Спосіб прогнозування ризику розвитку перинатальної патології у новонароджених

Спосіб прогнозування ризику розвитку перинатальної патології у новонароджених шляхом визначення показників функціонування їх метаболічних систем, який відрізняється тим, що моле 3 20551 тальної патології, у тому числі респіраторного дистрес синдрому, неонатальної жовтяниці, некротичного ентероколіту, і дозволяють прогнозувати ризик розвитку важкої перинатальної патології, і перерахованих неонатальних синдромів. Вирішення поставленої задачі досягається тим, що у відомому способі прогнозування ризику розвитку перинатальної патології у новонароджених шляхом визначення показників порушення функціонування метаболічних систем у новонароджених, згідно з запропонованим рішенням молекулярно-генетичним методом визначають у них алельний поліморфізм генів GSTT1, GSTM1 глутатіон-S-трансфераз і аналізують комбінації алельного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 глутатіонS-трансфераз і після визначення наявності у новонародженого делеційного поліморфізму гену GSTT1 (GSTT „-" генотипу) констатують підвищену спадкову схильність та підвищення ризику розвитку перинатальної патології; а при наявності комбінації у новонародженого делеційного поліморфізму GSTT1, GSTM1 генів глутатіон-S-трансфераз (комбінація генотипів GSTT1 „-"/GSTM1,,-") констатують зростання ризику розвитку перинатальної патології. У багатьох дослідженнях делеційний поліморфізм досліджуваних нами генів розглядається як маркер підвищеної чутливості до дії шкідливих ерогенних чинників та як маркер підвищеної схильності до розвитку мультифакторіальної патології у дорослих та дітей. Було встановлено експресію генів глутатіон-S-трансфераз у ембріональних і фетальних тканинах у ранні терміни гестації та виявлено підвищенні концентрації цих ферментів [4, 5]. Спосіб виконується наступним чином: у новонароджених з загрозою розвитку неонатальних синдромів під час пологів або в перші години життя, чи протягом наступних кількох діб набирають 2мл крові або інші біологічні зразки, придатні для виділення геномної ДНК, наприклад зразки слини, зішкрябу з слизової оболонки ротової порожнини, сечі. Після виділення препаратів ДЩС молекулярно-генетичним методом з використанням мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції проводиться ампліфікація фрагментів досліджуваних генів, для подальшої їх детекції в 1,5% агарозному гелі. 4 При виявленні продукту ампліфікації розміром 215 пар нуклеотидів генотип особи позначається як GSTM1 „+" і свідчить про наявність нормального (функціонального) алеля в гомозиготному чи ге терозиготному стані. При виявленні продукту ампліфікації розміром 480 пар нуклеотидів генотип особи позначається як GSTT1 „+", що також свідчить про наявність функціонального алеля в гомозиготному чи гетерозиготному стані. Відсутність відповідних ампліфікатів на електрофореграмі свідчить про наявність генотипів GSTT1 „-" та GSTM1 „-", що відповідає гомозиготному стану м утантного (делеційного) алелю у особи („нульовий генотип"). Якість виділення ДНК і умови постановки мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції контролюється ампліфікацією фрагменту гена альбуміну з молекулярною вагою 350 пар нуклеотидів. Даний спосіб виконується протягом 4-6 годин, дозволяє у короткий термін визнавати спадкову схильність новонароджених до розвитку перинатальної патології. Запропонованим методом обстежено 117 новонароджених з важкою перинатальною патологією, госпіталізованих у спеціалізовані відділення неонатологічного центру УДСЛ „Охматдит" міста Києва та 70 клінічно здорових новонароджених групи порівняння, які народились у фізіологічних пологах з оцінкою по шкалі Апгар 7-8 балів у Київському обласному центрі охорони здоров'я матері та дитини. Новонароджені групи порівняння не мали клінічних симптомів захворювань у ранньому неонатальному періоді та були виписані додому на 3-5 добу у задовільному стані. У новонароджених з важкою перинатальною патологією було діагностовано поєднання неонатальних синдромів у ранньому неонатальному періоді. Загалом серед 117 новонароджених клінічні ознаки гіпоксичноішемічного ураження ЦНС було встановлено у 110 (94%), респіраторного дистрес-синдрому у 72 (62%), некротичного ентероколіту у 67 (57,26%), неонатальної жовтяниці у 77 (65,81%) хворих новонароджених. У новонароджених з важкою перинатальною патологією (з проявами гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС, респіраторного дистрес синдрому, неонатальної жовтяниці, некротичного ентероколіту, то що) вірогідно підвищена частота делеційного поліморфізму гену GSTT1 при порівнянні з клінічно здоровими новонародженими (Таблиця 1). Таблиця 1 Групи новонароджених хворі з перинатальною патологією група порівняння Частота генотипів GSTT1 GSTT1"-" GSTT1"+" % % Частота генотипів GSTM1 GSTM1"-" GSTM1"+" % % 29,91 70,09 43,58 56,42 12,86 87,14 45,71 54,29 При аналізі частот алельного поліморфізму гену GSTT1 у хворих в залежності від наявності досліджуваних неонатальних синдромів і порівнянні з клінічно здоровими немовлятами спостерігається вірогідне підвищення частоти делеційного поліморфізму у новонароджених з патологічними синдромами (Таблиця 2). Отримані дані свідчать про асоціацію нефункціонального делеційного поліморфізму гену GSTT1 глутатіон-S-трансферази новонароджених (внаслідок чого не відбувається синтез відповідно 5 20551 го ферменту) з розвитком у них перинатальної патології. Показник OR свідчить відповідно про підвищення ризику у новонароджених з цим гено 6 типом перинатальної патології, окремих патологічних синдромів (Таблиця 3). Таблиця 2 Групи новонароджених хворі з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС хворі з респіраторним дистрес-синдромом хворі з некротичним ентероколітом хворі з неонатальною жовтяницею група порівняння Частота генотипів GSTT1 GSTT1"-" GSTT1"+" % % Частота генотипів GSTM1 GSTM1"-" GSTM1"+" % % 31,82 68,18 45,45 54,55 34,72 65,28 50,00 50,00 34,32 65,68 47,76 52,24 33,76 66,24 49,35 50,65 12,86 87,14 45,71 54,29 Таблиця 3 неонатальні синдроми важка перинатальна патологія (загалом) гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС респіраторний дистрес-синдром некротичний ентероколіт неонатальна жовтяниця OR 2,893 3,11 3,6052 3,5429 3,4553 При проведенні аналізу частот наявних у новонароджених комбінацій алельного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 встановлено, що комбінація делеційного поліморфізму GSTT1, GSTM1 генів глутатіон-S-трансфераз (комбінація генотипів GSTT1 „-"/GSTM1,,-") вірогідно підвищена у новонароджених з важкою перинатальною патологією c2 6,17 7,33 8,16 7,66 7,72 95% CI 1,2947-6,4644 1,2568-10,8994 1,5385-8,4484 1,4953-8,3946 1,4852-8,0385 P 0,05 0,01 0,01 0,01 0,01 (Таблиця 4), та у новонароджених з патологічними синдромами (Таблиця 5). Наявність комбінації делеційного поліморфізму GSTT1, GSTM1 генів глутатіон-S-трансфераз (комбінація генотипів GSTT1 „-"/GSTM1,,-") значно підвищує ризик розвитку важкої перинатальної патології та патологічних неонатальних синдромів у новонароджених (Таблиця 6). Таблиця 4 Групи новонароджених хворі з перинатальною патологією група порівняння GSTT1"+" / GSTM1"+" % 43,58 44,28 GSTT1"+" / GSTM1"-" % 26,49 42,86 GSTT1"-" / GSTM1"+" % 12,82 10,00 GSTT1"-" / GSTM1"-" % 17,09 2,86 Таблиця 5 Групи новонароджених хворі з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС хворі з респіраторним дистрес-синдромом хворі з некротичним ентероколітом хворі з неонатальною жовтяницею група порівняння GSTT1"+" / GSTM1"+" % GSTTI"+" / GSTM1"-" % GSTT1"-" / GSTM1"+" % GSTT1"-" / GSTM1"-" % 43,63 27,27 13,63 15,45 34,72 30,55 15,27 19,44 37,31 37,66 44,28 28,35 28,57 42,86 14,92 12,98 10,00 19,40 20,77 2,86 7 20551 8 Таблиця 6 неонатальні синдроми важка перинатальна патологія (загалом) гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС респіраторний дистрес-синдромом некротичний ентероколіт неонатальна жовтяниця OR 7,0103 8,4806 8,2069 8,1852 8,918 Сутність корисної моделі пояснюється наступними прикладами. Приклад 1. Новонароджена Ш., народилася доношеною, з оцінкою по шкалі Апгар 6 балів, від І вагітності, у І фізіологічних пологах, з вагою - 3500 грамів, зростом - 53 сантиметра. Перебіг вагітності був обтяженим загрозою переривання у першому триместрі, гострою респіраторною інфекцією на 30-32 тижні вагітності. При ультразвуковому дослідженні діагностовано хронічну внутрішньоутробну гіпоксію плода. Матері 26 років, працює вихователькою. У матері ожиріння ІІ ступеня, хронічний бронхіт, пієлоектазія. У дитини у ранньому неонатальному періоді діагностовано важку перинатальну патологію, гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС, респіраторний дистрес-синдром, дихальна недостатність І ступеня, некротичний ентероколіт І ступеня, змішаного генеза, при електрокардіографічному дослідженні: метаболічні порушення міокарда. Хвора дівчинка госпіталізована у спеціалізоване неонатологічне відділення УДСЛ „Охматдит" на 3 добу. На 19 добу виписана додому у задовільному стані. При молекулярногенетичному дослідженні у хворої дівчинки з важкою перинатальною патологією встановлено GSТТ1„-" генотип (делеційний поліморфізм гену GSTT1 глутатіон-S-трансферази, нефункціональний алель) та поєднання генотипів GSTT1„"/GSTM1„+". У новонародженої дівчинки GSTT1„-" генотип, який підвищує ризик розвитку важкої перинатальної патології, гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС, респіраторного дистрес-синдрому, некротичного ентероколіту у ранньому неонатальному періоді. Приклад 2. Новонароджена В., народилася доношеною, з оцінкою по шкалі Апгар 7 балів, від І вагітності, у І фізіологічних пологах, з вагою - 3570 грамів, зростом - 53 сантиметра. Перебіг вагітності був обтяженим анемією, при ультразвуковому дослідженні діагностовано хронічну внутрішньоутробну гіпоксію плода. Матері 20 років, працює менеджером. У матері нейроциркуляторна дистонія по гіпотонічному типу, міокардіодистррфія, бронхіальна астма. На 5 добу у задовільному стані дівчи Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 95% CI 1,5858-30,9894 1,2568-31,8994 1,7905-37,6168 1,7706-37,8383 1,9699-40,373 c2 7,24 5,92 8,18 7,99 9,36 P 0,01 0,05 0,01 0,01 0,01 нка виписана додому. При молекулярногенетичному дослідженні у дівчинки встановлено GSTT1„+" генотип (функціональний алель гену GSTT1 глута тіон-S-трансферази) та поєднання генотипів GSTT1„+"/GSTM1„+". При наявності функціональних алелів генів GSTT1, GSTM1 у новонародженої ранній неонатальний період протікав без ускладнень. Таким чином, визначення алельного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 глутатіон-Sтрансфераз та їх поєднання у новонароджених забезпечують діагностику спадкової схильності новонароджених до розвитку перинатальної патології та прогнозують ризик її розвитку у ранньому неонатальному періоді. Даний спосіб діагностики дозволяє виділити спадкові фактори ризику у розвитку перинатальної патології новонароджених. Література: 1. Патент 40468 Україна, МПК 7 G01N33/53. Спосіб прогнозування імунного статусу новонароджених / Мокія С.О., Сітало С.Г., Василенко Н.В. (Україна), - №2001021366, заявл. 27.02.2001; опубл. 16.07.2001, Бюл. №6, 2001р. 2. Патент 29024 Україна, МПК 6 А61В10/00. Спосіб прогнозування адаптаційних можливостей у новонароджених в районах з атмосферними забрудненнями / Богоявленська В.Ф., Базовкін П.С., Сташенко А.В., Бичова О.Г., Г ураль О.І., Єкімова Г.О., Вознюк О.Ф. (Україна). - №97 (25964, заявл. 10.12.1997; опубл. 16.10.2000, Бюл. №5, 2000р. 3. Патент 48665 Україна, МПК 6 А61В10/00. Спосіб ранньої діагностики гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи новонароджених / Кончаковська Т.В., Шунько Є.Є. (Україна). - №2001117604, заявл. 07.11.2001; опубл. 15.08.2002, Бюл. №8, 2002р. 4. Hayes J., Strange R. Glutathione S-transferase polymorphisms and their biological consequences // Pharmacology. - 2000. - 09. - P.154-166. 5. Raiymakers М.Т., Steegers E.A., Peters W.H. Glutathione S-transferases and thiol concentrations in embryonic and early fetal tissues / /Human Reproduction. - 2001. - 11. - P.2445-2450. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601