Спосіб одержання динітрилу фенілмалонової кислоти

1. Спосіб одержання сполуки формули І 2 (19) 1 3 С1-С6алкіл, С1-С6алкокси-С1-С6алкіл, С1-С6алкоксиС1-С6алкоксигрупу, С1-С6алкілкарбоніл, С1С6алкілтіогрупу, С1-С6алкілсульфініл, С1С6алкілсульфоніл, моно-С1-С6алкіламіногрупу, диС1-С6алкіламіногрупу, С1С6алкілкарбоніламіногрупу, С1-С6алкілкарбоніл(С1С6алкіл)аміногрупу, С2-С6алкеніл, С3С6алкенілоксигрупу, гідрокси-С3-С6алкеніл, С1С6алкокси-С2-С6алкеніл, С1-С6алкокси-С3С6алкенілоксигрупу, С2-С6алкенілкарбоніл, C2С6алкенілтіогрупу, С2-С6алкенілсульфініл, С2С6алкенілсульфоніл, моноабо ди-С1С6алкеніламіногрупу, С1-С6алкіл(С3С6алкеніл)аміногрупу, С2С6алкенілкарбоніламіногрупу, С2С6алкенілкарбоніл(С1-С6алкіл)аміногрупу, С2С6алкініл, С3-С6алкінілоксигрупу, гідрокси-С3С6алкініл, С1-С6алкокси-С3-С6алкініл, С1С6алкокси-С4-С6алкінілоксигрупу, С2С6алкінілкарбоніл, С2-С6алкінілтіогрупу, С2С6алкінілсульфініл, С2-С6алкінілсульфоніл, моноабо ди-С3-С6алкініламіногрупу, С1-С6алкіл(С3С6алкініл)аміногрупу, C2С6алкінілкарбоніламіногрупу або С2С6алкінілкарбоніл(С1-С6алкіл)аміногрупу, і/або фенільне кільце, нафтильне кільце або 5- або 6членне ароматичне кільце можуть містити як замісники галогензаміщений С1-С6алкіл, С1С6алкоксигрупу, гідрокси-С1-С6алкіл, С1-С6алкоксиС1-С6алкіл, С1-С6алкокси-С1-С6алкоксигрупу, С1С6алкілкарбоніл, С1-С6алкілтіогрупу, С1С6алкілсульфініл, С1-С6алкілсульфоніл, моно-С1С6алкіламіногрупу, ди-С1-С6алкіламіногрупу, С1С6алкілкарбоніламіногрупу, С1-С6алкілкарбоніл(С1С6алкіл)аміногрупу, С2-С6алкеніл, С3С6алкенілоксигрупу, гідрокси-С3-С6алкеніл, С1С6алкокси-С2-С6алкеніл, С1-С6алкокси-С3С6алкенілоксигрупу, С2-С6алкенілкарбоніл, С2С6алкенілтіогрупу, С2-С6алкенілсульфініл, С2С6алкенілсульфоніл, моноабо ди-С2С6алкеніламіногрупу, С1-С6алкіл(С3С6алкеніл)аміногрупу, С2С6алкенілкарбоніламіногрупу, С2С6алкенілкарбоніл(С1-С6алкіл)аміногрупу, С2С6алкініл, С3-С6алкінілоксигрупу, гідрокси-С3С6алкініл, С1-С6алкокси-С3-С6алкініл, С1С6алкокси-С4-С6алкінілоксигрупу, С2С6алкінілкарбоніл, С2-С6алкінілтіогрупу, С2С6алкінілсульфініл, С2-С6алкінілсульфоніл, моноабо ди-С3-С6алкініламіногрупу, С1-С6алкіл(С3С6алкініл)аміногрупу, С2С6алкінілкарбоніламіногрупу або С2С6алкінілкарбоніл(С1-Сбалкіл)аміногрупу, і/або фенільне кільце, нафтильне кільце та 5- або 6членне ароматичне кільце можуть містити як замісники радикал формули COOR50, CONR51, SO2NR53R54 або SO2ОR55, де всі R50, R51, R53, R54 та R55 незалежно один від одного означають С1С6алкіл, С2-С6алкеніл або С3-С6алкініл або галоген-, гідрокси-, алкокси-, меркапто-, аміно, ціано-, нітро-, алкілтіо-, алкілсульфініл- або алкілсульфонілзаміщений С1-С6алкіл, С2С6алкеніл або С3-С6алкініл, і n дорівнює 0, 1 або 2, що включає взаємодію сполуки формули II 80847 4 X R1 R3 (R0) n R2 , (II) де R0, R1, R2, R3 та n є такими, як визначено вище, а Х означає групу, яка вилучається, з динітрилом малонової кислоти в інертному розріджувачі в присутності паладієвого каталізатора та основи, причому як основу застосовують гідроксид лужного металу або суміші гідроксидів лужних металів, як паладієвий каталізатор паладій(ІІ)дигалогенід, паладій(II)ацетат, паладій(ІІ)сульфат, біс(трифенілфосфін)паладій(II)дихлорид, біс(трициклопентилфосфін)паладій(ІІ)дихлорид, біс(трициклогексилфосфін)паладій(II)дихлорид, біс(дибензиліденацетон)паладій(0) або тетракіс(трифенілфосфін)паладій(0). 2. Спосіб за п. 1, у якому в сполуці формули II Х означає галоген, R10S(O)2O-, де R10 - метил, галогенметил, н-C4F9, феніл або феніл, від 1 до 3 разів заміщений галогеном, метилом або галогенметилом, або означає моно-, ди- або триарилметоксигрупу. 3. Спосіб за п. 2, у якому Х означає хлор, бром, йод, СF3S(O)2O-(трифлат), СF3(СF2)3S(O)2O(нонафлат), п-толіл-S(O)2O-(тозилат), (С6Н5)2СНО, (СН3-С6Н4)2СНО-, (С6Н5)3СО-(тритил) або (СН3С6Н4)3СО-. 4. Спосіб за п. 3, у якому Х означає хлор, бром або йод. 5. Спосіб за п. 1, у якому паладієвий каталізатор одержують in situ із сполук паладію(ІІ) або паладію(0) шляхом утворення комплексів з фосфіновими лігандами. 6. Спосіб за п. 1, у якому паладієвий каталізатор застосовують у кількості, що становить від 0,001 до 100 мол. % відносно сполуки формули II. 7. Спосіб за п. 1, у якому як розріджувач застосовують аліфатичний, циклоаліфатичний або ароматичний вуглеводень, аліфатичний галогенвуглеводень, нітрил, простий ефір, спирт, кетон, складний ефір або лактон, N-заміщений лактам, амід, ациклічну сечовину, сульфоксид або воду, або суміш цих розріджувачів. 8. Спосіб за п. 7, у якому як ароматичний вуглеводень застосовують простий ефір, Nзаміщений лактам, амід, ациклічну сечовину або сульфоксид. 9. Спосіб за п. 8, у якому застосовують Nметилпіролідон. 10. Спосіб за п. 1, у якому як основу застосовують гідроксид натрію або гідроксид калію, або суміш гідроксиду натрію та гідроксиду калію. 11. Спосіб за п. 10, у якому як основу застосовують гідроксид натрію. 12. Спосіб за п. 9, у якому основу застосовують в еквівалентній кількості або в надлишку, що становить від 2 до 10 еквівалентів відносно динітрилу малонової кислоти. 5 80847 6 13. Спосіб за п. 1, у якому реакцію проводять при температурі від 0 до 250 °С. 14. Спосіб за п. 1, у якому взаємодію динітрилу малонової кислоти зі сполукою формули II проводять при підвищеному тиску. Даний винахід стосується нового способу одержання динітрилів фенілмалонової кислоти. Способи синтезу динітрилів арилмалонової кислоти шляхом утворення зв'язку С-С між незаміщеними й заміщеними арилгалогенідами й динітрилами малонової кислоти [описані в Chem. Commun. 1984, 932, JP-A-60197650 й WO 00/78712]. Синтез проводять у присутності паладієвих каталізаторів і основ в інертних розчинниках. Як переважні основи описані гідриди лужних металів, аміди лужних металів й алкоголяти лужних металів. Відповідно до винаходу несподівано було виявлено, що утворення зв'язку С-С між динітрилами малонової кислоти й моно- або полізаміщеними фенілпохідними можна здійснити з хорошим виходом і при хорошому ступені чистоти одержуваних динітрилів фенілмалонової кислоти, якщо замість основ, вказаних у попередньому рівні техніки, використати гідроксид лужного металу. Відповідно до цього даний винахід стосується способу одержання сполук формули І кисень і сірку, і/або містити як замісники С1С4алкіл; всі R1, R2 й R3 незалежно один від іншого означають водень, галоген, С1-С6алкіл, С2С6алкеніл, С2-С6алкініл, С3-С6циклоалкіл, С1С6галогеналкіл, С2-С6галогеналкеніл, С1С6алкоксикарбоніл-С2-С6алкеніл, С1С6алкілкарбоніл-С2-С6алкеніл, ціано- С2-С6алкеніл, нітро-С2-С6алкеніл, С2-С6галогеналкініл, С1С6алкоксикарбоніл-С2-С6алкініл, С1С6алкілкарбоніл-С2-С6алкініл, ціано-С2-С6алкініл, нітро-С2-С6алкініл, С3-С6галогенциклоалкіл, гідрокси-С1-С6алкіл, С1-С6алкокси-С1-С6алкіл, С1С6алкілтіо-С1-С6алкіл, ціаногрупу, С1С4алкілкарбоніл, С1-С6алкоксикарбоніл, гідроксигрупу, С1-С10алкоксигрупу, С3С6алкенілоксигрупу, С3-С6алкінілоксигрупу, С1С6галогеналкоксигрупу, С3С6галогеналкенілоксигрупу, С1-С6лкоксиС1С6алкоксигрупу, меркаптогрупу, С1С6алкілтіогрупу, С1-С6галогеналкілтіогрупу, С1С6алкілсульфініл, С1-С6алкілсульфоніл, нітрогрупу, аміногрупу, С1-С6алкіламіногрупу, ди(С1С6алкіл)аміногрупу або феноксигрупу, де фенільне кільце може містити як замісники С1-С3алкіл, С1С3галогеналкіл, С1-С3алкоксигрупу, С1С3галогеналкоксигрупу, галоген, ціаноабо нітрогрупу; R2 додатково може означати феніл, нафтил або 5- або 6-членне ароматичне кільце, яке може містити 1 або 2 гетероатоми, вибрані із групи, яка включає азот, кисень і сірку, де фенільне кільце, нафтильне кільце або 5- або 6-членне ароматичне кільце можуть містити як замісники галоген, С3С8циклоалкіл, гідроксигрупу, меркаптогрупу, аміногрупу, ціаногрупу, нітрогрупу або форміл; і/або фенільне кільце, нафтильне кільце або 5- або 6-членне ароматичне кільце можуть містити як замісники С1-С6алкіл, С1-С6алкоксигрупу, гідроксиС1-С6алкіл, С1-С6алкокси-С1-С6алкіл, С1-С6алкоксиС1-С6алкоксигрупу, С1-С6алкілкарбоніл, С1С6алкілтіогрупу, С1-С6алкілсульфініл, С1С6алкілсульфоніл, моно-С1-С6алкіламіногрупу, диС1-С6алкіламіногрупу, С1С6алкілкарбоніламіногрупу, С1-С6алкілкарбоніл(С1С6алкіл)аміногрупу, С2-С6алкеніл, С3С6алкенілоксигрупу, гідрокси-С3-С6алкеніл, С1С6алкокси-С2-С6алкеніл, С1-С6алкокси-С3С6алкенілоксигрупу, С2-С6алкенілкарбоніл, С2С6алкенілтіогрупу, С2-С6алкенілсульфініл, С2С6алкенілсульфоніл, моноабо ди-С2С6алкеніламіногрупу, С1-С6алкіл(С3С6алкеніл)аміногрупу, С2С6алкенілкарбоніламіногрупу, С2С6алкенілкарбоніл(С1-С6алкіл)аміногрупу, С2С6алкініл, С3-С6алкінілоксигрупу, гідрокси-С3С6алкініл, С1-С6алкокси-С3-С6алкініл, С1 (I) у якій всі R0 незалежно один від іншого означають галоген, С1-С6алкіл, С2-С6алкеніл, С2-Сбалкініл, С1-С6галогеналкіл, ціано-С1-С6алкіл, С2С6галогеналкеніл, ціано-С2-С6алкеніл, С2С6галогеналкініл, ціано-С2-С6алкініл, гідроксигрупу, гідрокси-С1-С6алкіл, С1-С6алкоксигрупу, нітрогрупу, аміногрупу, С1-С6алкіл аміногрупу, ди(С1С6алкіл)аміногрупу, С1-С6алкілкарбоніл аміногрупу, С1-С6алкілсульфоніламіногрупу, С1С6алкіламіносульфоніл, С1-С6алкілкарбоніл, С1С6алкілкарбоніл-С1-С6алкіл, С1-С6алкоксикарбонілС1-С6алкіл, С1-С6алкілкарбоніл-С1-С6алкеніл, С1С6алкоксикарбоніл, С1-С6алкоксикарбоніл-С2С6алкеніл, С1-С6алкілкарбоніл-С2-С6алкініл, С1С6алкоксикарбоніл-С2-С6алкініл, ціаногрупу, карбоксигрупу, феніл або ароматичне кільце, яке містить 1 або 2 гетероатоми, вибрані із групи, яка включає азот, кисень і сірку, де 2 останні ароматичні кільця можуть містити як замісники С1С3алкіл, С1-С3галогеналкіл, С1-С3алкоксигрупу, С1С3галогеналкоксигрупу, галоген, ціаноабо нітрогрупу; або R0 разом із сусідніми замісниками R1, R2 й R3 утворює насичений або ненасичений С3С6вуглеводневий місток, який може містити 1 або 2 гетероатоми, вибрані із групи, яка включає азот, 7 80847 С6алкокси-С4-С6алкінілоксигрупу, С2С6алкінілкарбоніл, С2-С6алкінілтіогрупу, С2С6алкінілсульфініл, С2-С6алкінілсульфоніл, моноабо ди-С3-С6алкініламіногрупу, С1-С6алкіл(С3С6алкініл)аміногрупу, С2С6алкінілкарбоніламіногрупу або С2С6алкінілкарбоніл(С1-С6алкіл)аміногрупу; і/або фенільне кільце, нафтильне кільце або 5- або 6-членне ароматичне кільце можуть містити як замісники галогензаміщений С1-С6алкіл, С1С6алкоксигрупу, гідрокси-С1-С6алкіл, С1-С6алкоксиС1-С6алкіл, С1-С6алкокси-С1-С6алкоксигрупу, С1С6алкілкарбоніл, С1-С6алкілтіогрупу, С1С6алкілсульфініл, С1-С6алкілсульфоніл, моно-С1С6алкіламіногрупу, ди-С1-С6алкіламіногрупу, С1С6алкілкарбоніламіногрупу, С1-С6алкілкарбоніл(С1С6алкіл)аміногрупу, С2-С6алкеніл, С3С6алкенілоксигрупу, гідрокси-С3-С6алкеніл, С1С6алкокси-С2-С6алкеніл, С1-С6алкокси-С3С6алкенілоксигрупу, С2-С6алкенілкарбоніл, С2С6алкенілтіогрупу, С2-С6алкенілсульфініл, С2С6алкенілсульфоніл, моноабо ди-С2С6алкеніламіногрупу, С1-С6алкіл(С3С6алкеніл)аміногрупу, С2С6алкенілкарбоніламіногрупу, С2С6алкенілкарбоніл(С1-С6алкіл)аміногрупу, С2С6алкініл, С3-С6алкінілоксигрупу, гідрокси-С3С6алкініл, С1-С6алкокси-С3-С6алкініл, С1С6алкокси-С4-С6алкінілоксигрупу, С2С6алкінілкарбоніл, С2-С6алкінілтіогрупу, С2С6алкінілсульфініл, С2-С6алкінілсульфоніл, моноабо ди-С3-С6алкініламіногрупу, С1-С6алкіл(С3С6алкініл)аміногрупу, С2С6алкінілкарбоніламіногрупу або С2С6алкінілкарбоніл(С1-С6алкіл)аміногрупу; і/або фенільне кільце, нафтильне кільце або 5- або 6-членне ароматичне кільце можуть містити як замісники радикал формули COOR50, CONR51, SO2NR53R54 або SO2OR55, де всі R50, R51, R52, R53, R54 й R55 незалежно один від одного означають С1С6алкіл, С2-С6алкеніл або С3-С6алкініл або галоген-, гідрокси-, алкокси-, меркапто-, аміно-, ціано-, нітро-, алкілтіо-, алкілсульфініл- або алкілсульфонілзаміщений С1-С6алкіл, С2С6алкеніл або С3-С6алкініл; і n дорівнює 0,1 або 2, за реакцією сполуки формули II (II) у якій R0, R1, R2, R3 й n є такими, як визначено, і X означає групу, яку відщеплюють, з динітрилом малонової кислоти в інертному розріджувачі в присутності паладієвого каталізатора й основи, і в цьому способі як основа використовується гідроксид лужного металу або суміш гідроксидів лужних металів. Даний спосіб відрізняється наступним: а) високою об'ємною концентрацією реагентів, б) можливістю застосування великої кількості паладієвих каталізаторів, які є в продажі або можуть бути легко отримані in situ з наявних у 8 продажі солей паладію, наприклад, розчину паладій(ІІ)хлориду (20%) у концентрованій хлористоводневій кислоті, і відповідних лігандів, в) можливістю застосування як вихідних сполук особливо фенілпохідних, заміщених в 2- і 6-положеннях, які можуть містити різні й стерично загальмовані групи, які відщеплюються, г) легкою доступністю вихідних речовин, д) простою методикою проведення реакції, е) простою обробкою й є) звичайно дуже високими виходами й чистотою продуктів. У зв'язку із цим запропонований у даному винаході спосіб одержання є особливо підходящим для великомасштабного одержання похідних динітрилів фенілмалонової кислоти формули І. У наведених вище визначеннях замісників у сполуках формул І й II під галогеном слід розуміти фтор, хлор, бром або йод, переважно - фтор, хлор або бром. Алкільними групами у визначеннях замісників є, наприклад, метил, етил, н-пропіл, ізопропІл, нбутил, втор-бутил, ізобутил або трет-бутил, і ізомери пентилу, гексилу, гептилу, октилу, нонілу, децилу, ундецилу й додецилу. Галогеналкільні групи переважно мають ланцюг, який містить від 1 до 6 атомів вуглецю. Галогеналкіл означає, наприклад, фторметил, дифторметил, дифторхлорметил, дифторметил, хлорметил, дихлорметил, дихлорфторметил, трихлорметил, 2,2,2-трифторетил, 2-фторетил, 2хлоретил, 2,2-дифторетил, 2,2-дихлоретил, 2,2,2трихлоретил або пентафторетил, переважно трихлорметил, дифторхлорметил, дифторметил, дифторметил або дихлорфторметил. Алкоксигрупи переважно мають ланцюг, який містить від 1 до 6 атомів вуглецю. Алкоксигрупа означає, наприклад, метокси-, етокси-, н-пропокси, ізопропокси-, н-бутокси-, ізобутокси-, вторбутокси-, трет-бутокси- або ізомери пентилокси- і гексилоксигруп; переважно - метокси-, етокси- або н-пропоксигрупу. Галогеналкоксигрупа означає, наприклад, фторметокси-, дифторметокси-, трифторметокси-, 2,2,2-трифторетокси-, 1,1,2,2-тетрафторетокси-, 2фторетокси-, 2-хлоретоксиабо 2,2,2трихлоретоксигрупу. Прикладами алкенілів, які можна відзначити, є вініл, аліл, металід, 1-метиловініл, бут-2-ен-1-іл, пентеніл й 2-гексеніл і перевага віддається алкенільним радикалам, які мають ланцюг, який містить від 3 до 6 атомів вуглецю. Прикладами алкінілів, які можна відзначити, є етиніл, пропаргіл, 1-метилпропаргіл, 3-бутиніл, бут-2-ин-1-іл, 2-метилбут-3-ин-2-іл, бут-3-ин-2-іл, 1-пентиніл, пент-4-ин-1-іл й 2-гексиніл, перевага віддається алкінільним радикалам, які мають ланцюг, який містить від 3 до 6 атомів вуглецю. Як галогеналкеніл розглядаються алкенільні групи, один або більшу кількість разів заміщені галогеном, галогеном переважно є бром або йод, а особливо переважно - фтор або хлор, наприклад, 2- і 3-фторпропеніл, 2- і 3хлорпропеніл, 2- і 3-бромпропеніл, 2,2-дифтор-1 9 метиловініл, 2,3,3-трифторпропеніл, 3,3,3трифторпропеніл, 2,3,3-трихлорпропеніл, 4,4,4трифторбут-2-ен-1-іл й 4,4,4-трихлорбут-2-ен-1-іл. З алкенільних радикалів, моно-, ди- або тризаміщених галогеном, перевага віддається таким, які мають ланцюг, який містить від 3 до 6 атомів вуглецю. Алкенільні групи можуть містити галогени як замісників у насичених або ненасичених атомів вуглецю. Алкоксіалкільні групи переважно містять від 1 до 6 атомів вуглецю. Алкоксіалкіл означає, наприклад, метоксиметил, метоксіетил, етоксиметил, етоксіетил, н-пропоксиметил, нпропоксіетил, ізопропоксиметил або ізопропоксіетил. Галогеналкоксигрупа означає, наприклад, фторметокси-, дифторметокси-, трифторметокси-, 2,2,2-трифторетокси-, 1,1,2,2-тетрафторетокси-, 2фторетокси-, 2-хлоретоксиабо 2,2,2трихлоретоксигрупу. Алкенілоксигрупа означає, наприклад, алілокси-, металілоксиабо бут-2-ен-1 ілоксигрупу. Як галогеналкенілоксигрупи розглядаються алкенілоксигрупи, один або більшу кількість разів заміщені галогеном, галогеном переважно є бром або йод, а особливо переважно - фтор або хлор, наприклад, 2- і 3-фторпропенілокси-, 2- і 3хлорпропенілокси-, 2- і 3-бромпропенілокси-, 2,3,3трифторпропенілокси-, 2,3,3-трихлорпропенілокси, 4,4,4-трифторбут-2-ен-1-ілоксиі 4,4,4трихлорбут-2-ен-1-ілоксигрупи. Алкінілоксигрупа означає, наприклад, пропаргілокси або 1-метилпропаргілоксигрупу. Підходящі циклоалкільні замісники містять від 3 до 8 атомів вуглецю і являють собою, наприклад, циклопропіл, циклобутил, циклопентил, циклогексил, циклогептил або циклооктил, кожний з яких може один або більшу кількість разів бути заміщений галогеном, переважно - фтором, хлором або бромом. Алкоксикарбонілом переважно є ацетил або пропіоніл. Алкоксикарбоніл означає, наприклад, метоксикарбоніл, етоксикарбоніл, нпропоксикарбоніл, ізопропоксикарбоніл або ізомери бутоксикарбонілу, пентилоксикарбонілу й гексилоксикарбонілу; переважно - метоксикарбоніл або етоксикарбоніл. Алкілтіогрупи переважно мають ланцюг, який містить від 1 до 6 атомів вуглецю. Алкілтіогрупа означає, наприклад, метилтіо-, етилтіо-, пропілтіо-, бутилтіо-, пентилтіо- або гексилтіогрупи або їх розгалужені ізомери; переважно - метилтіо- або етилтіогрупи. Галогеналкілтіогрупа означає, наприклад, 2,2,2-трифторетилтіоабо 2,2,2трихлоретилтіогрупу. Алкілсульфініл означає, наприклад, метилсульфініл, етилсульфініл, н-пропілсульфініл, ізопропілсульфініл, н-бутилсульфініл, ізобутилсульфініл, втор-бутилсульфініл або третбутилсульфініл; переважно - метилсульфініл або етилсульфініл. 80847 10 Алкілсульфоніл означає, наприклад, метилсульфоніл, етилсульфоніл, нпропілсульфоніл, ізопропілсульфоніл, нбутилсульфоніл, ізобутилсульфоніл, вторбутилсульфоніл або трет-бутилсульфоніл; переважно - метилсульфоніл або етилсульфоніл. Алкіламіногрупа означає, наприклад, метиламіно-, етиламіно-, н-пропіламіно-, ізопропіламіногрупу або ізомери бутил-, пентил- і гексиламіногруп. Діалкіламіногрупа означає, наприклад, диметиламіно-, метилетиламіно-, діетиламіно-, нпропілметиламіно-, дибутиламіноабо діізопропіламіногрупу. Алкілтіоалкіл означає, наприклад, метиламінометил, метиламіно-етил, етиламінометил, етиламіноетил, н-пропіламінометил, нпропіламіноетил, ізопропіламінометил або ізопропіламіноетил. Феніл і нафтил у визначенні R2 і феноксигрупа у визначенні R1, R2 й R3 можуть знаходитися в заміщеній формі. У цьому випадку відповідно до потреби замісники можуть знаходитися в орто-, мета- і/або пара-положеннях і додатково - в 5-, 6-, 7- і/або 8-положеннях нафтильного кільця. Прикладами підходящих 5- або 6-членних ароматичних кілець, які містять 1 або 2 гетероатоми, вибраних із групи, яка включає азот, кисень і сірку, у визначенні R0 й R2 є піролідильне, піридильне, пирімідильне, триазинільне, тіазолільне, триазолільне, тіадіазолільне, імідазолільне, оксазолільне, ізоксазолільне, піразинільне, фурильне, тієнільне, піразолільне, бензоксазолільне, бензотіазолільне, хіноксалільне, індолільне й хінолільне. Ці гетероароматичні кільця також можуть бути заміщеними. Визначення, які відповідають наведеним вище, також можна застосувати до замісників у визначеннях об'єднаних термінів, наприклад, до алкоксіалкокси-, алкілсульфоніламіно-, алкіламіносульфонільної, фенілалкільної, нафтилалкільної і гетероалкільної груп. У визначеннях алкілкарбонілу й алкоксикарбонілу карбонільний атом вуглецю не включений у нижнє й верхнє граничні значення кількостей атомів вуглецю, наведених в кожному конкретному випадку. Перевага віддається сполукам формули І, у якій n дорівнює 0, 1 або 2; всі R0 незалежно один від іншого означають галоген, С1-С6алкіл, С1С6галогеналкіл, гідроксигрупу, С1-С6алкоксигрупу, нітрогрупу, аміногрупу, С1-С6алкіламіногрупу, ди(С1-С6алкіл)аміногрупу, С1С6алкілкарбоніламіногрупу, С1С6алкілсульфоніламіногрупу, С1-С6алкіл аміносульфоніл, С1-С4алкілкарбоніл, С1С6алкоксикарбоніл або карбоксил; і всі R1, R2 й R3 незалежно один від іншого означають водень, галоген, С1-С6алкіл, С1-С6алкеніл, С2-С6алкініл, С3С6циклоалкіл, С1-С6галогеналкіл, С2С6галогеналкеніл, С2-С6галогеналкініл, С3С6галогенциклоалкіл, С1-С6алкокси-С1-С6алкіл, С1С6алкілтіо-С1-С6алкіл, ціаногрупу, С1С4алкілкарбоніл, С1-С6алкоксикарбоніл, гідроксигрупу, С1-С10алкоксигрупу, С3 11 С6алкенілоксигрупу, С3-С6алкінілоксигрупу, С1С6галогеналкоксигрупу, С3С6галогеналкенілоксигрупу, С1-С6алкокси-С1С6алкоксигрупу, меркаптогрупу, С1С6алкілтіогрупу, С1-С6галогеналкілтіогрупу, С1С6алкілсульфініл, С1-С6алкілсульфоніл, нітрогрупу, аміногрупу, С1-С4алкілминоабо ди(С1С4алкіл)аміногрупу. Перевага також віддається сполукам формули І, у якій всі R1, R2 й R3 незалежно один від іншого означають водень, галоген, С1-С4алкіл, С1С4галогеналкіл, С1-С4алкеніл, С2С4галогеналкеніл, С2-С4алкініл, С3-С6циклоалкіл, С1-С4алкілкарбоніл, С1-С6алкоксикарбоніл, гідроксигрупу, С1-С4алкоксигрупу, С3- або С4алкенілоксигрупу, С3- або С4-алкінілоксигрупу, С1С4галогеналкоксигрупу, нітро- або аміногрупу. Особливе значенням мають сполуки формули І, у якій n дорівнює 0 і всі R1, R2 й R3 незалежно один від одного означають С1-С4алкіл. Одержання сполук формули І проілюстровано на наведеній нижче схемі реакцій 1. Схема реакцій 1 Відповідно до схеми реакцій 1 сполуки формули І одержують із динітрилу малонової кислоти шляхом введення останнього на першій стадії реакції в підходящому розріджувачі в реакцію з основою при температурі, яка дорівнює від 0 до 250°С, переважно - при температурі, яка дорівнює від 20 до 100°С, залежно від розріджувача. На другій стадії реакції утворення зв'язку С-С здійснюється шляхом додавання сполук формули II і паладієвого каталізатора при температурі, яка дорівнює від 0 до 250°С, переважно - від 90 до 150°С, залежно від розріджувача. Групами X, які відщеплюються, переважними для реакції утворення зв'язку С-С сполуки формули II з динітрилом малонової кислоти в присутності паладієвих каталізаторів, є галоген; R10S(O)2O-, у якому R10 означає С1-С4алкіл, переважно - метил, С1-С4галогеналкіл, переважно - галогенметил або C4F9-(n), арил, переважно феніл або феніл, від одного до трьох разів заміщений галогеном, метилом або галогенметилом; і моно-, диі триарилметоксигрупи. Арильними радикалами моно-, диі триарилметоксигруп переважно є фенільні радикали, які можуть бути заміщені, наприклад, від одного до трьох разів метилом, переважно, щоб замісники знаходилися в 2-, 4- і/або 6-положеннях фенільного кільця. 80847 12 Прикладами таких груп, які відщеплюються, є метилсульфонілокси-(мезилат), дифторметилсульфонілокси(трифлат), птолілсульфонілокси-(тозилат), CF3(CF2)3S(O)2O(нонафлат), дифенілметокси-, ди(метилфеніл)метокси-, трифенілметокси(тритил) і три(метилфеніл)метоксигрупа. Особливо переважними групами, які відщеплюються, є хлор, бром, йод, CF3S(O)2O(трифлат), CF3(CF2)3S(O)2O- (нонафлат), п-толілS(О)2О- (тозилат), (С6Н5)2СНО-, (СН3-С6Н4)2СНО-, (С6Н5)3СО- (тритил) і (СН3-С6Н4)3СО-. Ще більш переважними є хлор, бром і йод. Паладієвими каталізаторами, які розглядаються для реакції утворення зв'язку С-С між сполукою формули II й аніоном динітрилу малонової кислоти, звичайно є комплекси паладію(ІІ) або паладію(О), наприклад, паладій(ІІ)дигалогеніди, паладій(II)ацетат, паладій(II)сульфат, біс(трифенілфосфін)паладій(II)дихлорид, біс(трициклопентилфосфін)паладій(II)дихлорид, біс(трициклогексилфосфін)паладій(II)дихлорид, біс(дибензиліденацетон)паладій(0)аботетракіс(три фенілфосфін)паладій(0). В особливо переважному варіанті виконання способу, запропонованому в даному винаході, паладієвий каталізатор також можна одержати in situ зі сполук паладію(ІІ) або паладію (0) шляхом утворення комплексів з необхідними лігандами, наприклад, шляхом введення солі паладію(ІІ), комплекс якої необхідно утворити, наприклад, паладій(ІІ)дихлориду (PdCl2) або паладій(ІІ)ацетату (Pd(OAc)2), разом з необхідним лігандом, наприклад, трифенілфосфіном (PPh3) або трициклогексилфосфіном (РСу3), разом з вибраним розріджувачем, динітрилом малонової кислоти й основою. Паладій(ІІ)дихлорид можна використовувати як недорогу сіль паладію також у вигляді 20% розчину PdCl2 у концентрованій хлористоводневій кислоті. Необхідний ліганд переважно додавати в реакційне середовище в надлишку, що становить до 10 моль у перерахунку на сіль паладію. При нагріванні реакційного середовища потім in situ утворюється комплекс паладію(ІІ) або паладію(0), необхідний для реакції сполучення з утворенням зв'язку С-С, і потім цей комплекс ініціює реакцію сполучення з утворенням зв'язку С-С. Прикладами лігандів, які підходять для комплексів паладію(II) або паладію(0), є триметилфосфін, триетилфосфін, трис(третбутил)фосфін, трициклопентилфосфін, трициклогексилфосфін (РСу3), три(метилциклогексил)фосфіни, метил(тетраметилен)фосфін, третбутил(пентаметилен)фосфін, трифенілфосфін (PPh3), три(метилфеніл)фосфін, 1,2дифенілфосфінциклогексан, 1,2дифенілфосфінциклопентан, 2,2'(дифенілфосфін)біфеніл, 1,2біс(дифенілфосфін)етан, 1,3біс(дифенілфосфін)пропан, 1,4біс(дифенілфосфін)бутан, 3,4біс(дифенілфосфін)піролідин, 2,2' 13 80847 (дифенілфосфін)біснафтил (бінаф), 1,1'біс(дифенілфосфін)фероцен, 1,1'-біс(ди-третбутилфосфін)фероцен, дифенілів ефір бісдифенілфосфіну ( = дпефос), і , де R10 означає водень або диметиламіногрупу й R11 означає циклогексил або трет-бутил. Такі паладієві каталізатори використовуються в кількості, що становить від 0,001 до 100мол.%, переважно - у кількості, що становить від 0,01 до 10мол.%, а більш переважно - у кількості, що становить від 0,1 до 1мол.%, у перерахунку на сполуку формули II. Розріджувачі, придатні для утворення аніона динітрилу малонової кислоти, (стадія 1) на схемі реакцій 1), а також для каталізованої паладієм реакції утворення зв'язку С-С зі сполукою формули II (стадія 2) на схемі реакцій 1), є аліфатичні, циклоаліфатичні й ароматичні вуглеводні, наприклад, пентан, гексан, петролейний ефір, циклогексан, метилциклогексан, бензол, толуол і ксилоли, аліфатичні галогенвуглеводні, наприклад, метиленхлорид, хлороформ і ди- і тетрахлоретан, нітрили, наприклад, ацетонітрил, пропіонітрил і бензонітрил, прості ефіри, наприклад, діетиловий ефір, дибутиловий ефір, трет-бутилметиловий ефір, диметиловий ефір етиленгліколю, діетиловий ефір етиленгліколю, диметиловий ефір діетиленгліколю, тетрагідрофуран і діоксан, спирти, наприклад, метанол, етанол, пропанол, бутанол, етиленгліколь, діетиленгліколь, монометиловий і моноетиловий ефіри діетиленгліколю, кетони, наприклад, ацетон і метилізобутилкетон, складні ефіри й лактони, наприклад, етил- і метилацетат і валеролактон, N-заміщені лактами, наприклад, Nметилпіролідон (НМЛ), аміди, наприклад, Ν,Νдиметилформамід (ДМФ) і диметилацетамід (ДМА), ациклічні сечовини, наприклад, Ν,Ν'диметилетиленсечовина (ДММ), сульфоксиди, наприклад, диметилсульфоксид і суміші таких розріджувачів. З них особлива перевага віддається ароматичним вуглеводням, простим ефірам, сульфоксидам, N-заміщеним лактамам й ациклічним сечовинам. Більш переважним є N-метилпіролідон. Як розріджувач також застосовна вода, якщо доцільно, то в суміші з одним із вказаних вище розріджувачів. Для одержання аніона динітрилу малонової кислоти в контексті даного винаходу розглядаються гідроксиди лужних металів і суміші гідроксидів лужних металів, переважно - гідроксид натрію й гідроксид калію й суміші цих гідроксидів, переважно - гідроксид натрію. Основу переважно використовувати в еквівалентних кількостях або в надлишку, що 14 становить від 2 до 10 еквівалентів у перерахунку на динітрил малонової кислоти. Одержання аніона динітрилу малонової кислоти і його реакцію зі сполукою формули II у присутності паладієвого каталізатора переважно проводити при температурах реакції, що становлять від 0 до 250°С, переважно - при температурах від 50 до 200°С залежно від використовуваного реакційного середовища й тиску при проведенні реакції. Якщо це доцільно, то реакцію сполучення з утворенням зв'язку С-С між аніоном динітрилу малонової кислоти й сполукою формули II можна проводити при підвищеному тиску, переважно при тиску від 1,1 до 10бар. Така процедура, що виконується в закритій системі при підвищеному тиску, є особливо підходящою для реакцій, проведених при температурах, які вище температури кипіння використовуваного розчинника, наприклад, при температурі 140°С у випадку толуолу. Внаслідок того, що для реакції утворення зв'язку С-С використовується дуже невелика кількість паладієвого каталізатора (який легко розкладається), каталізатор переважно дозувати в реакційну суміш в атмосфері інертного газу й у самому кінці послідовності додавання реагентів (стадія 2) на схемі реакцій 1). Сполуки формули II, у якій X означає, наприклад, галоген, відомі або їх можна одержати за відомими методиками, наприклад, за реакцією Сандмаєра, з відповідним чином заміщених амінів формули VIII (VIII) у якій R0, R1, R2, R3 й n є такими, як це визначено для формули І, через відповідні солі діазонію. Сполуки формули II, у якій X означає, наприклад, R10S(O)2O- або моно-, ди- або триарилметоксигрупу, можна одержати за стандартними методиками з відповідних фенолів формули IX (IX) у якій R0, R1, R2, R3 й n є такими, як це визначено. Заміщені аніліни формули VIII або відомі, або їх можна одержати за відомими методиками, як це описано, [наприклад, в ЕР-А-0 362 667], шляхом алкілування анілінів з використанням олефінів. Аналогічним чином, заміщені феноли формули IX або відомі, або їх можна одержати за звичайними методиками, наприклад, з відповідних анілінів VIII або їх діазонієвих солей за допомогою так званого "кип'ятіння з фенолом". 15 На наведеній нижче схемі проілюстровані можливі способи сполук формули II. Схема реакцій 2 80847 реакцій 2 одержання Заміщені арилдинітрили формули І використовуються як переважні проміжні продукти при одержанні заміщених похідних 3-гідрокси-4арил-5-оксопіразоліну, які відомі, наприклад, як гербіциди, [з WO 99/47525]. У наведених нижче прикладах даний винахід проілюстрований додатково. Вони не обмежують даний винахід. Приклади одержання: Приклад Р1: Одержання динітрилу 2-(2,6діетил-4-метилфеніл)малонової кислоти В атмосфері азоту 13,9г динітрилу малонової кислоти при нормальному тиску й кімнатній температурі додають до 20,4г порошкоподібного гідроксиду натрію в 240г 1-метил-2-піролідону. Після додавання 45,5г 2-бром-1,3-діетил-5метилбензолу реакційну суміш при перемішуванні нагрівають до 125°С. При цій температурі додають суміш 1,3г трифенілфосфіну, 1,06г наявного в продажі розчину паладій(ІІ)хлориду в концентрованій хлористоводневій кислоті (20% вмісту Pd відповідає 0,354г хлориду Pd(II) і 0,708г концентрованої хлористоводневої кислоти) і 97,6г 1-метил-2-піролідону. Перемішування проводять протягом ще 3 год при температурі від 125 до 130°С й 283г розріджувача відганяють при зниженому тиску (від 17 до 100мбар). Після охолодження до кімнатної температури реакційну суміш додають до 70г води. Після додавання 38г концентрованої хлористоводневої кислоти (після цього встановлюється значення рН, менше, ніж 5) тверду речовину, що осадилася, відфільтровують і промивають за допомогою 60г води. Після сушіння одержують 42,4г динітрилу 2-(2,6-діетил-4метилфеніл)малонової кислоти (вміст 92,3%, вихід 92,3%), який має температуру кипіння, що дорівнює від 74 до 78°С. Приклад Р2: Одержання динітрилу 2-(2,6діетил-4-метилфеніл)малонової кислоти В атмосфері азоту 14,2г динітрилу малонової кислоти при нормальному тиску й кімнатній температурі додають до суміші 48г 50% водного розчину гідроксиду натрію й 300г 1-метил-2піролідону. Реакційну суміш нагрівають до 16 температури від 60 до 100°С й 98г розріджувача відганяють при зниженому тиску (від 25 до 30мбар). В атмосфері азоту при нормальному тиску додають 45,5г 2-бром-1,3-діетил-5метилбензолу. Потім реакційну суміш нагрівають до 130°С при перемішуванні. При цій температурі додають суміш 0,26г трифенілфосфіну, 0,2г наявного в продажі розчину паладій(ІІ)хлориду в концентрованій хлористоводневій кислоті (20% вмісту Pd відповідає 0,071г хлориду Pd(II) і 0,142г концентрованої хлористоводневої кислоти) і 19,5г 1-метил-2-піролідону. Суміш перемішують при температурі від 125 до 130°С протягом ще 3 год і потім 199г розріджувача відганяють при зниженому тиску (від 20 до 25мбар) при температурі від 90 до 100°С. Після охолодження до кімнатної температури реакційну суміш додають до 126г води. До неї додають 4,5г Hyflo (целіт) і суміш перемішують протягом 30хв. при 40°С, а потім фільтрують. Осад на фільтрі промивають за допомогою 114г води. Після додавання до фільтрату 45г 32% хлористоводневої кислоти (після цього встановлюється значення рН, менше, ніж 5) тверду речовину, що осадилася, відфільтровують і промивають за допомогою 120г води. Після сушіння одержують 42,8г (вміст 97,3%, вихід 98,0%) динітрилу 2-(2,6-діетил-4метилфеніл)малонової кислоти, який має температуру кипіння, що дорівнює від 79 до 82°С. Приклад Р3: Одержання динітрилу 2фенілмалонової кислоти В атмосфері азоту й при нормальному тиску 14г динітрилу малонової кислоти, розчиненого в 7мл 1-метил-2-піролідону, протягом 30хв. при температурі від 20 до 25°С при механічному перемішуванні по краплях додають до суміші 24,1г гідроксиду натрію (гранули) з 300мл 1-метил-2піролідону. Проводять відкачування до тиску, що становить від 10 до 30мбар, і при температурі від 80 до 100°С відганяють приблизно 100мл розріджувача. Після встановлення нормального тиску додають 32г бромбензолу й реакційну суміш нагрівають до 125°С. При цій температурі додають суміш 0,26г трифенілфосфіну, 0,21г наявного в продажі розчину паладій(ІІ)хлориду в концентрованій хлористоводневій кислоті (20% вмісту Pd відповідає 0,071г паладій(ІІ)хлориду в 0,142г концентрованої хлористоводневої кислоти) і 19,5г 1-метил-2-піролідону. Реакційну суміш перемішують протягом 2-3 год при температурі від 125 до 140°С, а потім при тиску від 20 до 60мбар відганяють ще 180мл розріджувача. 3г Hyflo й 150мл води додають до залишку, який був охолоджений до 50°С. Реакційну суміш енергійно перемішують протягом 10хв. і потім прояснюють шляхом фільтрування через Hyflo. Потім фільтр промивають за допомогою 120мл води (розділеної на 3 порції). Реакцію об'єднаних водних фаз доводять до рН