Спосіб відтворення в соснових культурах свіжого субору балансів або копального стояку

Спосіб відтворення в соснових культурах свіжого субору балансів або копального стояку, що включає посадку рядами і кроком садіння, природне очищення стовбурів від сучків, який відрізняється тим, що культури створюють зі схемою садіння 2  2 м з наступною оптимальною динамікою густоти деревостану: 1 рік - 2,5 тис. шт./га; 15 років - 2,1 тис. шт./га; 20 років -2,0 тис. шт./га; 35 років 1,8 тис. шт./га, формують модифікаційною мінливістю фотосинтезуючий апарат у 20-35 років з глибиною намету крон  5,7-6 м із коефіцієнтом кореляції між площами поверхні крон і об'ємами стовбурів, наближеним до функціонального 0,907, енергією росту -5 м, середнім приростом 3 11,1 м /га, головну рубку проводять у 35 років із 3 запасом 388 м /га і середнім об'ємом хлиста 3 0,23 м . UA (21) a201102743 (22) 09.03.2011 (24) 12.09.2011 (46) 12.09.2011, Бюл.№ 17, 2011 р. (72) РЯБОКОНЬ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ (73) РЯБОКОНЬ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ (56) SU 1505471 A1, 07.09.1989. SU 1662427 A1, 15.07.1991. SU 1720576 A1, 23.03.1992. UA 78251 C2, 15.03.2007. UA 6191 C1, 29.12.1994. UA 68095 C2, 15.07.2007. UA 52720 C2, 15.01.2003. UA 54482 C2, 17.03.2003. UA 91580 C2, 10.08.2010. UA 91248 C2, 12.07.2010. UA 91648 C2, 10.08.2010. UA 91634 C2, 10.08.2010. RU 2025945 C1, 09.01.1995. RU 2053645 C1, 10.02.1996. BY 8962 C1, 08.02.2007. C2 2 (19) 1 3 їх біологічного потенціалу і збереженням біорізноманіття в екосистемах. Відомий спосіб вирощування насаджень сосни рубками догляду [6], але в ньому види рубок: освітлення, прочистка, проріджування, прохідні рубки не підпорядковані і не об'єднані єдиною метою лісовирощування і в повній мірі не враховують інтереси майбутніх споживачів деревини. Відсутній зв'язок системи рубок догляду з якістю вирощеної продукції. Вирощені за цим способом останнім часом в рубку головного користування все більше поступають насадження штучного походження, але якісна характеристика кінцевого продукту лісовирощування лісових культур невідома, відсутні також дані щодо віків технічної стиглості лісостанів для різних умов місцезростання із урахуванням мети лісовирощування. Найбільш близький за технічною суттю спосіб вирощування культур сосни [8] зі схемою посадки 1×0,3-0,5 м і вирубкою певних рядів при лісогосподарських доглядах. Але представлена вихідна схема посадки не дозволяє механізувати процес садіння (мінімальний габарит у міжряддях для сучасних тракторів дорівнює 1,5 м), а густота посад-1 ки 20-30 шт./га передбачає надзвичайно великий обсяг нерентабельних рубок догляду в молодняках при значній кількості чинників ризику (сніголам, сніговал, ураження свіжих пеньків спорами кореневої губки, руйнація структури деревостанів тощо). Термін віку технічної (економічної) стиглості при цьому способі лісовирощування невідомий і його неможливо (через вищезазначені недоліки та енергоємність) використовувати у лісовому господарстві України. Для цього способу невідомі показники лісогосподарського ефекту на основі яких можна отримати матеріально-грошову оцінку лісостанів (оцінювати продукцію лісо-вирощування). В основу винаходу поставлена задача вирішується шляхом виховання у свіжому субору оптимальною динамікою густоти деревостану шляхом створення культур зі схемою садіння 2×2 м і наступною динамікою густоти лісовирощування: 1 рік - 2,5 тис. шт./га; 15 років - 2,1 тис. шт./га; 20 років 2,0 тис. шт./га; 35 років - 1,8 тис. шт./га, формують модифікаційною мінливістю фотосинтезуючий апарат у 20-35 років з глибиною намету крон  5,76,0 м із коефіцієнтом кореляції наближеним до функціонального між площами поверхні крон і об'ємами стовбурів - 0,907, енергією росту - 5 м, 3 середнім приростом - 11,1 м /га, головну рубку 3 проводять у 35 років із запасом 388 м /га і середнім об'єм хлиста - 0,23 м . Вирощування насаджень за цим способом дозволяє отримати наступну сукупність лісівничих і економічних переваг: 1. Реалізувати переваги принципу рівномірності вирощування рослин на лісокультурній площі через креатину ідею Е. Герхардта: «Особина росте оптимально, якщо при спільному рості з іншими особинами вона має простір мінімально необхідний для кращого розвитку (тобто знаходиться в насадженні в умовах рослини, що росте ізольовано)» [10]. 2. Звести до мінімуму антропогенне втручання у вирощування лісу з максимальним використан 95890 4 ням його природних закономірностей (до 35 років використовуються санітарні рубки з вибіркою лише сухостійних дерев), зекономити на рубках догляду в молодниках. 3. Отримати в 35 років дійсно технічно (економічно) стиглі культури з 42,5 % середньої та 3 39,4 % дрібної деревини (286 м /га балансів або рудникового стояка). 4. Максимально задовольнити потреби Донба3 су в копальному стояку (1000 м /добу). 5. Формувати лісосировинні бази в зоні діяльності крупних целюлозно-паперових комбінатів. 6. Зекономити на підвезенні балансів або копального стояку у порівнянні із їх постачанням із далеких багатолісних районів, стабілізувати роботу відповідних підприємств за рахунок власних поставок деревини. 7. Укріпити тісноту зв'язку між процесом лісовирощування і утилізацією деревини за рахунок врахування у процесі лісовирощування інтересів потенційних її споживачів. 8. Досягти депонування вуглецю і виділення кисню за оберт рубки - по 194 т/га. 9. Перевірені часом оптимальні норми густоти на різних вікових еталонах можуть безпосередньо застосовуватися на практиці у виробництві без проведення дослідно-виробничої перевірки. Культури сосни різної густоти посадки закладені у Боярській лісовій дослідній станції Національного університету біоресурсів і природокористування. Динаміка густоти культур наведена в таблиці 1. Саме густота деревостанів є джерелом оптимізації росту насадження і формування якості приросту [10] через певний перерозподіл між деревами умов сонячного освітлення і ґрунтового живлення. Ці фактори є визначальними у формуванні модифікаційної мінливості дерев (табл. 2). Коефіцієнти варіації у діаметрів знаходяться на одному рівні великої мінливості - 24-29 %. Чітке зменшення значної мінливості спостерігається у висот: від 17 % у найбільш густому варіанті до 11 % у варіанті з найменшою густотою посадки. Дуже велика мінливість виявлена у об'ємів стовбурів у 51-87 %. Більших розмірів стовбурів у 35 річному віці досягли дерева з меншими показниками густоти садіння: для діаметрів - на 61 %, висот - 22 %; об'ємів - 196 %. Інтенсивність накопичення деревини деревами-носіями приросту залежить від розвитку і ефективності роботи асиміляційного апарату - лабораторією де консервується сонячна енергія в органічну масу. Із таблиці 3 видно, що очищення стовбурів краще відбувається у густих культурах, а зона з мертвими сучками має більші величини у відносно рідких посадках (8,4-9,6 м). Глибина намету крон зростає від 4,3 м у варіанті з густотою посадки 24,5 тис. шт./га до 6 м. у найбільш рідкому варіанті посадки (25 тис. шт./га). Різниця - 40 %. Крім глибини намету крон фотосинтезувальний апарат визначений автором через середню площу проекцій і поверхню крон (таблиця 4). У розвитку асиміляційного апарату спостерігається така ж чітка закономірність його зростання у більш рідких складових досліду, як і для розмірів стовбурів. Перевищення у більш рідких посадках середньої площі проекції 5 95890 крон складає 34 %, поверхні крон - 65 %. Загальна площа проекції крон найбільш рідкого варіанту досліду (2×2 м) практично також (98,8 %), як на контролі (100 %). Ефективність фотосинтезу асиміляційного апарату характеризується коефіцієнтом кореляції із розмірами стовбурів. Глибина намету крон значно і тісно корелює (таблиця 5) у найбільш рідкому деревостані (2  2 м) з діаметрами (r = 0,553), висотами (r = 0,824), об'ємами (r = 0,791). Спостерігається тенденція до зниження тісноти зв'язку глибини намету крон з розмірами стовбурів. Краще за глибину намету крон з розмірами стовбурів корелює площа проекцій крон (таблиця 6). При такій же тенденції до послаблення тісноти зв'язку у більш густих деревостанах, в найбільш рідкому варіанті (2×2 м) маємо взаємозв'язок із діаметрами (r=0,634), висотами (r=0,716), об'ємами (r=0,879). Найкраще корелює з діаметрами стовбурів площа поверхні крон. При такій же загальній тенденції послаблення зв'язку у густих деревостанах, у найбільш рідкому варіанті маємо значний зв'язок з діаметрами (r=0,681), високий тісний з висотами (r=0,788) і дуже високий і дуже тісний з об'ємами (r=0,907). Всі 3 показники, що характеризують асиміляційний апарат (див. табл. 5-7) добре корелюють між собою, а із зоною з мертвими сучками спостерігається зворотній взаємозв'язок. В результаті ростових процесів в досліді у 20річному віці (таблиця 8) у деревостанах присутня дрібна деревина і лише в найбільш рідкому варіанті з'явилася середня категорія крупності деревини. Домінуючі сортименти - рудниковий стояк і жердини. В 35-річному віці (таблиця 9) сортиментну структуру деревостанів формують середня і дрібна деревина. Максимального запасу досяг най3 більш рідкий деревостан (2,5 тис. = 388 м /га). В таблиці 10 наведені складні відсотки приросту Пресслера [2] на основі динаміки сортиментної структури (20-35 років), розраховані по формулі [12]: Р = (Ма - Ма - n / Ма + Ма - n)*200/n, де Р - відсоток поточного приросту; Ма - запас деревини у віці n , 6 Ма-n - запас деревостану у віці а-n. Аналіз таблиці 10 показує, що найбільш рідкий деревостан не досяг віку технічної стиглості при вирощуванні середньої деревини (Рд = 12,8 > Рв = 6,0), але досяг економічної стиглості при вирощу: ванні дрібної деревини (Рс+д =1,6Рc+д). При виборі оптимального деревостану до уваги слід прийняти таксову вартість деревини, яка виявилася максимальною у деревостані і з густотою - 2,5 тис. шт./га: 7351 грн./га (таблиця 11). Решту варіантів дослідів він перевищує по 3 вартості середнього приросту (210 грн./га), 1м (19 грн.), 1 стовбура (4,2 грн.). Сортиментна структура цього деревостану складається із середньої 3 3 деревини - 164,9 м /га + 152,8 м /га дрібної деревини. Із середньої деревини (13-24 см) можна повністю заготовляти баланси (6-24 см) або копальний стояк (7-24 см). З таблиці 8 видно, що у 20 3 років у цьому деревостані із 116,4 м /га дрібної деревини (3-12) см можна заготовити 79 % рудникового стояку (7-12 см). Цей вихід рудникового 3 стояку із 152,8 м /га дрібної деревини (див. табл. 3 9) у 35 річному віці складає 120,7 м /га. Таким чином в 35 років у цьому деревостані можливо заго3 товляти 285,6 м /га рудникового стояку або балансів (74 % від запасу деревини). Експериментально обґрунтований причиннонаслідковий зв'язок між оптимальною динамікою густоти соснових деревостанів і якістю лісорослинного ефекту при прискореному вирощуванні балансів або копального стояку наведено в таблиці 12. Різниця в ціні вирощування продукції з контролем - 4178,8 грн./га на користь економічно стиглого деревостану із стартовим розміщенням садивних місць 2×2 (2,5 тис. шт./га). За даними таблиці 12 доцільно здійснювати тиражування і контроль за процесом лісовирощування. Створювати культури даним способом краще на свіжих не розкорчованих лісосіках всередині лісових масивів для покращення екологічної міцності насаджень за рахунок підвищення концентрації лісового середовища через пертиненцію. Таблиця 1 Динаміка густоти культур сосни різної густоти посадки в свіжому субору Боярської ЛДС НУБіП [11] Розміщення садивних місць (м×м) та густота посадки (тис. шт./га) 2,00×2,00-2,5 1,42×1,42-5,0 1,15×1,15-7,5 0,93×0,93-11,5 0,75×0,75-17,5 0,64×0,64-24,5 0,58×0,58-30,0 Залишилось деревини на 1 га у віці (в роках) 10 4430 9760 24400 13 2100 3890 5980 7910 14240 18700 18290 15 2100 3790 5810 7550 12760 17330 16070 17 2070 3720 5840 6990 11390 13490 12750 20 2020 3440 4820 6590 8270 10560 8690 7 95890 8 Таблиця 2 Розмірні характеристики стовбурів в 35-річних культурах сосни різної густоти посадки в Боярській ЛДС НУБіП [9] Розміщення садивних місць (м×м) Збереглося, Діаметр, см та густота посадки шт./га М±m C.V, % t факт* (тис. шт./га) 2,00×2,00-2,5 1756 17,7±0,7 27,4 8,3 1,42×1,42-5,0 2500 14,3±0,5 26,8 5,2 1,15×1,15-7,5 2559 12,8±0,5 26,7 2,8 0,93×0,93-11,5 3110 11,2±0,4 29,3 6,4 0,75×0,75-17,5 2380 11,7±0,4 25,1 1,2 0,64×0,64-24,5 2797 11,0±0,4 24,3 Середні розміри стовбурів висота, м М±m 17,2±0,3 17,2±0,3 16,0±0,3 15,0±0,3 14,5±0,3 14,1±0,3 М±m C.V,% t факт * 11,4 12,3 13,2 16,7 15,4 17,3 7,3 7,3 4,5 2,1 0,9 об'єм, м 0,228±0,017 0,149±0,012 0,113±0,009 0,098±0,011 0,086±0,007 0,077±0,005 3 C.V,% t факт * 65,1 62,0 60,0 87,1 59,5 51,0 8,5 5,5 3,5 1,6 1,0 * Теоретичне значення критерію Стьюдента (тут і далі ) на 5 рівні значимості рівні 2,01 Таблиця 3 Глибина намету крон в 35-річних культурах різної густоти посадки в Боярській ЛДС НУБіП Розміщення садивних місць (м×м) Збереження Чиста зона стовбурів, м та густота посадки дерев шт./га (тис. шт./га) М±m C.V, % t 2,00×2,00-2,5 1756 3,1±0,1 19,8 2,8 1,42×1,42-5,0 2500 2,5±0,1 26,8 7,1 1,15×1,15-7,5 2559 2,7±0,1 36,0 5,6 0,93×0,93-11,5 3110 2,7±0,2 42,1 3,6 0,75×0,75-17,5 2380 4,1±0,1 25,1 4,2 0,64×0,64-24,5 2797 3,5±0,1 18,9 Зона з живими сучками Зона з мертвими сучкакрони (глибина намету), ми, м м М±m C.V, % 8,4±0,2 16,0 9,6±0,2 14,9 8,6±0,3 23,7 7,9±0,2 20,1 6,0±0,2 20,1 6,3±0,2 26,0 t 7,4 11,7 6,4 5,6 1,1 М±m C.V, % 6,0*±0,3 31,1 5,2±0,2 28,6 4,4±0,2 33,0 4,3±0,2 37,6 4,5±0,2 31,3 4,3±0,2 32,4 t 4,7 3,2 0,4 0,0 0,7 * Глибина намету крон у 20-річному віці за даними Ю.М.Савича склала 5,7 м [11] Таблиця 4 Розвиток фотосинтезуючого апарата в 35-річних культурах сосни звичайної різної густоти посадки в Боярській ЛДС НУБіП Загальна площа Загальна площа Розміщення Середня площа про- Середня поверхня проекцій крон на поверхонь крон садивних місць Збереження 2 2 екцій крон, м крон, м 1 га на 1 га (м×м) та густодерeв, та посадки шт./га 2 в % від 2 в %від М±m C.V, % t М±m C.V, % t в тис.м в тис.м (тис. шт./га) контролю контролю 2,00×2,00-2,5 1756 7,4+0,6 59,9 2,6 53,5±4,3 56,1 4,2 12,99 98,8 93,95 120,9 1,42×1,42-5,0 2500 5,6±0,6 79,5 0,1 39,6±3,2 58,8 1,8 14,00 106,5 99,00 127,4 1,15×1,15-7,5 2559 5,1±0,4 53,3 -0,7 34,1±2,3 49,2 0,5 15,86 120,7 106,05 136,5 0,93×0,93-11,5 3110 3,7±0,4 76,0 03,2 27,8±2,7 66,7 -1,3 8,81 67,0 66,15 85,2 0,75×0,75-17,5 2380 6,5±0,6 62,3 1,4 35,5±1,9 37,4 1,0 19,48 148,2 106,39 137,0 0,64×0,64-24,5 2797 5,5±0,4 54,7 - 32,5±2,5 54,9 13,14 100,0 77,68 100,0 9 95890 10 Таблиця 5 Взаємозв'язок глибини намету крон з морфометричними показниками дерев у 35-річних культурах сосни різної густоти посадки у Боярській ЛДС НУБіП Коефіцієнт кореляції між глибиною намету і крон і : Розміщення садивних місць Збереження зоною стоплощею площею вільної від (м×м) та густодерев, вбурів з діаметрами висотами об'ємами проекцій поверхонь сучків зони та посадки (тис. шт./га мертвими крон крон стовбурів шт./га) сучками 2,00×2,00-2,5 1756 0,553 0,824 0,791 0,754 0,889 0,414 -0,756 1,42×1,42-5,0 2500 0,730 0,761 0,711 0,544 0,845 0,341 -0,126 1,15×1,15-7,5 2559 0,607 0,842 0,565 0,451 0,758 -0,056 -0,221 0,93×0,93-11,5 3110 0,797 0,774 0,426 0,648 0,848 0,483 -0,215 0,75×0,75-17,5 2380 0,614 0,771 0,567 -0,143 0,621 0,520 -0,320 0,64×0,64-24,5 2797 0,600 0,724 0,625 0,652 0,865 0,444 0,055 Таблиця 6 Взаємозв'язок площі проекцій крон з морфометричними показниками дерев у 35-річних культурах сосни різної густоти посадки у Боярській ЛДС НУБіП Коефіцієнт кореляції між площею проекцій крон і : Розміщення зоною садивних місць Збереження площею вільної від стовбурів глибиною (м×м) та густота дерев, шт./га діаметрами висотами об'ємами поверхонь сучків зони з мертви- намету посадки (тис. крон стовбурів ми сучкакрон шт./га) ми 2,00×2,00-2,5 1756 0,634 0,716 0,879 0,954 0,336 -0,431 0,754 1,42×1,42-5,0 2500 0,739 0,455 0,784 0,898 0,423 -0,131 0,544 1,15×1,15-7,5 2559 0,348 0,317 0,231 0,770 0,020 -0,231 0,451 0,93×0,93-11,5 3110 0,836 0,643 0,470 0,937 0,279 0,081 0,648 0,75×0,75-17,5 2380 -0,096 -0,204 -0,102 0,554 0,005 -0,151 -0,143 0,64×0,64-24,5 2797 0,753 0,509 0,760 0,901 0,256 0,103 0,652 Таблиця 7 Взаємозв'язок площі поверхонь крон з морфометричними показниками дерев у 35-річних культурах сосни різної густоти посадки у Боярській ЛДС НУБіП Коефіцієнт кореляції між площею проекцій крон і : Розміщення садивних місць зоною стоЗбереження площею вільної від глибиною (м×м) та густовбурів з дерев, шт./га діаметрами висотами об'ємами проекцій сучків зони намету та посадки мертвими крон стовбурів крон (тис. шт./га) сучками 2,00×2,00-2,5 1756 0,681 0,788 0,907 0,953 0,356 -0,551 0,889 1,42×1,42-5,0 2500 0,841 0,670 0,857 0,898 0,465 -0,158 0,845 1,15×1,15-7,5 2559 0,502 0,580 0,419 0,770 -0,089 -0,295 0,758 0,93×0,93-11,5 3110 0,901 0,771 0,525 0,937 0,369 0,003 0,848 0,75×0,75-17,5 2380 0,373 0,441 0,342 0,554 0,249 -0,233 0,620 0,64×0,64-24,5 2797 0,739 0,625 0,755 0,901 0,286 0,091 0,865 11 95890 12 Таблиця 8 Сортиментна структура 20-річних культур сосни різної густоти посадки у Боярській ЛДС НУБіП Стовбурна деревина Вихід промислових сортиментів Розміщення садивних місць Збереження ділова деревина Ліквід (м×м) та густота дерев, середня Дрібна з Усього будівельні рудниковий дрова відходи пиловник жердини посадки (тис. шт./га крони колоди стояк (13-24 (3-12 разом шт./га) см) см) 2,00×2,00-2,5 2020 3,4 119,8 123,2 0,2 23,6 1,3 148,3 2,2 1,0 92,4 27,6 1,42×1,42-5,0 3440 148,4 148,4 17,6 26,7 192,7 98,2 50,2 1,15×1,15-7,5 4820 158,3 158,3 16,3 30,1 204,7 86,6 71,7 0,93×0,93-11,5 6590 155,8 155,8 10,1 29,6 195,5 51,1 104,7 0,75×0,75-17,5 8270 119,0 119,0 3,9 26,6 149,5 19,5 99,5 0,64×0,64-24,5 10560 116,1 116,1 2,0 26,9 145,0 10,1 106,0 0,58×0,58-30,0 2390 119,9 119,9 2,8 27,5 150,2 14,0 105,9 * Сортиментна структура у 20-річному віці розрахована на основі переліку дерев Ю.М.Савича [11] Таблиця 9 Сортиментна структура 35-річних культур сосни різної густоти посадки 3 у Боярській ЛДС НУБіП (м /га) [9] Стовбурна деревина Розміщення садивних місць (м×м) та Збереження ділова деревина густота посадки дерев, шт./га середня дрібна (3дрова разом (тис. шт./га) (13-24 см) 12 см) 2,00×2,00-2,5 1756 164,9 152,8 317,7 18,5 1,42×1,42-5,0 2500 135,2 165,2 300,4 27,1 1,15×1,15-7,5 2559 109,8 162,4 272,2 28,4 0,93×0,93-11,5 3110 99,0 162,7 261,7 37,0 0,75×0,75-17,5 2380 41,1 144,1 185,2 26,5 0,64×0,64-24,5 2797 16,0 150,2 166,2 29,8 0,58×0,58-30,0 2390 39,4 146,6 186,0 26,7 відходи Ліквід з крони Усього 57,7 41,4 37,5 37,6 29,7 27,1 29,7 0,1 1,5 1,1 1,2 388,0 370,4 339,2 337,5 241,4 223,1 242,4 Таблиця 10 Динаміка сортиментної структури і відсоток приросту деревини в культурах сосни різної густоти посадки у Боярській ЛДС НУБіП 3 Розміщення Категорії крупності деревини, м /га* садивних місць середньої (м×м) та густо- Середньої Дрібної всієї де+ дрібної та посадки (13-24 см) (3-12 см) ревини (3-24 см) (тис. шт./га) 164,9 152,8 317,7 388,0 2,00×2,00-2,5 3,4 119,8 123,2 148,3 135,2 165,2 300,4 370,4 1,42×1,42-5,0 148,4 148,4 192,7 109,8 162,4 272,2 339,2 1,15×1,15-7,5 158,3 158,3 204,7 99,0 162,7 261,7 337,5 0,93×0,93-11,5 155,8 155,8 195,5 41,1 144,1 185,2 241,4 0,75×0,75-17,5 119,0 119,0 149,5 16,0 150,2 166,2 223,1 0,64×0,64-24,5 116,1 116,1 145,0 39,4 146,6 186,0 242,4 0,58×0,58-30,0 119,9 119,9 150,2 *В чисельнику - 35 років, в знаменнику 20 років Процент приросту деревини середньої дрібної (Рд) (Рс) середньої + всієї дередрібної вини (Рв) (Рс+д) 12,8 1,6 5,9 6,0 13,3 0,7 4,5 4,2 13,3 0,2 3,5 3,3 13,3 0,3 3,4 3,5 13,3 1,3 2,9 3,1 13,3 1,7 2,4 2,8 13,3 1,3 2,9 3,1 13 95890 14 Таблиця 11 Структура таксової вартості деревини у 35-річних культурах сосни різної густоти посадки у Боярській ЛДС НУБіП (грн. /га) Розміщення Стовбурна деревина садивних Збереження Ліквід ділова деревина місць (м×м) та дерев, з дрова усього густота посадшт./га крони середня дрібна разом ки (тис. шт./га) 2,00×2,00-2,5 1756 5402,12 1925,28 7327,40 24,05 7351,45 0,05 1,42×1,42-5,0 2500 4429,15 2081,52 6510,67 35,23 6545,90 0,78 1,15×1,15-7,5 2559 3597,05 2046,24 5643,29 36,92 5680,21 0,57 0,93×0,93-11,5 3110 3243,24 2050,02 5293,26 48,10 5341,36 0,62 0,75×0,75-17,5 2380 1346,44 1815,66 3162,10 34,45 3196,55 0,64×0,64-24,5 2797 524,16 1892,52 2416,68 38,74 2455,42 0,58×0,58-30,0 2390 1290,74 1847,16 3137,90 34,71 3172,61 Вартість, грн. Усієї де- Середній 1 стовревини приріст 1 м3 бура 7351,50 6546,68 5680,78 5341,98 3196,55 2455,42 3172,61 210,04 187,05 162,31 152,63 91,33 70,15 90,65 18,95 17,67 16,75 15,83 13,24 11,00 9,06 4,2 2,6 2,2 1,7 1,3 0,9 1,3 Таблиця 12 Техніко-економічні показники лісовирощування соснових балансів (6-24 см) і копального стояку (7-24 см) у свіжому субору у Боярській ЛДС НУБіП Оптимальна динаміка густоти культур густота, тис. вік, років шт./га 1 2,5 15 2,1 20 2,0 35 1,8 Параметри вимірювальної цілі вирощування лісорослинний ефект економічний результат Технічна стиглість - 35 років. Відносна повнота - 1,1. Клас бонітету - Іа. Енергія росту - 5,0 3 м. Ефективна продуктивність - 388 м /га, у тому числі деревина (%): середня - 42,5, дрібна - 39,4. Середній об'єм стовбура -0,23 м. Середній приріст ефективної продуктивності 3 11,1 м /га*. Депонування вуглецю і виділення кисню за оберт рубки - по 194 т/га* *. Таксова вартість деревини 7351,5 грн./га. Вартість середнього 3 приросту - 210 грн./га, 1 м деревини - 19 грн., 1 стовбура - 4,2 грн. Різниця в ціні вирощеної продукції з контролем - 4178,8 грн./га. 3 *Середній приріст в лісах планети в помірній кліматичній зоні - 3-5 м /га, а в середньому - 1-2 м /га [13], 3 в сосняках України - 4,3-4,6 м /га [7] **У країна входить в першу двадцятку країн за обсягами викидів в атмосферу СО2. Список літератури 1. Алексеев И.А. Оценка качества продукции лесной промышленности / И.А. Алексеев, О.И. Полубояринов. - Йошкар-Ола : Издание МарГУ, 1986. - 108 с. 2. Анучин Н.П. Лесная таксацта / Н.П. Анучин. - М. : Лесн. пром-сть, 1982. - 552 с. 3. Закладка и выращивание лесосырьевых плантаций ели и сосны. Методические рекомендации / Под. ред. И.В. Шутова. - Л. : ЛенНИИЛХ, 1986. - 106 с. 4. Манин Ю.М. НТР и экологизация производства / Ю.М. Манин. -Мн. : Наука и техника, 1979. 135 с. 5. Мошкалев А.Г. Выбор пород и обоснование возраста главной рубки в плантационных лесах / А.Г. Мошкалев, Р.И. Поюровская // ИВУЗ : Лесной журнал. - 1986. - № 6. - С. 13-16. 6. Настановлення по рубках догляду в лісах Української РСР. - К.: Урожай, 1971. - 76 с. 7. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / Под ред. А.З. Швиденко, А.А. Строчинского, Ю.Н. Савича, С.Н. Кашпора. - К. : Урожай, 1987. - 560 с. 8. Пат.: 2054243 Российская федерация: МКИ А 01 G 23/00. Способ выращивания лесной культуры сосны / Попов В.К., Журихин А.И., Заявитель и патентообладатель: Воронежский лесотехнический институт. - № 5066076. заявл. 13.10.1992; опубл. 20.02.1996. Бюл № 5. 9. Рябоконъ А.П. Воспроизводство спелых сосновых древостоев / А.П. Рябоконь. - Харьков: Новое слово, 2009. - 172 с. 10. Рябоконь О.П. Лісова кваліметрія / О.П. Рябоконь. - Харків : Нове слово, 2010. - 543 с. 11. Савич Ю.М. Ріст соснових культур залежно від їх густоти / Ю.М. Савич // Результат'наукових досліджень по лісових культурах у Боярському дослідному лісгоспі. Том І. - К.: Вид-во УАСН, 1960. - С. 135-147. 12. Судачков Е.Я. Спелость леса / Е.Я. Судачков. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1957. - 52 с. 13. Фенгел Д. Древесина (Пер. с англ.) / Д. Фенгел, Г.Вегенер. - М. : Лесн. пром-сть, 1988. 512 с. 15 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 95890 Підписне 16 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601