Спосіб оцінки ступеня ризику розвитку асоційованої патології у віл-інфікованих осіб

Реферат: UA 93780 U UA 93780 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до інфекційних хвороб, і може бути використана для прогнозування ризику розвитку асоційованої патології та перебігу захворювання у хворих з ВІЛ-інфекцією/ СНІДом. Відомий спосіб прогнозування перебігу ВІЛ-інфекції з використанням анамнестичних відомостей пацієнта, клінічних проявів, показника кількості CD4+ Т-лімфоцитів та визначенням типів кріоглобулінемії [1]. Дана корисна модель надає можливість адекватно оцінити ефективність проведення антиретровірусної терапії і підвищити діагностичну точність, однак має обмежені можливості щодо прогнозування наслідків захворювання, яке у цьому випадку засноване на удосконаленні способу діагностики стадійності недуги. Відомий спосіб прогнозування перебігу розвитку СНІДу в дітей [2]. Згідно з цим способом, ймовірність розвитку СНІДу засновується на дослідженні сироватки крові із визначенням у ній внутрішньоклітинної продукції цитокінів, а саме інтерферону гама (INF-), інтерлейкіну 2 (IL-2) та фактора нектозу пухлин альфа (TNF-) CD3+, CD4+ лімфоцитами методом проточної цитометрії. Але слід мати на увазі, що спосіб може бути використаний тільки для прогнозування розвитку термінальної стадії ВІЛ-інфекції, та не може свідчити про можливість визначення ВІЛасоційованої патології у хворих з імунодефіцитом. Також наявність анатомо-фізіологічних особливостей функціонування імунної системи у дітей обмежує застосування вищезазначеного способу у дорослих. Найбільш близьким до запропонованого способу є спосіб прогнозування сприйнятливості до ВІЛ-інфекції і розвитку СНІДу шляхом визначення поліморфізму промотору гена інтерлейкіну 10 (IL-10) у -592 положенні [3], який включає визначення носійства алельних варіантів гена IL-10. ВІЛ-інфіковані особи, які є носіями гетерозиготних або гомозиготних за основним алелем варіантів мають більшу ймовірність швидкого прогресування недуги, особливо понад 5 років після сероконверсії. Запропонований спосіб визначення прогресування захворювання в осіб, інфікованих ВІЛ, має змогу допомогти при виборі тактики лікування пацієнтів, проте має низку недоліків. Поперше, не зазначається конкретна діагностична цінність визначеного параметру при прогнозуванні перебігу інфекції, що значно обмежує його використання у лікарській практичній діяльності. По-друге, запропоновано враховувати лише один поліморфізм, проте чимало авторів наголошують на одночасному визначенні декількох мутацій [4-6]. Також автори не враховують зміни рівню цитокіну в організмі ВІЛ-інфікованого, хоча є повідомлення про вплив поодиноких поліморфізмів генів цитокінів на концентрацію кінцевого білкового продукту [7, 8]. У вищезазначеному способі не пропонується брати до уваги показник абсолютної кількості CD4+ Т-лімфоцитів, який за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я визнаний найбільш впливовим прогностичним параметром розвитку ВІЛ-асоційованої патології [9]. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу оцінки ступеня ризику розвитку асоційованої патології у ВІЛ-інфікованих осіб шляхом сукупного визначення сироваткових рівнів цитокінів, поліморфізму їх генів та абсолютної кількості імунокомпетентних клітин з розрахунком прогностичних коефіцієнтів (ПК) і ступеня вірогідності безпомилкового прогнозу (СВБП). Поставлена задача вирішується тим, що визначається сироватковий вміст інтерлейкіну 10 та поліморфізм його гена (-592С/А), крім того додатково визначають сироватковий рівень фактора некрозу пухлин альфа, поліморфізм його гена (-308G/A) та абсолютна кількість CD4+Тлімфоцитів, і за цими визначеними імуногенетичними параметрами, зведеними в таблицю шляхом альтернативного послідовного аналізу Вальда, здійснюють розрахунок сумарних прогностичних коефіцієнтів (ПК) і ступеня вірогідності безпомилкового прогнозу. Сукупне використання імунологічних і генетичних маркерів як прогностичних критеріїв появи патологічних станів, які асоційовані з ВІЛ-інфекцією, зумовлює покращення ефективності та результативності спостереження пацієнтів з ВІЛ/СНІДом, внаслідок своєчасної оцінки ступеня ризику розвитку опортуністичних інфекцій. Спосіб здійснюють наступним чином: зразок венозної крові забирають натще, одразу здійснюється центрифугування, визначають сироваткову концентрацію цитокінів IL-10 та TNF- за стандартною методикою імуноферментного аналізу. Для визначення поліморфізмів генів цитокінів виділяють ДНК з лейкоцитів периферичної крові і проводять визначення носійства поліморфних локусів методом полімеразної ланцюгової реакції з наступним аналізом довжини рестрикційних фрагментів. Визначення абсолютної кількості CD4+ Т-лімфоцитів визначають методом проточної цитофлуориметрії. Підсумовують сумарні ПК для певного патологічного стану за складеною діагностичною таблицею з показниками імуногенетичних параметрів: носійство поліморфних локусів гена IL-10 у положенні -592, TNF- у положенні -308; рівні 1 UA 93780 U 5 10 відповідних цитокінів у сироватці крові; абсолютна кількість CD4+Т-лімфоцитів в 1 мкл крові (табл. 1). При досягненні сумарного значення ПК порогу ±9 умовних балів, результати, які прогнозуються, будуть реалізовані в окремої особи з вірогідністю 90 %; ±12,8 балів відповідають вірогідності 95 %; ±19,8 - 99 % відповідно. Значення ПК може бути як позитивною, так і негативною величиною. Відповідно до цього показник зі знаком "-" зазначає несприятливу модуляцію параметру з певним патологічним станом, а знак "+" - його протекторне значення. Якщо у ВІЛ-інфікованих осіб, носіїв різних генотипів генів цитокінів, рівень інтерлейкіну 10 становить 10,0 пг/мл, рівень фактора некрозу пухлин альфа 1,0 пг/мл, а абсолютна кількість CD4+ Т-лімфоцитів 200 клітин/мкл з вірогідністю >90 % прогнозують появу тяжких уражень ЦНС, легеневого і позалегеневого туберкульозу, герпесвірусних інфекцій. Таблиця 1 Діагностична таблиця розрахунку оцінки ступеня ризику розвитку ВІЛ-асоційованої патології Показник IL-10 С/С IL-10 С/А IL-10 А/А TNF- G/G TNF- G/A IL-10 10,0 пг/мл IL-10 200 кл/мкл CD4+ 200 кл/мкл 15 20 25 30 Легеневий туберкульоз +4,50 -4,91 +1,34 -2,60 +7,20 -1,17 +0,49 -3,25 +5,43 +5,56 -3,19 Позалегеневий туберкульоз +0,73 -1,05 -0,56 -1,84 +4,20 -3,18 +2,0 -1,53 +1,89 +10,09 -3,72 Кандидозна інфекція Герпесвірусні інфекції -0,30 -1,20 +5,34 -0,16 +0,28 -1,70 +0,88 -1,35 +1,53 +1,03 -1,29 -2,85 +4,34 +4,28 +3,10 -4,16 -3,00 +2,33 -0,91 +1,29 +1,29 -0,91 Тяжкі ураження ЦНС -0,95 +1,79 -0,69 +3,10 -4,16 -3,00 +2,33 -5,55 +6,40 +3,34 -1,92 Суть способу оцінки ступеня ризику розвитку асоційованої патології у ВІЛ-інфікованих осіб пояснюється наступними прикладами. Приклад 1. Хворий В., 34 роки, мешканець м. Суми. ВІЛ-позитивний статус відомий протягом 2 років. Ймовірний шлях інфікування - парентеральний. Обстежений на ВІЛ-інфекцію за клінічними показаннями (код 113). ВААРТ не отримує. Крім загальноприйнятих та передбачених протоколом обстежень проводилося визначення вмісту IL-10 і TNF- у сироватці крові методом ІФА, встановлення носійства генотипу гена IL-10 у -592 положенні і TNF- -308 положенні методом PCR-RLFP, абсолютної кількості CD4+Тлімфоцитів в 1 мкл крові методом проточної цитофлуориметрії. Отримано результати: IL-10 19,79 пг/мл, TNF- - 2,96 пг/мл; хворий є носієм гетерозиготного генотипу С/А гена IL-10 і гомозиготного G/G варіанта гена TNF-; CD4+ Т-лімфоцити - 182 клітин/мкл. При застосуванні запропонованого способу оцінки ризику розвитку асоційованої патології у ВІЛ-інфікованих осіб у даному випадку було встановлено, що у хворого легеневий туберкульоз може розвинутися з вірогідністю понад 95 %, туберкульоз позалегеневих локалізацій - понад 90 %. Сукупна оцінка імуногенетичних ознак засвідчила про ризик розвитку інфекції, викликаної грибами роду Candida та органічних уражень ЦНС, проте ймовірність вищезазначених патологічних станів розцінена системою як менша за 90 % (табл. 2). 2 UA 93780 U Таблиця 2 Оцінка ступеня ризику розвитку ВІЛ-асоційованої патології у хворого В. Показники пацієнта IL-10 C/A TNF- G/G IL-10 >10,0 пг/мл Т№- 1,0т7мл CD4+ 200 кл/мкл Сумарний ПК СВБП 5 10 15 20 25 30 Легеневий туберкульоз -4,91 -2,60 -1,17 -3,25 -3,19 -15,12 >95 % Позалегеневий туберкульоз -1,05 -1,84 -3,18 -1,53 -3,72 -11,32 >90 % Кандидозна інфекція Герпесвірусні інфекції -1,20 -0,16 -1,70 -1,35 -1,29 -5,70 95 % реалізації прогнозу розвитку органічних уражень ЦНС у ВІЛ-інфікованої особи. 15 Таблиця 6 Шкала визначення ризику тяжких уражень ЦНС у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією Прогностична ознака IL-10C/C IL-10C/A IL-10A/A TNF- G/G TNF- G/A IL-10 TNF- CD4+ Характеристика ознаки генотип (+) генотип (-) генотип (+) генотип (-) генотип (+) генотип (-) генотип (+) генотип (-) генотип (+) генотип (-)  10,0 пг/мл