Пристрій для розпилювання рідини

Реферат: Розпилювальний пристрій (100) для розпилювання рідини (L), який містить резервуар (10), який містить рідину (L) для розпилювання, принаймні один ежектор (20) для рідини, який сполучений із згаданим резервуаром (10), і піротехнічний генератор (30) газу для стискання рідини всередині згаданого резервуара і випускання її під тиском із згаданого резервуара. Згідно з винаходом у принаймні одному режимі роботи ежектор (20) сполучений з газовим генератором (30) з можливістю живлення газом, одержаним згаданим генератором (30). UA 115554 C2 (12) UA 115554 C2 UA 115554 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід відноситься до пристрою для розпилювання рідини. Пристрій представленого винаходу пристосований, зокрема, для розпилювання рідини з високою в‘язкістю, такої як масло або фарба, або, насправді, певних гасильних речовин. Особливо переважне застосування винаходу лежить в області гасіння вогню. В області гасіння вогню відоме випускання гасильної речовини, яка міститься в резервуарі, під дією гарячого газу, одержаного піротехнічним генератором газу, при цьому гасильна речовина, яка залишає резервуар, подається в ежектор. Під дією високої температури речовина, яка дифундувала в зону вогню, випаровується, роблячи внесок як в гасіння вогню так і в запобігання його поширенню. У вигляді прикладу в патенті FR 2 936 715 описується пристрій, який містить циліндричне тіло, яке вміщує ковзний поршень, який формує на одній стороні камеру, яка формує резервуар, заповнений гасильною речовиною, а на іншій стороні - камеру, яка містить генератор газу. Коли активується генератор газу, то тиск газу рухає поршень таким чином, що гасильна речовина випускається з резервуара з надходженням до ежектора. Температура гасильної речовини, яка зберігається в резервуарі такого розпилювального пристрою, буде суттєво змінюватися в залежності від навколишнього середовища, в якому повинен знаходитися згаданий пристрій. Наприклад, коли розпилювальний пристрій розташований на борту літака, то температура гасильної речовини може значно падати. За таких обставин, після розпилення речовина має час для випаровування. Відстань, яка проходиться гасильною речовиною до випаровування, є також довшою. Окрім того, в‘язкість і густина гасильної речовини збільшуються, таким чином приводячи для того ж ежектора до гіршого розпилювання при заданому тиску. Збільшення в‘язкості гасильної речовини також приводить до збільшення розміру крапель, які розпилюються, що робить внесок у подальше збільшення періоду часу, необхідного для випаровування речовини в зоні вогню. Зокрема, може трапитися, що розпилені краплі замість випаровування в зоні вогню ударятимуться в холодну поверхню, розташовану далі і потім стікатимуть по ній. Таким чином, необхідна концентрація гасильної речовини не досягається і вогонь не гаситься. У світлі такого попереднього рівня техніки задачею винаходу є надання розпилювального пристрою, який забезпечує гарне розпилення в широкому інтервалі робочих температур, зокрема, коли холодно, і який придатний для використання навіть з рідиною, яка має велику в‘язкість. Ця задача вирішується розпилювальним пристроєм для розпилення рідини, який містить резервуар, який містить рідину для розпилювання, принаймні один ежектор для випускання рідини, сполучений із згаданим резервуаром, і піротехнічний генератор газу для стиснення рідини всередині згаданого резервуара і випускання її під тиском із згаданого резервуара, при цьому пристрій відрізняється тим, що у принаймні одному режимі роботи ежектор також сполучений з генератором газу у такий спосіб, щоб надати йому можливість живитися газом, одержаним згаданим генератором. Ежектор розпилювального пристрою винаходу, таким чином, пристосований для живлення як рідиною для розпилювання так і димним газом, при цьому рідинні та газові контури з‘єднуються між собою для створення турбулентності всередині ежектора або на його виході. Під дією змішування з газом рідина диспергується у формі дрібних крапель. В представленому описі, коли рідина і газ повинні "змішуватися", то слід розуміти, що рідина вводиться в аеродинамічний контакт з газом, зокрема протягом періоду, який є коротким, або зі швидкістю, яка є високою. Під дією аеродинамічного зсуву рідина ділиться на мікрокраплі. В силу цих умов, пристрій забезпечує гарне розпилення рідини, навіть коли рідина має високу в‘язкість. Окрім того, оскільки газ, який живить ежектор, є гарячим, беручи до уваги те, що він надходить від піротехнічного генератора газу, він служить для нагрівання рідини, з якою він змішується, для зменшення її в‘язкості і додаткового покращення її розпилення. В прикладі, ежектор є соплом, яке випускає суміш двох текучих субстанцій. Термін "сопло для випускання суміші двох текучих субстанцій" використовується для вказання сопла, яке живиться першим контуром для подачі потоку рідини, яка повинна розпилюватися, і другим контуром для подачі потоку газу (канал, по якому протікає газ, який має радіальну компоненту по відношенню до напряму руху рідини), і виконане для введення рідини та газу в контакт і, таким чином, розділення рідини на дрібні краплі. Таке сопло повинно виконувати внутрішнє змішування, коли рідина і газ змішуються всередині сопла, і зовнішнє змішування, коли змішування відбувається зовні при полишенні сопла. У прикладі пристрій винаходу є вогнегасником, а згадана рідина є потім гасильною речовиною. За таких обставин, найбільша частина димового газу, одержаного піротехнічним 1 UA 115554 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 генератором газу, складається з CO2, N2 і H2O(g) таким чином, що димовий газ, який вводиться в сопло і, таким чином, випускається на вогонь разом з розпиленою рідиною, може також робити внесок у підвищення ефективності пристрою щодо гасіння вогню. Димовий газ, який вводиться в сопло, робиться навіть ще ефективнішим шляхом охолодження завдяки теплообміну з рідиною в соплі. В прикладі генератор газу розташований принаймні частково всередині резервуара. У цей спосіб, частина газу, який одержується, може легко і безпосередньо подаватися всередину резервуара. У прикладі генератор газу виконаний для одержання газу, який вивільняється для безпосередньої дії на рідину. У прикладі генератор газу виконаний для одержання газу для опосередкованої дії на рідину за допомогою рухомого роздільного елемента. Наприклад, рухомий роздільний елемент є деформівною мембраною, зокрема гнучкою мембраною. Ця умова звужує кількість обмежень, які накладаються при виготовленні пристрою. Тим не менше, цей приклад не є обмежувальним. Таким чином, в іншому прикладі і, якщо генератор газу і резервуар виконані належним чином, то роздільний елемент може бути ковзним поршнем, який формує два простори, один з яких утворює камеру згорання, яка вміщує піротехнічний заряд, а інший утворює резервуар з рідиною для розпилювання. У прикладі генератор газу має принаймні одну камеру згорання, яка вміщує піротехнічний заряд, і камеру стискання, яка сполучається із згаданою камерою згорання за допомогою принаймні одного газопропускного отвору, при цьому камера стискання сформована рухомим роздільним елементом. Газ, який живить ежектор, переважно береться безпосередньо з камери згорання, а не з камери стискання, для полегшення контролю його тиску і/або витрати. Таким чином, згідно з переважною умовою генератор газу містить принаймні одну камеру згорання, яка вміщує піротехнічний заряд, при цьому ежектор є соплом, і у принаймні одному режимі роботи сопло безпосередньо сполучене із згаданою камерою згорання. В особливому варіанті виконання генератор газу містить камеру згорання, яка вміщує принаймні один піротехнічний заряд, при цьому згадана камера згорання встановлена таким чином, що частина газу, одержана у згаданій камері, діє на рідину для стискання її і випускання з резервуара, і таким чином, що у принаймні режимі роботи інша частина газу, одержаного в камері, живить ежектор, зокрема для змішування в ньому із згаданою рідиною. За допомогою цих умов тільки одне джерело газу використовується як для стискання рідини, яка міститься в резервуарі, так і для живлення сопла газом. У цьому прикладі пристрій також має перевагу, яка надає можливість резервуару і генератору газу скидати в кінці роботи тиск за допомогою випускного(х) отвору(в) ежектора. В іншому варіанті виконання генератор газу має перший блок, який має першу камеру згорання, яка вміщує принаймні один перший піротехнічний заряд, і другий блок, який містить другу камеру згорання, яка вміщує принаймні один другий піротехнічний заряд, при цьому згаданий перший блок генератора газу розташований таким чином, що газ, одержаний у згаданій першій камері згорання, діє на рідину для стискання її і випускання з резервуару, а згаданий другий блок генератора газу розташований таким чином, що у принаймні одному режимі роботи газ, одержаний у згаданій другій камері згорання, живить систему для випускання рідини, зокрема для змішування в ній із згаданою рідиною. У цьому прикладі резервуар, який сполучається з першим проточним контуром ежектора, з‘єднується з першою камерою згорання (тобто, камерою згорання першого блока генератора газу), тоді як друга камера згорання (тобто, камера другого блока генератора газу) живить газом другий проточний газовий контур ежектора. У варіанті виконання піротехнічний генератор газу містить запальник, пристосований для сумісного запалювання першого піротехнічного заряду першого генератора газу і другого піротехнічного заряду другого генератора газу. В іншому варіанті виконання піротехнічний генератор газу містить перший запальник, пристосований для запалювання першого піротехнічного заряду, і другий запальник, пристосований для запалювання другого піротехнічного заряду незалежно від першого. За таких обставин, розпилювальний пристрій може містити керувальну систему, зокрема електричну керувальну систему, пристосовану для активування першого і другого запальника синхронним або асинхронним чином. Керування активуванням першого і другого запальника може, таким чином, служити для синхронізації надходження рідини та газу в сопло. 2 UA 115554 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 У варіанті виконання розпилювальний пристрій містить датчик температури всередині резервуара і керувальний елемент, який керує активуванням другого запальника в залежності від значення температури, виміряної всередині резервуара. В іншому варіанті виконання розпилювальний пристрій додатково містить клапан для керування витратою газу, який подається в ежектор і до датчика температури, розташованого всередині резервуара, при цьому згаданий клапан керується в залежності від температури, виміряної згаданим датчиком. Нижче описуються різні варіанти виконання. Тим не менше, якщо не вказано протилежне, то характеристики, описані будь-яким одним варіантом виконання, можуть застосовуватися до будь-якого іншого варіанта виконання. Винахід може бути краще зрозумілим, а його інші переваги стануть яснішими у світлі наступного опису на даний момент переважних варіантів виконання пристрою у відповідності з принципом винаходу, наданого виключно у вигляді прикладу і описаного з посиланням на супровідні креслення, на яких: Фігура 1 зображає схематичний вид розпилювального пристрою у першому варіанті виконання представленого винаходу; Фігура 2A зображає вид осьового перерізу ежектора з Фігури 1 у варіанті виконання; Фігура 2B зображає інший елемент ежектора; Фігура 3 зображає переважний варіант виконання розпилювального пристрою з Фігури 1; Фігура 4 зображає вид частини розпилювального пристрою у другому варіанті виконання винаходу; Фігура 5 зображає вид частини розпилювального пристрою у третьому варіанті виконання винаходу; і Фігура 6 зображає третій варіант виконання винаходу. Фігура 1 зображає схему, яка показує розпилювальний пристрій (названий нижче "пристрій") 100 в першому варіанті виконання представленого винаходу. Розпилювальний пристрій 100 головним чином містить резервуар 10, який містить рідину L, піротехнічний генератор 30 газу і ежектор 20 для рідини L. Генератор 30 газу містить головне тіло 39, яке формує камеру згорання 36, яка вміщує піротехнічний заряд 34. Вона також містить запальник 32, здатний активуватися керувальним блоком, зокрема електричним керувальним блоком (не зображений), який пристосований в активованому стані до запалювання згаданого заряду 34. У прикладі генератор 30 газу міститься частково всередині резервуара 10. Як зображено на Фігурі 1, камера згорання 36 сполучається наскрізним отвором 38 в головному тілі 39 з простором, який утворює камеру 35 стискання, розташовану всередині резервуара і сформовану рухомим роздільним елементом 16. У цей спосіб, частина газу G, одержаного у камері згорання 36, коли вона працює, подається безпосередньо всередину резервуара 10, в камеру 35 стискання генератора 30 і рухомий роздільний елемент 16 відділяє камеру стискання, яка містить газ G, одержаний генератором 30, від рідини L, яка міститься в резервуарі 10. У вигляді прикладу, роздільний елемент 16 є гнучкою мембраною, придатною для деформування під дією тиску газу G для передачі тиску до рідини L, яка міститься в резервуарі 10. Слід також відзначити, що резервуар 10 має елемент для подачі рідини L, зокрема крихку мембрану 13, яка відкривається при перевищенні певного тиску згаданої рідини L. Коли піротехнічний генератор 30 активується, то газ G, який надходить з камери згорання і міститься в камері стискання, діє на поверхню рідини за допомогою роздільного елемента 16, таким чином уникаючи контакту між рідиною і газом, і, таким чином, уникаючи формування емульсії. При перевищенні певної порогової величини тиску (тиск, який створюється газом G і передається рідиною L), подавальний елемент 13 відкривається і рідина L подається під тиском в трубку 14, яка з‘єднує резервуар 10 з ежектором 20. У цьому прикладі пристрій є вогнегасником, а рідина L є гасильною речовиною, зокрема типу незаймистого гідрофторефіру (HFE), як описано в заявці на патент EP 1782861. Цей тип матеріалу надає перевагу, яка забезпечує високу якість гасіння вогню без будь-якого впливу на екологію. Піротехнічний заряд 34 може формуватися, наприклад, сполукою, такою як сполуки, описані в заявках на патент WO 2006/134311 або WO 2007/042735, і, зокрема, такими сполуками, які утворені по суті нітратом гуанідину і основним нітратом міді, які гарно пристосовані до контексту 3 UA 115554 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 представленого винаходу. Фахівець у цій галузі знає як пристосувати форму, масу і склад піротехнічного заряду 34 в залежності від бажаних швидкостей подачі і годин спрацьовування. Як можна побачити на Фігурі 1, піротехнічний генератор 30 газу також містить принаймні один отвір 42 з діаметром, пристосованим до бажаної витрати газового потоку, який веде від камери згорання 36 і сполучений з каналом 40 для живлення рідиною ежектора 20. У всьому нижченаведеному описі випускний(і) отвір(и) для димового газу, який(і) сполучається/сполучаються з ежектором 20, називається/називаються "отвором(и) витікання". Хоча піротехнічний заряд переважно вибирається зі сполук, які надають мало або не надають тверді відходи, можна, щоб тверді частинки одержувалися і подавалися по каналу 40 до ежектора 20. Фільтр 44 частинок, таким чином, переважно встановлюється в каналі 40, який живить ежектор 20, для запобігання забивання його твердими частинками, які надходять з генератора 30 газу. Ежектор 20, який живиться гасильною речовиною L, яка міститься в резервуарі 10, за допомогою каналу 14 і газом, який надходить з камери згорання 36 по каналу 40, зображений детальніше на Фігурі 2A. У цьому прикладі ежектор 20 є соплом "для випускання суміші двох текучих субстанцій". У цьому прикладі він має дві коаксіальні трубки 71 і 72, які формують внутрішній проточний контур 73, утворений трубкою 71 меншого діаметра, і зовнішній проточний контур 74, сформований між зовнішньою поверхнею трубки 71 і внутрішньою поверхнею трубки 72 більшого діаметра. Внутрішній проточний контур 73 з‘єднаний з каналом 14, який сполучається з резервуаром 10, а зовнішній проточний контур 74 з‘єднаний з каналом 40, який сполучається з камерою згорання 36. У цьому прикладі сопло 20 для випускання суміші двох субстанцій є соплом з внутрішнім змішуванням, тобто, аеродинамічний контакт між газом і рідиною встановлюється всередині сопла 20. Для цього, у зображеному прикладі зовнішня трубка 72 має звуження 75 на своєму віддаленому кінці. Віддалений кінець 76 внутрішньої трубки 71 розташований всередині зовнішньої трубки 72 безпосередньо зверху по потоку від її звуження 75. Дві трубки 71 і 72, таким чином, мають кінці, зміщені один від іншого таким чином, що струмені рідини і газу сходяться всередині сопла і входять в динамічний контакт перед полишенням сопла крізь отвір 77 зовнішньої трубки 72. Слід відзначити, що, оскільки секція для протікання газу зменшується поблизу випускного отвору внутрішньої трубки 71, то газ випускається з дуже високою швидкістю до гасильної речовини, яка надходить з трубки 71, і, в результаті, гасильна речовина L диспергується крізь отвір 77 у формі дрібних крапель D (дивіться Фігуру 1). Інший приклад сопла 20', придатного для використання в розпилювальному пристрої представленого винаходу, описується нижче з посиланням на Фігуру 2B. Елементи, які мають ту ж саму функцію що й на Фігурі 2A, позначені однаковими позиційними позначеннями разом з початковим знаком. Сопло 20' відрізняється від сопла 20 з Фігури 2A тим, що змішування газу і рідини відбувається за допомогою двох струменів, які надходять, відповідно, з внутрішнього проточного контуру 73' і із зовнішнього проточного контуру 74', які сходяться у випускному отворі сопла 20'. Воно називається соплом для випускання суміші двох субстанцій із зовнішнім змішуванням. Оскільки дві трубки 71 і 72 мають кінці, які розташовані врівень, то газ і рідина залишають сопло до можливості змішування між собою. Як у вищеописаному прикладі, зовнішня трубка 72' звужується на своєму кінці таким чином, що її проточна секція поступово зменшується. Зменшення проточної секції для газу приводить до збільшення швидкості газу, таким чином покращуючи ефективність змішування. Робота розпилювального пристрою 100 описується детальніше нижче. Розпилювальний пристрій 100 активується активуванням запальника 32 і, в результаті, спалюванням піротехнічного заряду 34 всередині камери згорання 36. Під дією тиску газ, який одержується з цього згорання, виходить крізь наскрізний отвір 38 в головному тілі 39 і проходить в камеру 35 стискання, яка розташована всередині резервуара 10, при цьому ця камера формується у цьому прикладі деформівною мембраною 16 і головним тілом 39 генератора газу. В результаті розширення газу, мембрана 16 поступово деформується і об‘єм камери 35 стискання зростає. Тиск газу G передається до гасильної речовини L за допомогою мембрани 16. 4 UA 115554 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Під дією тиску рідини L подавальний елемент 13 відкривається і речовина випускається з резервуара 10 крізь його отвір 12, який веде до каналу 14. Одночасно, частина газу, який міститься в камері згорання 36, проходить крізь отвір 42 і протікає вздовж каналу 40 до розпилювального сопла 20. Оскільки газ все ще гарячий, то він передає своє тепло до гасильної речовини L у соплі 20. В результаті, димовий газ охолоджується, тоді як гасильна речовина нагрівається, спричиняючи зменшення своєї в‘язкості. Газ і рідина, нарешті, входять в контакт таким чином, що рідина розпилюється з сопла 20 у формі дрібних крапель D, які переважно спрямовуються до вогню F, який необхідно гасити. Можна зрозуміти, що струмінь газу турбулізується в зоні, де рідина досягає сопла. Газ збурює рідину і викидає мікрокраплі до цілі. Після роботи в камері згорання 36 тиск скидається за допомогою випускного отвору сопла 20. Можуть передбачатися додаткові елементи для скидання тиску, але вони, тим не менше, не суттєві. Фігура 3 зображає той же розпилювальний пристрій 100 у переважному варіанті виконання. У цьому варіанті виконання пристрій 100 також має датчик 54 температури, який розташований всередині резервуара 10 і переважно контактує з рідиною L, яка міститься в резервуарі, керований клапан 50 у газопостачальному каналі 40 і керувальний елемент 52 для керування клапаном в залежності від величини(н) температури, виміряної(х) датчиком 54 температури. Таким чином, в залежності від температури рідини L і, таким чином, від її в‘язкості клапан 50 керується для регулювання витрати газового потоку і для гарантії введення належної кількості газу в сопло 20 для забезпечення необхідної якості розпилення рідини. За певних обставин, рідина L для розпилювання має в‘язкість, яка є досить низькою, і загалом температуру, яка є досить високою, для гарантії своєї вірної дифузії без будь-якого попереднього нагрівання або змішування з газом. Елемент для керування газом може потім змушувати клапан повністю закриватися під час розпилювання і сопло може потім функціонувати як сопло для єдиної текучої субстанції, яка є рідиною. За таких обставин, пристрій повинен оснащуватися елементом для регулювання тиску всередині камери згорання генератора газу, наприклад в отворі для витікання газу, який відкривається або закривається в залежності від тиску в генераторі газу. Цей регулятор може, зокрема, складатися з самого клапана 50, який сконфігурований для займання положення, у якому канал 40 закритий, але деяка частина газу, який міститься в камері згорання, може подаватися назовні. Фігура 4 зображає часткову схему, яка показує розпилювальний пристрій 200 у другому варіанті виконання представленого винаходу. Елементи, які не зображені, повинні вважатися ідентичними тим, що описані з посиланням на перший варіант виконання (Фігури 1-3), і вони повторно не описуються. Пристрій 200 відрізняється від вищеописаного пристрою конфігурацією свого генератора 130 газу. Як зображено на Фігурі 4, генератор 130 газу у цьому варіанті виконання має перший блок 81 і другий блок 82, кожен з яких має відповідну камеру згорання 36a, 36b разом з принаймні одним відповідним піротехнічним зарядом 34a, 34b, вміщеним у кожну із згаданих камер 36a, 36b, і генератор 130 газу також має запальник 32, з‘єднаний з обома блокам 81 і 82 генератора газу і пристосований для одночасного запалювання двох піротехнічних зарядів 34a і 34b. У цьому прикладі перша камера згорання 36a сполучається з камерою 35 стискання всередині резервуара 10 наскрізним отвором 38. Увесь газ G1, одержаний у першій камері згорання 36, подається всередину резервуара всередині камери 35 стискання, сформованої передавальним елементом 16 типу деформівної мембрани, ідентичного елементу з Фігурі 1. Як у вищеописаному першому варіанті виконання, газ G1, який міститься в камері стискання, діє на рідину L. У зображеному варіанті виконання ця дія є непрямою і відбувається за допомогою передавального елемента 16. У цьому варіанті виконання друга камера згорання 36b з‘єднана з соплом 20 за допомогою каналу 40. Точніше, у цьому варіанті виконання отвір(и) 42 витікання другої камери згорання 36b сполучається/сполучаються виключно з соплом 20. Іншими словами, у цьому другому варіанті виконання одна камера згорання пристосована для одержання газу G1 для стискання рідини L і подачі її до ежектора 20, тоді як друга камера згорання, яка не залежить від першої, служить для живлення ежектора газом G2. У цей спосіб, функції випускання гасильної рідини і подачі газу розділяються. Перший і другий піротехнічний заряд можуть вибиратися незалежно один від іншого для дотримання обмежень, спеціальних для їх відповідних функцій. 5 UA 115554 C2 5 10 15 20 25 30 35 Переважно, другий піротехнічний заряд може складатися зі сполуки того ж типу що й сполуки, описані в заявці на патент WO 2009/095578, яка надає азот (інертний гасильний газ), наприклад, яка по суті містить азодікарбонамід і азотний відновлювальний заряд, при цьому перший піротехнічний заряд потім робить внесок у передачу тепла, необхідного для їх розщеплення. Фігура 5 зображає часткову схему, яка показує розпилювальний пристрій 300 у третьому варіанті виконання представленого винаходу. Елементи, які не зображені і/або не описані, необхідно вважати ідентичними тим, що описані з посиланням на перший і другий варіант виконання (Фігури 1-4). Пристрій 300 відрізняється від пристрою з Фігури 4 виключно тим, що його піротехнічний генератор 230 має два різні запальники 32a і 32b, при цьому перший з двох запальників сконфігурований для запалювання виключно першого(х) піротехнічного(х) заряду(в) 34a, розташованого(х) у першій камері згорання 36a першого блока 81 генератора газу, і другого запальника 42b, який сконфігурований для запалювання виключно другого(х) заряду(в) 34b, розташованого(х) у другій камері згорання 36b другого блока 82 генератора газу. Можна розуміти, що перший і другий запальник можуть активуватися спільним керувальним блоком або спеціальними керувальними блоками, зокрема електричними керувальними блоками. В залежності від вимог перший і другий запальник можуть активуватися синхронно або асинхронно. Загалом, бажано активувати запальники у такий спосіб, щоб розпилюваний газ досягав сопла трохи пізніше ніж рідина. Асинхронне активування двох запальників з малою затримкою при активуванні другого запальника, таким чином, дозволяє обмежувати тиск, необхідний для рідини в резервуарі (порядку 5 бар - 10 бар) і для сопла (порядку 5 бар). У прикладі, зображеному на Фігурі 5, датчик 54 температури розташований всередині резервуара 10 переважно в контакті з гасильною речовиною L. Пусковий елемент 56, який формує керувальний блок для другого запальника 32b, з‘єднаний з датчиком 54 температури і з вищеописаним другим запальником 32b. Другий запальник 32b, який запалює другий піротехнічний заряд 34b, може, таким чином, активуватися тільки, коли температурні умови, дії яких піддається розпилювальний пристрій 300, вимагають сопло працювати за умов змішування двох текучих субстанцій для забезпечення гарного розпилення гасильної речовини L. Інакше, він не активується і сопло 20 потім працює як сопло для випускання однієї субстанції, яке живиться тільки гасильною речовиною. Як зображено на Фігурі 6, два блоки 81 і 82 генератора газу і їх відповідні запальники 32a, 32b можуть також розташовуватися окремо один від іншого. Усі інші аспекти залишаються ідентичними аспектам, описаним з посиланням на Фігуру 5. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 40 45 50 55 60 1. Розпилювальний пристрій (100, 200, 300, 400) для розпилення рідини (L), який містить: резервуар (10), який містить рідину (L) для розпилення; принаймні один ежектор (20) для рідини, сполучений із згаданим резервуаром (10); і піротехнічний генератор (30) газу для стискання рідини всередині згаданого резервуара і випускання її під тиском із згаданого резервуара, який відрізняється тим, що у принаймні одному режимі роботи ежектор (20) сполучений з генератором (30) газу з можливістю живлення газом, одержаним згаданим генератором (30), при цьому генератор (30) газу має перший блок (81), який має першу камеру згорання (36а), яка вміщує принаймні один перший піротехнічний заряд (34а), і другий блок (82), який містить другу камеру згорання (36b), яка вміщує принаймні один другий піротехнічний заряд (34b), при цьому згаданий перший блок (81) генератора газу розташований таким чином, що газ, одержаний у згаданій першій камері згорання (36а), здатен діяти на рідину (L) для стискання її і випускання з резервуара (10), а згаданий другий блок (82) генератора газу розташований таким чином, що у принаймні одному режимі роботи газ, одержаний у згаданій другій камері згорання (36b), здатен живити ежектор (20) для рідини, при цьому піротехнічний генератор (30) газу містить перший запальник (32а), пристосований до запалювання першого піротехнічного заряду (34а), і другий запальник (32b), пристосований до запалювання другого піротехнічного заряду (34b) незалежно від першого. 2. Розпилювальний пристрій (100, 200, 300, 400) для розпилення рідини (L) за п. 1, який відрізняється тим, що генератор (30, 130, 230, 330) газу містить принаймні одну камеру згорання (36, 36а, 36b), яка вміщує піротехнічний заряд (34, 34а, 34b), при цьому ежектор (20) є 6 UA 115554 C2 5 10 15 20 25 30 соплом, і у принаймні одному режимі роботи сопло безпосередньо сполучене із згаданою камерою згорання (36, 36а, 36b) з можливістю живлення газом, одержаним згаданим піротехнічним зарядом. 3. Розпилювальний пристрій (100, 200, 300, 400) за п. 1 або п. 2, який відрізняється тим, що ежектор (20) є соплом для випускання суміші двох текучих субстанцій. 4. Розпилювальний пристрій (100, 200, 300, 400) за п. 3, який відрізняється тим, що сопло (20) для випускання суміші двох текучих субстанцій є соплом з внутрішнім змішуванням. 5. Розпилювальний пристрій (100, 200, 300, 400) за п. 3, який відрізняється тим, що сопло (20) для випускання суміші двох текучих субстанцій є соплом із зовнішнім змішуванням. 6. Розпилювальний пристрій (100, 200, 300, 400) за будь-яким із пп. 1-5, який відрізняється тим, що генератор (30) газу розташований принаймні частково всередині згаданого резервуара (10). 7. Розпилювальний пристрій (100, 200, 300, 400) за будь-яким із пп. 1-6, який відрізняється тим, що генератор (30) газу сконфігурований для одержання газу, який вивільняється для дії безпосередньо на рідину (L). 8. Розпилювальний пристрій (100, 200, 300, 400) за будь-яким із пп. 1-6, який відрізняється тим, що генератор (30) газу сконфігурований для одержання газу для опосередкованої дії на рідину (L) за допомогою рухомого роздільного елемента (16). 9. Розпилювальний пристрій (100, 200, 300, 400) за п. 8, який відрізняється тим, що рухомий роздільний елемент (16) є деформівною мембраною, зокрема гнучкою мембраною. 10. Розпилювальний пристрій (100, 200, 300, 400) за п. 8, який відрізняється тим, що рухомий роздільний елемент (16) є ковзним поршнем. 11. Розпилювальний пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що додатково містить датчик (54) температури всередині резервуара (10) і керувальний елемент (52), який виконаний з можливістю керування активуванням другого запальника (32b) в залежності від температури, виміряної всередині резервуара (10). 12. Розпилювальний пристрій (100) за будь-яким із пп. 1-11, який відрізняється тим, що додатково містить клапан (50) для керування витратою потоку газу, який подається в ежектор (20) і до датчика (54) температури, розташованого всередині резервуара (10), при цьому згаданий клапан (50) виконаний з можливістю керування ним в залежності від температури, виміряної згаданим датчиком (54). 7 UA 115554 C2 8 UA 115554 C2 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 9