Біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(іі) дийодид, що проявляє індикаторну дію

Реферат: Біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодид структурної формули UA 108291 C2 (12) UA 108291 C2 H H H H H H N N H H H I Zn I H H H , що проявляє індикаторну дію й може бути використаний як основний компонент-індикатор гідрофобних хімічних індикаторних матеріалів, що швидко й з високою чутливістю реагують шляхом зміни кольору на тетраоксид діазоту, а також продукти його хімічних перетворень. UA 108291 C2 5 10 15 20 25 30 35 Винахід належить до нової координаційної сполуки 3d-перехідного металу (цинку) з 4-(3фенілпропілпіридином) та йодидом, а саме біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодиду, що може бути використана, наприклад, в ракетно-космічній техніці як основний компонент хімічних індикаторних матеріалів, за локальною зміною кольору яких та за розмірами індикаторних плям, що при цьому утворилися за певний проміжок часу у місцях їх контакту з витоками тетраоксиду діазоту (тривіальна назва - аміл) та/або продуктами хімічних перетворень цієї речовини, можна не тільки виявляти місця розташування наскрізних дефектів з'єднань порожнистих промислових конструкцій, що заповнені тетраоксидом діазоту, але й кількісно визначати пропускну здатність виявлених дефектів. Конструкціями різних рідинних ракет-носіїв, що призначені для оперативного високоточного виведення на кругові, геостаціонарні та сонячно-синхронні орбіти різних космічних апаратів, передбачена наявність великої кількості різноманітних герметичних з'єднань (див., наприклад, Технология сборки и испытаний космических аппаратов / Под общ. ред. И.Т.Белякова, И.А. Зернова - Μ.: Машиностроение. - 1990. - 352 с. або Санін Ф.П., Джур Є.О., Кучма Л.Д., Найденов В.А. Герметичність у ракетно-космічній техніці //Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ. - 1995. - 168 с.). Задля визначення відповідності ступеня герметичності (сумарні витрати робочої речовини крізь наскрізні дефекти) таких ракет-носіїв заданим у конструкторській документації для них нормам герметичності (найбільші сумарні витрати робочої речовини крізь наскрізні дефекти конструкції, при яких ще забезпечується її працездатний стан) усі їх з'єднання в умовах підприємстввиробників контролюють на герметичність із застосуванням різноманітних за принципом дії та за чутливістю засобів контролю (див. там же). Однак в процесі зберігання, транспортування та передстартової підготовки ракет-носіїв у заправленому стані існує ймовірність розгерметизації рознімних з'єднань їх трубопроводів через складно прогнозований у часі процес релаксації в них напружень, тобто зменшення початкових напружень за рахунок часткового зниження пружної деформації й, відповідно, зростання частки пластичної деформації (див. Санін Ф.П., Джур Є.О., Кучма Л.Д., Найденов В.А. Герметичність у ракетно-космічній техніці //Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ. - 1995. - С. 50). Це може стати причиною виникнення аварійних ситуацій в процесі передстартової підготовки ракет-носіїв та забруднення довкілля екологічно небезпечними компонентами рідкого ракетного палива, зокрема - тетраоксидом діазоту (амілом) та продуктами його хімічних перетворень. Тому своєчасне визначення місць витоків цього компонента ракетного палива крізь наскрізні дефекти рознімних з'єднань ракет-носіїв або систем заправлення ракет-носіїв таким компонентом палива в разі виникнення позаштатних ситуацій є досить актуальною задачею. Зазначимо, що тетраоксид діазоту (N2O4) як хімічна речовина складається з молекул саме тетраоксиду діазоту лише при температурі, що дорівнює точці його замерзання (-11 °С) або при більш низьких температурах. В діапазоні ж температур від -11 до +140 °С тетраоксид діазоту як нестійка сполука (слабкий зв'язок N - N) дисоціює на прості молекули діоксиду азоту (див., наприклад, Другов Ю.С., Березкин В.Г. Газохроматографический анализ загрязненного воздуха. / М.: Химия. - 1981. - С. 151):  40 45 50 55  2O4  2O2 . При цьому кожній проміжній між -11 °С до +140 °С температурі відповідає певний стан рівноваги зворотної реакції й різний вміст тетраоксиду діазоту в реакційній зоні (див. там же). Слід також зазначити, що в умовах високої вологості повітря пара тетраоксиду діазоту, як відомо (див., наприклад, Санін Ф.П., Джур Є.О., Кучма Л.Д., Найденов В.А. Герметичність у ракетно-космічній техніці //Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ. - 1995. - С. 4), проникаючи крізь наскрізні дефекти з'єднань конструкцій назовні, миттєво реагує з вологою з утворенням азотної й азотистої кислот за реакцією: N2O4 + Н2О = HNO3 + HNO2. Таким чином, з огляду на вищесказане, головний компонент хімічних індикаторних матеріалів для виявлення витоків тетраоксиду діазоту (амілу) крізь наскрізні дефекти порожнистих промислових конструкцій в умовах високої вологості повітря повинен реагувати не тільки з тетраоксидом діазоту, але й з продуктом його дисоціації - діоксидом азоту, а також з продуктами взаємодії тетраоксиду діазоту з вологою повітря (водою) - азотною й азотистою кислотами - з утворенням у згаданих матеріалах стехіометричної кількості добре помітного візуально забарвленого продукту реакції. При цьому висока вологість повітря не повинна впливати на метрологічні властивості індикаторних матеріалів для виявлення витоків тетраоксиду діазоту та продукту його дисоціації - діоксиду азоту крізь наскрізні дефекти з'єднань промислових конструкцій. 1 UA 108291 C2 5 10 15 20 Найбільш близьким за призначенням до сполуки, що пропонується, є йодвмісна неорганічна сполука йодид калію (див., наприклад, Крешков А.П. Основы аналитической химии. Теоретические основы. Качественный аналіз. - Μ.: Химия. - 1970. - С. 366-367). Цю сполуку широко використовують на практиці як основний компонент чутливих до тетраоксиду діазоту, до діоксиду азоту як продукту дисоціації тетраоксиду діазоту, азотної й азотистої кислот як продуктів взаємодії тетраоксиду діазоту з вологою повітря (водою) хімічних індикаторних матеріалів. При локальному контакті індикаторного матеріалу, що містить йодид калію й крохмаль, з переліченими хімічними сполуками на матеріалі білого кольору утворюються добре помітні візуально плями синього кольору (див. там же). Однак через те, що йодид калію є добре розчинною у воді неорганічною сполукою, метрологічні характеристики хімічного індикаторного матеріалу, який містить цю сполуку як основний компонент-індикатор, в умовах високої вологості суттєво знижуються. Стабілізувати метрологічні характеристики такого індикаторного матеріалу можна шляхом його додаткової гідрофобізації, однак очевидно, що чутливість матеріалу при цьому суттєво зменшиться. В основу винаходу поставлено задачу створення нової йодвмісної сполуки як основного компонента високоефективних й надійних при використанні в умовах високої вологості повітря хімічних індикаторних матеріалів, чутливих до тетраоксиду діазоту, до діоксиду азоту як продукту дисоціації тетраоксиду діазоту, азотної й азотистої кислот як продуктів взаємодії тетраоксиду діазоту з вологою повітря (водою). Поставлена задача вирішена шляхом синтезу нової координаційної сполуки 3d-перехідного металу (цинку) з 4-(3-фенілпропілпіридином) та йодидом, а саме біс-4-(3фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодиду структурної формули H H H H H H N N H H H I Zn I H H H 25 30 35 , і застосуванням цього комплексу як основного компонента хімічних індикаторних матеріалів, чутливих до тетраоксиду діазоту, до діоксиду азоту як продукту дисоціації тетраоксиду діазоту, азотної й азотистої кислот як продуктів взаємодії тетраоксиду діазоту з вологою повітря (водою). Саме такий склад і будова йодвмісної координаційної сполуки забезпечує необхідний комплекс властивостей хімічних індикаторних матеріалів, що містить цю сполуку: наявність в молекулах лігандів, що входять до складу цієї сполуки, замісників, які містять одночасно аліфатичні та ароматичні фрагменти певного розміру та з певним розташуванням у просторі, сприяє взаємодії сполуки як з тетраоксидом діазоту, так і з продуктом його дисоціації діоксидом азоту, а також з продуктами реакції тетраоксиду діазоту з вологою повітря - азотною й азотистою кислотами - або з сумішшю тетраоксиду діазоту з діоксидом азоту чи з сумішшю азотної й азотистої кислот з утворенням стехіометричної кількості забарвленого продукту реакції - молекулярного йоду. Саме ці ароматичні та аліфатичні фрагменти молекули біс-4-(3фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодиду обумовлюють також і практично повну гідрофобність як сполуки, так і хімічних індикаторних матеріалів для контролю герметичності, що містять цю 2 UA 108291 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 сполуку й, відповідно, можливість застосування такого матеріалу за призначенням в умовах високої вологості. Синтез біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодиду здійснювали таким чином. Спочатку 44,72 г безводного йодиду цинку розчиняли приблизно у 50 мл етилового спирту, а наважку 4(3-фенілпропілпіридину) масою 55,27 г розчиняли також приблизно у 50 мл етилового спирту. При швидкому перемішуванні (наприклад за допомогою магнітної мішалки) до першого розчину додавали другий. При цьому одразу випадав жовтий осад. Розчинник (етиловий спирт) випаровували на роторному випарнику. Потім одержану речовину розчинялиприблизно у 100 мл хлористого метилену, відфільтровували за допомогою фільтра Шотта та двічі перекристалізовували з суміші хлористого метилену (біля 70 мл) та етилового спирту (близько 250 мл). Після перекристалізації отримували порошок білого кольору. Вихід речовини становив 95 %. З'ясувалось, що для синтезу біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодиду і для перекристалізації цієї речовини можна використовувати будь-який розчинник спиртової природи (наприклад, метанол, пропанол, бутанол тощо) або галогеналкани (наприклад, хлористий метилен, хлороформ, тетрахлорметан, дихлоретан тощо) або циклічні прості ефіри (тетрагідрофуран, діоксан тощо) або аліфатичні складні ефіри (етилацетат. бутилацетат тощо). З'ясувалось також, що синтез біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодиду можна проводити гетерофазно. Для цього попередньо перетерту у фарфоровій ступці наважку (44,72 г) йодиду цинку розміщували у хімічному стакані (об'ємом близько 150 мл) з магнітним стрижнем, а потім наливали туди наважку (55,27 г) рідкого ліганду 4-(3-фенілпропілпіридину). Суміш нагрівали до температури близько 80 °С й перемішували її магнітною мішалкою протягом декількох годин. Отриману в результаті реакції жовтувату речовину тричі промивали на фільтрі Шотта невеликими (близько 20 мл) порціями охолодженого до температури близько 0 °С етанолу або іншого з числа вище згаданих розчинників, а потім перекристалізовували по описаній вище методиці. В результаті одержували біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодид у вигляді порошку білого кольору. Готовий продукт був ідентифікований методом рентгеноструктурного аналізу. Для цього було використано дифрактометр типу «Bruker SMART APEX II» (CCD-детектор: ΜοΚα, λ=0,71073 Å). Монокристали кінцевого продукту синтезу (біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодиду для рентгено-структурного аналізу у вигляді прозорих білуватих голок отримували повільним випаровуванням насиченого розчину цього комплексу в етанолі або в будь-якому іншому з числа вище згаданих розчинників. До виконання рентгеноструктурного аналізу готовий продукт зберігали в затемненій посудині. В таблиці 1 представлені параметри елементарної комірки та основні характеристики кристала біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодиду, а в таблиці 2 - відстані та кути між сусідніми атомами в молекулі цієї речовини. На фігурі 1 наведена спрощена (без атомів водню) структура молекули біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(II) дийодиду, на фігурі 2 - структура молекули біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодиду з атомами водню, на фігурах 3 і 4 елементарна комірка кристалу біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодиду без атомів водню й з атомами водню відповідно, а на фігурі 5 приклади стекінг-взаємодії між молекулами біс-4-(3фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодиду в кристалі. Таблиця 1 Параметри елементарної комірки та основні характеристики кристалу біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодиду Тип симетрії Просторова група Параметри комірки, Å Параметри комірки, ° Кількість молекул у комірці R-factor, % тетрагональна Рса21 а 26.701(5) b 6.0613(10) с 36.152(6) α 90.00 β 90.00 γ 90.00 8 9.63 3 UA 108291 C2 Таблиця 2 Відстані та кути між сусідніми атомами в молекулі біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодиду Zn1 Zn1 Zn1 Zn1 Zn2 Zn2 Zn2 Zn2 N1 N1 C1 C2 C3 C3 C4 C6 C7 C8 C9 C9 C10 С11 C12 C13 N2 N2 C15 C16 C17 C17 C18 C20 C21 C22 C23 C23 C24 C25 C26 C27 N3 N3 C29 C30 C31 C31 C32 C34 C35 C36 C37 Відстань між атомами, Å N2 2.028(18) N1 2.099(16) І1 2.566(4) І2 2.572(4) N3 1.975(18) N4 2.078(16) І3 2.560(4) І4 2.581(4) С1 1.367(17) C5 1.410(10) C2 1.353(18) C3 1.408(10) C4 1.387(10) C6 1.55(2) C5 1.386(6) C7 1.52(2) C8 1.548(11) C9 1.522(15) C10 1.399(15) C14 1.426(11) С11 1.41(2) C12 1.42(2) C13 1.41(2) C14 1.41(2) C15 1.425(10) C19 1.431(11) C16 1.39(2) C17 1.434(11) C18 1.406(19) C20 1.558(19) C19 1.428(11) C21 1.526(19) C22 1.58(4) C23 1.47(4) C28 1.410(11) C24 1.426(11) C25 1.427(11) C26 1.426(11) C27 1.421(8) C28 1.410(7) C33 1.406(14) C29 1.419(15) C30 1.419(11) C31 1.406(10) C32 1.400(10) C34 1.55(2) СЗЗ 1.416(11) С35 1.53(2) С36 1.52(2) С37 1.53(2) С42 1.401(9) N2 N2 N1 N2 N1 І1 N3 N3 N4 N3 N4 І3 C1 C1 C5 C2 C1 C4 C4 C2 C5 C4 C7 C6 C9 C10 C10 C14 C9 C10 C13 C12 C13 C15 C15 C19 C16 C15 C18 C18 C16 C17 C18 C21 C20 C23 С28 С28 С24 С23 С26 Zn1 Zn1 Zn1 Zn1 Zn1 Zn1 Zn2 Zn2 Zn2 Zn2 Zn2 Zn2 N1 N1 N1 C1 C2 C3 C3 C3 C4 C5 C6 C7 C8 C9 C9 C9 C10 C11 C12 C13 C14 N2 N2 N2 C15 C16 C17 C17 C17 C18 C19 C20 C21 C22 С23 С23 С23 С24 С25 4 Кути між атомами, ° N1 107.5(8) І1 108.5(5) І1 107.6(5) І2 104.8(6) І2 105.8(5) І2 121.83(15) N4 106.1(8) І3 105.6(6) І3 107.5(6) І4 106.8(6) І4 107.3(6) І4 122.45(16) C5 119.7(14) Zn1 121.0(12) Zn1 119.3(13) N1 119.6(15) C3 122.2(14) C2 117.9(12) C6 122(2) C6 119(2) C3 119.2(12) N1 120.5(13) C3 106.5(19) C8 97.5(15) C7 105.9(15) C14 114.9(16) C8 134(2) C8 111(3) С11 126(2) C12 121(2) С11 110(2) C14 131(2) C9 116(2) C19 116(2) Zn1 122.9(16) Zn1 119.6(15) N2 130(2) C17 109(2) C16 127(2) C20 118(2) C20 115(2) C19 118(2) N2 118(2) C17 117(2) C22 113(2) C21 112(2) С24 117.7(17) С22 126(3) С22 116(3) С25 117.4(16) С24 127.1(14) UA 108291 C2 C37 C42 C41 C40 C39 N4 N4 C43 C44 C45 C45 C47 C48 C49 C50 C51 C51 C56 C55 C54 C53 ______ 5 10 С38 С41 С40 С39 С38 С47 С43 С44 С45 С46 С48 С46 С49 С50 С51 С56 С52 С55 С54 С53 С52 1.421(8) 1.409(7) 1.407(7) 1.407(7) 1.411(7) 1.374(10) 1.405(7) 1.388(10) 1.387(10) 1.407(7) 1.604(19) 1.415(7) 1.56(2) 1.54(2) 1.536(11) 1.415(11) 1.414(10) 1.417(9) 1.411(7) 1.421(8) 1.421(11) С27 С28 С23 С33 С33 С29 С30 С31 С32 С32 С30 С31 N3 С35 С36 С35 С42 С42 С38 С37 С40 С39 С40 С39 С47 С47 С43 С44 С45 С44 С44 С46 N4 С49 С50 С51 С56 С56 С52 С51 С54 С55 С54 С51 С45 С26 С27 С28 N3 N3 N3 С29 С30 С31 С31 С31 С32 С33 С34 С35 С36 С37 С37 С37 С42 С41 С40 С39 С38 N4 N4 N4 С43 С44 С45 С45 С45 С47 С48 С49 С50 С51 С51 С51 С56 С55 С54 С53 С52 С46 С25 С26 С27 С29 Zn2 Zn2 N3 С29 С30 С34 С34 С33 С32 С31 С34 С37 С38 С36 С36 С41 С42 С41 С38 С37 С43 Zn2 Zn2 N4 С43 С46 С48 С48 С46 С45 С48 С49 С52 С50 С50 С55 С56 С53 С52 С53 С47 109.9(13) 123.7(12) 119.9(14) 106.7(14) 128.4(15) 124.9(12) 130.5(15) 116.0(14) 119.5(12) 124(2) 114(2) 117.9(15) 129.1(16) 95(3) 98(4) 128(3) 125.6(11) 123(3) 110(3) 115.5(11) 122.0(10) 118.9(10) 121.4(11) 114.9(11) 122.7(10) 119.0(12) 118.1(13) 116.2(11) 123.2(11) 119.5(10) 119(2) 122(2) 120.0(11) 128(4) 89(3) 109(3) 112.8(13) 123(3) 123(3) 124.9(13) 116.0(12) 123.5(14) 112.6(16) 127.8(16) 118.2(10) Таким чином, як свідчать дані рентгеноструктурного аналізу (таблиці 1, 2, фігури 1-4) біс-4(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодид має молекулярну кристалічну ґратку, характеризується щільною упаковкою (без пор, каналів та порожнин). Ґратка додатково стабілізована за рахунок гідрофобних стекінг-взаємодій (фігура 5) - паралельного зміщеного стекінгу (відстань між крайніми атомами водню сусідніх кілець - 3.640 Å та 3.705 Å) та Т-стекінгу (відстань між атомом водню одного ароматичного кільця та центром сусіднього кільця становить 2.977 Å). Координаційний поліедр цинку має тетраедричну будову (таблиця 2). Загальна формула координаційної сполуки (біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодиду - ZnC28H30N2I2 · Кількісний аналіз координаційної сполуки, що пропонується, було визначено також за допомогою CHN-аналізатора марки Carlo Erba. Знайдено, %: С = 44,57, Η = 4,12, Ν = 3,84. Розраховано, %: С - 47,12, Η - 4,23, Ν = 3,92. 5 UA 108291 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Синтезований біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодид як індикатор використовували для виготовлення хімічного індикаторного матеріалу, чутливого до тетраоксиду діазоту, діоксиду азоту як продукту дисоціації тетраоксиду діазоту, азотної й азотистої кислот як продуктів взаємодії тетраоксиду діазоту з вологою повітря (водою) таким чином. Як носій для згаданого індикаторного матеріалу використовували вибілену бавовняну 2 тканину типу бязь або батист, що мала питому поверхню від 0,5 до 1,7 м /г. Тканину розрізали на стрічки потрібної ширини й довжини з урахуванням габаритів рознімних з'єднань промислової конструкції, її зварних швів тощо як об'єктів контролю на герметичність. Краї стрічок оверлочували з метою запобігання їх розплетення. Для просочування стрічок тканини готували розчин біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодиду в одному з вище згаданих розчинників (в розчиннику спиртової природи або в галогеналкані або в циклічному простому ефірі або в аліфатичному складному ефірі). Кількість розчину, що готували, залежала від кількості стрічкового тканинного носія, що підлягав обробці. Відповідний розчин заливали в затемнену посудину з хімічно стійкого відносно нього матеріалу. В розчин занурювали стрічку тканини й певний час просочували її розчином при кімнатній температурі. Потім просочену стрічку тканини вилучали з розчину й сушили при кімнатній температурі в повністю затемненій витяжній шафі до повного видалення розчинника. Найбільш рівномірного розподілу біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодиду по об'єму матеріалу, й відповідно, однакову реакцію кожної ділянки індикаторного матеріалу на тетраоксид діазоту, діоксид азоту, азотну й азотисту кислоти можна досягти у разі застосування подвійного просочення носія (стрічки вибіленої бавовняної тканини типу бязь або батист, що 2 має питому поверхню від 0,5 до 1,7 м /г) розчином індикатора певної концентрації й обов'язкового його сушіння після кожного просочення. Таким чином одержували надійний індикаторний матеріал для контролю герметичності з'єднань порожнистих конструкцій, що заповнені тетраоксидом діазоту. До використанням індикаторний матеріал зберігали в затемненому герметичному пакеті. Індикаторний матеріал, що містив біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодид як основний компонент-індикатор, застосовували для контролю герметичності з'єднань конструкцій, що заповнені тетраоксидом діазоту, таким чином. Індикаторний матеріал приводили в щільний контакт зі з'єднанням промислової порожнистої конструкції, що заповнена тетраоксидом діазоту, й закріплювали на цьому з'єднанні, наприклад за допомогою прозорої клейкої стрічки типу «скотч». У момент забезпечення контакту матеріалу зі з'єднанням конструкції включали секундовимірювач. У місцях наскрізних дефектів з'єднання конструкції на матеріалі утворювались плями коричневого кольору з жовтуватим або фіолетовим відтінком, діаметр яких з часом збільшувався. Контроль герметичності з'єднання конструкції індикаторним матеріалом здійснювали протягом часу, що необхідний для утворення індикаторним плям на матеріалі такого діаметра, який легко фіксується візуально й піддається вимірюванню з невеликою похибкою. Після закінчення контролю герметичності з'єднання конструкції індикаторним матеріалом останній знімали зі з'єднання. Одночасно зупиняли секундовимірювач. Вимірювали діаметри індикаторних плям на матеріалі, що утворилися за час контролю. Шляхом порівняння визначених при певній температурі діаметрів індикаторних плям на матеріалі з попередньо створеним за допомогою каліброваних за пропускною здатністю для тетраоксиду діазоту імітаторів наскрізних дефектів банком даних визначали величини потоків тетраоксиду діазоту крізь наскрізні дефекти з'єднання промислової конструкції. Оптимальний вміст біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодиду в згаданому індикаторному матеріалі має бути від від 0,03 до 0,10 грама на один грам носія (бавовняної 2 тканини типу бязь або батист з питомою поверхнею від 0,5 до 1,7 м /г). Як засвідчили результати промислових випробувань, хімічний індикаторний матеріал, що містить біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодид як основний компонент-індикатор, дозволяє швидко й надійно візуально виявити витоки тетраоксиду діазоту, а також витоки продуктів хімічних перетворень тетраоксиду діазоту крізь наскрізні дефекти з'єднань -7 3 порожнистих промислових конструкцій величиною не менше порядку 1·10 м ·Па/с при роботі в різних температурних умовах і при різній вологості повітря. Біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодид, що заявляється, може бути легко синтезований промисловим шляхом і як основний компонент хімічних індикаторних матеріалів забезпечує оперативний високочутливий контроль такими матеріалами витоків тетраоксиду діазоту крізь наскрізні дефекти з'єднань заповнених цією речовиною промислових конструкцій в умовах високої вологості повітря, а також забезпечує високу чутливість згаданих матеріалів до продуктів хімічних перетворень тетраоксиду діазоту. 60 6 UA 108291 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ Біс-4-(3-фенілпропілпіридин)цинку(ІІ) дийодид структурної формули H H H H H H N N H H H I Zn I H H H , 5 що проявляє індикаторну дію. 7 UA 108291 C2 8 UA 108291 C2 Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 9