інфекційний мононуклеоз дітей першого року життя було 2,2 % (4 дитини), від 1 року до 3-х років - 27 % (50 пацієнтів), старше 3-х років до 6 років - 39,5 % (73 хворих), старше 6 років - 11 років - 14,0 % (26 дітей), старше 11 років - 15 років - 13 % (24 досліджених), старше 15 років - до 18 років - 4,3 % (8 пацієнтів). Середній вік хворих дітей - 6,09±0,45, у хлопчиків - 6,02±0,42 дівчаток - 7,52±0,8 років. За віковим та статевим складом порівнювальні групи були подібні. Дітей із легким ступенем тяжкості інфекційного мононуклеозу ЕБВ етіології було 27 % (50 пацієнтів), середньої тяжкості 43,2 % (80 хворих), тяжким - 29,8 % (55 дітей). Всіх хворих спостерігали та обстежували протягом гострого періоду хвороби. Хворим проводились такі дослідження: Загальні клінічні аналізи крові та сечі, біохімічні дослідження, специфічну діагностику проводили за допомогою імуноферментного аналізу та методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Імунологічне обстеження включало вивчення основних показників клітинного, гуморального імунітету, які досліджували при госпіталізації до стаціонару. Показники клітинної ланки імунітету досліджували шляхом проведення оцінки фенотипу лейкоцитів по наявності диференціювальних антигенів на поверхні клітин методом імунофлюоресценції за допомогою моноклональних антитіл. Визначались CD3, CD4, CD7, CD8, CD 16, CD20, CD22, CD25, CD45, CD95 DEXALL, USA). Статистична обробка отриманих результатів проводилася з використанням сучасних методів медичної статистики. Різницю частот визначали за методом оцінки різниці між частотами появи ознаки в окремих серіях спостереження. Статистично достовірною вважали різницю, якщо р

Дивитися

Додаткова інформація

Автори англійською

Vyhovska Oksana Valentynivna, Kramariov Serhii Oleksandrovych

Автори російською

Выговская Оксана Валентиновна, Крамарев Сергей Александрович

МПК / Мітки

МПК: G01N 33/48, A61B 10/00

Мітки: перебігу, прогнозування, дітей, гострому, спосіб, захворювання, мононуклеозу, періоди, інфекційного

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/10-95952-sposib-prognozuvannya-perebigu-infekcijjnogo-mononukleozu-u-ditejj-v-gostromu-periodi-zakhvoryuvannya.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб прогнозування перебігу інфекційного мононуклеозу у дітей в гострому періоді захворювання</a>

Подібні патенти