Спосіб пластики травматичних дефектів м’яких тканин довгих пальців кисті

Реферат: UA 95953 U UA 95953 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до галузі медицини, зокрема до хірургії кисті. Питома вага пошкоджень кисті досягає 21-59 % [1, 3] від усіх травм опорно-рухового апарату, що в перерахунку на чисельність населення України складає біля 230 тисяч пацієнтів на рік [2]. В промислово розвинених регіонах світу тяжкі травми кисті складають від 25 % до 60 % від всіх виробничих травм. За останнє десятиріччя частота травм з втратою працездатності значно зросла і, за даними І.Г. Гришина та спів автор. (1991), непрацездатність у зв'язку з пошкодженням кисті складала 51 % від усіх травм. Накопичений світовий досвід центрів мікрохірургії лікування хворих з важкими пошкодженнями верхньої кінцівки показує, що відсоток хворих які потребують екстреного мікрохірургічного лікування складає до 54 % від усіх травм верхньої кінцівки. Більшість таких постраждалих (71 %) - люди найбільш працездатного віку, з них 50-70 % отримали травму на виробництві. Щорічна потреба у виконанні такого плану операцій складає 20-40 на 1 млн. населення). Незважаючи на значні успіхи сучасної хірургії кисті, численні публікації, які присвячені заміщенню дефектів м'яких тканин, залишається цілий ряд невирішених проблем як тактичного, так і технічного плану при лікуванні дефектів м'яких тканин кисті, а саме одноетапного пластичного заміщення дефекту кисті з використанням мікрохірургічної техніки. [1]. Так відомий спосіб оперативного втручання при дефектах тильної поверхні проксимальних фаланг довгих пальців кисті, метод невільної шкірно-фасціальної пластики з тильної поверхні сусіднього пальця (cross-пластика) [3]. Цей спосіб полягає в наступному: на тильній поверхні сусіднього пальця викроюють П-подібний шкірно-фасціальний клапоть, розмір якого повинен перевищувати дефект на 0,5 см. Мобілізований клапоть переміщують на реципієнтну зону та фіксують вузловими швами. Дефект шкіри на донорській ділянці закривають аутодермальним повношаровим трансплантатом. Оперовані пальці іммобілізують гіпсовою лонгетою на 4 тижні. Після закінчення терміну вимушеної іммобілізації виконується другий етап операції - відсікання клаптя. Після адаптації автономного кровообігу у клапті, виконують його корекцію. Недоліками цього способу є: вимушене тривале положення оперованих пальців; порушення кровообігу клаптя при перегинанні його ніжки; мобілізація клаптів більш за розміри дефекту на 25 %; з дванадцятої доби виконується постійне тренування клаптя, що важко робити в амбулаторних умовах; довготривалість лікування; багатоетапність хірургічного втручання; значний відсоток ускладнень; необхідність в проведені додаткових коригуючих оперативних втручань у віддаленому періоді. Наслідком цього є збільшення незадовільних результатів лікування після пластики дефектів даним способом таких як, некроз клаптя на протязі 5-ти днів після операції, некроз клаптя після відсікання, артрогенні контрактури оперованих пальців, незадовільні косметичні результати. [2]. Найближчим аналогом - прототипом - є спосіб закриття дефектів м'яких тканин шляхом транспозиції гетеродигітального клаптя з бокової поверхні сусіднього пальця [4]. Цей спосіб полягає в наступному: на боковій поверхні середньої фаланги сусіднього пальця згідно розмірів дефекту розмічають розміри шкірно-жирового клаптя. Розмір клаптя повинен бути більший за дефект на 0,5 см. Мобілізують клапоть, до його складу включають власну пальцьову артерію, яку перетинають та перев'язують в апікальній частині клаптя, мобілізують артерію до рівня біфуркації. Після мобілізації виконують транспозицію клаптя на реципієнтну зону (дефект). Дефект донорської зони заміщують аутодермальними повношаровими трансплантатом з накладанням "пілоту". Кисть іммобілізують гіпсовою лонгетою на 1 тиждень. Недоліками цього способу є: травматизація донорського пальця, виключення пальцьової артерії з процесу васкуляризації пальця-донора, розвиток рубцевого процесу, післяопераційний неврит. Наслідком цього є збільшення незадовільних результатів лікування після пластики дефектів даним способом таких, як післяопераційний неврит пальцьового нерву, зменшення об'єму васкуляризації донорського пальця, вегетативні порушення (підвищення холодової чутливості), розвиток контрактури донорського пальця, додаткові розтини на долонній поверхні кисті. Задачею корисної моделі, що заявляється, є зменшення післяопераційних ускладнень після пластики дефектів м'яких тканин довгих пальців кисті, відновлення функції та покращення косметичних результатів, запобігання повторного хірургічного втручання в пізні строки та зменшення тривалості лікування хворого. Технічний результат корисної моделі полягає у застосуванні нового способу пластичного заміщення дефектів м'яких тканин довгих пальців кисті, адипофасціальним клаптем тильної поверхні кисті басейну 1-ї, 2-ї метакарпальних артерій із антеградним кровотоком при використанні мікрохірургічної техніки, що приводить до зменшення частоти післяопераційних ускладнень, відновлення функції пошкодженої області, покращення косметичних результатів, зменшення тривалості лікування більш, ніж на 1/3. 1 UA 95953 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Відмінними особливостями корисної моделі, що заявляється, є можливість значно покращити лікування хворих з дефектами м'яких тканин довгих пальців кисті, покращення результатів по відновленню функції, покращення косметичних показників, зменшення строків лікування за рахунок нового сучасного способу пластичного заміщення дефектів м'яких тканин довгих пальців кисті з використанням мікрохірургічної техніки. Цей спосіб лікування є сучасним, з використанням останніх досягнень в галузі мікрохірургії. За літературними даними такого способу невідомо. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі пластики дефектів м'яких тканин шляхом викроювання шкірно-фасціального клаптя на боковій поверхні середньої фаланги донорського пальця, його мобілізація та транспозиція на реципієнту зону, згідно корисної моделі по тильній поверхні кисті викроюють адипофасціальний клапоть, включають в нього 1-у, 2-у метакарпальні артерії, мобілізують в дистальному напрямі до 2-го між пальцьового проміжку, мобілізують тильну пальцьову артерію, бокові гілки власної пальцьової артерії проксимальної фаланги травмованого пальця та власну пальцьову артерію до рівня 1-ї пальцьової арки, виконують транспозицію на реципієнту ділянку, клапоть фіксують окремими вузловими швами, тильну поверхню клаптя вкривають алодермою, накладають асептичну пов'язку. Спосіб здійснюється наступним чином. - Проводять потенційовану блокаду плечового сплетення 1 % розчином лідокаїну. - По тильній поверхні кисті виконують Z-подібний доступ. - Під джгутом на плечі викроюють адипофасціальний клапоть, включаючи в нього 1-у, 2-у метакарпальні артерії. - Під оптичним збільшенням х2,5 рази, за допомогою мікрохірургічного інструментарію в дистальному напрямку мобілізують адипофасціальний клапоть, метакарпальні артерії, тильну пальцьову артерію, бокові гілки власної пальцьової артерії травмованого пальця та власну пальцьову артерію до рівня 1-ї артеріальної арки. - Адипофасціальний комплекс переміщують на реципієнтну ділянку. - Клапоть фіксують атравматичним шовним матеріалом (нейлон 4/0). - Виконують алодермопластику тильної поверхні клаптя. - Далі обережно роблять біполярний гемостаз, перевіряють кровообіг у клапті. - Гемостаз за ходом операції. - Накладають асептичну пов'язку. Приклади клінічного застосування способу. Спостереження № 1 Хворий Ж., 1977 р. н., історія хвороби № 11/12818, був прийнятий в клініку в ургентному порядку 21.07.2011 p., з діагнозом: Травматичний дефект м'яких тканин дистальної, середньої фаланги 2-го пальця правої кисті. Виконана операція: ПХО ран. Пластика дефекту 2-го пальця правої кисті адипофасціальним клаптем на антеградному кровотоці. Хід операції: проводили потенційовану блокаду плечового сплетення 1 % розчином лідокаїну. По тильній поверхні кисті виконали Z-подібний доступ. Під оптичним збільшенням х2,5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію викроювали, мобілізували адипофасціальний клапоть по тильній поверхні кисті в дистальному напрямку мобілізували тильну пальцьову артерію 2-го пальця, бокові гілки власної пальцьової артерії та власну пальцьову артерію до рівні 1-ї артеріальної арки. Перемістили адипофасціальний комплекс на тильну поверхню дистальної, середньої фаланг. Комплекс фіксували окремими вузловими швами (нейлон 4.0). Виконали алодермопластику тильної поверхні комплексу. Далі обережно робили біполярний гемостаз, перевіряли кровообіг у клапті. Гемостаз за ходом операції. Асептична пов'язка. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозована ЛФК. Шви знімали на 14 добу. Найближчий функціональний та косметичний результати розцінені як відмінні. Хворий повернувся до праці за старою спеціальністю через 6 тижнів. Спостереження № 2 Хворий Ж, 1986 р. н., історія хвороби № 12/11854, був прийнятий в клініку в ургентному порядку 18.06.2012 p. Травматичний дефект м'яких тканин дистальної, середньої фаланги 3-го пальця правої кисті. Виконана операція: ПХО ран. Пластика дефекту 3-го пальця правої кисті адипофасціальним клаптем на антеградному кровотоці. Хід операції: проводили потенційовану блокаду плечового сплетення 1 % розчином лідокаїну. По тильній поверхні кисті виконали Zподібний доступ. Під оптичним збільшенням х2,5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію викроювали, мобілізували адипофасціальний клапоть по тильній поверхні кисті в дистальному напрямку мобілізували тильну пальцьову артерію 3-го пальця, бокові гілки власної пальцьової артерії та власну пальцьову артерію до рівні 1-ї артеріальної арки. 2 UA 95953 U 5 10 15 20 25 30 35 Перемістили адипофасціальний комплекс на тильну поверхню дистальної, середньої фаланг. Комплекс фіксували окремими вузловими швами (нейлон 4.0). Виконали алодермопластику тильної поверхні комплексу. Далі обережно робили біполярний гемостаз, перевіряли кровообіг у клапті. Гемостаз за ходом операції. Асептична пов'язка. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозована ЛФК. Шви знімали на 14 добу. Найближчий функціональний та косметичний результати розцінені як відмінні. Хворий повернувся до праці за старою спеціальністю через 6 тижнів. Спосіб, що заявляється, апробований в Київському міському центрі пластичної мікрохірургії та хірургії кисті на базі клінічної лікарні № 3 з 2010 по 2013 рік. За даним способом проліковано 14 хворих з травматичними дефектами довгих пальців кисті. Всі операції виконувалися з використанням мікрохірургічної техніки під оптичним збільшенням операційного мікроскопа. При лікуванні пацієнтів за новим способом одержані наступні результати: відмінно - 91 %, добре 5,8 %, задовільно - 2,8 %, незадовільно - 0,4. При лікуванні хворих за найближчим аналогом (прототипом) одержані такі результати: відмінні - 60 %, добрі - 15,6 %, задовільні - 14,2 %, незадовільні - 10,2 %. Як ми бачимо, інтегральні показники функції кисті у пацієнтів, які лікувалися за нашим способом, набагато вище, ніж у тих, які лікувалися за найближчим прототипом. Обробка результатів клінічного застосування способу з використанням критерію Стьюдента доводить статистичне достовірне зниження відсотка післяопераційних та віддалених ускладнень в порівнянні з прототипом (р