Пристрій для сепарації надлишково розпиленого лаку
Формула / Реферат
1. Пристрій для сепарації надлишково розпиленого лаку із насиченого надлишком розпилення повітря камер установок фарбування з
а) щонайменше однією сепараційною поверхнею (42а, 42b; 142a, 142b), уздовж якої направляється повітря камер, і яка є електрично провідною, а також з'єднана з одним полюсом джерела (74; 174) високої напруги;
б) щонайменше одним розташованим у повітряному потоці електродним пристроєм (56; 156), який наданий сепараційній поверхні (42а, 42b; 142a, 142b) і виконаний з можливістю з'єднання з іншим полюсом джерела (74; 174) високої напруги, який відрізняється тим, що
в) передбачено декілька наданих різним сепараційним поверхням (42а, 42b; 142а, 142b) електродних пристроїв (56; 156), які виконані з можливістю подачі на них незалежно один від одного високої напруги, причому різні сепараційні поверхні (42а, 42b; 142a, 142b) розташовані одна біля одної в напрямку, перпендикулярному до напрямку потоку повітря камер, і/або
г) передбачено декілька областей (56А; 56В; 56С) одного й того ж електродного пристрою (56; 156), які виконані з можливістю подачі на них незалежно один від одного високої напруги.
2. Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що декілька електродних пристроїв (56; 156) та/або кілька областей (56А, 56В, 56С) одного й того ж електродного пристрою (56; 156) виконані з можливістю вибіркового з'єднання з одним і тим же джерелом високої напруги (74; 174).
3. Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що кожному з кількох електродних пристроїв (56; 156) та/або кожній з кількох областей (56А, 56В, 56С) одного й того ж електродного пристрою (56; 156) надане власне джерело (74; 174) високої напруги.
4. Пристрій за одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що щонайменше один електродний пристрій (56; 156) як виконані з можливістю незалежної подачі на них високої напруги області містить декілька коронних провідників (68; 168), а також площинний, переважно плоский, польовий електрод (62; 162).
5. Пристрій за п. 4, який відрізняється тим, що декілька коронних провідників (68; 168) розділено на декілька груп (68А, 68В), при цьому кожна група є виконаною з можливістю незалежної подачі на неї високої напруги областю (56А, 56В, 56С) електродного пристрою (15; 156).
Текст
Реферат: Пристрій для сепарації надлишково розпиленого лаку з насиченого надлишком розпилення повітря камер установок фарбування включає в себе декілька наданих різним сепараційним поверхням (42а, 42b) електродних пристроїв (56) та/або кілька областей (56А, 56В, 56С) одного й того ж електродного пристрою. Кілька електродних пристроїв (56) та/або кілька областей (56А, 56В, 56С) одного й того ж електродного пристрою виконані з можливістю подачі на них незалежно один від одного високої напруги. За рахунок цього досягається не тільки економія енергії, але й полегшений пошук збою в області високої напруги, та у випадку пробою високої напруги можлива експлуатація в аварійному режимі. UA 101215 C2 (12) UA 101215 C2 UA 101215 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід відноситься до пристрою для сепарації надлишково розпиленого лаку із повітря камер установок фарбування, що містить надлишково розпилений лак, з а) щонайменше, однією сепараційною поверхнею, уздовж якої направляється повітря камери, і яка є електрично провідною, а також з'єднана з одним полюсом джерела високої напруги; б) щонайменше, одним розташованим у повітряному потоці електродним пристроєм, який приданий сепараційній поверхні та з'єднаний з іншим полюсом джерела високої напруги. При ручному або автоматичному нанесенні лаків на об'єкти частковий потік лаку, який, загалом, містить як тверді тіла, так і розчинники та/або зв'язувальні речовини, не наноситься на об'єкт. Цей частковий потік фахівцями називається «надлишком розпилення». Надлишок розпилення захоплюється повітряним потоком в розпилювальній камері та подається на сепараційний пристрій. Насамперед, в установках з відносно великою витратою лаку, наприклад, в установках фарбування кузовів автомобілів, переважно застосовуються системи мокрої сепарації. У відомих на ринку мокрих сепараторах вода разом із поступаючим зверху повітрям камери тече до прискорювального потік повітря соплу. У цьому соплі відбувається завихрення протікаючого повітря камери з водою. При цьому процесі частки надлишку розпилення в значній мірі переходять у воду, так що повітря залишає мокрий сепаратор по суті очищеним, а частки надлишково розпиленого лаку перебувають у воді. Потім вони можуть бути відновлені з неї або вилучені. У відомих мокрих сепараторах для циркуляції необхідної досить великої кількостей води потрібно відносно багато енергії. В результаті застосування великої кількості зв’язуючих лак та знеклеюючих хімікатів, і в результаті видалення лакового шламу, очищення промивної води є витратомісткою. Крім того, у результаті інтенсивного контакту із промивною водою повітря поглинає дуже багато вологи, наслідком чого в режимі рециркуляції повітря знову ж є велика витрата енергії для очищення повітря. На противагу цьому, у відомих на ринку пристроях зазначеного на початку виду сепарація здійснюється сухим способом, при якому, захоплені протікаючим повз повітрям камери частки надлишково розпиленого лаку іонізуються електродним пристроєм, і завдяки створеному між сепараційною поверхнею та електродним пристроєм електричному полю переміщаються до сепараційної поверхні, на якій вони осаджуються. Потім зчеплені із сепараційною поверхнею частки надлишково розпиленого лаку можуть бути, наприклад, механічно зчищені та відведені від неї. У цих відомих пристроях усі електродні пристрої живляться від одного й того ж джерела високої напруги. Якщо в області високої напруги відбувається збій, то пошук збою є відносно складним, і може мати місце небажано тривалий час простою пристрою. У випадку збою вся висока напруга повинна бути відключена, так що у всьому пристрої вже більше не відбувається активний процес фільтрування. Задачею цього винаходу є таке вдосконалення пристрою зазначеного на початку виду, щоб при виникненні збоїв в області високої напруги пошук збою був полегшений, і в такий спосіб був скорочений час простою всього пристрою. Згідно з винаходом це завдання вирішене за рахунок того, що в) передбачено декілька приданих різним сепараційним поверхням електродних пристроїв та/або кілька областей того самого електродного пристрою, які виконані з можливістю подачі на них незалежно один від одного високої напруги. Якщо у виконаному згідно з винаходом пристрої в області високої напруги відбувається пробій, електродний пристрій та/або відповідна область електродного пристрою, у якій має місце збій, може бути легко встановлений, а потім відключений. У цьому випадку весь пристрій зупиняти не потрібно, воно може працювати далі в аварійному режимі, який усе ще робить можливою достатню сепарацію надлишку розпиленого лаку. Бажаний побічний ефект цього виду, можливість незалежно постачати високою напругою інший електродний пристрій та/або різні області цього ж електродного пристрою, полягає в тому, що електродні пристрої та/або області електродного пристрою, які саме не потрібні, можуть бути відключені, за рахунок чого досягається досить значна економія енергії. Перша можливість подавати високу напругу на електродні пристрої та/або на кілька областей того самого електродного пристрою незалежно один від одного, полягає в тому, що ці електродні пристрої або ж області виконані з можливістю з'єднання з тим самим джерелом високої напруги. Таким чином, у цьому випадку використовується тільки одне джерело високої напруги. У якості перемикаючих пристроїв можуть бути застосовані відповідні контактори. Дещо більш трудомісткий вид незалежної подачі високої напруги полягає в тому, що 1 UA 101215 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 кожному з декількох електродних пристроїв та/або кожній з декількох областей одного електродного пристрою придано власне джерело високої напруги. Таким чином, при дещо більш високих апаратних витратах одержують можливість аварійного режиму також і в тому випадку, якщо збій виникає в області одного джерела високої напруги. Тоді інші електродні пристрої та/або інші області електродного пристрою усе ще можуть працювати від доданого їм джерела високої напруги. Крім того, при цьому конструктивному варіанті потужності є меншими, зменшуваний при можливому пробої заряд є меншим. З енергетичних причин є доцільним те, що, щонайменше, один електродний пристрій як областей незалежного прикладення високої напруги містить декілька коронних провідників, а також площинний, переважно плоский, польовий електрод. Тоді в області коронних провідників відбувається іонізація часток надлишку розпилення, у той час як у полі площинного польового електрода по суті проходить осадження часток надлишку розпилення на сепараційних поверхнях. При цьому, знову, є особливо сприятливим, якщо декілька коронних провідників розділені на кілька груп, при цьому кожна група є областю електродного пристрою, на яку може бути незалежно подана висока напруга. У цьому випадку одержують не тільки бажану надмірність у випадку виникнення збою в області високої напруги, але й, крім цього, можливість подачі на різні групи коронних провідників різних високих напруг. Найвища напруга, загалом, подається на ту групу коронних провідників, яка найбільше віддалена від площинного польового електрода. Крім того, поділ коронних провідників на кілька груп має ту перевагу, що окремі групи можуть управлятись циклічно. І це теж пов'язане з певною економією енергії. Додатково, циклічне включення різних областей електродного пристрою має ту перевагу, що зменшується адгезія часток надлишку розпилення на сепараційній поверхні в протилежній коронному провідникові області, де це є небажаним. Далі приклади здійснення винаходу більш докладно пояснюються на кресленні. Показано на: Фіг. 1: камера фарбування лінії обробки поверхні з першим конструктивним прикладом пристрою для сепарації надлишку розпилення у вигляді спереду; Фіг. 2: камера фарбування згідно фіг. 1 у вигляді в перспективі; Фіг. 3: вигляд у перспективі двох сепараційних вузлів, а також трьох електродних пристроїв сепараційного пристрою згідно фіг. 1; Фіг. 4: обидва сепараційних вузла з електродними пристроями згідно фіг. 3 у вертикальному розрізі; Фіг. 5: вигляд у перспективі двох сепараційних вузлів, а також трьох електродних пристроїв відповідно до другого конструктивного прикладу; Фіг. 6: вигляд у перспективі другого конструктивного прикладу пристрою для сепарації надлишку розпилення, який містить кілька сепараційних вузлів і електродних пристроїв згідно фіг. 5; Фіг. 7: схематичний поділ представлених на фіг. 3 електродних пристроїв на декілька областей, на які висока напруга може бути подана незалежно один від одного. На початку приводиться посилання на фігури 1 і 2. Там посилальним позначенням 2 у цілому позначена камера фарбування лінії обробки поверхні, у якій фарбуються кузови 4 автомобілів після того, як вони були, наприклад, очищені та знежирені на розташованих до камери 2 фарбування, окремо не показаних позиціях попередньої обробки. Камера 2 фарбування містить розташований зверху тунель 6 фарбування, який обмежений вертикальними бічними стінками 8а, 8b і горизонтальною стелею 10 камери, але з торців і донизу є відкритим таким чином, повітря камери, що містить надлишок розпилення, може текти донизу. Стеля 10 камери виконана звичайним чином у якості нижнього обмеження простору (не показано) підведення повітря з фільтруючим покриттям. На висоті фланкованого нижніми краями бічних стінок 8а, 8b нижнього прорізу 12 тунелю 6 фарбування розташована сталева конструкція 14, яка є опорою для самої по собі відомої транспортної системи 16, яка тут більш докладно не розглядається. За допомогою неї підлягаючі фарбуванню кузови 4 автомобілів можуть транспортуватись від сторони входу тунелю 6 фарбування до його сторони виходу. Усередині тунелю 6 фарбування знаходяться окремо не показані аплікаційні пристрої, за допомогою яких на кузови 4 автомобілів самим по собі відомим чином наноситься лак. Під нижнім прорізом 12 тунелю 6 фарбування знаходиться відкрите нагору в бік тунелю 6 фарбування сепараційний простір 18, у якому осаджується надлишково розпилений лак, що утворюється в процесі фарбування. Сепараційний простір 18 обмежений видимою на фіг. 2 плитою 20 основи, двома 2 UA 101215 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 вертикальними бічними стінками 22а, 22b і двома вертикальними торцевими стінками, при цьому дві останні на фігурах 1 і 2 опущені (не показані). В сепараційному просторі 18 розташований сепараційний пристрій 24 з безліччю розташованих один за одним у поздовжньому напрямку сепараційного простору 18 сепараційних вузлів 26, які ще будуть розглянуті більш докладно нижче. В області сепараційного простору 18 між сепараційним пристроєм 24 і тунелем 6 фарбування знаходяться два повітрянаправляючих щитка 28а, 28b, які, виходячи від бічних стінок 22а, 22b сепараційного простору 18, спочатку сходяться донизу, а в їхній зверненій до сепараційного пристрою 24 кінцевій області розходяться до бічних обмежень сепараційного пристрою 24. Повітрянаправляючі щитки 28а, 28b і відповідні, не показані повітрянаправляючі щитки на торцях простираються зверху до сепараційного пристрою 24. Сепараційні вузли 26 лежать на опорній рамі 30, яка допускає потік повітря донизу із сепараційного пристрою 24. Під сепараційним пристроєм 24 знаходиться ще один повітрянаправляючий щиток 32, який простягається уздовж сепараційного пристрою 24 у сепараційному просторі 18. Повітрянаправляючий щиток 32 має вертикальну ділянку 32а, яка звернена до лівої бічної стінки 22а сепараційного простору 18 на фігурах 1 і 2, та проходить похило донизу у напрямку протилежної бічної стінки 22b ділянки 32b сепараційного простору 18. Між вертикальною ділянкою 32a повітрянаправляючого щитка 32, і на фігурах 1 і 2, лівою бічною стінкою 22а сепараційного простору 18 розташований схематично показаний тільки на фіг. 1 збірний жолоб 34, який простягається паралельно вертикальній ділянці 32а повітрянаправляючого щитка 32, і який у поздовжньому напрямку нахилений відносно горизонтальної площини. На фігурах 3 і 4 показано два сусідні сепараційних вузли 26 сепараційного пристрою 24. Як на них видно, сепараційний вузол 26 містить дві рознесені один від одного паралельні прямокутні бічні плити 36а, 36b, які на своїх верхніх протилежних торцевих краях з'єднані одна з одною за допомогою вигнутої ділянки 38, зовнішній контур якої у світлі в поперечному перерізі відповідає півколу та утворює верхню сторону сепараційного вузла 26. У найвищій точці вигнутої ділянки 38 сепараційних вузлів 26 вона виконана у вигляді переливного жолоба 40, який далі ще буде розглянутий більш докладно. Відповідні зовнішні поверхні бічних плит 36a, 36b утворюють сепараційні поверхні 42а або ж 42b, що також буде далі розглянуто детально ще раз. На своїх нижніх краях бічні плити 36а, 36b мають по одному стічному жолобу 44а, 44b, який проходить паралельно бічним плитам 36а, 36b сепараційних вузлів 26 і в напрямку першого, на фіг. 3 переднього, торця 46 сепараційного вузла 26 нахилений униз. Стічні жолоби 44а, 44b з торця закінчуються бічними плитами 36а, 36b сепараційного вузла 26 (порівн. фіг. 3). Стічні жолоби 44а, 44b на їхньому кінці 48а або ж 48b на першому торці 46 (порівн. фіг. 3) сепараційного вузла 26 є відкритими. Як видно на фігурах 1 і 2, кожний сепараційний вузол 26 містить першу торцеву стінку 50а, яка розташовано на його першому торці 46. Протилежний торець сепараційних вузлів 26, який спеціально не постачений посилальним позначенням, закритий другою торцевою стінкою 50b. Торцеві стінки 50a, 50b сепараційних вузлів 26 закривають торці відповідного переливного жолобу 40. Обидві торцеві стінки 50a, 50b виготовлені із пластику. Перша торцева стінка 50а сепараційного вузла 26 містить два прориви 52a, 52b, у які своїми кінцями 48a, 48b впадає відповідно один стічний жолоб 44а, 44b. На протилежній стічним жолобам 44а, 44b стороні кожної торцевої стінки 50а на прориви 52а, 52b насаджені лотки 54а, 54b для стікання. Вони виконані у вигляді профілю, поперечний переріз якого відповідає поперечному перерізу стічних жолобів 44а, 44b. Якщо сепараційний пристрій 24 розташовано в сепараційному просторі 18 камери 2 фарбування, то лотки 54а, 54b для стікання кожного сепараційного вузла 26 виступають над збірним жолобом 34. У сепараційному пристрої 24 по два сусідні сепараційні вузли 26 розташовані з дотриманням відстані між ними. Між двома сусідніми сепараційними вузлами 26, а також біля вільних бічних плит 36а або ж 36b обох самих зовнішніх сепараційних вузлів 26 усередині сепараційного пристрою 24 простягається відповідно один електродний пристрій 56. Кожний електродний пристрій 56 містить дві прямих, що проходять паралельно одна одній, електродних планки 58а, 58b. Вони утримують на ділянці 60 поля електродного пристрою 56 ґратчастий електрод 62, що проходять між електродними планками 58а, 58b краї 64а, 64b яких розташовані вертикально останнім. На коронній ділянці 66 електродного пристрою 56 електродні планки 58а, 58b утримують кілька діючих як коронуючий електрод коронних провідників 68. Коронні провідники 68 проходять у заданій електродними планками 58а, 58b 3 UA 101215 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 площині паралельно краям 64а, 64b ґратчастого електроду 62 і розташовані на однакових відстанях один від одного. Як видно на фігурах 3 і 4, електродні пристрої 56 в загальному мають довжину, яка по суті відповідає довжині бічних плит 36а, 36b сепараційних вузлів 26. Електродні пристрої 56 розташовано так, що нижній край 64b ґратчастого електроду 62 знаходиться приблизно на висоті нижнього кінця бічних плит 36а або ж 36b. При роботі сепараційного пристрою 24 на відповідній сепараційній поверхні 42а, 42b бічних плит 36а, 36b сепараційних вузлів 26 зверху вниз у стічні жолоби 44а, 44b тече сепараційна рідина, яка придатна для того, щоб поглинати частки твердої речовини з виникаючого в процесі фарбування надлишку розпиленого лаку. Для цього вказана сепараційна рідина подається в переливну ринву 40 на вигнутій ділянці 38 сепараційних вузлів 26. Звідти сепараційна рідина через проходячі біля переливного жолоба 40 вигнуті бічні сторони 70а, 70b вигнутої ділянки 38 сепараційного вузла 26 відповідно у вигляді зв'язаного шару попадає до бічних плит 36а, 36b і стікає на їх сепараційних поверхнях 42а, 42b і далі як зв'язаний шар сепараційної рідини. Число коронних провідників 68 електродного пристрою 56 і їх відстань один від одного може варіюватись залежно від сепараційних властивостей часток надлишку розпилення. У даному конструктивному прикладі передбачено чотири коронні провідники 68, з яких самий верхній розташовано поблизу вигнутої ділянки 38 сепараційного вузла 26, а розташований нижче коронний провідник 68 ще знаходиться в області поблизу відповідної бічної плити 36а або ж 36b сепараційного вузла 26. Як, насамперед, видно з фіг. 7, чотири коронні провідники 68 розділено на дві групи 68А, 68В. Усередині цих груп 68А, 68В вони включені відповідно електрично паралельно й, тим самим, утворюють «область» 56А або ж 56В електродного пристрою 56. Кожна із цих областей 56А, 56В за допомогою підходящого перемикаючого пристрою, наприклад, через контактори високої напруги, являються з'єднувальними із джерелом високої напруги 74. Перемикаючий пристрій і джерело високої напруги на кресленні для цього конструктивного прикладу не показані. І на площинний ґратчастий електрод 62 подається напруга від власного джерела високої напруги 74. На різні області 56А, 56В і 56С електродного пристрою 56 циклічно подається висока напруга, наприклад, таким чином, що з відповідним джерелом високої напруги 74 з'єднується на початку сама верхня область 56А, слідом за нею область 56В, а потім наступна за нею реалізована ґратчастим електродом область 56С. Таким чином, під високою напругою завжди знаходиться тільки одна із трьох областей 56А, 56В, 56С. Для досягнення бажаної іонізації в області коронних провідників 68 і сепарації в області ґратчастого електроду 62 цього циклічного застосування високої напруги досить, але воно пов'язане з економією енергії, в порівнянні з постійною подачею напруги. Додатково зменшується небезпека того, що частки надлишку розпилення осаджуються вже в протилежній коронним провідникам 68 області сепараційних вузлів 26, де це є менш бажаним. На фіг. 5 у якості відповідно другого конструктивного прикладу показані модифікований сепараційний вузол 126, а також модифікований електродний пристрій 156, а на фігурі 6 – модифікований сепараційний пристрій 124, що їх містить. Деталі сепараційного вузла 126, електродного пристрою 156 і сепараційного пристрою 124, які відповідають деталям сепараційного вузла 26, електродного пристрою 56 і сепараційного пристрою 24 згідно з фігурами 1-4, позначені тими ж самими посилальними позначеннями з додаванням 100. Сепараційний вузол 126 відрізняється від сепараційного вузла 26, насамперед, тим, що стічні жолоби 144а, 144b виступають за торець 146 сепараційного вузла 126. Виступаючі ділянки 172а, 172b відповідають зазначеним вище лоткам 54а, 54b для стікання, від яких із цієї причини в сепараційному пристрої 124 можна відмовитись. Як видно на фіг. 6, виступаючі ділянки 172а, 172b стічних жолобів 144а, 144b сепараційного вузла 126 простягаються крізь відповідні прориви 152а, 152b у кожній торцевій стінці 150а сепараційного пристрою 124. На фіг. 5 показано одне з декількох джерел 174 високої напруги, яке розташовано між бічними плитами 136а, 136b кожного сепараційного вузла 126 і відповідно з'єднано з однією із областей 156А, 156В, 156С електродного пристрою 156. Відповідним чином джерела 174 високої напруги можуть бути і при кожному сепараційному вузлі 26 відповідно до першого конструктивного прикладу. Відповідно, один окремий сепараційний вузол 126 і окремий електродний пристрій 156 утворюють сепараційний модуль 176. Відповідно, кожний окремий сепараційний вузол 26 і окремий електродний пристрій 56 згідно з фігурами 1 – 4 утворюють сепараційний модуль 76. 4 UA 101215 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Крім того, на фіг. 5 видні розпірки 178а, 178b, 178c, які внизу, в середині та зверху з'єднують між собою внутрішні поверхні обох бічних плит 136а, 136b сепараційного вузла 126. В електродному пристрої 156 відповідно до другого конструктивного прикладу вертикально між електродними планками 158а, 158b над першим коронним провідником 168 проходить захисна рейка 180, завдяки якій зменшується небезпека контакту можливо падаючих з тунелю 6 фарбування на електродний пристрій 156 об'єктів або часток з коронними провідниками 168. Втім, сказане вище відносно сепараційного вузла 26, електродного пристрою 56 і сепараційного пристрою 24 відповідно відноситься і до сепараційного вузла 126, електродного пристрою 156 і сепараційного пристрою 124. Далі основний принцип пояснених вище пристроїв пояснюється на прикладі сепараційного пристрою 24 згідно з фігурами 1-4. Використання сепараційного пристрою 124 згідно з фігурами 5 і 6 у камері 2 фарбування відбувається аналогічним чином. При фарбуванні кузовів автомобілів у тунелі 6 фарбування повітря камери, що знаходиться там, насичується частками надлишково розпиленого лаку. Вони можуть бути ще рідкими та/або клейкими, але також уже і більш-менш твердими. Повітря камери, що містить надлишково розпилений лак, через нижній проріз 12 тунелю 6 фарбування надходить у сепараційний простір 18. Там це повітря повітрянаправляючими щитками 28а, 28b направляється в напрямку сепараційного пристрою 24 і протікає між сусідніми сепараційними вузлами 26 у напрямку нижнього повітрянаправляючого щитка 32. На коронних провідниках 68 самим по собі відомим чином відбуваються коронні розряди, за допомогою яких частки надлишку розпилення в протікаючому повз повітрі камери ефективно іонізуються. Іонізовані частки надлишку розпилення проходять заземлені на потенціал корпуса бічні плити 36а, 36b двох сусідні сепараційних вузлів 26 і проходячий між ними ґратчастий електрод 62 на першій ділянці 60 електродного пристрою 56. У зв'язку з утвореним між ґратчастим електродом 62 і бічними плитами 32а, 32b електричним полем іонізовані частки надлишку розпилення осаджуються на сепараційних поверхнях 42а, 42b бічних плит 36а, 36b сепараційних вузлів 26 і там поглинаються сепараційною рідиною, що тече уздовж них. Частина іонізованих часток надлишку розпилення осаджується вже на другій ділянці 66 електродного пристрою 56 в області коронних провідників 68 на сепараційних вузлах 26. Однак наявне між коронними провідниками 68 і відповідною бічною плитою 36а, 36b сепараційного вузла 26 електричне поле більш неоднорідне, чим електричне поле в області ґратчастого електроду 62, через що там відбувається більш спрямована та більш ефективна сепарація іонізованих часток надлишку розпилення на відповідному сепараційному вузлі 26. Очищене при проходженні між сепараційними вузлами 26 повітря нижнім повітрянаправляючим щитком 32 направляється в напрямку показаної на фігурах 1 і 2 з правої сторони бічної стінки 22b сепараційного простору 18, звідки воно, при необхідності після певного кондиціювання, може бути знову подане в тунель 6 фарбування в якості свіжого повітря. У випадку з кондиціюванням мова може йти, насамперед, про коректування температури, вологості повітря та, при необхідності, видалення розчинників, що усе ще знаходяться у повітрі. Стікаюча на сепараційних вузлах 26 і тепер містяча частки надлишку розпилення сепараційна рідина попадає внизу в стічні жолоби 44а, 44b сепараційних вузлів 26. Завдяки нахилу стічних жолобів 44а, 44b насичена сепараційна рідина тече в напрямку проривів 52а, 52b у відповідних торцевих стінках 50а, крізь них, а звідти через лотки 54а, 54b для стікання в збірний жолоб 34. Через збірний жолоб 34 сепараційна рідина, яка містить частки надлишку розпилення, витікає із камери 2 фарбування та може бути подана на очищення та регенерацію, при якій сепараційна рідина звільняється від часток надлишку розпилення, або на видалення. 50 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 55 1. Пристрій для сепарації надлишково розпиленого лаку із насиченого надлишком розпилення повітря камер установок фарбування з а) щонайменше однією сепараційною поверхнею (42а, 42b; 142a, 142b), уздовж якої направляється повітря камер, і яка є електрично провідною, а також з'єднана з одним полюсом джерела (74; 174) високої напруги; 5 UA 101215 C2 5 10 15 20 б) щонайменше одним розташованим у повітряному потоці електродним пристроєм (56; 156), який наданий сепараційній поверхні (42а, 42b; 142a, 142b) і виконаний з можливістю з'єднання з іншим полюсом джерела (74; 174) високої напруги, який відрізняється тим, що в) передбачено декілька наданих різним сепараційним поверхням (42а, 42b; 142а, 142b) електродних пристроїв (56; 156), які виконані з можливістю подачі на них незалежно один від одного високої напруги, причому різні сепараційні поверхні (42а, 42b; 142a, 142b) розташовані одна біля одної в напрямку, перпендикулярному до напрямку потоку повітря камер, і/або г) передбачено декілька областей (56А; 56В; 56С) одного й того ж електродного пристрою (56; 156), які виконані з можливістю подачі на них незалежно один від одного високої напруги. 2. Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що декілька електродних пристроїв (56; 156) та/або кілька областей (56А, 56В, 56С) одного й того ж електродного пристрою (56; 156) виконані з можливістю вибіркового з'єднання з одним і тим же джерелом високої напруги (74; 174). 3. Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що кожному з кількох електродних пристроїв (56; 156) та/або кожній з кількох областей (56А, 56В, 56С) одного й того ж електродного пристрою (56; 156) надане власне джерело (74; 174) високої напруги. 4. Пристрій за одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що щонайменше один електродний пристрій (56; 156) як виконані з можливістю незалежної подачі на них високої напруги області містить декілька коронних провідників (68; 168), а також площинний, переважно плоский, польовий електрод (62; 162). 5. Пристрій за п. 4, який відрізняється тим, що декілька коронних провідників (68; 168) розділено на декілька груп (68А, 68В), при цьому кожна група є виконаною з можливістю незалежної подачі на неї високої напруги областю (56А, 56В, 56С) електродного пристрою (15; 156). 25 6 UA 101215 C2 7 UA 101215 C2 8 UA 101215 C2 9 UA 101215 C2 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 10
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюApparatus for separation of lacquer overspray
Автори англійськоюReichler, Jan, Swoboda, Werner
Назва патенту російськоюУстройство для сепарации избыточно распыленного лака
Автори російськоюРайхлер Ян, Свобода Вернер
МПК / Мітки
МПК: B03C 3/08, B03C 3/78, B01D 46/00, B03C 3/68, B05B 15/00
Мітки: розпиленого, сепарації, лаку, надлишкової, пристрій
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/12-101215-pristrijj-dlya-separaci-nadlishkovo-rozpilenogo-laku.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Пристрій для сепарації надлишково розпиленого лаку</a>
Попередній патент: Гідролази, кодуючі їх нуклеїнові кислоти і способи їх одержання і застосування
Наступний патент: Спосіб безперервної прокатки сортових профілів
Випадковий патент: Спосіб отримання модифікованої промислової вибухової речовини