Спосіб експрес-аналізу економічної стиглості в еталонних сосняках штучного походження при відтворенні балансів або копального стояка

Реферат: Спосіб гарантує отримання кінцевого продукту (сортиментної структури) цільового вирощування в лісосировинних базах в 35 років балансів або копального стояка: 39 % дрібної, 3 42 % середньої деревини, ефективної продуктивності 388 м /га і таксової вартості деревини 7351 UAH/га. UA 96810 U (54) СПОСІБ ЕКСПРЕС-АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНОЇ СТИГЛОСТІ В ЕТАЛОННИХ СОСНЯКАХ ШТУЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ ПРИ ВІДТВОРЕННІ БАЛАНСІВ АБО КОПАЛЬНОГО СТОЯКА UA 96810 U UA 96810 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до лісового господарства, целюлозно-паперової і вугільної промисловості для встановлення основного технологічного параметру - віку рубки деревостанів сосни у лісосировинних базах при цільовому вирощуванні балансів або копального стояку. Стиглість лісу - це стан (сортиментної структури = уточнення О.П. Рябоконя) в якому він найбільшою мірою відповідає поставленим задачам [9]. Відомий спосіб встановлення віку технічної стиглості за формулою складних процентів Пресслера [1, 18]: M  Ma n 200 p a  Ma  Ma n n , де: p - процент поточного приросту; Ma - запас деревостану у віці а років; Man - запас у віці a  n років. Знаючи процент поточного приросту запасу деревини і процент поточного приросту якогонебудь сортименту (групи сортиментів), можна говорити про вік технічної стиглості деревостану, який наступає при рівності процентів приросту запасу і головного сортименту (групи сортиментів) на який ведеться господарство [18-19]. Але для встановлення таким способом технічної стиглості необхідно закладати щонайменше дві пробні площі з. інтервалом через 10 років в одному деревостані і відповідними відносно непростими розрахунками. Разом з цим, вивести деревостан на вік технічної стиглості можна лише створенням певних екологічних умов росту кожної деревної рослини через головний регулятор росту і розвитку насадження - його густоту з максимальною реалізацією саджанцями сосни їх. біологічних особливостей і екологічного потенціалу лісорослинної ділянки. Через недосконалі схеми посадки, що застосовуються на виробництві, лісове господарство втрачає за рахунок нераціонального використання рослинами екологічних потенціалів лісорослинних ділянок. Лісогосподарському виробництву потрібні спрощені (експрес-методи) встановлення віку технічної стиглості при цільовому вирощуванні лісостанів. Відомий спосіб встановлення головної рубки по віку насаджень, який застосовується в сучасних умовах на виробництві [2, 7, 10]. Але цей спосіб має умовне значення і не дає уявлення про реальну якісну і кількісну характеристику сортиментної структури вирощеного врожаю. До кожного відведеного в рубку деревостану додається його матеріально-грошова оцінка, але без обґрунтування відповідності настання реальної стиглості насадження. Найбільш близький по технічній суті спосіб визначення віку технічної стиглості на основі середнього діаметру, наприклад 32-36 см у 90 років [5]. Але він не дає повної характеристики сортиментної структури деревостанів без такого важливого показника, як густота насаджень, не характеризує він і кількості вирощеної деревини. При низьких рівнях густот діаметр деревостану може бути значним, але насадження може і не досягнути віку технічної стиглості. Показника діаметра (без густоти) замало, щоб вести мову стиглість деревостану, від якого залежить ефективність ведення лісового господарства. В основі винаходу поставлена задача вирішується шляхом закладки лише однієї пробної площі з визначенням тільки двох легко вимірюваних показників: густоти деревостану і середнього об'єму стовбурів для культур сосни створених за схемою посадки 2×2 м і досягненням або перевершенням контрольних еталонних показників: густоти - 1756 шт./га, 3 середнього об'єму стовбура - 0,221 м з отриманням кінцевого продукту: 39 % дрібної, 42 % 3 середньої деревини, ефективної продуктивності 388 м /га. Визначення віку рубки по цьому способу дозволяє одержати наступну сукупність лісівничих і економічних переваг: 1) суттєво знизити витрати на встановлення віку рубки для кожного окремого деревостану, створеного за схемою посадки культур 2×2 м, даним експрес-методом при вирощуванні балансів або копального стояку; 2) використання відносно легко вимірюваних еталонних значень 2-х параметрів деревостану: густоти та середнього об'єму стовбурів і порівняння їх з еталонними показниками (при їх досягненні) гарантує одержання більш складно отримуваної сортиментної структури дійсно стиглого деревостану при вирощуванні балансів або копального стояку; 3) відпадає необхідністьзакладання попередньої пробної площі і відкривається можливість відразу отримати відповідь про реальний стан сортиментної структури деревостану, що має важливе значення при експертній оцінці деревостанів, їх продажу через аукціони, при науководослідних роботах і визначеннях віку рубки деревостанів; 4) дозволяє зекономити 3 чол/дні при закладці попередньої пробної площі; 1 UA 96810 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 5) відпадає необхідність зберігати протягом тривалого часу інформації для встановлення віку рубки при закладці другої пробної площі; 6) повніше використовувати екологічний потенціал кожної лісорослинної ділянки, вивести траєкторію лісовирощування модальних деревостанів на рівень еталонних; 7) об'єднати досягнутий рівень розвитку лісогосподарської науки і реальні потреби лісогосподарського виробництва; 8) підвищити рівень ведення лісового господарства у сосняках за рахунок віднесення деревостанів сосни, створених за схемою посадки 2×2 м, до технічно стиглих еталонних оптимальних культур; 9) отримувати в 35 років дійсно стиглі культури при вирощуванні балансів або копального стояка: 42,5 % середньої і 39,4 % дрібної деревини; 10) досягти секвестрування вуглецю і виділення кисню - по 194 т/га; 11) відкриваються реальні перспективи вирощування в межах лісосировинних баз штучного походження деревної сировини з урахуванням потреб майбутніх споживачів: Міністерства енергетики і вугільної промисловості України (копальний стояк) і Укрпаперу (баланси); 12) впровадження у виробництво економічно обґрунтованих віків стиглості буде сприяти підвищенню ефективності лісогосподарського виробництва; 13) збільшення кроку посадки в рядах до 2 м при 2-х метрових міжряддях поліпшує якість деревини через зростання на 19 % частки пізньої деревини, щільності - на 20 % і механічних властивостей - до 27 %. Приклад конкретного виконання № 1. Культури сосни різної густоти посадки створені у Боярській лісовій дослідній станції Національного університету біоресурсів і природокористування України Н.М. Ягниченком в умовах свіжого субору та пертиненції. Культури мають (фігура 1, таблиця 1) 17 %-ну амплітуду крайніх варіантів густоти посадки: 2,5-30,0 тис. шт./га. У 35 років кращі показники енергії росту (5 3 3 м за десятиріччя), запаси деревини (370-388 м /га), середнього об'єму хлиста (0,148-0,221 м ), 3 середнього приросту (10,6-11,1 м /га) показали 2 найбільш рідкі варіанти зі схемою посадки 2×2 м і 1,42×1,42 м. Ці показники перевершують однойменні параметри ходу росту повних сосняків Іа класу бонітету [10], модальних культур сосни [20] і світові показники середнього приросту [21]. Основний намет (таблиця 2) представлений в усіх складових досліду, переважно на рівні 65-88 % дерев деревостану. Виявлена велика мінливість (таблиця 3) для глибини намету крон, зони з мертвими сучками і безсучкової зони стовбурів (C.V.=14,9-37,8 %). Дуже велика мінливість характерна для площ проекцій і поверхонь крон, об'ємів стовбурів (C.V.=37,4-79,5 %). Впливу густоти посадки на модифікаційну мінливість морфометричних показників не спостерігається, за виключенням висот дерев: зменшення на 35 % значного варіювання від 17,3 % до 11,4 %. Фотосинтетичний апарат сосни краще розвинутий у більш рідких варіантах посадки (фігура 2, таблиця 4). Досить чіткі закономірності збільшення глибини намету крон (на 39 %), площі проекції крон (на 34 %), площі поверхні крон (на 65 %) приводить до формування кращих розмірних характеристик (D=на 61 %; Η=на 22 %; V=на 196 %). Відповідно кращі показники 3 запасів деревини маємо в більш рідких культурах (до 388 м /га). Коефіцієнт кореляції робочої площі поверхонь крон з об'ємами стовбурів [11] у найбільш рідкому варіанті (2×2 м) дуже великий, дуже тісний, наближається до функціонального зв'язку (r=0,907), а у найбільш густого варіанту (схема посадки: 0,64×0,64 м) зв'язок високий тісний (r=0,755). Відповідно до отриманих розмірів стовбурів, якіснішу сортиментну структуру отримано у більш рідких культурах (таблиця 3 5): середньої деревини у 4 рази більше (164,9 м /га) в культурах зі схемою посадки 2×2 м, ніж у 3 контрольному, найбільш густому насадженні при схемі посадки 0,58×0,58 м (39,4 м /га) при 3 3 практично рівних запасах дрібної деревини (відповідно 152,8 м /га і 146,6 м /га). Використання добутку представлених у формулі винаходу параметрів густоти деревостану: 1756 шт./га і 3 середнього об'єму стовбурів: 0,221 м забезпечують представлену в таблиці 5 сортиментну 3 структуру і ефективну продуктивність (388 м /га) у насадженні зі схемою посадки культур 2×2 м. І.М. Науменко [9] ставить знак тотожності між технічною і кількісною стиглостями насаджень, а Є.Я. Судачков [19] і П.М. Воропанов [6] між економічною і технічною стиглостями. За Є.Я. Судачковим [18-19] вік технічної стиглості наступає при тотожності процента приросту всього запасу і процента приросту сортименту (групи сортиментів). Із таблиці 6 витікає, що вік технічної (економічної) стиглості при відтворенні середньої і дрібної деревини досяг у 35 років у найбільш рідкому варіанті посадки культур: 2×2 м (Рв=6,0>Рc+g=5,9 %). Близько до стану стиглості знаходиться деревостан зі схемою посадки: 1,42×1,42 м (Р в=4,2