Спосіб вирощування соризу

Реферат: Спосіб вирощування соризу для підвищення продуктивності культури. Насіння соризу сорту Одеський-302 перед сівбою обробляють озонуванням та обприскують посіви у фазі 4-6 листків Кладостимом - 100 мл/га з використанням 200 л/га робочої рідини на фоні заробки сидеральних добрив у ґрунт. UA 110286 U (12) UA 110286 U UA 110286 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб вирощування соризу, суть якого полягає в тому, що насіння обробляли колоїдним розчином срібла, озонуванням, біологічними препаратами, назва яких представлена в таблиці 2, обробка посівів рістрегулюючою речовиною мікробного походження Кладостимом, позитивно впливали на ріст і розвиток рослин соризу. Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до способу вирощування для підвищення продуктивності соризу. 1. Рівень техніки - в Західному Лісостепу зони достатнього зволоження відомо декілька способів вирощування сої та застосування мікробних препаратів на її посівах (Патент № 73 НА України А 01С7/00. Спосіб посіву сої / В.П. Дерев'янський, М.В. Томич // Пат. бюл. № 2. - 1995. С.3.1.2. та Патент № 7309А України А 01С7/00. Спосіб посіву сої / В.П.Дерев'янський, М.В.Томич // Пат. бюл. № 2. - 1995. - С.3.1.2). Патент № 103991 С12 МПК СІ2N1/20, А01Р 1/00, А01N 63/02. / Спосіб вирощування сої / В.П. Дерев'янський, О.С. Власюк, О.В. Надкринична, Д.В. Крутило та ін. // Пат.бюл. № 24. -25.12.2013). ). Пат. України № 104991 МПК А01N33/16 А01N63/00, А01С21/00 А01С 1/06 / Спосіб застосування мікробіологічних препаратів на посівах сої/ В.П.Дерев'янський, О.С.Власюк// Пат. Бюл. №7 - 10.04.2014. Але в останні роки селекціонери винайшли нові сорти соризу та нові препарати захисної та удобрювальної дії, які забезпечують вищу продуктивність та стійкість рослин до захворювань, покращують якість насіння. Задача корисної моделі - теоретично обґрунтувати мінливість посівних якостей насіння, стійкості до захворювання та формування продуктивності рослин соризу, залежно від сортових особливостей, обробки насіння і посівів та удосконалення технології вирощування соризу. Поставлена задача вирішується завдяки застосуванню способу вирощування соризу (сорт Одеський-302 - Озонування) за обробки насіння перед сівбою та обприскуванню посівів у фазі 4-6 листків Кладостимом - 100 мл/га з використанням 200 л/га робочої рідини на фоні заробки сидеральних добрив у фунт. Новизна корисної моделі заключається у застосуванні Озонування за обробки насіння соризу сорту Одеський-302 перед сівбою та обприскуванні посівів у фазі 4-6 листків рістрегулюючою речовиною Кладостим 100 мл/га з використанням 200 л/га робочої рідини на фоні заробки сидеральних добрив у грунт. Тимчасовий польовий дослід проводили у 2011-2015 рр. на базі Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, відповідно до загальноприйнятої методики за чотирифакторною схемою у триразовому повторенні. Загальна площа під дослідом - 1,0 га. Дослідження проводилися із рекомендованими для зони Лісостепу сортами соризу Дружній, Одеський-302, Титан. Сівбу соризу в 2011 - 2015 роках проводили в перші декаді травня звичайно-рядковим способом сівби (ширина міжрядь - 30 см, норма висіву -200 тис. схожих насінин на 1 га). Схема досліду складалася із чотирьох факторів в технології вирощування сортів соризу, форма та розмір дослідної ділянки була така: прямокутна ділянка загальною довжиною - 10,0 м, шириною - 4,0 м; довжина облікової частини становила 8,3 м, ширина облікової частини 3,0 м; ширина поздовжніх захисних смуг - 0,5 м, кінцевих - 0,85 м; загальна площа ділянки становила 2 2 40,0 м , площа облікової частини - 25,0 м . Дослідні ділянки розміщувались у схемі польового досліду систематичним методом. Навколо дослідної ділянки передбачалася захисна смуга шириною 10,0 м. Крім цього, схема досліду була побудована так, щоб можна було відділити вплив чинників першого, другого та третього порядків або їх взаємодію, тому варіанти досліду були виділені в окремі блоки, між якими були передбачені смуги для розвертання техніки шириною 10,0м. Блоки дослідних ділянок мали триразове повторення і розмежовувалися доріжками шириною 1,0 м. Дослідні ділянки в межах блоків також розмежовувалися доріжками, ширина яких складала 0,5 м. В досліді вивчалися: І. Фактор «А» - сорт: 1. Одеський-302 (контроль); 2. Дружній; 3. Титан. II. Фактор «В» - обробка насіння: - фізичними способами та мікробіологічними препаратами захисної дії 1. Контроль (без обробки); 2. Фізична обробка (озонування); 3. Хімічна обробка (іонами срібла); 4. Бактеризація (Хетомік); 5. Бактеризація (Біополіцид); 1 UA 110286 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 6. Бактеризація (Флавобактерин) - мікробіологічними препаратами азотфіксуючої дії 7. Контроль (без обробки); 8. Бактеризація (Поліштамова форма фосфонітрагіну); 9. Бактеризація (Мікрогумін); - мікробіологічними препаратами фосфатмобілізуючої дії 10. Бактеризація (Поліміксобактерин); 1 1. Бактеризація (Фосфоентерин). III. Фактор «С» - обробка посівів: 1. Контроль(без обробки) 2. Обприскування посівів біопрепаратом Кладостим Фактор «А» 3  фактор «В» - 11  фактор «С» -23 повторення = 198 ділянок. 2 Загальна площа ділянки - 35 м 2 Облікова площа - 25 м Всього під дослідом - 1,0га. Обробку насіння соризу неіонним колоїдним розчином наночастинок срібла проводили з розрахунку 1 л робочого розчину на 1 тонну насіння шляхом замочування насіння за добу до сівби. Розчин, використаний в дослідженнях, розроблений кафедрою технології конструкційних матеріалів і матеріалознавства НУБіП України й уперше використаний для обробки насіння круп'яних культур. Колоїдний розчин наночастинок срібла (10-9) отримано диспергуванням гранул металу імпульсами електричного струму з амплітудою 100-2000 А у воді. Випробування дії озонування на насіння круп'яних також проводили вперше, шляхом обробки насіння електричним полем на кафедрі електрифікованих технологій в аграрному виробництві НУБіП України. Насіння розташовували в камері між паралельними пласкими електродами; до електродів підводили високу напругу постійного струму, в результаті чого в насінні відбувалася іонізація; завдяки іонізаційним процесам утворювався озон, який виконував антисептичну дію; часткові розряди і розпад озону підвищували температуру насіння і активізували процеси проростання. Час обробки для всіх зразків становив 5 хв. Бактеризацію та протруєння насіння проводили за 1 добу до сівби. Контрольний варіант досліду змочували за 1 добу до сівби в дистильованій воді. Протягом 2011-2015 років на базі Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН виконали тимчасові польові дослідження щодо застосування на двох фонах - (заробка сидеральних добрив та без них), обробка насіння трьох сортів соризу фізичним, хімічним та біологічними препаратами ( згідно схеми досліду), а також оприскування посівів у фазі 4-6 листків соризу рістрегулюючою речовиною мікробного походження Кладостим. Даний препарат являє собою природний сапрофітний гриб (Cladosporium cladosporiodides 359), до складу якого входять мікроорганізми метаболіти, біологічно активні речовини іншого ґрунтового гриба. Він містить комплекс фітогормонів та елікситорів. Препарати для досліджень надав Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН. Агротехніка вирощування соризу - загальноприйнята. Попередник - зернові колосові культури + післяжнивні рештки + сівба гірчиці білої на зелене добриво. Зароблення сидерату проводили дискуванням важкою дисковою бороною БДВП-4,2 в агрегаті з трактором Т-150К на глибину 14-16 см в два сліди. Передпосівний обробіток проводили культиватором «Європак» в агрегаті з трактором Т-150К на глибину 2-4 см. Сівбу соризу в польовому досліді проводили після передпосівної культивації сівалкою СН-16 в агрегаті з трактором ХТЗ-25-1, при прогріванні ґрунту на глибині загортання насіння до І2-14 °C з заробкою його на 3-4см та наступним прикочуванням кільчастошпоровими котками ЗККШ-2,8 в агрегаті з трактором ЮМЗ-6. Збирання соризу проводили комбайном СК-5, переобладнаним для дрібноділянкового збирання культури у фазі повної стиглості при вологості насіння 14-16 %. Упродовж періоду вегетації рослин соризу, в польовому досліді проводили наступні фенологічні спостереження, біометричні виміри та лабораторні аналізи проб рослин, ґрунту та насіння. Перед закладкою досліду та після збирання визначали агрохімічні властивості ґрунту. Для визначення початкової характеристики ґрунту дослідної ділянки відбирали по діагоналі ділянок 5-6 проб ґрунту і визначали в них: - рН сольове - потенціометрично; - азот легкогідролізований - за Корнфільдом; - рухомий фосфор і обмінний калій - за Чіріковим. 2 UA 110286 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Фенологічні спостереження проводили за методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур - (К., 2000). Облік густоти стояння та висоти рослин Підрахунок кількості рослин проводили в 2 періоди: після повних сходів та в період збирання на всіх варіантах в 2-х повтореннях. Підрахунок та вимірювання висоти проводили на 1 погонному метрі в трьох місцях кожного варіанту в 2-х повтореннях на фіксованих площадках. Облік бур'янів, хвороб та шкідників на посівах соризу проводили за методикою проф. Трибеля C.O., (2001). Вологість ґрунту Контроль за вологістю ґрунту в шарі 0-100 см визначали через 10 см термостатно-ваговим методом у фазі сходів, 1 -го справжнього листка, цвітіння та перед збиранням. Щільність складання ґрунту Щільність складання ґрунту визначали в шарі ґрунту: 0-5 см, 5-10 см, 10-20 та 20-30 см з використанням приладу Comrastion-tester. Інтенсивність накопичення органічної сухої речовини проводили шляхом висушування паралельно сформованих наважок до постійної маси при температурі 105 °C; Фотосинтетичний потенціал розраховували за сумою площі листків та за відповідний період часу; Інтенсивність фотосинтезу визначали за кількістю поглиненої вуглекислоти (мг ССЬ) листками культури на світлі з розрахунку на одиницю його поверхні (дм ) за одиницю часу (годин); Чисту продуктивність фотосинтезу - за методикою А.А. Ничипоровича та ін. (1961), згідно з формулою Кідда Веста-Бріїтса; Відбирання рослинних проб для наступних аналізів Снопи культури відбирали з коренями на I-IIІ повтореннях для визначення структури врожаю - за методикою Державної служби України з охорони прав на сорти рослин. Облік урожаю насіння проводили методом суцільного збирання комбайном СК-5 і зважуванням з кожної ділянки. Якісні показники насіннєвого матеріалу визначали, згідно з гостами (ГОСТ 12038-84; ДСТУ 4138 2002). Математичну обробку одержаних результатів здійснювали методом дисперсійного аналізу (Б.О. Доспєхов, 1985). Економічну оцінку технології вирощування соризу, залежно від схем досліджень та розроблених технологічних карт, розраховували за методикою ННЦ Інституту аграрної економіки НААН України та відповідно до цін на зерно соризу, що склалися у 2015 році. Енергетичний та біоенергетичний аналіз - за методикою та довідковими даними, викладеними О.К. Медведовським та Н.І. Іваненком, (1988). Чисельність мікроорганізмів у грунті за методикою, викладеною В.В. Волкогон, (2010). Місце проведення досліджень - Хмельницька ДСГДС ІКСГП НААН с. Самчики. Ґрунт дослідної ділянки чорнозем опідзолений середньосуглинковий, слабозмитий, малогумусний на лесоподібному суглинку буровато-палевого забарвлення, ділянка належить до першої технологічної групи ґрунтів. Клімат зони Правобережного Лісостепу помірно-континентальний, загалом характеризується м'якими зимами, нежарким літом і достатньою кількістю опадів. Хоча останніми роками спостерігається підвищений температурний режим весняних і, особливо, літніх місяців з надмірною кількістю опадів при дуже нерівномірному розподілі їх за вегетацію в 2011-2015 рр. (табл. 1). Круп'яні культури належать до різних родин, але щодо залежності від метеорологічних умов істотно відрізняються від них і мають певні особливості. Для створення високих врожаїв ці культури вимогливі до температурного та зволоженого режимів. За кількістю опадів початок повних сходів, що проходив у І декаду травня 2011-2015 роки, різко відхилялись від середньо багаторічних даних, що пришвидчило проростання. Значна нестача вологи спостерігалась у травні 2011, 2012, 2014 роках, чому сприяло також випаровування під дією підвищеної температури повітря. Кількість опадів у червні та липні 2011 р. була вищою середніх багаторічних показників відповідно на 99,3 і 123,6 мм. Опади в літку були, переважно, короткочасними, зливового характеру. Кількість опадів у березні та квітні 2012 року перевищувала середньорічні показники, відповідно, на 17,4 та 167,9 мм, тоді як у травні спостерігалась нестача вологи в орному шарі ґрунту, що сприяло її інтенсивне випаровування під дією підвищеної температури повітря і ґрунту. Крім цього червень і липень відзначались набагато вищою середньо-багаторічних 3 UA 110286 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 показників температурою повітря, що призвело до погіршення росту розвитку круп'яних культур. Кількість опадів у червні та липні була вищою середніх багаторічних показників, відповідно, на 244,3 і 68,0 мм. Опади протягом літньої вегетації були як тривалими, але нерясними, так і короткочасними, проте зливового характеру. Сходження снігового покриву в 2013 році відбулось у середині другої декади квітня, а через кілька днів температура повітря підвищилась до 18-20 С. При цьому не спостерігалось опадів до середини травня, що спричинило пересихання верхнього шару ґрунту (10 см) і призвело до нерівномірних сходів круп'яних культур. Температура повітря та кількість опадів у літні місяці також дуже перевищувала середньорічні показники. За кількістю опадів початок повних сходів, що проходив у 1 декаду травня 2014 року, різко відхилялись від середньо-багаторічних даних, що спричинило затримку в проростанні. Так у період І декади опади були відсутні, середньодобова температура повітря склала 13,3 °C, що відповідає середньо-багаторічному значенню, хоча спостерігалось зниження мінімальної температури повітря та на поверхні ґрунту до 1,0 °C. У І та ІІ декадах спостерігалось підвищення середньодобової температури повітря до 16,4 °C та 20,7 °C. Крім цього в II декаді випало 90 % загальної кількості опадів за травень, решта в III декаді. Загалом у травні середньодобова температура повітря у травні була вищою середньобагаторічних показників на 3,5 °C, а кількість опадів майже у 2,5 рази більшою. На відміну від травня загальна кількість опадів за червень склала 70,1 мм при середньобагаторічному значенні 102,3 мм. Зокрема, на першу декаду червня припадає 55,4 % загальної кількості опадів, тоді як на другу та третю, відповідно, 10,4 % та 34,2 %. Середньодобова температура повітря у червні була на 1,2 °C вищою середньо-багаторічного значення. Липень був теплішим середньо-багаторічних показників на 3,4 °C. На відміну від червня, кількість опадів склала 323,8 мм при середньо багаторічному значенні -126,6 мм. Основна кількість опадів випала у другій (майже 70 % загальної кількості), тоді як у першій - 29,1 %) та третій декаді - близько 1 %). Початок серпня характеризувався значним підвищенням середньодобової температури повітря. Зокрема, у І декаді її показники коливались від 21,6 °C до 27,8 °C, максимальна температура повітря становила 24,5-37,5 °C, у ІІ та III декадах відбулося поступове зниження середньодобової температури повітря до 22,9 °C та 17,4 °C. загальна кількість опадів у серпні склала 123,9 мм (1 декада - 22,0 мм, II декада - 8,2 мм, III декада - 97,7 мм) при середньобагаторічному значенні 94,3 мм. У І та II декадах вересня спостерігалось значне підвищення середньодобової (до 19,0 °C та 16,5 °C, відповідно) температури повітря при середньо багаторічному значенні за вересень 13,2 °C за повної відсутності опадів. У ІІІ декаді вересня відбулося значне зниження середньодобової температури повітря до 11,8 °C та випало 17,3 мм опадів. Загалом середньодобова температура вересня була вищою середньо багаторічних значень на 2,6 °C, а кількість опадів склала 28,8 % до середньо багаторічного значення. За кількістю опадів початок повних сходів, що проходив у І декаду травня 2015 року, різко відхилялись від середньо-багаторічних даних, що пришвидшило проростання. Так у період І декади опади випали в кількості 66,2 мм з середньодобовою температурою повітря 15,8 °C, що відповідає середньо-багаторічному значенню. У II та ІІІ декадах спостерігалось підвищення середньодобової температури повітря до 16,2 °C та 20,2 °C. Крім цього, в II декаді випало 55,8 мм, тоді як в III декаді опади були відсутні. Загалом у травні середньодобова температура повітря була вищою середньо-багаторічних показників на 4,0 °C, а кількість опадів майже у 2,5 рази більшою (+58,6 мм більше середньомісячного показника). На відміну від травня, загальна кількість опадів за червень склала 85,4 мм при середньобагаторічному значенні 101,7 мм. Зокрема, на першу декаду червня припадає 45,4 % загальної кількості опадів, тоді як на другу та третю, відповідно, 32,7 % та 21,9 %. Середньодобова температура повітря у червні була на +3,4 °C вищою середньо-багаторічного значення. Липень був теплішим середньобагаторічних показників на 3,8 °C. На відміну від червня, кількість опадів склала 323,8 мм при середньобагаторічному значенні - 91,1 мм. Основна кількість опадів випала у третій декаді (майже 60,7 % загальної кількості), тоді як у першій - 18,3 % та третій декаді - близько 7,8 %. Початок серпня характеризувався значним підвищенням середньодобової температури повітря. Зокрема, у І декаді її показник становив 25,5 °C, у ІІ та III декадах відбулося поступове зниження середньодобової температури повітря до 23,1 °C та 22,3 °C. Загальна кількість опадів у серпні склала 9,2 мм (І декада - 3,6 мм, II декада 5,6 мм, III декада відсутні опади) при середньобагаторічному значенні 94,8 мм. У І та II декадах вересня спостерігалось значне підвищення середньодобової (до 17,9 °C та 19,4 °C, відповідно) температури повітря при середньобагаторічному значенні за вересень 17,8 °C. Загальна кількість опадів у вересні склала 144,9 мм 4 UA 110286 U 5 (І декада - 53,3 мм, II декада 17,1 мм, III декада 74,5 мм опади) при середньобагаторічному значенні 59,1 мм. Загалом, середньодобова температура вересня була вищою середньобагаторічних значень на +4,6 °C, а кількість опадів склала +85,8 мм до середньобагаторічного значення (табл. 1). Таким чином, виходячи з наведеного аналізу, можнастверджувати, що погодні умови вегетаційного періоду 2011-2015 роки були не зовсім сприятливими для розвитку та дозрівання круп'яних культур пізніх строків сівби, формування їх продуктивності. Таблиця 1 Погодні умови вегетаційного періоду 2011-2015рр. рік жовтень за вегет. період квітень травень червень липень серпень вересень факт.  до с.б. факт. до с.б. факт.  до с.б. факт. до с.б. факт.  до с.б. факт.  до с.б. факт.  до с.б. факт.  до с.б. Температура повітря, С 2011 10,2 2012 10,8 +2,0 16,5 +3,2 20,4 +2,3 21,8 +2,8 20,4 +2,3 16,1 +2,9 6,2 -1,0 15,9 +2,1 +2,6 18,7 +5,5 21,8 +3,7 24,7 +5,7 21,1 +3,0 16,4 +3,2 9,6 +2,4 17,6 +3,7 2013 11,3 2014 9,7 +3,1 19,8 +6,6 21,2 +3,1 20,8 +1,2 20,2 +2,1 12,3 -0,9 9,5 +2,3 16,4 +2,5 +1,4 16,8 +3,5 19,4 +1,2 22,4 +3,4 21,9 +3,8 15,8 +2,6 2015 +0,8 17,4 +4,0 21,6 +3,4 22,9 +4,7 23,6 +5,4 17,8 +4,6 +13,3 42,1 -19,7 240,4 +138,3 287,4 +160,8 13,3 -79,1 5,4 -54,1 32,6 -8,1 679,9 +151,4 +167,9 20,5 -41,3 346,4 +244,3 192,6 +66,0 194,5 +100,2 72,2 +12,5 120,9 +78,7 1160,4 +628,3 9,1 Сума опадів, мм 2011 58,7 2012 213,3 2013 36,8 2014 85,5 15 20 25 30 35 40 139,1 +77,3 344,0 +241,9 115,1 -11,5 96,4 +2,1 246,2 +186,5 19,9 -22,3 997,5 +465,4 +31,7 152,5 -9,9 70,1 +34,7 323,8 +40,1 123,9 +90,7 17,3 +32,2 2015 57,5 10 -8,6 +11,4 122,0 +58,6 85,4 -16,3 91,1 -39,0 9,2 -85,6 144,9 +85,8 2. Результати досліджень Теоретично обґрунтувати мінливість посівних якостей насіння, стійкості до захворювання та формування продуктивності рослин соризу, залежно від сортових особливостей, обробки насіння і посівів. Проведені експериментальні дослідження показали, що обробки насіння соризу різними видами препаратів та обробка посівів кладостимом позитивно впливали на ріст і розвиток рослин. Так, фенологічні спостереження показали, що за сприятливих погодних умов весни і достатньої вологості ґрунту, в досліді було одержано дружні сходи на 9-11 день після сівби трьох сортів соризу. Початок фенологічних фаз (поява сходів, викидання волотей та цвітіння) спостерігався на 35 дні, на інших варіантах на 2-3 дні раніше, ніж на контролі. Початок фази повної стиглості зерна, навпаки, спостерігався спочатку на контролі без обробок. На ділянках де висівали оброблене насіння і обприскували посіви, відставання становило 5-6 днів, рослини продовжували вегетацію. Густота посівів та виживання рослин була більшою на варіантах досліду, де використовували способи обробки насіння та мікробіологічні препарати захисної дії. Важливою умовою для максимально ефективного використання сонячної енергії є формування рослинами оптимальної листкової поверхні та тривале перебування асиміляційної поверхні в активному стані. Залежно від виду обробки насіння, обприскування посівів висота рослин трьох сортів соризу була різною і перевищувала контрольні на 4-8 см. За обробки насіння озоном, мікрогуміном, флавобактерином, поліміксобактерином та фосфоентерином та обробки посівів кладостимом спостерігався інтенсивний ріст, розвиток, утворення додаткових листків та зерен на одній рослині. Погодні умови вегетаційного розвитку соризу сприяли ураженню рослин більшістю хвороб. У процесі обстеження посівів ми спостерігали від початку викидання волоті були від середнього до сильного ступеню уражені гельмінтоспоріозною плямистістю. Поширення та інтенсивність розвитку цієї хвороби істотно залежала не тільки від погодних умов року, а й від досліджуваних факторів. Виявлено, що посіви соризу, де насіння та рослини не обробляли, були менш толерантними до шкідливих патогетів. Застосування обробки насіння та обприскування посівів мікробіологічним препаратом стимулюючої дії кладостимом, дозволило істотно знизити ступінь ураженості посівів всіх сортів соризу хворобами. 5 UA 110286 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Найвища біологічна активність рослин виявилась на варіантах за обробки насіння озоном, флавобактерином, поліміксобактерином та мікрогуміном з обприскуванням посівів кладостимом. Оброблення насіння різними препаратами менш ефективне, ніж комплексне поєднання обробки насіння та обприскування посівів. Застосування досліджуваних мікробіологічних препаратів та фізичних способів обробки насіння позитивно впливали не тільки на ріст і розвиток рослин, зменшення ураженості хворобами рослин соризу, а й сприяло формуванню елементів додаткового урожаю, покращенню його якості. Структурний аналіз рослин соризу сортів Одеський 302, Титан та Дружній, проведений в лабораторних умовах показує, що наприкінці вегетаційного періоду середня висота рослин соризу сорту Одеський 302 становила 158 см, Титан - 148 см, та сорту Дружній 163 см. Найбільший приріст висоти рослин виявлено на варіантах, де насіння обробляли озоном, флавобактерином, поліміксобактерином та мікрогуміном, де висота сорту Одеський 302 становила 174 см, Титан - 160 см, Дружній 165см, що більше середнього показника на 8-10 см. Маса 1000 зерен в середньому по досліду становила від 36 грам до 38грам у сорту Одеський 302, від 31 до 32,2 г у сорту Титан, та від 33 до 34 г у сорту Дружній. Основним критерієм, який дає змогу оцінити ефективність застосування різних заходів для поліпшення умов вирощування культури соризу, є їх вплив на врожайність. Аналізуючи отримані дані показників урожайності соризу, залежно від досліджуваних сортів, протягом років досліджень ми встановили, що кращим варіантом обробки насіння є озонування, обробка флавобактерином, мікрогуміном та поліміксобактерином у комплексі з обприскуванням посівів мікробним препаратом кладостим. Урожайність зерна соризу Одеський 302 найвищою була за обробки насіння озонуванням, флавобактерином та мікрогуміном і становила 5,28-5,32 т/га, або 16 % до контролю (без обробок), найбільш ефективним було озонування насіння - 5,32 т/га (16 % до контролю). Найбільша врожайність у сорту Дружній була за обробки насіння мікрогуміном та флавобактерином у комплексі з обприскуванням посівів мікробним препаратом кладостим 5,30-5,33 т/га (14-15 %), варіант з обробкою насіння поліміксобактерином забезпечив врожайність 5,19 т/га, або 12 % до контрольного варіанту. Ефективною була обробка насіння озоном - 5,32 т/га (14 % до контролю). Сорт Титан найкращу врожайність забезпечив на ділянках, де насіння обробляли флавобактерином та мікрогуміном з обприскуванням посівів кладостимом 5,10-5,01 т/га, або 1718 %) до контролю. Подібний ріст врожайності забезпечила обробка насіння озоном - 4,92 т/га (14%о до контролю). Серед досліджуваних сортів найбільш врожайним, в середньому по варіантах, був сорт Дружній - 4,52 т/га (табл. 2). Досить суттєво впливали досліджувані варіанти на посівні якості насіння. За обробки насіння озоном та колоїдним розчином срібла, лабораторна схожість насіння зростала на 6 -- 8%о. Так, наприклад, в соризу сорту Одеський 302, за обробки насіння озоном та розчином срібла енергія проростання насіння збільшувалась відповідно до 91 - 95% проти 89 на контролі (без обробки), відповідно зростала схожість - до 93 - 95 % Найбільший приріст маси 100 шт. паростків був на варіанті за обробки біопрепаратами удобрювальної дії мікрогуміном та флавобактерином - 13,5 г, або 15 % до контролю, відповідно зростала і маса 100 корінців - до 2,8 г проти 2,0 г. Однак відсоток розвитку хвороб пророслого насіння найменший був за обробки озоном – 7 %, розчином срібла - 9 %, біополіцидом та хетоміком - 10 %, проти 30 % на контролі (без обробки) (фіг. 1-4). Фіг. 1 Результат:; аналізування ураженості проростків насіння соризу сорту Одеський 302 (метод рулонів). Насіння оброблене: 1. Без обробки (контроль 1); Ламардор (еталон); 2. Хетомік; Біомоліцид; Фіг. 2 Результати аналізування ураженості проростків насіння соризу сорту Одеський 302 (метод рулонів). Насіння без обробки (контроль) Фіг. 3. Результати аналізування ураженості проростків насіння соризу сорту Одеський 302 (метод рулонів). Насіння оброблене озонуванням (стимулююча доза) Результати досліджень продуктивності за п'ять років (2011-2015рр.) показали, що найбільш комплементарні до флавобактерину виявилися сорти сориту Дружній та Титан, приріст урожайності зерна порівняно з контролем на 0,64 т/га або 14 % та 0,63т/га або 15%. Найбільш ефективним до Мікрогуміну виявилися сорти Одеський 302, Дружній та Титан. Приріст урожайності за його застосування відносно контролю соризу 0,62т/га - 0,65т/га або 14-15 %. 6 UA 110286 U 5 10 Фіг. 4. Результати аналізування сили росту проростків насіння соризу методом пророщування в зволоженому піску. Насіння оброблене: 1. Без обробки (контроль); 2. Ламардор (еталон); 3. Хетомік; 4. Біополіцид; 5. Розчин срібла; 6. Озонування. Таким чином обробка насіння флавобактерином та мікрогуміном + обприскування посівів Кладостимом з використанням сортів Дружній та Титан екологічно доцільно та економічно вигідно. Таблиця 2 Урожайність соризу різних сортів в залежності від обробки насіння та посівів мікробіологічними препаратами (2011-2015 pp.) Сориз Одеський 302 (сорт фактор А) Обприскування посівів препаратом Кладостим (фактор В) Урожайність т/га Урожайність т/га Приріст до Приріст до % % Сере контролю, ± 2011 2012 2013 2014 2015 2011 2012 2013 2014 2015 Середнє контролю, ± дне 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 Обробка насіння фізичними способами та мікробіологічними препаратами захисної дії Контроль (без обприскування посівів) № Варіант обробки насіння (фактор С) 1 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1 2 3 4 5 6 Контроль(без обробки) Фізична обробка (озонування) Хімічна обробка (іонами срібла) Бактеризація (Хетомік) Бактеризація (Біополіцид) Бактеризація (Флавобактерин) Середнє Контроль(без обробки) Бактеризація (Фосфонітрагін) Бактеризація (Мікрогумін) Бактеризація (Поліміксобактерин) Бактеризація (Фосфоентерин) Середнє 3,9 5,54 4,68 3,45 4,58 4,43 4,18 5,49 5,15 0,72 16 4.59 4,01 5,91 5,29 3,80 4,89 4,78 0,35 8,0 4,14 6,03 4,22 5,9 5,3 3,89 4,98 4,86 4,23 6,0 5,3 3,68 4,93 4,49 6,02 5,45 4,21 5,30 4,55 6,03 5,5 3,97 5,68 4,85 3,61 4,74 4,57 5,68 4,25 5,86 5,32 0,75 16 5,5 3,96 5,28 4,98 0,41 9,0 0,43 10 4,31 6,01 5,39 3,95 5,42 5,02 0,45 10 4,83 0,40 9,0 4,3 6,1 5,4 3,74 5,40 4,99 0,42 9,2 5,09 0,66 15 4,51 6,14 5,7 6,2 4,27 5,76 5,28 0,71 16 4,23 5,90 5,25 3,87 5,03 4,85 0,51 9,5 4,30 6,03 5,42 3,96 5,41 Обробка насіння мікробіологічними препаратами удобрювальної дії 5,03 0,55 10 3,90 5,55 4,68 3,45 4,68 4,45 3,98 5,68 4,90 3,57 4,89 4,60 4,28 5,90 5,27 3,69 5,02 4,83 0,38 8,5 4,33 6,02 5,45 3,70 5,57 5,01 0,41 8,9 4,30 6,23 5,50 4,15 5,30 5,10 0,65 15 4,42 6,34 5,67 4,18 5,85 5,29 0,69 16 4,26 6,00 5,50 3,88 5,12 4,95 0,50 11 4,48 6,08 5,70 3,94 5,68 5,18 0,58 13 4,25 5,92 5,20 3,56 4,88 4,76 0,30 7,0 4,40 6,02 5,29 3,62 5,43 4,95 0,35 7,6 5,01 0,51 9,0 3,49 5,50 5,10 4,18 4,98 4,65 4,82 0,46 8,3 4,32 6,03 5,40 3,80 5,48 Сориз Дружній Обробка насіння фізичними способами та мікробіологічними препаратами захисної дії Контроль(без обробки) Фізична обробка (озонування) Хімічна обробка (іонами срібла) Бактеризація (Хетомік) Бактеризація (Біополіцид) Бактеризація (Флавобактерин) Середнє 4,20 5,92 5,23 3,75 5,00 3,40 5,39 4,85 4,10 4,84 4,52 3,62 5,77 5,69 5,23 5,36 5,13 0,61 14 3,74 5,89 5,92 5,28 5,78 5,32 0,67 14 3,67 5,70 5,50 4,65 4,97 4,90 0,38 8,4 3,75 5,80 5,69 4,71 5,33 5,06 0,41 9,0 3,58 5,70 5,51 4,89 5,14 4,96 0,44 10 3,60 5,77 5,70 4,92 5,55 5,11 0,46 10 3,54 5,75 5,47 4,55 4,96 4,85 0,33 7,3 3,58 5,83 5,70 4,61 5,30 5,00 0,35 7,5 3,70 5,88 5,60 5,25 5,50 5,19 0,67 15 3,73 5,95 5,80 5,33 5,84 5,33 0,68 15 3,59 5,70 5,44 4,78 4,93 5,13 0,49 14 5,08 0,51 9,2 15 7 3,6 5,79 5,65 4,84 5,46 UA 110286 U 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 Обробка насіння мікробіологічними препаратами і удобрювальної дії Контроль(без обробки) 3,40 5,38 5,00 4,12 4,62 4,50 - 3,47 5,50 5,22 4,16 Бактеризація (Фосфонітрагін) 3,61 5,66 5,42 4,55 4,95 4,84 0,34 7,6 3,70 5,70 5,53 4,61 9 Бактеризація (Мікрогумін) 3,69 5,84 5,65 5,20 5,25 5,12 0,62 14 3,75 5,95 5,98 5,27 10 Бактеризація (Поліміксобактерин) 3,60 5,81 5,50 5,00 5,15 5,01 0,51 11 3,70 5,90 5,80 5,10 11 Бактеризація (Фосфоентерин) 3,55 5,74 5,30 4,81 5,02 4,88 0,38 8,4 3,60 5,84 5,46 4,85 Середнє 3,57 5,69 5,37 4,74 5,00 4,87 0,46 8,2 3,64 5,78 5,60 4,80 Сориз Титан Обробка насіння фізичними способами та мікробіологічними препаратами захисної дії 1 Контроль(без обробки) 3,21 4,83 4,70 3,80 4,28 4,16 - 3,29 4,95 4,92 3,86 2 Фізична обробка (озонування) 3,42 5,18 5,80 4,29 4,82 4,70 0,54 13 3,55 5,25 5,96 4,33 3 Хімічна обробка (іонами срібла) 3,49 5,12 5,64 4,00 4,70 4,59 0,43 10 3,59 5,24 5,72 4,09 4 Бактеризація (Хетомік) 3,37 5,10 5,60 4,12 4,81 4,60 0,44 10 3,40 5,20 5,75 4,20 5 Бактеризація (Біополіцид) 3,33 5,12 5,65 4,00 4,90 4,60 0,44 10 3,36 5,20 5,78 4,05 6 Бактеризація (Флавобактерин) 3,45 5,30 6,60 4,35 4,80 4,90 0,74 18 3,50 5,43 6,21 4,40 Середнє 3,38 5,11 5,67 4,09 4,72 4,59 0,18 10 3,45 5,21 5,72 4,16 Обробка насіння мікробіологічними препаратами удобрювальної дії 7 Контроль(без обробки) 3,20 4,84 4,80 3,77 4,25 4,15 - 3,25 4,94 4,97 3,83 8 Бактеризація (Фосфонітрагін) 3,40 5,16 5,20 4,00 4,74 4,50 0,35 8,4 3,50 5,24 5,30 4,04 9 Бактеризація (Мікрогумін) 3,48 5,32 6,00 4,31 4,90 4,80 0,65 16 3,55 5,44 6,21 4,38 10 Бактеризація (Поліміксобактерин) 3,35 5,20 6,00 4,08 4,82 4,69 0,54 13 3,38 5,28 6,15 4,12 11 Бактеризація (Фосфоентерин) 3,33 5,15 5,60 4,00 4,72 4,56 0,40 10 3,37 5,22 5,28 4,03 Середнє 3,35 5,13 5,52 4,03 4,69 4,54 0,49 9,4 3,41 5,22 5,58 4,08 НІР05, ц/га А-сорт 0,19 0,25 0,15 0,20 0,18 В-обробка посівів 0,19 0,25 0,15 0,20 0,18 С-обробка насіння 0,41 0,38 0,24 0,40 0,33 АВ- взаємодії 0,27 0,38 0,24 0,40 0,33 АС- взаємодії 0,58 0,45 0,40 0,60 0,28 ВС- взаємодії 0,58 0,45 0,40 0,60 0,28 5 10 15 20 25 30 15 16 17 18 4,73 5,07 5,56 5,45 5,30 5,22 4,62 4,92 5,30 5,19 5,01 5,01 0,30 6,5 0,68 15 0,57 12 0,39 8,4 0,49 8,4 4,56 5,52 5,30 5,37 5,70 5,96 5,40 4,32 4,92 4,79 4,78 4,82 5,10 4,79 0,60 0,47 0,46 0,50 0,78 0,56 4,51 5,33 5,45 5,57 5,90 5,53 4,30 4,68 5,01 4,90 4,61 4,70 0,38 9 0,71 17 0,60 14 0,46 7,2 0,45 9,4 14 11 11 12 18 11 Економічну ефективність за вирощування круп'яних культур в Україні можливо оцінити по загальній вартості за додатковою прибавкою врожаю: 1. Спосіб вирощування соризу сорту Одеський-302 в технології вирощування показала, що за обробки насіння Озонування + обробки посівів Кладостимом одержали приріст урожаю 0,76 т/га або 16 % до контролю. Вартість валової продукції від приросту становить 0,76 т/га  500 грн. = 3800 грн./га. Витрати на придбання, обробку насіння, посівів становлять 550 грн./га. Витрати на збирання, перевезення та очистку додаткової продукції - 350 грн. Разом витрати складають 900 грн. Додатковий прибуток становить 2900 грн./га, рівень рентабельності = 285 %, собівартість 1ц зерна 138 грн. Таким чином, застосування озонування насіння та обприскування посівів сприяє значному підвищенню економічної ефективності виробництва зерна соризу. У результаті більш високого приросту урожайності за виконання агрозаходів порівняно зі збільшенням витрат на проведення даних заходів із розрахунку на 1га посівної площі отримано суттєве зниження собівартості одиниці продукції. Спільний вплив зазначених факторів у поєднанні зі збільшенням виручки від реалізації продукції з розрахунку на 1 га посівної площі (пропорційно до підвищення урожайності) забезпечив зростання рівня рентабельності Висновки: 1. Залежно від застосування фізичних заходів та мікробіологічних препаратів встановлено різну реакцію на досліджувані сорти соризу. Рослини цих сортів формували більшу кількість повноцінного зерна, масу 1000 зерен. 2. Застосування Озонування сприяло підвищенню продуктивності рослин соризу сорту Одеський-302, з приростом (16 % до контролю). Найбільшу врожайність сорт соризу, за роки досліджень забезпечив сорт Одеський-302-5,32 т/га. 3. Спосіб вирощування соризу сприяє покращення харчової цінності зерна та покращення посівних якостей насіння у технології вирощування. 4. Встановлено, що в умовах Західного Лісостепу України перед сівбою найбільш доцільно насіння соризу сорту Одеський-302 обробляти Озонуванням та у фазі 4-6 листків обприскувати посіви препаратом мікробного походження Кладостим на фоні заробки сидеральних добрив у ґрунт. 8 UA 110286 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб вирощування соризу для підвищення продуктивності культури, який відрізняється тим, що насіння соризу сорту Одеський-302 перед сівбою обробляють озонуванням та обприскують посіви у фазі 4-6 листків Кладостимом - 100 мл/га з використанням 200 л/га робочої рідини на фоні заробки сидеральних добрив у ґрунт. 9 UA 110286 U Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 10